Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2014 р. м. Київ К/800/20958/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанови Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2008 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУ МВС України в Донецькій області), в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови видати довідку про те, що він є пенсіонером МВС за вислугою років та має право на пільги, передбачені статтею 22 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" (далі - Закон № 565-ХІІ) та зобов'язати видати йому таку довідку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправною відмову ГУ МВС України в Донецькій області видати ОСОБА_4 довідку, що він є пенсіонером МВС за вислугою років та має право на пільги, передбачені статтею 22 Закону № 565-XII. Зобов'язано ГУ МВС України в Донецькій області видати ОСОБА_4 довідку, що він є пенсіонером МВС за вислугою років і за ним та членами його сім'ї збережені пільги з оплати житла та всіх видів комунальних послуг, встановлені Законом № 565-XII.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року постанову суду першої інстанції змінено, викладено абзаци другий та третій її резолютивної частини в такій редакції: "Визнати неправомірною відмову ГУ МВС України в Донецькій області у видачі ОСОБА_4 довідки про те, що він має право на пільги, встановлені статтею 22 Закону № 565-XII. Зобов'язати ГУ МВС видати ОСОБА_4 довідку про те, що він має право на пільги, встановлені статтею 22 Закону № 565-XII". В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 вересня 2013 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 11 березня 2014 року ухвалу суду касаційної інстанції скасовано, а справу повернуто до цього ж суду на новий касаційний розгляд, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ГУ МВС України в Донецькій області посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними постанов та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_4 своїм правом, як сторони у справі, не скористався та заперечень на касаційну скаргу не подав.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що наказом УМВС України в Донецькій області від 12 липня 1999 року № 154 о/с майора внутрішньої служби ОСОБА_4, помічника начальника по роботі з особовим складом, звільнено за підпунктом "ж" пункту 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає - 18 років 4 місяці 7 днів, у пільговому обчисленні - 23 роки 4 дні.

Відповідно до пенсійного посвідчення від 2 червня 2003 року НОМЕР_1 ОСОБА_4 є пенсіонером за вислугою років, отримує пенсію за вислугу років на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року№ 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) як особа, яка на день звільнення мала вислугу 20 і більше років.

Гарантії соціального захисту працівників міліції встановлені статтею 22 Закону № 565-XII, згідно з якою працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством (частина четверта). За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом, за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина сьома).

Порядок та умови проходження служби в міліції згідно з частиною першою статті 18 Закону № 565-ХІІ регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

У пункті 64 Положення закріплено перелік підстав для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби.

Частиною шостою статті 22 Закону № 565-ХІІ визначено підстави, звільнення за якими передбачає право на збереження пільг, встановлених цим Законом, а саме: за віком, хворобою або вислугою років, які відповідають підпунктам "а", "б" пункту 64 Положення.

Таким чином, незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років, перелік яких міститься у статті 12 Закону № 2262-ХІІ, право на збереження установлених Законом № 565-ХІІ пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Оскільки ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до підпункту "ж" пункту 64 Положення - за власним бажанням в запас, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону № 565-ХІІ, суди необґрунтовано зобов'язали ГУ МВС України в Донецькій області визнати за ним право на пільги.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 червня 2012 року, 23 квітня 2013 року.

З огляду на те, що суди повно і правильно встановили обставини справи, але допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задовольнити.

Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін

О.Ф. Ситников