Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.09.2022 року у справі №712/8313/20
Ухвала КЦС ВП від 12.09.2021 року у справі №712/8313/20

Постанова

Іменем України

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 712/8313/20

провадження № 61-14005св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , Моторно (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року, ухвалене у складі судді Пироженко С. А., та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (далі - ТДВ «СК «ГАРДІАН») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

29 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Манзар Т. В. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заяву мотивовано тим, що під час вирішення спору та ухвалення рішення у справі, суд не вирішив питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу та просив стягнути з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст судових рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2021 року ТДВ «СК «ГАРДІАН» у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року стягнуто з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4 000,00 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року залишено без змін.

Частково задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про стягнення на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій вказали, що відповідно до додаткової угоди від 29 березня 2021 року адвокат та клієнт дійшли згоди, що оплата послуг адвоката складає 10000 грн., а саме за надання наступної правової допомоги: правова консультація, підготовка судової практики, відзиву, заперечення, заяв, клопотань, збирання доказів у справі (запити адвоката), відправка стороні доказів у справі та представлення клієнта у судових засіданнях у Соснівському районному суді м. Черкаси під час розгляду справи № 712/8313/20.

Суди виходили з того що оплата послуг адвоката у цій справі має бути співмірною зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та впливом вирішення спору на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що стягненню підлягає сума витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, оскільки цей розмір відповідає фактичному обсягу наданої правової допомоги, кількості судових засідань, визначений судом першої інстанції з урахуванням принципу розумності та справедливості, відповідає критерію реальності таких витрат.

При цьому, залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався положеннями частини першої статті 81, частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 рокуОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 27 липня 2021 року, ухвалити нове про задоволення вимог у повному обсязі, а саме стягнення з ТДВ «СК «ГАРДІАН» витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи із Соснівського районного суду м. Черкаси.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, внаслідок чого ухвалили помилкове судове рішення про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Заявник звертає увагу на те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності такої заяви про зменшення цих витрат з боку іншої сторони у справі, є втручанням суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару.

При цьому вказує, що обов`язок доведеності неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

ОСОБА_1 вважає, що суд помилково застосував положення статті 81 ЦПК України, оскільки частина шоста статті 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а таке клопотання позивач не заявляв.

Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду

від 21 листопада 2020 року у справі № 910/13071/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі

№ 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року ТДВ «СК «Гардіан» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 27 липня 2021 року - без змін як такі, що прийняті без порушень вимог матеріального та процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31 серпня 2020 року між адвокатом Манзар Т. В., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05 березня 2014 року № 000561 та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги № 50.

Предметом цього договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновлення порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

29 березня 2021 року сторони уклали додатковий договір (додаток № 1) до договору про надання правової допомоги від 31 серпня 2020 року № 50 за умовами якого оплата послуг адвоката, а саме: правова консультація, підготовка судової практики, відзиву, заперечення, заяв, клопотань, збирання доказів у справі (запит адвоката), відправка стороні доказів у справі та представлення інтересів клієнта у судових засіданнях у Сосновському районному суді м. Черкаси у цивільній справі № 712/83/13/20 складає 10 000,00 грн.

29 березня 2021 року сторони склали акт № 16 прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 31 серпня 2020 року № 50 за яким, розмір адвокатського гонорару за одну годину роботи становить 2 000,00 грн.

Обсяг виконаних робіт склав 05:00 год, із яких: надання юридичної консультації - 00:15 год; підготовка судової практики та відзиву - 02:30 год; підготовка заяв, клопотань, адвокатських запитів, відправка стороні доказів - 00:45 год; представництво у судовому засіданні у Сосновському районному суді м. Черкаси - 01:30 год.

Згідно з квитанцією № 16 від 29 березня 2021 року, ОСОБА_1 сплатив за надані послуги адвоката суму у розмірі 10 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в повній мірі не відповідають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, визначене положеннями частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, позивач до суду першої інстанції не подавав.

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, на яку послався заявник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, зроблено правовий висновок про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Також у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, встановивши, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду першої інстанції докази, з урахуванням вимог частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України (договір, додаток до договору, акт виконаних робіт), суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахував вимоги розумності та справедливості, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки вони є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Однак, за відсутності клопотання сторони у спорі суд зменшив їх розмір, чим допустив порушення вимог частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України та втрутився у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині зменшення розміру стягнення гонорару.

Таким чином, доводи касаційної скарги є такими, що заслуговують на увагу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, однак неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення статті 137 ЦПК України, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід змінити у частині розміру витрат на правничу допомогу, зазначивши, що з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 10 000,00 грн, а не 4 000,00 грн.

З урахуванням того, що згідно з положенням статті 4 Закону України «Про судовий збір» касаційна скарга про оскарження судового рішення, яким вирішено питання оплати судових витрат, не оплачується, підстав для розподілу судових витрат, визначених частиною 13 статті 141 ЦПК України немає.

Керуючись статтями 400 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року змінити у частині розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 10 000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк