Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2018 року у справі №761/45369/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 761/45369/17

провадження № 61-41046 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в місті Києві,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року в складі судді Осаулова А. А. та на постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року в складі колегії суддів Вербової І. М., Білич І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

12 грудня 2017 року Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути 435 298,86 грн у рахунок відшкодування шкоди (переплати пенсії).

Звертаючись до Шевченківського районного суду м. Києва, позивач виходив із того, що відповідно до частини 6 статті 110 ЦПК України в редакції, чинній станом на 12 грудня 2017 року, позов про відшкодування шкоди, заподіяної майну юридичної особи, може пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

Суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175 176 177 ЦПК України та належить до предметної, суб'єктної, інстанційної й територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м.

Києва.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що даний позов про відшкодування шкоди (переплати пенсії) поданий з дотриманням вимог частини 6 статті 110 ЦПК України, а саме за місцем заподіяння шкоди майну юридичної особи, а тому суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права дійшов правильного висновку про підсудність даної справи Шевченківському суду м. Києва, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23 липня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено дану касаційну скаргу без руху для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подав до Верховного Суду документ на підтвердження сплати судового збору та усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для визначення підсудності.

Відповідач зазначає, що переплата пенсії не є шкодою, яка завдана майну відповідного відділення Пенсійного фонду України, а тому позов у даній справі має бути поданий до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме - до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позов Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (переплати пенсії) поданий до Шевченківського районного суду м. Києва за місцем заподіяння шкоди майну юридичної особи, а саме - місцем розташування Шевченківського відділення Пенсійного фонду України.

ОСОБА_1 є пенсіонеромі проживає в м. Бровари Київської області.

Його особова справа зберігається в Шевченківському відділенні Пенсійного фонду України, де він отримував та продовжує отримувати пенсію.

Унаслідок неповідомлення відповідачем про своє працевлаштування на посаду в Генеральну прокуратуру України, за період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року виникла переплата пенсії в розмірі 435 298,86 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно з частиною 1 статті 109 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, за вибором позивача можуть пред'являтися за місцем завдання шкоди (частина 6 статті 110 ЦПК України в указаній редакції).

Згідно з пунктом 6 статті 110 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення до суду, позови про відшкодування шкоди, завданої майну, зокрема, юридичних осіб, можуть пред'являтися за місцем завдання шкоди.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства до виключного права позивача належить визначення предмету позову, зміна та уточнення позовних вимог, а тому не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що предметом позову в даній справі є вимога майнового характеру про переплату пенсії, оскільки управління пенсійного фонду звернулося до суду з позовом про відшкодування шкоди.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок судів, що позовна заява подана з додержанням вимог статей 175 176 177 ЦПК України та належить до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва, а тому відсутні правові підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження в справі відсутні.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 411 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат