Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.04.2019 року у справі №350/366/17

Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 350/366/17

провадження № 61-6255св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - Ясенська сільська рада Рожнятівського району Івано-Франківської області,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської областіна рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2018 року у складі судді Калиній Г. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Пнівчук О.

В., Томин О. О., Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (далі - Ясенська сільська рада), третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.

На обгрунтування позовних вимог зазначали, що згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня

2006 року, їм на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (далі - домоволодіння) АДРЕСА_4.

Рішенням Ясенської сільської ради від 11 вересня 2014 року "Про внесення змін в рішення 13 сесії від 22 лютого 2013 року зі змінами на 15 сесії від 11 вересня 2013 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд жителям села Ясень" їм наданий дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування домоволодіння у АДРЕСА_4.

На підставі зазначеного рішення сільської ради, у 2014 році Приватне підприємство "Луги" (далі - ПП "Луги"), на їх замовлення, виготовило технічну документацію на зазначену земельну ділянку, відповідно до складеного земельно-узгоджувальною комісією Ясенської сільської ради та затвердженого колишнім сільський головою села Ясень ОСОБА_17, акта від 28 серпня 2014 року № 19 встановлення та узгодження меж земельної ділянки у натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, без підпису суміжних землекористувачів: ОСОБА_5 (покійний батько третьої особи ОСОБА_3) та ОСОБА_6.

Зважаючи на те, що рішенням Ясенської сільської ради від 11 вересня 2014 року

ОСОБА_5 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, яким сільська рада включила в площу земельної ділянки ОСОБА_5 майданчик для розвороту транспорту розміром 11,00 м х на 14,00 м площею 0,0157 га, що належить громаді села Ясень і є комунальною власністю, яким вони користуються для заїзду до свого домоволодіння, вони звернулися з позовом до Ясенської сільської ради, ОСОБА_5 про скасування зазначеного рішення Ясенської сільської ради.

Протягом усього часу, допоки зазначений спір вирішувався у судовому порядку, сільський голова ОСОБА_17 не погоджував збірно-кадастровий план земельної ділянки АДРЕСА_4.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2016 року провадження у справі № 350/1237/15-ц за їх позовом до Ясенської сільської ради, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування закрито на підставі пункту 6 частини 1 статті 205 ЦПК України 2004 року.

04 березня 2016 року, з метою завершення процедури приватизації земельної ділянки АДРЕСА_4, вони звернулися до Ясенської сільської ради із заявою про погодження сільським головою збірно-кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_4.

Однак, сільський голова ОСОБА_11 відмовив у погодженні збірно-кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_4 (повідомлення від 30 березня 2016 року № 129), посилаючись на те, що згідно з планом земельної ділянки, яку вони мають намір отримати у приватну власність, заїзд до їх земельної ділянки проходить через земельну ділянку площею 0,0157 га, яка підлягає передачі у приватну власність ОСОБА_5 (постанова Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2013 року у справі № 350/1577/13-а). Роз'яснено, що для погодження кадастрового плану земельної ділянки, їм потрібно спочатку необхідно влаштувати заїзд до неї з іншої сторони, який не буде викликати заперечень у суміжних землекористувачів.

Посилаючись на те, що непогодження та непідписання збірно-кадастрового плану земельної ділянки, унеможливлює завершення процедури приватизації та оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_4, позивачі просили:

- визнати неправомірною бездіяльність Ясенської сільської ради щодо непогодження та непідписання збірно-кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва і обслуговування належного їм на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_4;

- зобов'язати Ясенську сільську раду погодити збірно-кадастровий план цієї земельної ділянки та сільського голову підписати такий план для можливості подальшого скерування до розгляду головним архітектором району і начальником районного відділу Держземагентства і завершення виготовлення технічної документації для оформлення права власності на земельну ділянку.

05 березня 2018 року позивачі звернулися до суду із заявою про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом, посилаючись на те, що рішенням Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року третій особі ОСОБА_3, який є сином померлого ОСОБА_5, наданий дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, до складу якої увійшла також земельна ділянка площею 0,0157 га комунальної власності, що є громадською дорогою та майданчиком для розвороту автотранспорту, якою вони користуються для заїзду до свого домоволодіння.

З урахуванням наведеного, просили, крім раніше заявлених вимог, визнати незаконним та скасувати рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня

2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області

від 31 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Ясенської сільської ради щодо непогодження та непідписання збірно-кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Зобов'язано Ясенську сільську раду погодити збірно-кадастровий план зазначеної земельної ділянки та сільського голову підписати його для можливості подальшого скерування до розгляду головним архітектором району і начальником районного відділу Держземагентства і завершення виготовлення технічної документації для оформлення права приватної власності на земельну ділянку площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_4.

Визнано незаконним і скасовано рішення сесії Ясенської сільської ради

від 29 жовтня 2017 року, яким наданий дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі та третя особа є суміжними землекористувачами, мають у фактичному користуванні земельні ділянки площею, відповідно, 0,1619 та 0,0669 га, для проїзду до своїх домогосподарств користуються дорогою та розворотним майданчиком площею 0,0157 га, що межує з обома домогосподарствами. Спір між сторонами виник щодо права Ясенської сільської ради передати ОСОБА_3 у приватну власність, у складі земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, у тому числі земельну ділянку площею 0,0157 га, яка використовується як проїзд до домогосподарства позивачів та як проїзд та розворотний майданчик для транспорту третьої особи та інших домогосподарств і землекористувачів.

Рішенням Ясенської сільської ради від 27 вересня 2005 року відмовлено

ОСОБА_12 (покійний чоловік ОСОБА_1) у передачі у приватну власність заїзду до домогосподарства, що знаходиться у кінці вулиці і потрібен для громадських потреб, тобто спірної земельної ділянки площею 0,0157 га. Рішенням Ясенської сільської ради від 28 листопада 2005 року за заявами ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 спірну земельну ділянку, на яку претендував ОСОБА_12 визнано спільною під'їздною дорогою, яка використовується до присадибних ділянок вказаних громадян та розвороту транспорту. Наведене рішення фактично продубльоване у пункті 18 рішення Ясенської сільської ради від 12 листопада 2006 року, яким визнано спірну земельну ділянку розміром 11,00 м х 14,00 м, що веде до домогосподарств ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_13 громадською дорогою. Зважаючи на те, що за змістом частини 4 статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), землі загального користування населених пунктів, зокрема вулиці, проїзди, шляхи, відносяться до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, суд першої інстанції дійшов висновку, що надавши дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 діяла з порушенням вимог закону.

Оскільки непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність, суд першої інстанції вважав, що Ясенська сільська рада в особі сільського голови проявляє незаконну бездіяльність не погоджуючи позивачам кадастровий план земельної ділянки, посилаючись на відсутність можливості влаштувати заїзд до земельної ділянки, який не буде викликати заперечень у суміжних землекористувачів.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу Ясенської сільської ради залишено без задоволення, рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня

2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

Ясенської сільської ради, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня

2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що задовольняючи вимоги позивачів у частині зобов'язання Ясенської сільської ради погодити збірно-кадастровий план земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва і обслуговування належного їм на праві приватної власності домоволодіння

АДРЕСА_4, а сільського голову підписати збірно-кадастровий план для надання можливості позивачам завершити виготовлення технічної документації для оформлення права власності на земельну ділянку, суди фактично перебрали на себе повноваження органу місцевого самоврядування (Ясенської сільської ради) з прийняття рішення щодо реалізації його виключної компетенції, тоді як за наявності достатніх правових підстав, суд може лише визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним зволікання з розглядом зазначеного питання.

Вирішуючи вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року, яким ОСОБА_3 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, суди не надали оцінки постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, а також рішенню сесії Ясенської сільської ради від 13 травня 2013 року, яким скасований пункт 18 рішення сесії Ясенської сільської ради від 12 листопада 2006 року про віднесення до громадської дороги та розворотного майданчику, земельної ділянки розміром 11,00 м х 14,00 м, як такого, що прийняте з порушенням вимог статті 14 Конституції України та статей 149, 154 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_3, у якій він, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня

2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна обгрунтована посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанції неповно встановили фактичні обставини у справі, зокрема не урахували, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а у подальшому він, як його спадкоємець, правомірно володіють та користуються земельною ділянкою площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Висновки судів про неправомірне включення до складу земельної ділянки площею 0,0826 га розворотного майданчика площею 0,0157 га не грунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки рішенням сесії Ясенської сільської ради від 13 травня 2013 року скасований пункт 18 рішення сесії Ясенської сільської ради від 12 листопада 2006 року про віднесення до громадської дороги та розворотного майданчикуземельної ділянки розміром 11,00 м х 14,00 м, як такого, що прийняте з порушенням вимог статті 14 Конституції України та статей 149, 154 ЗК України.

Рішення судів у частині задоволених вимог про визнання незаконним та скасування рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, безпосереднього порушує його права, тоді як він не залучений до участі у справі як відповідач. Крім того, вимоги до нього заявлені позивачам після закінчення строку, визначеного частиною 3 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а тому суд першої інстанції не мав підстав для прийняття їх до розгляду, оскільки ними змінено предмет та підстави позову, фактично додано нову позовну вимогу.

Доповнення до касаційної скарги, подані ОСОБА_3

25 квітня 2019 року, під час вирішення її по суті не враховуються, як такі, що надійшли після спливу строку на касаційне оскарження, та за відсутності доказів надсилання копій відповідних доповнень до касаційної скарги іншим учасникам справи.

Відзиви на касаційні скарги не надійшли.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Ясенської сільської ради та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2006 року,

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_4.

Для заїзду до зазначеного домогосподарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуються заїздом та майданчиком для розвороту транспорту розміром 11,00 м х 14,00 м площею 0,0157 га, що межує як із земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні позивачів, так із земельною ділянкою, якою користується третя особа ОСОБА_3.

На частину земельної ділянка, яка використовується для заїзду до домогосподарств, у тому числі АДРЕСА_1, з 2005 року претендував покійний чоловік позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_12, однак рішенням сесії Ясенської сільської ради від 27 вересня 2005 року йому було відмовлено у передачі у приватну власність цього заїзду, з посиланням на те, що він потрібен для розвороту транспорту та інших громадських потреб.

Рішенням сесії Ясенської сільської ради від 28 листопада 2005 року земельну ділянку, на передачу якої у приватну власність претендував покійний

ОСОБА_12, визнано спільною під'їздною дорогою, яка використовується для заїзду до присадибних ділянок ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також для розвороту транспорту.

Рішенням сесії Ясенської сільської ради від 12 листопада 2006 року визнано громадською дорогу, яка веде до домогосподарств ОСОБА_1,

ОСОБА_14, ОСОБА_13, а також земельну ділянку - шириною 11 м, довжиною 14 м, площею 150 кв. м, яка використовується для під'їзду до присадибних ділянок громадян та розвороту транспорту (пункт 18).

З метою приватизації земельних ділянок для обслуговування житлових будинків та господарських споруд, позивачі та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернулися до Ясенської сільськох ради із заявами про наданням їм дозволу на складення відповідної технічної документації, а саме: позивачі на передачу їм у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,1612 га, яка є у їх фактичному користуванні, а ОСОБА_5 - земельної ділянки площею 0,0826 га, до складу якої, у тому числі, входить майданчик для розвороту транспорту площею

0,0157 га.

Рішенням Ясенської сільської ради від 22 лютого 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наданий дозвіл на складення технічної документації на земельну ділянку площею 0,15 га, рекомендовано добровільно передати ОСОБА_5 0,0112 га землі, як компенсацію за земельну ділянку, яка слугує під'їзною дорогою, а ОСОБА_5 надано дозвіл на складення технічної документації на земельну ділянку площею 0,0669 га, без урахування площі під'їзної дороги, - 0,0157 га.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області

від 05 вересня 2013 року у справі № 350/1577/13-а визнано незаконним рішення Ясенської сільської ради від 22 лютого 2013 року у частині надання дозволу ОСОБА_5 на складання технічної документації щодо встановлення і відновлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,0669 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано протиправною бездіяльність Ясенської сільської ради у частині вирішення питання про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0157 га та зобов'язано Ясенську сільську раду вирішити звернення ОСОБА_5 про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,0826 га.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області

від 05 вересня 2013 року визнано незаконним рішення Ясенської сільської ради від 22 лютого 2013 року у частині надання дозволу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на складення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд та рекомендування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно відмовитись від користування частиною земельної ділянки 0,0112 га. Визнано протиправною бездіяльність Ясенської сільської ради в частині не розгляду питання про передачу у власність ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 частини земельної ділянки площею 0,0112 га та зобов'язано Ясенську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки загальною площею

0,1612 га.

Рішенням сесії Ясенської сільської ради від 11 вересня 2014 року наданий дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарський споруд у АДРЕСА_2; надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1612 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд у АДРЕСА_4 у спільну сумісну власність (пункт 2).

Не погодившись з рішенням сесії Ясенської сільської ради від 11 вересня

2014 року у частині надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0826 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарський споруд у АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Ясенської сільської ради, ОСОБА_5 про скасування зазначеного рішення Ясенської сільської ради, провадження у зазначеній справі закрито ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2016 року на підставі пункту 6 частини 1 статті 205 ЦПК України 2004 року.

Комісією Ясенської сільської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та встановлено, що зазначена земельна ділянка межує із земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_15.

Порушень зі сторони землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виявлено, а тому комісія вважала за можливе передати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без підпису суміжних землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується актом земельно-узгоджувальної комісії від 28 серпня 2014 року.

Рішенням сесії Ясенської сільської ради від 11 вересня 2014 року затверджено акт земельно-узгоджувальної комісії від 28 серпня 2014 року щодо суміжного землекористування між сусідніми землекористувачами: ОСОБА_1,

ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На замовлення позивачів ПП "Луги" виготовило збірно-кадастровий план земельної ділянки площею 0,1612 га, з метою погодження якого 04 березня

2016 рокуОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися із заявою до Ясенської сільської ради, однак Ясенська сільська рада у листі від 30 березня 2016 року № 129 за підписом сільського голови ОСОБА_11 відмовила у погодженні збірно-кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_4 з посиланням на те, що на те, що згідно з планом заїзду до земельної ділянки, яку позивачі мають намір отримати у приватну власність, заїзд до їх земельної ділянки проходить через земельну ділянку площею 0,0157 га, яка підлягає передачі у приватну власність ОСОБА_5 (постанова Рожнятівського районного суду Івано-Франківської областівід 05 вересня 2013 року у справі № 350/1577/13-а). Роз'яснено ОСОБА_1, ОСОБА_2, що для погодження кадастрового плану земельної ділянки, їм потрібно спочатку необхідно влаштувати заїзд до неї, який не буде викликати заперечень у суміжних землекористувачів.

Рішенням Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року ОСОБА_3 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1. У площу зазначеної земельної ділянки включений існуючий під'їзд до домоволодіння

АДРЕСА_4.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_3 та Ясенської сільської ради підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із частиною 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 40 ЗК України передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Статтею 40 ЗК України. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (частина 1 статті 116 ЗК України).

Згідно з частинами 1 , 2 , 7 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частинами 1 , 2 , 7 статті 118 ЗК України. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частинами 1 , 2 , 7 статті 118 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що позивачі та третя особа є суміжними землекористувачами, кожен з яких, а у випадку третьої особи ще спадкодавець ОСОБА_5, відповідно до чинного законодавства України розпочав процедуру приватизації присадибної земельної ділянки, яка перебуває у фактичному володінні та користуванні. Між ними існує спір щодо частини земельної ділянки площею 0,0157 га, яка тривалий час слугує розворотним майданчиком для транспорту та фактично використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для під'їзду до домоволодіння АДРЕСА_1, а тому без вирішення питання про влаштуванні іншого заїзду до присадибної земельної ділянки, Ясенська сільська рада не погоджує виготовлений на їх замовлення ПП "Луги" збірно-кадастровий план земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності Ясенської сільської ради щодо непогодження та непідписання збірно-кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1612 га для будівництва і обслуговування належного позивачам на праві спільної часткової власності домоволодіння АДРЕСА_4, та зобов'язуючи Ясенську сільську раду погодити збірно-кадастровий план цієї земельної ділянки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що земельна ділянка площею 0,0157 га в установленому законом порядку визнана землями загального користування села Ясень, що не враховано Ясенською сільською радою при наданні дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованого по АДРЕСА_1, що у свою чергу, свідчить про необгрунтованість висновків Ясенської сільської ради про необхідність влаштування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заїзду до земельної ділянки відмінного від того, який проходить через земельну ділянку площею 0,0157 га.

Зазначені висновки Верховний Суд вважає передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли їх унаслідок неповного з'ясування обставин у справі.

За змістом статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до пункту "б" Частиною 1 статті 83 ЗК України суб'єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (пункт "а" частини 4 статті 83 ЗК України).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обгрунтовували свої вимоги тим, що приватизація ОСОБА_3 земельної ділянки загального користування (розворотного майданчика площею 0,0157 га), що забезпечує під'їзд до земельної ділянки АДРЕСА_4, порушує їх права як землекористувачів, оскільки зазначена земельна ділянка використовується ними як проїзд, та порушує їх права на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їм земельної ділянки, та як наслідок реалізації права на оформлення права власності на земельну ділянку.

Посилаючись як на підставу задоволення своїх вимог на те, що розворотний майданчик площею 0,0157 га є частиною дороги загального користування, що визнаний таким рішенням сесії Ясенської сільської ради від 28 листопада

2005 року та від 12 листопада 2006 року, суди не перевірили та не надали оцінки доводам Ясенської сільської ради про те, що за наслідками розгляду протесту прокурора Рожнятівського району, рішенням сесії Ясенської сільської ради

від 13 травня 2012 року скасовано пункт 18 рішення Ясенської сільської ради

від 12 листопада 2006 року такого змісту: "Дорогу, яка веде до господарств ОСОБА_1, ОСОБА_16, ОСОБА_13, визнати громадською, спірну земельну ділянку визнати громадською - шириною 11 м, довжиною 14 м, площею 150 кв. м, що використовується для під'їзду до присадибних ділянок громадян і для розвороту транспорту" як такий, що прийнятий з порушенням вимог статті 14 Конституції України, статей 149, 154 ЗК України.

Таким чином, рішення Ясенської сільської ради, яким розворотний майданчик площею 0,0157 га було віднесено до земель загального користування села Ясень, скасовано.

Реалізація громадянами права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності пов'язана з дотриманням встановленого законом механізму, що включає обов'язок зацікавленої особи вчинити ряд визначених законом дій.

Порядок приватизації земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 118 ЗК України).

У справі, яка розглядається, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили захистити їх порушене право у сфері земельних відносин шляхом зобов'язання Ясенської сільської ради прийняти рішення про погодження збірно-кадастрового плану земельної ділянки, що дозволить їм завершити виготовлення технічної документації для оформлення права власності на земельну ділянку.

У свою чергу, вирішення питання про наявність підстав для погодження збірно-кадастрового плану земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, яким у зазначеній справі є Ясенської сільської ради), а тому судове рішення не може підміняти собою рішення органу місцевого самоврядування.

Подібного правового висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а (провадження № 11-518апп18), вказавши, що суд не може перебирати на себе повноваження органів місцевого самоврядування щодо реалізації їх виключної компетенції.

Ураховуючи, що вирішення питань щодо врегулювання земельних відносин, відповідно до закону віднесено до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що при розгляді справи за позовом до органу місцевого самоврядування з підстав незгоди з прийнятим ним рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову у погодженні збірно-кадастрового плану земельної ділянки), суд вправі ухвалити рішення по суті спірного питання шляхом зобов'язання такого органу прийняти конкретне рішення у спірних правовідносинах.

Щодо визнання незаконним та скасування рішення сесії Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Статтею 4 ЦПК України 2004 року, якій кореспондують положення частини 1 статті 5 ЦПК України, визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

Системний аналіз норм процесуального законодавства свідчить про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Задовольняючи вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, суди попередніх інстанцій не урахували, що правовідносини у цій частині безпосередньо пов'язані з майновим правами ОСОБА_3 на оформлення права власності на земельну ділянку, а тому належним відповідачем, крім сільської ради, обов'язково має бути особа, право якої оспорюється, тобто ОСОБА_3.

Залучаючи ОСОБА_3, згідно з уточненою позовною заявою, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позивачі неведеного не урахували, а суди не надали належної оцінки зазначеному процесуальному порушенню.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у частині задоволених вимог про визнання незаконним та скасування рішення сесії Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року ухвалені з порушенням норм процесуального права, що є підставою для їх скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами 1 , 4 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій у частині вирішених вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії неправильно застосували норми матеріального права, а в частині вимог визнання незаконним та скасування рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня

2017року порушили норми процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність скасування рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у зазначеній частині, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Ураховуючи, що переглядаючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у частині вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провизнання неправомірною бездіяльності Ясенської сільської ради щодо непогодження та непідписання збірно-кадастрового плану земельної ділянки, апеляційний суд не перевірив та не надав оцінки доводам апеляційної скарги Ясенської сільської ради про те, що рішення сесії Ясенської сільської ради від 12 листопада

2006 року про віднесення до земель загального користування земельної ділянки розміром 11,00 м на 14,00 м, площею 0,0157 га (розвортний майданчик), було скасовано рішенням сесії Ясенської сільської ради від 13 травня 2013 року, що має істотне значення при вирішенні зазначених позовних вимог, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду у цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Ясенської сільської ради та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області

від 31 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 18 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_3, про зобов'язання Ясенської сільської ради погодити збірно-кадастровий план земельної ділянки та визнання незаконним та скасування рішення Ясенської сільської ради від 29 жовтня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0826 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконною бездіяльності Ясенської сільської ради щодо непогодження та непідписання збірно-кадастрового плану земельної ділянки скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Г. І. Усик

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко