Історія справи

Постанова

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

справа № 710/65/17

провадження № 61-25797св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Ярославська сільська рада Шполянського району Черкаської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області, у складі судді Побережної Н. П., від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, у складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., від 12 жовтня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що після смерті його баби, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки, що розташована у межах Ярославської сільської ради Шполянського району. ОСОБА_2 , за життя, заповіту складено не було. Матір заявника, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а він є єдиним спадкоємцем п`ятої черги за законом.

Посилаючись на зазначені обставини та вказуючи про те, що він пропустив строк для прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням з 2012 року на лікуванні у Черкаському обласному онкологічному диспансері, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що у період з 13 травня 2004 року по 13 листопада 2004 року він мав об`єктивні та непереборні перешкоди у прийнятті спадщини.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10 листопада 2017 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі № 710/65/17 (провадження № 61-25797св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

05 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу Сердюку В. В.

Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 серпня 2015 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 8 (а.с.6).

ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 квітня 2012 року, в якому вказано, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 5), та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 17 травня 2012 року, в якому батьками ОСОБА_1 вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.4).

На час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , заявник не був спадкоємцем першої черги.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.05.2012 року, виданого Ярославською сільською радою Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 5 (а.с.7).

Згідно довідки № 109 від 23 липня 2015 року, виданої виконавчим комітетом Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 області, у власному будинку, який на даний час розвалений, земельна ділянка не приватизована. На день смерті крім неї в будинку ніхто не проживав.

За померлою ОСОБА_2 значиться земельна ділянка розміром 3, 345 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Ярославської сільської ради. Арештів та заборон щодо неї немає (а.с.8).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 202787 від 07 серпня 2016 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням. Інвалідність встановлена з 30 травня 2013 року (безстроково) (а.с.9).

Згідно з епікризом обласного центру онкоурології, виданим комунальним закладом Черкаським обласним онкологічним диспансером від 06 березня 2013 року ОСОБА_1 перебував на обстеженні та лікуванні в урологічному відділенні з 18 лютого 2013 року по 07 березня 2013 року. (а.с.10).

Відповідно до виписки з історії хвороби № 7384 ОСОБА_1 , 1979 року народження, знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в ОЦКО КЗ «ЧООД» ЧОР з 13 серпня 2013 року по 19 серпня 2013 року (а.с.11), Знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в ОЦКО КЗ «ЧООД» ЧОР з 04 липня 2013 року по 10 липня 2013 року, з 10 вересня 2013 року по 18 вересня 2013 року, з 10 жовтня 2013 року по 16 жовтня 2013 року, що підтверджується виписками з історії хвороби № 6013 (а.с.11), № 8319 (а.с.12), № 9375 (а.с.12). Кожного разу листок непрацездатності не видавався, хворий був виписаний у задовільному стані. Згідно з виписки із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення, складеної ЧООД, ОСОБА_1 був госпіталізований 08 листопада 2013 року та виписаний 22 листопада 2013 року (а.с.13).

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За загальними положеннями право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 № 7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав про те, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки після смерті ОСОБА_2 (13 травня 2004 року) перебував на стаціонарному лікуванні (з 2012 року).

Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

Місцевий суд, ухвалюючи рішення у справі, вірно вказав про те, що наведені заявником причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Заявник не надав суду доказів того, що у період з 13 травня 2004 по 13 листопада 2004 він мав об`єктивні та непереборні перешкоди у прийнятті спадщини.

Отже, позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, висновки місцевого суду відповідають положенням статті 1272 ЦК та узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 у справі № 6-85цс12, № 6-1486цс15 від 04 листопада 2015 року та від 14 вересня 2016 № 6-1215цс16.

Суд першої інстанції виконав вимоги статті 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи,перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Галицького Шполянського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. В. Литвиненко