Історія справи

Постанова

Іменем України

21 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 373/887/17-ц

провадження № 61-799св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Державне управління справами,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного управління справами на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року у складі судді Керекези Я. І. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року у складі суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Голуб С. А.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державного управління справами про визнання незаконними та скасування розпоряджень про застосування дисциплінарного стягнення.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що розпорядженням керівника Державного управління справами від 16 квітня 2014 року № 116-к його призначено на посаду директора державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» (далі - ДО «ЛГ «Білоозерське») з 23 квітня 2014 року. До виконання посадових обов'язків він приступив з 12 жовтня 2016 року у зв'язку зі звільненням у запас з військової служби. Розпорядженням керівника Державного управління справами від 17 березня 2017 року № 06-П йому оголошено догану за невиконання доручення керівника Державного управління справами від 13 березня 2017 року щодо повернення до органу управління ДО «ЛГ «Білоозерське» картки зі зразками підписів та відбитка печатки. Дисциплінарне стягнення накладено на нього за відсутності вини у невиконанні доручення керівника, оскільки він позбавлений можливості надати картку зі зразками підписів та відбитка печатки ДО «ЛГ «Білоозерське» у зв'язку з тим, що працівники підприємства перешкоджають йому у доступі до робочого місця шляхом блокування входу до будівлі ДО «ЛГ «Білоозерське». Про вказані обставини він неодноразово письмово повідомляв Державне управління справами. Крім того, відповідач порушив порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки не повідомив його належним чином про дату явки для надання письмових пояснень щодо невиконання доручення керівника.

Розпорядженням керівника Державного управління справами від 22 березня 2017 року № 07-П йому оголошено догану за невиконання доручення керівника Державного управління справами від 24 жовтня 2014 року щодо необхідності надання органу управління копій запитів, які надходять від правоохоронних органів, органів контролю та нагляду, судів, тощо. Разом з тим, ні зміст вказаного розпорядження, ні службова записка не містять посилань на те, в чому саме полягає невиконання ним доручення керівника щодо надання копій відповідних запитів, та коли він допустив наведене порушення службових обов'язків. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження керівника Державного управління справами від 17 березня 2017 року № 06-П та від 22 березня 2017 року № 07-П «Про дисциплінарне стягнення».

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що в частині скасування розпорядження керівника Державного управління справами № 06-ІІ від 17 березня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, суд встановив, що позивач 13 березня 2017 року був присутній на розширеній нараді керівника Державного управління справами щодо підсумків фінансово-господарської діяльності державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» за 2016 рік і перспективних напрямків її розвитку, був ознайомлений із дорученням керівника прибути 14 березня 2017 року та повернути картку із зразками підписів для Переяслав-Хмельницького відділення Державної казначейської служби України, у встановлений строк доручення не виконав. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово повідомляв керівництво ДУС про перешкоди у потраплянні на робоче місце, які йому чиняться деякими працівниками ДО «Лісове господарство «Білоозерське», про привласнення печатки підприємства. На підставі таких звернень позивача були внесені відповідні відомості до ЄРДР. Таким чином, з врахуванням того, що правопорушення завжди має в своїй складовій чотири елементи, зокрема і суб'єктивну складову, що виражається виною у різній формі, відсутність печатки, яка є необхідною для заповнення відповідної картки зі зразками підписів, у ОСОБА_4 вказує на відсутність його вини у неподанні такої картки. Що стосується позовних вимог в частині скасування розпорядження керівника Державного управління справами № 07-ІІ від 22 березня 2017 року, у вказаному розпорядженні зазначено, що позивач не виконав доручення керівника Державного управління справами № 01-13/14/2109 від 24 жовтня 2014 року. Але ні в самому розпорядженні, ні в доповідній записці, яка стала підставою винесення розпорядження, не зазначено, в чому конкретно полягає дане порушення і коли воно вчинене ОСОБА_4, що в розумінні поняття «порушення трудової дисципліни» та у взаємозв'язку із нормами статті 148 КЗпП України, яка встановлює строки для застосування дисциплінарного стягнення, не дає суду можливості визначити, чи було взагалі вчинено порушення та чи, у разі його вчинення, до ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у строки, встановлені чинним законодавством України, чи відповідачем було порушено ці строки.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що пунктом 6.2 Положення про ДО «ЛГ «Білоозерське», яким визначено посадові обов'язки директора ДО «Лісове господарство «Білоозерське», не передбачено обов'язку директора надавати до Державного управління справами картку із зразками підписів для Переяслав-Хмельницького відділення Державної казначейської служби України. Таким чином, неповернення позивачем до Державного управління справами картки із зразками підписів для Переяслав-Хмельницького відділення Державної казначейської служби України не є порушенням трудової дисципліни з боку позивача та невиконання ним його посадових обов'язків, а тому відсутні підстави, передбачені статтею 147 КЗпП України для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про перешкоди у потраплянні на робоче місце з боку деяких працівників ДО «Лісове господарство «Білоозерське», а також про привласнення печатки підприємства. На підставі цих звернень позивача органами досудового розслідування були внесені відповідні відомості до ЄРДР. Вказані обставини свідчать про відсутність вини у діях ОСОБА_4 у неподанні відповідачу картки із зразками підписів для Переяслав-Хмельницького відділення Державної казначейської служби України.

11 грудня 2017 року Державне управління справами звернулося із касаційною скаргою на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року, в якій просило скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції послався на те, що Положенням про ДО «ЛГ «Білоозерське» не передбачено обов'язку директора надавати до Державного управління справами картку із зразками підписів для Переяслав-Хмельницького відділення Державної казначейської служби України. Разом з тим, обов'язок директора щодо надання картки із зразками підписів для органів казначейства передбачений Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 року № 758. Недотримання вимог вказаного Порядку свідчить про порушення трудової дисципліни директором ДО «ЛГ «Білоозерське» та може бути підставою накладення дисциплінарного стягнення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За положеннями статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень пунктів 6.1., 6.2. Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 року № 758, для відкриття рахунків клієнти подають до органів Казначейства у двох примірниках картку із зразками підписів та відбитка печатки (додаток 7 до цього Порядку). До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства або установчих документів надано право розпорядження рахунками та підписання платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документів. До картки обов'язково включається зразок відбитка печатки (для фізичної особи - підприємця - за наявності).

Право першого підпису належить першому керівнику (у військових частинах - командиру, начальнику) та його заступникам і не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису. У разі відсутності у штатному розписі посади заступника керівника право першого підпису або тимчасове право першого підпису може бути надано іншим посадовим особам.

За доводами касаційної скарги оспорюється правильність вирішення судами справи в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження керівника Державного управління справами від 17 березня 2017 року № 06-П «Про дисциплінарне стягнення».

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено згідно вимог процесуального закону (стаття 89 ЦПК України), дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини створення посадовими особами ДО «ЛГ «Білоозерське» перешкод ОСОБА_4 у доступі до робочого місця шляхом блокування входу до будівлі підприємства свідчать про відсутність вини позивача у невиконанні доручення керівника щодо передачі картки зі зразками підписів та відбитка печатки. Виконання вказаного доручення керівника ОСОБА_4 без доступу до робочого місця є неможливим, оскільки картка має містити й зразок другого підпису, який належить головному бухгалтеру; бланк картки (додаток 7 до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України) потребує введення також реквізитів підприємства, що зумовлює необхідність доступу до внутрішніх документів ДО «ЛГ «Білоозерське».

Правова оцінка апеляційним судом посадових обов'язків ОСОБА_4 виходячи виключно з пункту 6.2 Положення про ДО «ЛГ «Білоозерське» не впливає на правильність висновків судів щодо незаконності розпорядження керівника Державного управління справами від 17 березня 2017 року № 06-П «Про дисциплінарне стягнення».

Згідно із частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного управління справами залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв