Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.03.2018 року у справі №607/2405/17

Постанова

Іменем України

21 червня 2018 року

м. Київ

справа № 607/2405/17

провадження № 61-1822 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, обслуговуючий кооператив «Байковецький», ОСОБА_5,відповідачі -відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_6,треті особи-публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Юлія Леонідівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Байковецький» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Братасюка В. М. від 10 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області у складі суддів: Хоми М. В., Сташківа Б. І., Костіва О. З. від 05 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_6, треті особи: публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Юлія Леонідівна, про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними; за позовом обслуговуючого кооперативу «Байковецький» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державне підприємство «СЕТАМ», публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Юлія Леонідівна, про часткове визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними; за позовом ОСОБА_5 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_6, треті особи: публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович ЮліяЛеонідівна, про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Встановив:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС МЮУ), державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_6, треті особи: публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю. Л., про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що спірні електроні торги проведено з порушенням вимог «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29вересня 2016 року за № 2831/5,Закону України «Про іпотеку», положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме: за відсутності належного повідомлення позивача про час і дату проведення електронних торгів, порушення порядку оголошення про проведення електронних торгів, реалізації з електронних торгів майна, котре не належало боржнику, та реалізації майна з електронних торгів за ціною, значно нижчою від ринкової.

Таким чином, просив визнати недійсними електронні торги, проведені 24 листопада 2016 року ДП «СЕТАМ» щодо реалізації лоту № 178150, а саме кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» з готелем, надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати недійсним акт державного виконавця № 26213392/17 від 16 грудня 2016 року про реалізацію предмета іпотеки. Крім цього, просив визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» з готелем, надвірними будівлями та спорудами, а також земельну ділянку загальною площею 1,02 га за кадастровим номером НОМЕР_2 видане приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л. на ім'я ОСОБА_6

У квітні 2017 року третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ВПВР Департаменту ДВС МЮУ, ДП «СЕТАМ», ОСОБА_6, треті особи: ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю. Л., про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що з електронних торгів реалізоване майно - земельна ділянка площею 1,02 га, частина якої площею 0,5719 га перебуває у власності ОСОБА_5 (придбана ним у ОСОБА_8 у 2012 році за договором купівлі-продажу), а тому відбулося втручання в конвенційне право ОСОБА_5, передбачене статтею 1 протоколу 1 Конвенції захисту прав і основоположних свобод людини. Крім цього, підтримав наведені ОСОБА_4 підстави, зокрема, вказав, що електроні торги проведено з порушенням вимог «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року за №2831/5, Закону України «Про іпотеку», положень ЦК України, а саме: за відсутності належного повідомлення боржника у виконавчому провадженні про час і дату проведення електронних торгів, порушення порядку оголошення про проведення електронних торгів, відбулась реалізація з електронних торгів майна, котре не належало боржнику та реалізація майна з електронних торгів за ціною, значно нижчою від ринкової.

Таким чином, просив визнати недійсними зазначені ОСОБА_4 прилюдні (електронні) торги, акт державного виконавця від 16 грудня 2016 року № 26213392/17 та свідоцтво серії НОМЕР_1, видане приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю. Л. ОСОБА_6

У серпні 2017 року обслуговуючий кооператив «Байковецький» (далі - ОК «Байковецький») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи: ВПВР Департаменту ДВС МЮУ, ДП «СЕТАМ», ПАТ «ВТБ Банк», приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю. Л., про часткове визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що з електронних торгів реалізоване майно - земельна ділянка площею 1,02 га, частина якої площею 0,0303 га, 0,0476 га та 0,0506 га перебуває у власності гаражного кооперативу (була набута за чинними договорами купівлі продажу у 2012 році), на цій земельній ділянці знаходиться 22 гаражі, що перебувають у власності членів кооперативу. А тому реалізацією майна з електронних торгів відбулося втручання в конвенційне право як самого кооперативу, так і його членів, передбачене статтею 1 протоколу 1 Конвенції захисту прав і основоположних свобод людини. Також представник кооперативу вказує на порушення державним виконавцем приписів Закону України«Про виконавче провадження» в ході вчинення підготовчих дій з метою проведення торгів.

Таким чином, просив визнати недійсними вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 прилюдні (електронні) торги, проведені 24 листопада 2016 року ДП «СЕТАМ» щодо реалізації лоту № 178150, однак лише в частині - що стосується реалізації земельної ділянки загальною площею 1,02 га з кадастровим номером НОМЕР_2 визнати недійсним акт державного виконавця № 26213392/17 від 16 грудня 2016 року про реалізацію предмета іпотеки в частині реалізації вказаної земельної ділянки, а також визнати недійсним свідоцтво про придбання з прилюдних торгів серії НОМЕР_3, видане приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю. Л. в частині належності на праві власності ОСОБА_6 даної земельної ділянки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позовів ОСОБА_4, ОК «Байковецький», ОСОБА_5 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає, оскільки спірну земельну ділянку продано з електронних торгів на виконання рішення суду про стягнення коштів, таким чином втручання у право власності відбулося у відповідності до законодавства та з метою досягнення законної мети.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції на предмет доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОК «Байковецький» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову ОК «Байковецький»та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи дійшли односторонніх та передчасних висновків про відмову у задоволенні позову, оскільки ними неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, та суди не сприяли повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому у лютому 2018 року до Верховного Суду, ДП «СЕТАМ» просить відхилити касаційну скаргу ОК «Байковецький» та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 лютого 2018 року вказану справу передано на розгляд до Верховного Суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Судами установлено, що 24 листопада 2016 року ДП «СЕТАМ» на електронних торгах реалізовано нерухоме майно, що перебувало в іпотеці та належало на праві власності відповідачу ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «ВТБ Банк», в сумі 28 013 982 гривень, за кредитним договором, з наступним описом майна - кафе бар «ІНФОРМАЦІЯ_1»з готелем, з надвірними будівлями і спорудами.

Предмет іпотеки знаходиться в АДРЕСА_1

Результат електронних торгів оформлено протоколом проведення електронних торгів за №2149719, складеним ДП «СЕТАМ» та підписаним покупцем ОСОБА_6 котрий запропонував ціну продажу в розмірі 17 424 412,00 грн, з яких сплатив гарантійний внесок в розмірі 871 220,60 грн, та безпосередньо 16 553 191,40 грнза придбане майно.

За результатами проведення торгів старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУКошкером I. A. складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 16грудня 2016 року за №26213392/17, який затверджений заступником директора Департаменту -начальником ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Крайчинським С. С.

Згідно акту державного виконавця на електронних торгах реалізовано кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» з готелем та надвірними будівлями і спорудами, розташоване на земельній ділянці, загальною площею 1.02 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за 17 424 412,00 грн.

На підставі акту державного виконавця, приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Демкович Ю.Л., видано на ім'я відповідача ОСОБА_6, котрий сплатив 17 424 412,00 грн, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів серії НОМЕР_1 (зареєстровано в реєстрі за №3509) від 30 грудня 2016 року на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» з готелем та надвірними будівлями і спорудами, розташоване на земельній ділянці, загальною площею 1,02 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - свідоцтво про придбання майна з торгів).

Крім того, установлено, що ОСОБА_8 відчужила ОК «Байковецький» земельні ділянки, які їй не належали і з 23 червня 2008 року перебували під іпотечним обтяженням.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки спірні земельні ділянки площею 0,0303 га, 0,0476 га, 0,0506 га із складу спірної земельної ділянки площею 1,02 га були придбані ОК «Байковецький»у 2012 році за нотаріально посвідченими договорами, які не визнавались недійсними, та не має правового значення і не дає підстав для висновку про незаконність реалізації на електронних торгах спірної земельної ділянки площею 1,02 га. Обтяження іпотекою стосується цілої земельної ділянки площею 1,02 га, незалежно від обізнаності обслуговуючого кооперативу про наявність іпотеки.

Враховуючи, що земельна ділянка площею 1,02 га, яка належала ОСОБА_4 з березня 2007 року та передана ним 23червня 2008 року в іпотеку, дія якої з вказаної дати і до реалізації майна на електронних торгах не припинялася, тому вказана земельна ділянка була реалізована як предмет іпотеки у встановлений законом спосіб, на виконання судового рішення з метою захисту прав іпотекодержателя - ПАТ «ВТБ Банк».

Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсними прилюдних (електронних) торгів в частині реалізації земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ними не встановлено фактичні обставини справи, та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій, з урахуванням належним чином досліджених доказів у справі, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

Крім того, ОК «Байковецький» посилається на те, що ним заявлено відвід судді апеляційного суду Сташків Б. І., однак у задоволенні заяви про відвід відмовлено. Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції належним чином дослідив вказані доводи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відводу судді.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Байковецький» залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на обслуговуючий кооператив «Байковецький».

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська