Історія справи

Постанова

Іменем України

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа №381/1957/15

провадження № 61-1855св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Дрігої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - судді Червинської М. Є., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Комунальне підприємство «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» Фастівської міської ради,

відповідач - Фастівська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» Фастівської міської ради на рішення апеляційного суду Київської області від 18 червня 2014 року у складі головуючого судді - Іванової І. В., судів: ОлійникаВ. І., Фінагєєва В. О.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» Фастівської міської ради (далі - КП «Фастівська ЖЕК») про зобов'язання не нараховувати плату за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і відшкодування моральної та матеріальної шкоди, посилаючись на те, що йому належить на праві власності квартира у м. Фастові Київської області, 29 липня 2009 року між ним та Житлово-експлуатаційною конторою було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і він своєчасно сплачує за житлово-комунальні послуги.

Проте відповідач свої зобов'язання виконував неналежно, оскільки дах будинку протікає і потребує капітального ремонту, про що він неодноразово звертався до відповідача, однак відповіді не отримав, відповідних заходів проведено не було, у зв'язку з чим внаслідок протікання даху будинку відбулося залиття в його квартирі, що призвело до неможливості у ній проживати.

Посилаючись на те, що відповідачем йому завдана майнова шкода у розмірі 22 454 грн. та моральна шкода, яку оцінив в 10 000 грн., просив про задоволення позову.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що залиття його квартири відбулося саме внаслідок неправомірних дій відповідачів.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 18 червня 2014 року рішення районного суду в частині позову про стягнення майнової шкоди скасовано, позов у цій частині задоволено. Стягнуто з КП «Фастівська ЖЕК» 22 454 грн. майнової шкоди та судові витрати в сумі 224 грн. В решті рішення міськрайонного суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що внаслідок аварійного стану даху будинку, в якому проживає позивач, відбулося залиття його квартири, що є підставою для відшкодування КП «Фастівська ЖЕК» йому майнової шкоди.

У липні 2014 року начальник КП «Фастівська ЖЕК» подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що проведення капітального ремонту не входить до переліку послуг, які надає відповідач. Крім того, фінансування капітального ремонту покрівлі будинку позивача у 2010 - 2012 роках не проводилося.

27 серпня 2014 року від ОСОБА_4 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу КП «Фастівська ЖЕК», які мотивовані тим, що рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 грудня 2017 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду від 29 січня 2018 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

22 березня 2012 року комісією КП «Фастівська ЖЕК» складено акт про обстеження квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого причиною затікання у квартирі позивача є пошкодження покрівлі, яка потребує капітального ремонту.

17 травня 2013 року комісією відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради складено акт комісійного обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого КП «Фастівська ЖЕК» рекомендовано вирішити питання ремонту покрівлі та привести будинок у відповідний санітарно-гігієнічний стан.

Згідно з дефектним актом на ремонт квартири АДРЕСА_1 та кошторисної документації від 2 вересня 2013 року вартість відновлювальних робіт по ремонту квартири складає 22 454 грн.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд − власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспа України від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила) технічне обслуговування жилих будинків − це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно з пунктом 4.4.1 Правил під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність дефектів конструктивних елементів даху. Інженерно-технічні працівники виконавця послуг повинні знати вузли несучих конструкцій і стан покрівлі, особливо в місцях сполучення з водостоками, будівельними конструкціями та устаткуванням, що проходить через покрівлю.

Частиною першою статті 12 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76−80 ЦПК України.

Факт залиття квартири позивача підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачем в ході розгляду справи. Останнім не доведено, що шкода, заподіяна позивачу внаслідок залиття квартири, заподіяна не з його вини.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду внаслідок залиття його квартири з причини неналежного стану даху будинку несе КП «Фастівська ЖЕК».

Доводи касаційної скарги про те, що КП «Фастівська ЖЕК» не є належним відповідачем у справі, спростовуються встановленими судами фактичними обставинами та наданими сторонами доказами.

За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» Фастівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Київської області від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат