Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 456/2653/23

провадження № 61-7558св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - Моторно (транспортне) страхове бюро України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - адвоката Цьороха Юрія Романовича, на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2023 року у складі судді Янів Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року позивачі в особі уповноваженого представника - адвоката Цьорох Ю. Р. звернулися до суду з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, згідно якого просили стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 200 000,00 грн страхового відшкодування, по 305 693,14 грн пені та по 134 101,92 грн інфляційних збитків.

2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 04 год. 25 хв.

у с. Гірному Стрийського району Львівської області водій автомобіля «Mersedes -Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який від отриманих травм загинув на місці події. Постановою від 31 травня 2017 року СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 та її діти визнані потерпілими від злочину.

3. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження

від 21 липня 2017 року причиною ДТП стали порушення ПДР, допущені ОСОБА_5 .

4. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mersedes Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована литовською страховою компанією Lietuvos Draudimas. Тому відшкодування шкоди відповідно до статті 40, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинно здійснювати МТСБУ.

5. З метою отримання відшкодування представником ОСОБА_1 було подано 28 серпня 2017 року до МТСБУ заяву про виплату відшкодування, до якої були долучені всі необхідні документи. Листом від 19 січня 2018 року МТСБУ повідомило ОСОБА_1 про виплату відшкодування у розмірі 200 000,00 грн.

6. Однак відповідно до статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування рівними частинами, а саме дітям до досягнення ними 18 років та одному з непрацюючих батьків, які здійснюють догляд за дітьми до досягнення ними 14 років.

7. Тому, оскільки дохід ОСОБА_4 за 2017 рік становив 1 463 400,00 грн, то на кожного утриманця припала частка доходу загиблого у розмірі 24 390,00 грн. Враховуючи час досягнення дітьми 18 річного віку, розмір відшкодування для кожної дитини буде становити для: ОСОБА_3 - 1 536 570,00 грн, для ОСОБА_4 - 2 560 950,00 грн, для ОСОБА_2 - 4 512 150,00 грн.

8. Крім цього вважають, що розмір відшкодування, яке належить ОСОБА_1 до досягнення дітьми 14 років, за здійснення догляду за ОСОБА_3 становить 685 530,00 грн, за здійснення догляду за ОСОБА_4 - 1 682 910,00 грн, за здійснення догляду за ОСОБА_2 - 3 341 430,00 грн. Тобто загальний розмір відшкодування по втраті годувальника становить 14 319 540,00 грн, що значно перевищує встановлені на день пригоди ліміти страхового відшкодування (200 000,00 грн).

9. Водночас, посилаючись на статті 1.3, 9.3, 23, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 200 000,00 грн на одного потерпілого, вважають, що невідшкодованою залишилась сума у розмірі 600 000,00 грн (800 000,00 грн - 200 000 грн), яку слід стягнути на користь позивачів рівними частинами, тобто по 200 000,00 грн кожному з них.

10. Крім цього вважать, що з відповідача відповідно до положень статті 625 ЦК України та статті 36.5 вказаного Закону також слід стягнути пеню та інфляційні втрати.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області

від 14 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, в задоволені позову відмовлено.

12. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що МТСБУ виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування, врахувавши максимальний розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та/або здоров`ю одного потерпілого, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди становило 200 000,00 грн, включаючи відшкодування моральної шкоди в розмірі 38 400,00 грн, відшкодування витрат на поховання в розмірі 7 832,00 грн та відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника в розмірі 153 768,00 грн, тобто виконало свої зобов`язання у повному обсязі та у встановлений законом строк, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з МТСБУ на користь позивачів страхового відшкодування в розмірі по 200 000,00 грн кожному з них та виключає можливість задоволення похідних позовних вимог про стягнення на користь позивачів пені та інфляційних збитків, оскільки відповідач не допустив прострочення виплати страхового відшкодування.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - адвоката Цьороха Ю. Р., на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року.

14. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

15. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. У касаційній скарзі заявники, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

17. Підставою касаційного оскарження заявники зазначають неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі

№ 455/1255/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга мотивована тим, що аналіз положень статей 1, 9, 23, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1200 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок МТСБУ по виплаті відшкодування, пов`язаного зі смертю потерпілого, існує перед вичерпним переліком осіб, який не піддається іншому тлумаченню. Виключно ті особи, які зазначені в ЦК, мають право на отримання страхового відшкодування по втраті годувальника, і виключно перед ними у страховика (МТСБУ) існує обов`язок здійснити таку виплату.

19. Особливість цього зобов`язання, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, полягає в тому, що наслідком шкоди, завданої життю людини, є її смерть. Тому сама особа не може виступати суб`єктом даних правовідносин, оскільки відповідно до статті 24 ЦК України зі смертю фізичної особи припиняється її цивільна правоздатність, яка делегується утриманцям загиблого.

20. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №455/1255/20, зміст якої повністю підтверджує викладені позовні вимоги та прямо вказує, що кожен із утриманців має право на страхове відшкодування в межах встановленого на день ДТП ліміту.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

21. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив МТСБУ на касаційну скаргу, в якому останнє просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення судів ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Зазначає, що представник позивачів неправильно трактує норми права, які регламентують суб`єктний склад осіб, які мають право на страхове відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого та порядку визначення розміру такого страхового відшкодування, зважаючи на відповідний суб`єктний склад.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 04 год. 25 хв. на 625 км + 900 м. автомобільної дороги Київ-Чоп у районі с. Гірне Стрийського району Львівської області ОСОБА_5 , керуючи мікроавтобусом марки «Mersedes-Benz Sprinter 313», реєстраційний номер НОМЕР_3 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вів транспортний засіб якнайближче до правого краю проїзної частини, перед зміною напрямку руху свого транспортного засобу не переконався, що це не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з фургоном марки «MAN 8/150», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_6 , чим порушив вимоги пунктів 1.2, 1.5, 10.1, 11.2. та 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого водій мікроавтобуса марки «Mersedes-Benz Sprinter 313», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , пасажир ОСОБА_5 та водій фургона марки «MAN 8/150», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_6 від отриманих травм загинули на місці події.

23. За фактом дорожньо-транспортної пригоди 18 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120171400000000443 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України.

24. Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 19 травня 2017 року, виданим виконкомом Заберезької сільської ради Богородчанського району Іван-Франківської області, підтверджується, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

25. Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 від 11 лютого 2005 року, виданим Заберезькою сільською радою Богородчанського району Іван-Франківської області, підтверджується, що ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .

26. ОСОБА_6 був батьком трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

27. Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області від 31 травня 2017 року дружину ОСОБА_6 - ОСОБА_1 , а також його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано потерпілими у кримінальному провадженні №120171400000000443 від 18 травня 2017 року. Залучено ОСОБА_1 до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120171400000000443 від 18 травня 2017 року як законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28. Постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області від 21 липня 2017 року кримінальне провадження №120171400000000443 за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, відомості про яке 18 травня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку зі смертю особи, яка підлягала притягненню до кримінальної відповідальності.

29. Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter 313», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Lietuvos Draudimas згідно з «Зеленою карткою» № LT/03/ED6167929, термін дії якої з 12 січня 2017 року по 11 січня

2018 року.

30. 28 серпня 2017 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника ПП «Інтер-Ріск Міжнародне врегулювання Збитків» звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, що складається з: відшкодування у зв`язку з фізичним знищенням автомобіля «MAN 8/150», реєстраційний номер НОМЕР_4 , у розмірі - 306 616,86 грн, витрат за проведення експертного дослідження -

2 200,00 грн, відшкодування у зв`язку з втратою годувальника: для ОСОБА_1 (до досягнення дочкою ОСОБА_2 14 річного віку) - 4 176 787,50 грн, для ОСОБА_2 (до досягнення 18 річного віку) - 5 640 187,50 грн; для ОСОБА_3

(до досягнення 18 річного віку) - 1 920 712,50 грн; для ОСОБА_4

(до досягнення 18 річного віку) - 3 201 187,50 грн; витрат на поховання -

7 832,00 грн; моральної шкоди 38 400,00 (3200*12) грн.

31. Згідно з довідкою №1 від 12 січня 2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду страхових гарантій за результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, МТСБУ визначено, що загальна сума відшкодування отримувачу ОСОБА_1 становить 302 200,00 грн, з яких за 100 000,00 грн - шкода заподіяна майну, 2200,00 грн - витрати за проведення експертизи; 7832,00 грн - витрати на поховання, 153 768,00 грн - шкода, пов`язана з втратою годувальника, 38 400,00 грн - моральна шкода.

32. 18 січня 2018 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 302 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18 січня 2018 року № 547.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

33. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

35. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

36. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

38. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

39. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

40. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

42. Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

43. Згідно з пунктом 23.1 статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є, зокрема, шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

44. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

45. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-VI порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

46. За умовами пунктів 27.2, 27.4, 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

47. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

48. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду

49. Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

50. Особам, визначеним у частині першій цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував (частина друга статті 1200 ЦК України).

51. Частиною першою статті 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

52. Отже, з огляду на вищевикладене, шкода, завдана смертю потерпілого, підлягає відшкодуванню страховиком на підставі пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в межах ліміту страхового відшкодування.

53. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду

від 15 березня 2023 рокуу справі № 357/12106/20 (провадження № 61-20514св21).

54. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №3470 від 29 грудня 2015 року, чинним на час виникнення спірних правовідносин, встановлено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням, зокрема за шкоду заподіяну майну потерпілих в розмірі 100 000,00 грн на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 200 000,00 грн на одного потерпілого.

55. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою №1 від 12 січня

2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду страхових гарантій за результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, МТСБУ визначено, що загальна сума відшкодування отримувачу ОСОБА_1 становить 302 200,00 грн, з яких 100 000,00 грн - шкода заподіяна майну, 2 200,00 грн - витрати за проведення експертизи; 7 832,00 грн - витрати на поховання,

153 768,00 грн - шкода, пов`язана з втратою годувальника, 38 400,00 грн - моральна шкода.

56. 18 січня 2018 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 302 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 547

від 18 січня 2018 року.

57. Отже, МТСБУ виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування врахувавши максимальний розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та/або здоров`ю одного потерпілого, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди становило 200 000,00 грн, включаючи відшкодування моральної шкоди в розмірі 38 400,00 грн, відшкодування витрат на поховання в розмірі 7 832,00 грн та відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника в розмірі 153 768,00 грн, тобто виконало свої зобов`язання у повному обсязі та у встановлений законом строк.

58. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів страхового відшкодування в розмірі по 200 000,00 грн кожному з них, що також виключає можливість задоволення похідних позовних вимог про стягнення на користь позивачів пені та інфляційних збитків, оскільки відповідач не допустив прострочення виплати страхового відшкодування.

59. При цьому, Верховний Суд зазначає, що потерпілим у значенні вказаного вище Закону є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

60. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (стаття 9 Закону

№ 1961-IV).

61. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого (стаття 23.1 Закону № 1961-IV), у разі чого страховик (у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ) відповідно до статті 27 вказаного Закону відшкодовує:

- шкоду, заподіяну смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку;

- моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;

- особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати

12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

62. Водночас за приписами статті 27.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

63. Отже, страхова виплата за шкоду, пов`язану зі смертю особи, що настала внаслідок ДТП, здійснюється особам, які мають право на таке страхове відшкодування відповідно до Закону № 1961-IV. Якщо особи, визнані потерпілими у кримінальному провадженні, мають право на таке страхове відшкодування і до участі у кримінальному провадженні залучено страховика, то суд визначає його розмір для кожної такої особи в порядку, передбаченому вказаним Законом, з урахуванням страхової суми, зазначеної у страховому полісі, стосовно одного померлого, а не щодо кожної особи, яка має право на страхове відшкодування.

64. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду

від 04 липня 2024 рокуу справі № 519/1079/21 (провадження № 51-7055км23).

65. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

66. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

67. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

68. Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - адвоката Цьороха Юрія Романовича залишити без задоволення.

2. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович