Історія справи

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 201/2561/17

провадження № 61-34294св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

відповідач - ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року у складі судді Ткаченко Н. В. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року у складі суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку на її користь борг за договором позики у розмірі 1 000 000 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких дій, спрямованих на відчуження, переоформлення та державну реєстрацію нерухомого майна, а саме, квартири, загальною площею 533,9 кв.м, житловою площею 206,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_6

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року, позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року.

Ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та ухвала апеляційного суду про залишення її без змін мотивовані тим, що про розгляд справи на 28 березня 2017 року та 22 травня 2017 року позивач була повідомлена належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Однак на зазначені дати судових засідань позивач не з'явилась, і заяви про розгляд справи за її відсутності не надіслала.

Оскільки 22 травня 2017 року належним чином повідомлений позивач повторно не з'явилася в судове засідання, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) для залишення позову без розгляду.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постановлені ними ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно залишено позовну заяву без розгляду, оскільки позивач не була належним чином повідомлена про день, час, місце розгляду справи. У наявних в матеріалах справи зворотних повідомленнях про одержання поштової кореспонденції стоїть не підпис позивача. Остання наполягає на тому, що судових повісток про виклик до суду не отримувала та за їх отримання не розписувалась.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.

Інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо її змісту і вимог до касаційного суду не направили.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, чинній на момент залишення позову без розгляду) передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні наслідки повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача містить частина третя статті 169 ЦПК України (в редакції, чинній на момент залишення позову без розгляду).

Судом установлено, що про розгляд справи, призначеного на 28 березня 2017 року та 22 травня 2017 року позивач була повідомлена належним чином, що підтверджено рекомендованим зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 43, 53). Разом з тим, на зазначені дати судових засідань позивач не з'явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

Встановивши, що 22 травня 2017 року належним чином повідомлений позивач повторно не з'явилася в судове засідання, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність, визначених пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України(в редакції, чинній на момент залишення позову без розгляду) підстав для залишення позову без розгляду.

При цьому, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції з урахуванням норм процесуального права щодо розумних строків розгляду цивільних справ, звернув увагу на перебування справи у провадженні суду більше двох місяців, а також на ті обставини, що позивач з лютого 2017 року не проявляла жодного інтересу до руху справи, будь-яких заяв про зміну місця проживання (перебування, знаходження) суду не подавала.

Перевіряючи в апеляційному порядку постановлену судом першої інстанції ухвалу, апеляційний суд, у повній мірі перевірив доводи позивача щодо її неповідомлення про день, час і місце розгляду справи, та дав їм належну оцінку.

Судом звернуто увагу заявника на положення частини другої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на момент залишення позову без розгляду), за змістом якої особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Доводи касаційної скарги позивача про те, що зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень підписані не нею, а іншою особою, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Наявність у суду зворотних повідомлень про вручення поштового відправлення, зокрема, про отримання судових повісток, за адресою, зазначеною позивачем у позові, не давало суду підстав для сумнівів про їх отримання адресатом, а отже і для сумнівів щодо його належного повідомлення про день, час, місце розгляду справи. Вказані докази позивачем не спростовані.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська