Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №454/1403/17Ухвала КЦС ВП від 04.09.2019 року у справі №454/1403/17

Постанова
Іменем України
16 травня 2018 року
м. Київ
справа № 454/1403/17-ц
провадження № 61-11536св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: Сокальське відділення поліції Червоноградського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі судді Бойко С. М.від 23 січня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сокальського відділення поліції Червоноградського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області
від 02 листопада 2017 року у складі судді Струс Т. В. у задоволенні позову
ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов ОСОБА_2 є недоведеним належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із заочним рішенням районного суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з підстав необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 листопада 2017 року.
У січні 2018 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він просить роз'яснити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху щодо визначення розміру судового збору та продовжити йому строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 січня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про продовження строку на виконання ухвали апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 листопада 2017 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію вказаної ухвали ОСОБА_2 отримав 11 січня 2018 року, у встановлений строк недоліки, зазначені в ухвалі, не усунув й вимоги щодо сплати судового збору у встановлений судом строк не виконав. При цьому апеляційний суд не взяв до уваги посилання заявника на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду не справляється на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», і зазначив, що вказана норма цього Закону стосується лише звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, а не за подання апеляційної скарги на рішення суду в такій категорії справ та, що статтею 5 цього Закону не передбачено пільг для позивача щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач уважав, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки спір стосується відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційну скаргу слід задовольнити.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що в листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 листопада 2017 року в справі за його позовом до Сокальського відділення поліції Червоноградського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Подаючи вказану апеляційну скаргу, ОСОБА_2 не сплатив судовий збір.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення місцевого суду підлягає оплаті судовим збором за ставкою, визначеною підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, що була чинною на час подання апеляційної скарги.
У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору.
Згідно з положеннями пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Отже, позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних скарг.
Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що з урахуванням змісту позовних вимог та суб'єктного складу, ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 січня 2018 року скасувати, справу передати до цього суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
Ю. В. Черняк