Історія справи

Постанова

Іменем України

16 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 523/6969/17-ц

провадження № 61-10126св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: Район електричних мереж «Північний» публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго», публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, на постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Району електричних мереж «Північний» публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (далі - РЕМ «Північний» ПАТ «Одесаобленерго»), публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (далі - ПАТ «Одесаобленерго») про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він в 2016 році звернув увагу, що РЕМ «Північний» ПАТ «Одесаобленерго», яке надає йому послуги з електропостачання, постійно завищує плату за надані послуги та виставляє рахунки не за календарний місяць, а за більший період, внаслідок чого він повинен оплачувати надані послуги за вищим тарифом, оскільки перевищує норму споживання у 100 кВт.

Так, за його підрахунками, за 2014-2016 роки він переплатив 2 220,00 грн, тому звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з ПАТ «Одесаобленерго» матеріальні збитки у розмірі 2 220,00 грн та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною поведінкою відповідачів, що призводить до душевних хвилювань, нервовим напруженням і роздратованості.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2017 року у складі судді Аліна С. С. позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Одесаобленерго» на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 2 220,00 грн та 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Одесаобленерго» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 720 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач через неправомірні дії відповідача здійснив переплату за послуги енергопостачання, тому ці кошти підлягають поверненню. Крім того, врахувавши глибину душевних страждань позивача, спричинених протиправною поведінкою ПАТ «Одесаобленерго», суд визначив розмір завданої позивачу моральної шкоди у 500 грн.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Одесаобленерго» задоволено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що будь-яка переплата є наслідком здійснення платежу у розмірі більшому, ніж це встановлено договором або законом. Доказами такої переплати можуть бути квитанції про оплату, за якими фактична оплата перевищувала би суму, зазначену в цих квитанціях. Разом з тим, як встановлено судом, різниця між оплатами, здійсненими споживачем та фактично спожитою електричною енергією складає 130,75 грн на користь відповідача, тому підстав для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди немає. Встановивши, що дії відповідача були правомірними, апеляційний суду відмовив також у відшкодуванні моральної шкоди. Крім того, правовідносини, що виникли між сторонами в розглядуваній справі, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не надана належна оцінка доказам, поданих на підтвердження його позовних вимог, оскільки вони свідчать про наявність переплати через неправомірність дій відповідачів. Отже, рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні його позову є незаконним і необґрунтованим. Також заявником наведений власний розрахунок переплати за 2014-2016 роки.

Відзив на касаційну скаргу відповідачами не подано.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 19, 20 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно з пунктом 22 Правил оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися, зокрема, за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником.

Спірні питання щодо заборгованості вирішуються шляхом переговорів між електропостачальником та побутовим споживачем або в судовому порядку. До вирішення спірного питання між сторонами відключення об'єкта побутового споживача не здійснюється (пункт 27 Правил).

У статті 10, 60 ЦПК України 2004 року визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з його недоведеністю, оскільки будь-яка переплата є наслідком здійснення платежу у розмірі більшому, ніж це встановлено договором або законом. Доказами такої переплати можуть бути квитанції про оплату, за якими фактична оплата перевищувала би суму, зазначену в цих квитанціях, однак таких доказів позивачем не надано. Свої вимоги позивач обґрунтовує лише власним розрахунком, який не може бути належним і допустимим доказом у цій справі, оскільки до нього не додано даних щодо показників лічильників за кожен місяць у періоді 2014-2016 року, тому цей розрахунок не може свідчити про наявність переплати.

Також апеляційний суд правильно зазначив, що правовідносини, які виникли між сторонами в розглядуваній справі, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено, що відповідає роз'ясненням викладеним у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє через представника ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк