Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.08.2018 року у справі №755/16505/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 755/16505/17

провадження № 61-41082 св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русичука М. М.,

учасники справи:

особа, яка подала касаційну скаргу - Асоціація українських банків,

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Асоціації українських банків на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року в складі судді Панченка М. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила поновити строк на оскарження рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року в справі № 776/11 про солідарне стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором та скасувати його, посилаючись на те, що про розгляд справи в третейському суді не була повідомлена, а дізналася про наявність такого рішення тільки у вересні 2017 року. Крім того, кредитний договір є споживчим, а тому вказаний позов не підвідомчий третейському суду.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року в задоволенні заяви про залучення Асоціації українських банків до участі в даній справі як третьої особи відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення третейського суду від 30 серпня 2011 року задоволено та вказане рішення третейського суду скасовано.

Короткий зміст ухвали апеляційної інстанції

У липні 2018 року Асоціація українських банків подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про скасування рішення третейського суду.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року в прийнятті апеляційної скарги Асоціації українських банків відмовлено та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Апеляційний суд виходив із того, що ні третейський суд, ні суд першої інстанції не вирішували питання про права та обов`язки Асоціації українських банків, а тому право на оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року про скасування рішення третейського суду в Асоціації українських банків відсутнє.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 липня 2018 року Асоціація українських банків подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року про відмову в прийнятті апеляційної скарги та просить скасувати ухвалу апеляційного суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував норми статтей 17, 352 ЦПК України та не звернув увагу на те, що Асоціацією українських банків було подано заяву до суду першої інстанції про залучення до участі в справі в якості третьої особи, а не особи, відносно якої третейський суд своїм рішенням вирішив питання про його права та обов`язки. Відмова в залученні Асоціації українських банків до участі в справі ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва призвела до того, що судом першої інстанції не розглянуто суттєвих обставин справи та прийнято неправильне рішення.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 402 784,28 грн заборгованості за кредитним договором та 4427,84 грн третейського збору.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з заявою про поновлення строку на оскарження вказаного рішення третейського суду та просила скасувати його.

Задовольняючи вказану заяву та скасовуючи рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості за кредитним договором, Дніпровський районний суд м. Києва виходив із того, що про розгляд справи в третейському суді ОСОБА_1 дізналася лише у вересні 2017 року. Спір виник щодо заборгованості за кредитними коштами, наданими для споживчих потреб, тобто, спірні правовідносини виникли зі споживчого кредиту, в зв`язку з чим даний спір третейському суду не підвідомчий.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Асоціація українських банків звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі в справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).

Обґрунтованим є висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про скасування рішення третейського суду, оскільки Асоціація українських банків не була учасником третейського розгляду, а суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду не вирішував питаня про права та обов`язки Асоціації українських банків.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішеннь - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Асоціації українських банків залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук