Історія справи

Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 524/8050/21

провадження № 61-7149св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Чумак О. В. у справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року до суду звернулось Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго») з позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на загальну суму 13 252,69 грн.

Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач не сплачує вчасно кошти за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Автозаводський районний суд м. Кременчука рішенням від 29 грудня 2021 року під головуванням судді Кривич Ж. О. з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18 січня 2022 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожиті в період з жовтня 2018 року по травень 2019 року на загальну суму 13 252,69 грн з яких: 12 888,27 грн - сума боргу за послугу з централізованого опалення та 364,42 грн - сума боргу за послугу з централізованого постачання гарячої води; індекс інфляції у розмірі 2 128,66 грн та 3 % річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 924,85 грн. Вирішив питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 24 травня 2022 року, апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк протягом десяти днів для їх усунення.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху суд апеляційної інстанції вказував, що останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 грудня 2021 року є 20 березня 2022 року. Разом з тим, апеляційна скарга позивача датована 22 лютого 2022 року, а прийнята оператором поштового відділення 28 квітня 2022 року.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з посиланням на відповідні поважні причини пропуску процесуального строку ОСОБА_1 не надано та не обґрунтовано, що позбавляє суд апеляційної інстанції вирішити відповідне питання згідно вимог процесуального закону.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 01 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 грудня 2021 року.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що його ухвалою від 24 травня 2022 року апеляційна скарга була залишена без руху, оскільки подана поза межами визначеного частиною першою статті 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження. Заявнику було надано строк для усунення недоліків, шляхом надсилання вмотивовано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказана ухвала була надіслана на електронну адресу Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надавав правову допомогу ОСОБА_1 та доставлена до електронної скриньки 25 травня 2022 року 17:13:18, однак вказані недоліки усунуті не були.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року в якій просить оскаржене судове рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційних скаргах доводи містили підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, адже ухвала суду від 24 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу заявника не надсилалась і ним не отримувалась, внаслідок чого усунути недоліки, мова про які йшла в наведеній ухвалі заявник не міг.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 24 травня 2022 року була надіслана на електронну адресу Кременчуцького міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, однак останній не є апелянтом у цій справі, крім того представники вказаної установи жодної участі у розгляді цієї справи не брали, представництво інтересів заявника не здійснювали.

Таким чином Полтавський апеляційний суд надіслав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху неналежній особі тим самим не повідомив заявника про прийняте ним процесуальне рішення з порушеного ним питання.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 23 травня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував справу з суду першої інстанції.

Касаційне провадження відкрито у малозначній справі, проте, справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

14 червня 2023 року справа № 524/8050/21 надійшла до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 04 вересня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

«Право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Встановлено, що 29 грудня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука ухвалив рішення у цій справі (а. с. 36, 37).

Під час розгляду справи 29 грудня 2021 року сторони не були присутні, фіксування судового засідання не проводилось (а. с. 35).

З матеріалів справи вбачається, що до відзиву на позову заяву, датованого 16 грудня 2021 року та підписаного ОСОБА_1 відповідач додав копію наказу Кременчуцького місцевого центру надання правової безоплатної вторинної правової допомоги від 03 грудня 2021 року № 2373/01-07 в якому виконуючий обов`язки центру наказав надати безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_1 , що передбачає складання процесуальних документів та представництво інтересів, як відповідача у справі № 524/8050/21 (а. с. 26).

04 травня 2022 року до Полтавського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 грудня 2021 року. Означена апеляційна скарга підписана ОСОБА_1 . Відомостей про представництво його інтересів Кременчуцьким місцевим центром надання правової безоплатної вторинної правової допомоги апеляційна скарга не містить, як і не містить додатків, які б підтверджували повноваження представника Каравана Г. Г. на представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції (а. с. 45-52).

Згідно з довідкою Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року документ в електронному вигляді від 24 травня 2022 року у справі № 524/8050/21 надіслано Кременчуцькому місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на електронну адресу kremenchuk.poltava@legalaid.pl.ua. Одночасно у супровідному листі було зазначено, що повноваження представника відповідача визначені наказом Кременчуцького місцевого центру надання правової безоплатної вторинної правової допомоги від 03 грудня 2021 року № 2373/01-07 (а. с. 64, 65).

Відповідно до частин першої і другої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно з частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про безоплатну допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. Під час призначення адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства.

Копії довіреності про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Згідно з правилами процесуального законодавства, якщо представник отримав судове рішення, вважається, що сторона у справі, яку цей представник представляє, є обізнаною про таке судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а (адміністративне провадження № К/990/281/22) зроблено висновок про те, що офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Матеріали справи не містять відомостей про представника ОСОБА_1 та його офіційну електронну адресу.

Таким чином Верховний Суд дійшов висновку про неналежний спосіб вручення копії судового рішення судом апеляційної інстанції представнику ОСОБА_1 , а тому висновок апеляційного суду про отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду і, відповідно, про його обізнаність із її змістом, є помилковим.

У матеріалах справи також немає відомостей про направлення учаснику справи - ОСОБА_1 ухвали апеляційного суду від 24 травня 2022 року засобами поштового зв?язку.

Відомостей про отримання ОСОБА_1 копії ухвали апеляційного суду від 24 травня 2022 року матеріали справи не містять.

Частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів також відзначає, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення належить до однієї з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України), основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Право на апеляційний перегляд справи гарантується нормами національного законодавства (стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»),

Верховний Суд бере до уваги й те, що право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, враховуючи, що станом на 01 березня 2023 року ОСОБА_1 не отримував копії ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху, висновок суду апеляційної інстанції про невиконання ним вимог цієї ухвали й відповідно відмова у відкритті апеляційного провадження є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки наведені порушення апеляційним судом норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді С. О. Карпенко

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк