Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.09.2023 року у справі №456/3576/20
Постанова КЦС ВП від 13.09.2023 року у справі №456/3576/20

Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 456/3576/20

провадження № 61-13056св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», Західне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Львів), державне підприємство «Сетам», приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед Іванна Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Огородник Іванна Ігорівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт»), Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Львів), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В. про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним з моменту складення акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва, визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі та земельні ділянки, витребування з незаконного володіння нежитлових будівель та земельних ділянок.

Позовна заява мотивована тим, що Стрийський міськрайонний суд Львівської області 05 червня 2014 року видав виконавчий лист

№ 1323/5992/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі -

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), назву якого змінено на акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), заборгованості за кредитом. На підставі вказаного виконавчого листа постановою державного виконавця від 03 липня 2014 року відкрито виконавче провадження. У межах виконавчого провадження державним виконавцем 01 серпня 2014 року описано та арештовано майно ОСОБА_1 , а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 388,4 кв. м, три земельні ділянки площею 0,4215 га, 1,1060 га та 1,3 га, які розташовані на АДРЕСА_1 (вказане нерухоме майно передано в іпотеку банку). Постановою державного виконавця від 13 лютого 2019 року замінено стягувача

у виконавчому провадженні з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт». Постановою державного виконавця від 19 лютого

2019 року залучено суб`єкта оціночної діяльності.

ДП «Сетам» призначило на 15 квітня 2019 року електронні торги з реалізації лоту № 337675 за стартовою ціною 4 599 800 грн, які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено відповідний протокол. Призначені у подальшому електронні торги на 30 жовтня 2019 року за стартовою ціною 3 679 840 грн не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Призначені на 08 січня 2020 року електронні торги за стартовою ціною 3 219 860 грн також не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. При цьому 02 січня

2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні та зупинено реалізацію вказаного лоту.

У подальшому ТОВ «ФК «Форінт» повідомлено, що треті торги з реалізації спірного майна не відбулися, запропоновано залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника за ціною

3 219 860 грн. Заявою від 18 березня 2020 року ТОВ «ФК «Форінт» виявило бажання придбати належне боржнику майно. Заступник начальника виконавчої служби 14 серпня 2020 року склав акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно з яким вказане майно передано у власність шляхом залишення за стягувачем та іпотекодержателем - ТОВ «ФК «Форінт» за ціною 3 219 860 грн у рахунок часткового погашення заборгованості.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус 02 вересня

2020 року видав свідоцтво, яким засвідчено, що ТОВ «ФК «Форінт» належить на праві власності зазначене нерухоме майно. На підставі цього свідоцтва нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «ФК «Форінт».

Позивач вказувала, що під час проведення електронних торгів не дотримано порядку реалізації спірного майна, а саме: порушено вимоги щодо публікації про проведення електронних торгів, оформлення відповідного протоколу; під одним лотом реалізовувалися декілька самостійних одиниць нерухомого майна; інформація про нерухоме майно, яка містилася на веб-сайті організатора, є неповною, неточною та неправдивою, що безпосередньо зменшило зацікавленість потенційних покупців на придбання такого майна.

ОСОБА_1 зазначала, що прилюдні торги проведено 08 січня 2020 року всупереч постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 02 січня 2020 року, якою зупинено реалізацію лота. Крім того, постановою Верховного Суду від 28 квітня

2021 року у справі № 1323/5992/2012 залишено в силі ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2019 року, якою

визнано дії головного державного виконавця щодо визначення вартості майна неправомірними, а також зобов`язано державного виконавця провести повторну оцінку вартості спірного нерухомого майна. Зазначена обставина свідчить про порушення порядку проведення торгів в частині визначення стартової ціни лота. Водночас акт про реалізацію предмета іпотеки виданий з порушеннями статті 49 Закону України «Про іпотеку», так як іпотекодержатель пропустив встановлений десятиденний строк на подачу відповідної заяви, тому такий акт підлягає скасуванню. Оскільки саме на підставі зазначеного акта, який суперечить нормам матеріального права, нотаріусом видане відповідне свідоцтво та прийняті рішення про реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем, то вказані свідоцтво та рішення також підлягають визнанню незаконними та скасуванню. Отже, спірне нерухоме майно набуте ТОВ «ФК «Форінт» без законних правових підстав, тому таке майно необхідно витребувати на користь позивача.

На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

- визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за лотом 386315: нежитлової будівлі та споруд загальною площею 1 388,4 кв. м, земельної ділянка площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, земельної ділянки площею 1,106 га, кадастровий номер4611200000:05:022:0044, земельної ділянки площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, які розташовані на АДРЕСА_1 , оформлені протоколом від 08 січня 2020 року № 458557;

- визнати недійсним з моменту складення акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 14 серпня 2020 року;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво, серія та номер 2093 , видане

02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54117614 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233121, прийняте приватним нотаріусом Швед І. В.;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54118752 про реєстрацію права власності на земельну

ділянку площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38234240, прийняте приватним нотаріусом Швед І. В.;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54118211 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233676, прийняте приватним нотаріусом Швед І. В.;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54109802 про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38226743, прийняте приватним нотаріусом Швед І. В.;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Форінт» на нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 38226743, на земельну ділянку площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, номер запису про право власності

38233121, на земельну ділянку площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38234240, на земельну ділянку площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, номер запису про право власності 38233676;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «ФК «Форінт» на користь ОСОБА_1 нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, земельну ділянку площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, земельну ділянку площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044.

Короткий зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області

від 22 листопада 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 01 березня 2022 року, позов задоволено.

Визнано недійсними результати електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за лотом 386315, а саме: нежитлової будівлі та споруд загальною площею 1 388,4 кв. м, земельної ділянки площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005,

земельної ділянки площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельної ділянки площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, які знаходять на

АДРЕСА_1 , оформлені протоколом від 08 січня 2020 року № 458557.

Визнано недійсним з моменту складення акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 14 серпня 2020 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Онишкевичем Р. І.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво, серія та номер 2093, видане

02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54117614 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, площею 0,4215 га за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233121, прийняте приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54118752 про реєстрацію права власності на земельну

ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, площею 1,3 га за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38234240, прийняте приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54118211 про реєстрацію права власності на земельну

ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, площею 1,106 га за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233676, прийняте приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54109802 про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38226743, прийняте приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Форінт» на нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 38226743, на земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, площею 0,4215 га, номер запису про право власності 38233121, на земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, площею 1,3 га за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38234240, на земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, площею 1,106 га, номер запису про право власності 38233676.

Витребувано з незаконного володіння ТОВ «ФК «Форінт» на користь ОСОБА_1 нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, площею 0,4215 га, земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, площею 1,3 га, земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0044,

площею 1,106 га.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірне майно передано на реалізацію за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку

від 25 лютого 2019 року, який є необ`єктивним та необґрунтованим. Порушення під час продажу майна приписів законодавства щодо визначення стартової ціни лоту, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, є підставою для визнання недійсними результатів прилюдних торгів. Порушення вимог законодавства щодо визначення стартової ціни лоту існувало на момент проведення торгів і не залежало від набрання чинності судовим рішенням, яким ці порушення підтверджені. Позивач є власником майна, яке було реалізоване під час виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, тому ціна, за якою майно реалізується на торгах, безпосередньо впливає на обсяг зобов`язань, які будуть погашені під час відповідного виконавчого провадження.

Всупереч Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), ДП «Сетам» не виконало прийняту 02 січня 2020 року державним виконавцем постанову про відкладення проведення виконавчих дій та зупинення реалізації лоту № 386315, обов`язок щодо негайного зупинення електронних торгів організатором не виконано. Оскаржувані електронні торги проведено під час відкладення проведення виконавчих дій. Факт отримання зазначеної постанови ДП «Сетам» не заперечує. Законодавство не передбачає права організатора торгів чи учасників виконавчого провадження не виконувати рішення державного виконавця на підставі власної оцінки щодо законності такого рішення. Крім того, електронні торги були проведені до закінчення визначеного законом строку, на який може бути відкладено проведення виконавчих дій.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що порушення порядку реалізації арештованого майна вплинули на результати торгів, оскільки неповні та неточні відомості про майно, що є предметом торгів, безпосередньо зменшують зацікавленість потенційних покупців на його придбання.

Проведення електронних торгів відбулося з такими порушеннями вимог законодавства, які вплинули на їх результати, за ціною, визначеною на підставі необ`єктивного та необґрунтованого звіту про оцінку майна, що також порушило права позивача, як власника реалізованого майна. Отже, вимога позивача про визнання недійсними результатів електронних торгів

є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими.

Іпотекодержатель не скористався правом на залишення за собою предмета іпотеки у визначений статтею 49 Закону України «Про іпотеку» строк. Акт про реалізацію предмета іпотеки від 14 серпня 2020 року виданий заступником начальника виконавчої служби з порушенням частини першої статті 49 Закону України «Про іпотеку». Рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, зазначені акт та свідоцтво, які

є підставою для таких дій, повинні відповідати законодавству та можуть бути предметом оскарження в суді.

За результатами електронних торгів, які підлягають визнанню недійсними, державним виконавцем видано акт про реалізацію предмета іпотеки, який, у свою чергу, також складений з порушенням статті 49 Закону України «Про іпотеку», тому такий акт підлягає визнанню недійсним та скасуванню

в судовому порядку. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріусом видано свідоцтво, прийнято рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Форінт», внесено відповідні записи про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому такі підлягають визнанню незаконними та скасуванню

в судовому порядку, так як не відповідають законодавству.

Оскільки ТОВ «ФК «Форінт» без законної правової підстави заволодів спірним нерухомим майном, то вимоги позивача є законними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 січня 2022 року стягнуто з ТОВ «ФК «Форінт» на користь

ОСОБА_1 17 237,20 грн сплаченого судового збору, 10 000 грн витрат на правову допомогу, а всього разом - 27 237,20 грн.

Додаткове рішення мотивоване тим, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про відшкодування судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що торги з реалізації лоту № 386315, призначені на 08 січня 2020 року, не відбулися у зв`язку з відсутністю купівельного попиту (відсутністю допущених учасників торгів), тому договір купівлі-продажу не укладено. Водночас правочин, який не вчинено (договір, який не укладено, не може бути визнаний недійсним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позовна вимога про визнання недійсними прилюдних торгів до задоволення не підлягає.

Для реалізації предмета іпотеки стягувачі у межах виконавчого провадження (спочатку AT «Райффайзен Банк Аваль» та згодом ТОВ «ФК «Форінт») вчиняли дії з доведення до відома невизначеного кола осіб інформації про продаж предмета іпотеки. Рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконується протягом тривалого часу

(з 2014 року) і стягувач позбавлений можливості виконати судове рішення в розумні строки, що суперечить засадам обов`язковості судового рішення та забезпечення його виконання.

Боржник ОСОБА_1 у певній мірі визнавала ціну, за якою майно було виставлено на торги. На час проведення електронних торгів з квітня

2019 року до січня 2020 року не існувало судових рішень, які набрали законної сили та забороняли реалізацію спірного предмета іпотеки. Водночас постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1323/5992/2012 визнано незаконним зупинення зазначених торгів і тому такі були продовжені. Тобто, реалізація майна проводилася у час, коли не було підстав для її зупинення. Організатором торгів належно та у визначений законодавством спосіб здійснено повідомлення

ОСОБА_1 та розміщено оголошення в газетах для доступу невизначеного кола осіб до інформації про треті електронні торги.

Позивач не оскаржувала дії державного виконавця щодо формування лоту, в тому числі щодо оскарження передачі на реалізацію зазначеного майна одним, а не окремими лотами. Отже, проведення торгів з реалізації майна, оформленого одним лотом, не може бути підставою для визнання таких недійсними, оскільки дії державного виконавця мають інший спосіб їх оскарження.

ТОВ «ФК «Форінт» не пропущено строк, визначений у частині восьмій

статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки лист про залишення за собою нереалізованого майна було скеровано на адресу виконавчої служби саме на десятий робочий день з дня отримання повідомлення від 30 січня 2020 року (щодо нереалізації іпотечного майна та щодо можливості залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника).

При примусову виконанні судового рішення про стягнення коштів

з боржника дотримано процедуру реалізації арештованого майна з видачею акта про реалізацію предмета іпотеки після визнання третіх електронних торгів такими, що не відбулися, та передачу стягувачу нереалізованого на третіх торгах майна за його (стягувача) згодою.

Саме по собі питання законності (чинності) звіту про оцінку майна не може бути підставою для задоволення позову, якщо не встановлено порушення прав і законних інтересів боржника. Позивач не довела, що її права порушені.

При передачі нерухомого майна в іпотеку на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 була обізнана про право на погашення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання нею зобов`язань за кредитним договором. При цьому сторонами іпотечного договору визначено заставну вартість предмета іпотеки в розмірі 3 004 158 грн (пункт 1.4). Отже, безпідставним є посилання позивача на неправомірне позбавлення її права власності на нерухоме майно, оскільки позбавлення такого права передбачено для боржника, який не виконує судове рішення про стягнення заборгованості.

Враховуючи викладене, також не підлягають до задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування відповідної реєстрації за ТОВ «ФК «Форінт». Не може бути відновлене право одного суб`єкта цивільного обороту за рахунок порушення прав іншого.

ОСОБА_1 користується кредитними коштами з 2007 року, її заборгованість складає 582 675 дол. США і 311 506,76 грн, рішення суду про стягнення заборгованості не виконане з 2014 року, що суперечить принципам верховенства права, правової визначеності та обов`язковості судових рішень. Обов`язковість рішення суду виступає невід`ємним елементом сучасної демократичної держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Огородник І. І., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2021 року залишити в силі.

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивач посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17,

від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19; Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 463/5924/14-ц; Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 635/7415/14-ц, від 14 червня 2017 року у справі № 463/1204/15-ц. Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:

статей 18, 32, 57, 74 Закону України «Про виконавче провадження»,

статті 49 Закону України «Про іпотеку», статей 203 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 2 розділу 2 Порядку № 2831/5. Вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Касаційна скарга мотивована тим, що у спірних правовідносинах мало місце звернення стягнення на предмет іпотеки під час процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, тому суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин статтю 61 Закону України «Про виконавче провадження», яка не підлягала застосуванню, та не застосував

статтю 49 Закону України «Про іпотеку», яка підлягала застосуванню до відносин між сторонами. ТОВ «ФК «Форінт» мало право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх торгів протягом десяти днів

з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися (протягом

10 днів з 08 січня 2020 року), тобто у строк до 18 січня 2020 року. Проте заява іпотекодержателя про залишення за собою спірного майна була направлена лише 18 березня 2020 року та отримана виконавчою службою 23 березня 2020 року.

Оскільки правочин з відчуження предмета іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог іпотекодержателя в рахунок ціни продажу з публічних торгів предмета іпотеки є неукладеним, то оскаржуваний акт про реалізацію предмета іпотеки від 14 серпня 2020 року складений з порушенням

статті 49 Закону України «Про іпотеку», тому підлягає визнанню недійсним та скасуванню в судовому порядку. Всі подальші дії, зокрема, і видача нотаріусом свідоцтва про право власності від 02 вересня 2020 року, проведення відповідної державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем, є діями, що вчиняються на підставі зазначеного акта, тому такі теж підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом позовних вимог була не вимога про визнання недійсними прилюдних торгів як правочину

купівлі-продажу, вчиненого з переможцем торгів (у разі, коли торги відбулися), а вимога про визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених протоколом від 08 січня 2020 року № 458557 (у цьому випадку торги визнані такими, що не відбулися). Підставою позовних вимог стало порушення частини третьої статті 43 Закону України «Про іпотеку» та пункту 1 розділу II, пункту 10 розділу ІІІ, пункту 2 розділу ХІ Порядку № 2831/5 під час підготовки та проведення електронних торгів. Зазначені порушення правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, безпосередньо впливають на поінформованість потенційних покупців про реалізацію такого майна. Зазначене безпосередньо вплинуло на результат торгів - такі не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників.

Оскільки результат електронних торгів породжує протиправні негативні наслідки для позивача, то ефективний захист та відновлення порушених прав такого полягає у визнанні результатів таких торгів недійсними. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено порушення Закону України «Про виконавче провадження» при визначенні вартості майна боржника, на підставі якої проводилися електронні торги та за якою майно було передано стягувачу - іпотекодержателю на підставі

статті 49 Закону України «Про іпотеку». При цьому вартість майна боржника, за якою таке передано іпотекодержателю на підставі оскаржуваного акту від 14 серпня 2020 року, занижена у понад 3,5 рази.

Допущені порушення при визначенні вартості майна, внаслідок яких продаж майна відбувся за ціною, нижчою за ринкову, є підставою для визнання прилюдних торгів з продажу майна недійсними, що має наслідком недійсність акта про реалізацію майна, свідоцтва, виданого на його підставі, та скасування державної реєстрації права власності такого майна за набувачем. Порушення щодо визначення ринкової вартості спірного майна існувало як на час проведення електронних торгів, так і на час передачі такого майна іпотекодержателю на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки та не залежало від набрання законної сили постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 1323/5992/2012. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що позивач не довела порушення її прав внаслідок реалізації спірного майна за заниженою ціною, оскільки ціна, за якою майно реалізується на торгах, безпосередньо впливає на обсяг зобов`язань, які будуть погашені під час відповідного виконавчого провадження.

Державний виконавець 02 січня 2020 року прийняв постанову про відкладення проведення виконавчих дій та зупинення реалізації лоту № 386315, проте 08 січня 2020 року ДП «Сетам» проводить треті прилюдні торги, що суперечить пункту 2 розділу ХІ Порядку № 2831/5. Крім того, електронні торги були проведені ДП «Сетам» до закінчення визначеного законом строку, на який може бути відкладено проведення виконавчих дій. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що постанова про відкладення проведення виконавчих дій від 02 січня 2020 року є обов`язковою до виконання. Зібрані у справі докази, які залишені апеляційним судом поза увагою, свідчать про порушення частини третьої статті 43 Закону України «Про іпотеку» та обмеження потенційних учасників у доступі до інформації про торги. У матеріалах справи відсутні докази, що ДП «Сетам» зупиняло треті електронні торги 02 січня 2020 року та продовжувало їх 08 січня 2020 року.

Доводи інших учасників справи

ТОВ «ФК «Форінт»подало до Верховного Суду відзив, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою. Вказувало, що апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин

статтю 61 Закону України «Про виконавче провадження». ТОВ «ФК «Форінт» у визначений законом строк звернулося із заявою про намір залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника. Видача державним виконавцем лише 14 серпня 2020 року оскаржуваного акта про реалізацію предмета іпотеки не порушує права та законні інтереси позивача. Позивач обрала невірний спосіб захисту своїх прав.

ОСОБА_1 не подала до суду доказів, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, була вищою і що це майно могло бути реалізоване за вищою ціною. Зібрані у справі докази підтверджують відсутність порушення державним виконавцем та

ДП «Сетам» процедури реалізації нерухомого майна, відсутність будь-якого негативного впливу на результат торгів та, як наслідок, відсутність порушення прав позивача і підстав для задоволення позову. На час реалізації предмета іпотеки жодного рішення суду, яке б набрало законної сили та забороняло процедуру його реалізації, не існувало. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною, достатньою (обов`язковою) підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

ОСОБА_1 з 2014 року не виконує судове рішення, яке набрало законної сили, та намагається уникнути відповідальності за кредитними зобов`язаннями, її дії не є добросовісними.

Інші учасники справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

24 грудня 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, витребував справу із суду першої інстанції, зупинив дію оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

06 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Стрийський міськрайонний суд Львівської області

05 червня 2014 року видав виконавчий лист № 1323/5992/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованості за кредитним договором у розмірі 321 096,41 дол. США, що було еквівалентно на час розгляду справи 2 565 560,31 грн; заборгованості за відсотками - 83 012,49 дол. США, що еквівалентно 663 269,79 грн, пені за несплату кредитних коштів - 236 785,40 грн, пені за несплату відсотків - 74 721,36 грн та 3 519,02 грн судових витрат.

На підставі вказаного виконавчого листа постановою державного виконавця від 03 липня 2014 року відкрито виконавче провадження.

У межах виконавчого провадження державним виконавцем 01 серпня 2014 року описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 , а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 388,4 кв. м, земельну ділянку площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, земельну ділянку площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельну ділянку площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:043, які розташовані на АДРЕСА_1 .

Арештоване й описане у межах виконавчого провадження належне ОСОБА_1 майно було передано нею в іпотеку на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською М. М. 29 серпня 2007 року за № 3705, та договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого цим же приватним нотаріусом 02 червня 2009 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1075.

Постановою державного виконавця від 13 лютого 2019 року проведено заміну стягувача у виконавчому провадженні з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт» на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 листопада 2017 року, яка набрала законної сили 29 січня 2019 року.

Для проведення оцінки належного боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна постановою державного виконавця від 19 лютого 2019 року

у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 . Згідно з висновком про вартість майна, виконаного ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість належного ОСОБА_1 описаного та арештованого майна становить 4 599 800 грн без урахування податку на додану вартість.

ДП «Сетам» на 15 квітня 2019 року призначило електронні торги з реалізації лоту № 337675 за стартовою ціною 4 599 800 грн, які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено відповідний протокол.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів ДП «Сетам»

від 30 жовтня 2019 року такі торги з реалізації лоту № 377736 за стартовою ціною 3 679 840 грн не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Встановлено, що короткий опис майна (лоту № 386315) повністю відповідає опису предмета іпотеки, відображеному у договорі іпотеки, посвідченому приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською М. М. 29 серпня 2007 року, та договорі від 02 вересня 2009 року про внесення змін до договору іпотеки.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською М. М., викладено пункт 1.2 договору іпотеки в наступній редакції: «предметом іпотеки

є нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди загальною площею

1 388,4 м. кв на АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 на АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 на АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 на АДРЕСА_1 ».

Державний виконавець 02 січня 2020 року виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого 05 червня 2014 року, та зупинено реалізацію лоту № 386315. Постанова про відкладення проведення виконавчих дій 02 січня 2020 року була зареєстрована у канцелярії Львівської філії ДП «Сетам». Цього ж дня

(02 січня 2020 року) на сайті ДП «Сетам» розміщено інформацію про зупинення призначених торгів на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2019 року у справі № 1323/5992/2012, яка була скасована Львівським апеляційним судом

06 серпня 2020 року. У постанові про відкладення проведення виконавчих дій не вказано строк, на який такі дії відкладаються. Постанова про відкладення проведення виконавчих дій винесена у зв`язку з оскарженням боржником дій державного виконавця в судовому порядку у справі

№ 1323/5992/2012. ДП «Сетам» внесено зміни в оголошення про проведення (продовження) третіх торгів з реалізації предмета іпотеки, лот № 386315, за стартовою ціною 3 219 860 грн, - змінено дату проведення торгів на 08 січня 2020 року.

З протоколу проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 08 січня

2020 року вбачається, що електронні торги по лоту № 386315 за стартовою ціною 3 219 860 грн не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

Апеляційний суд встановив, що 03 липня 2014 року від AT «Райффайзен Банк Аваль» на сайтах http://domik.ua/nedvizhimost/stryj-prodam-sklad-promislova-ul-id952658.html та https://www.real-estate.lviv.ua/221354-sklad-sale-Stryy-Striyskiy-Promislova-vul.html розміщено оголошення про продаж предмета іпотеки. ТОВ «ФК «Форінт» 02 жовтня 2019 року розмістило

на сайті https://www.olx.ua/uk/obyavlenie/kompieks-skladsk-primschennva-ploscheyu-1-388-4-kv-m-ta-zem-dlvanki-IDDQ4kS.html та 07 жовтня 2019 року на сайті https://dom.ria.com/uk/realty-prodaia-skladskie-pomescheniya-strvv-strvv-15523369.html оголошення про продаж предмета іпотеки. Станом

на 31 жовтня 2019 року описані оголошення були переглянуті відвідувачами зазначених сайтів понад 200 разів. Докази того, що були звернення

з пропозицією викупу іпотечного майна до ТОВ «ФК «Форінт» чи державного виконавця, відсутні. Також були розміщені оголошення з продажу предмета іпотеки на перших торгах 17 березня 2019 року на сайтах https://dom.ria.com https://www.olx.ua. Після того, як іпотечне майно не було реалізоване

30 жовтня 2019 року на других електронних торгах, ТОВ «ФК «Форінт» на сайті https://dom.ria.com здійснило редагування оголошення від 07 жовтня 2019 року та зазначило нижчу вартість майна, яке реалізовувалося, що відповідає вартості, за якою зазначене майно також не було реалізоване

ДП «Сетам» 08 січня 2020 року на третіх електронних торгах (лот № 386315).

Судом також встановлено, що 04 листопада 2019 року ДП «Сетам» на офіційному сайті https://setam.net.ua/auction/387444 розміщено оголошення про проведення 04 грудня 2020 року третіх електронних торгів з реалізації предмета іпотеки (лот № 386315).

ДП «Сетам» 06 та 07 листопада 2019 року розмістило в газетах «Львівська пошта» № 87 та «Ваш магазин» № 42 оголошення про проведення третіх електронних торгів з реалізації лоту № 386315 (уцінений лот № 377736).

Для залучення до участі в торгах потенційних покупців ТОВ «ФК» Форінт» додатково розміщувало оголошення про продаж іпотечного майна на перших, других та третіх торгах на сайтах https://dom.ria.com https://www.olx.ua.

ДП «Сетам» листом від 05 листопада 2019 року, направленим на поштові адреси учасників виконавчого провадження (ТОВ «ФК «Форінт» та ОСОБА_1 ) повідомило про проведення 04 грудня 2019 року третіх електронних торгів з реалізації лоту № 186315 за стартовою ціною

3 219 860 грн, які надалі, були перенесені на 08 січня 2020 року.

Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області надіслало ТОВ «ФК «Форінт» повідомлення від 30 січня 2020 року про те, що 08 січня 2020 року треті торги з реалізації переданого на торги майна ОСОБА_1 не відбулися через відсутність допущених учасників торгів. Стягувачу запропоновано відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника за ціною 3 219 860 грн. До відома стягувача доведено, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» якщо стягувач не заявить про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, то арешт з майна знімається і таке майно повертається боржнику.

ТОВ «ФК «Форінт» отримало вказане повідомлення 04 березня 2020 року

з проханням повідомити протягом 10 робочих днів з дня отримання даного повідомлення інформацію про бажання залишити за собою нереалізоване 08 січня 2020 року на електронних торгах майно боржника ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційний суд встановив, що 08 березня - Міжнародний жіночий день, який є вихідним, припав на неділю; у разі, коли святковий або неробочий день співпадає з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового/неробочого день; 10 робочим днем після одержання

ТОВ «ФК «Форінт» повідомлення з пропозицією залишити нереалізоване майно за собою є 19 березня 2020 року.

Заявою від 18 березня 2020 року, яка надіслана 19 березня 2020 року та надійшла до органу державної виконавчої служби 23 березня 2020 року,

ТОВ «ФК «Форінт» виявило бажання придбати належне боржнику майно - предмет іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

У пропозиції про врегулювання заборгованості ОСОБА_1 зазначила, що згідно з актом від 14 серпня 2020 року предмет іпотеки запропоновано залишити у власності ТОВ «ФК «Форінт» за ціною 3 219 700 грн у зв`язку з тим, що за результатами електронних торгів від 15 квітня, 30 жовтня

2019 року та 08 січня 2020 року торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників. Вказувала, що неможливість реалізувати предмет іпотеки через електронні торги ДП «Сетам» зумовлено станом його неліквідності, у зв`язку із значним занепадом ринку нерухомості щодо оренди та продажу в місті Стрий Львівської області.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

Онишкевич Р. І. 14 серпня 2020 року склав акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно з яким предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 388,4 кв. м (прохідна літ. «Б-1» площею 14,4 кв. м, гараж літ. «Г-1» площею 371,7 кв. м, склад літ. «Д-2» площею 1 002,3 кв. м, вбиральня літ. «Є», ворота № 1, огорожа № 2, замощення літ. «І») на АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, земельна ділянка площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельна ділянка площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, які розміщені за вказаною адресою, передані

у власність шляхом залишення за стягувачем та іпотекодержателем -

ТОВ «ФК «Форінт» за ціною 3 219 860 грн у рахунок часткового погашення заборгованості. Зазначений акт складено на підставі протоколу проведення електронних торгів від 08 січня 2016 року № 45855.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 14 серпня 2020 року приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В. 02 вересня 2020 року видала свідоцтво про право власності ТОВ «ФК «Форінт» на спірне нерухоме майно, яке зареєстроване

у реєстрі за № 2093.

Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «ФК «Форінт», а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу)

від 17 вересня 2020 року індексний номер 54117614 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233121; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54118752 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38234240; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 вересня 2020 року індексний номер 54118211 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 за

ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233676; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу)

від 17 вересня 2020 року індексний номер 54109802 про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею 1 388,4 кв. м на

АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38226743.

Встановлено, що у березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. щодо оцінки майна.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області

від 07 листопада 2019 року у справі № 1323/5992/2012 скаргу

ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо оцінки майна задоволено частково. Визнано дії головного державного виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна, а саме: прохідної (літ. «Б-1») загальною площею 14,4 кв. м, складу (літ. «Д-2») загальною площею

1 002,3 кв. м, вбиральні (літ. «Є»), воріт (№ 1), огорожі (№ 2), замощення

(літ. «І»), які розташовані на земельній ділянці площею 1,106 га; будівель та споруд: гаража (літ. «Г-1») загальною площею 371,7 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,4215 га; земельної ділянки площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельної ділянки площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, земельної ділянки площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, що знаходяться на

АДРЕСА_1 , неправомірними. У задоволенні вимог про зобов`язання державного виконавця провести повторну оцінку майна відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Львівського апеляційного суду

від 06 серпня 2020 року скасовано. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2019 року в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання дій головного державного виконавця щодо визначення вартості майна неправомірними залишено

в силі. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області

від 07 листопада 2019 року в частині вирішення вимог скарги

ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця провести повторну оцінку вартості майна, та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця в частині вирішення вимог про зобов`язання державного виконавця провести повторну оцінку вартості майна задоволено. Зобов`язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С. провести повторну оцінку вартості нерухомого майна,

а саме: прохідної (літ. «Б-1») загальною площею 14,4 кв. м, складу

(літ. «Д-2») загальною площею 1 002,3 кв. м, вбиральні (літ. «Є»), воріт (№ 1), огорожі (№ 2), замощення (літ «І»), які розташовані на земельній ділянці площею 1,106 га; будівель та споруд: гаража (літ. «Г-1») загальною площею 371,7 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,4215 га; земельної ділянки площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельної ділянки площею 1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, земельної ділянки площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, що знаходяться на

АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2021 року погодився з висновками апеляційного суду, що вартість майна, визначена у його звіті від 25 лютого 2019 року, не є нижчою за ринкову.

Крім того, у березні 2019 ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В. С., в якій просила зупинити реалізацію спірного арештованого нерухомого майна.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року у справі № 1323/5992/2012 зупинено реалізацію арештованого нерухомого майна за лотом № 337675: прохідної (літ. «Б-1») загальною площею 14,4 кв. м, складу (літ. «Д-2») загальною площею 1 002,3 кв. м, вбиральні (літ. «Є»), воріт (№ 1), огорожі (№ 2), замощення (літ. «І»), які розташовані на земельній ділянці площею 1,106 га; будівель та споруд: гаража (літ. «Г-1») загальною площею 371,7 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 0,4215 га; земельної ділянки площею 1,106 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельної ділянки площею

1,3 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, земельної ділянки площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, що розташовані на АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року скасовано, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації арештованого нерухомого майна відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року постанову Львівського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишено без змін.

Встановлено, що на час проведення електронних торгів з квітня 2019 року до січня 2020 року не існувало постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 року про визнання незаконними дій державного виконавця у частині визначення вартості майна, а постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року визнано незаконним зупинення цих торгів і тому такі були продовжені. Реалізація спірного майна проводилася у час, коли не було законних підстав для її зупинення.

На час реалізації іпотечного майна чинними були постанова Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року щодо законності дій державного виконавця при проведенні оцінки предмета іпотеки та постанова Верховного Суду від 18 грудня 2019 року про незаконність зупинення виконавчих дій.

При оскарженні дій державного виконавця у справі № 1323/5992/2012 ОСОБА_1 не зазначала про наявність порушень при формуванні лоту. Позивач була обізнана з тим, що державним виконавцем проведено підготовчі дії з формування лоту з метою проведення електронних торгів та перші електронні торги з реалізації зазначеного нерухомого майна призначено на 15 квітня 2019 року. ОСОБА_1 не оскаржувала дії державного виконавця щодо формування лоту, в тому числі щодо оскарження передачі на реалізацію зазначеного майна одним, а не окремими лотами.

ТОВ «ФК «Форінт» в суді першої інстанції заявило про застосування позовної давності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім наявності порушення положень закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідно встановити такі підстави: порушення правил проведення електронних торгів; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення електронних торгів, що відбулися з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання таких торгів недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 279/56/20.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 просила визнати недійсними результати електронних торгів, визнати недійсним з моменту складення акт про реалізацію предмета іпотеки, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі та земельні ділянки, витребувати з незаконного володіння вказане нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У справі, яка переглядається, встановлено, що Стрийський міськрайонний суд Львівської області 05 червня 2014 року видав виконавчий лист

№ 1323/5992/2012 про стягнення із ОСОБА_1 на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованості за кредитом. На підставі вказаного виконавчого листа постановою державного виконавця від 03 липня

2014 року відкрито виконавче провадження. У межах виконавчого провадження державним виконавцем 01 серпня 2014 року описано та арештовано майно ОСОБА_1 , а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 388,4 кв. м, три земельні ділянки площею 0,4215 га, 1,1060 га та 1,3 га, які розташовані на АДРЕСА_1 (вказане нерухоме майно передано в іпотеку банку). Постановою державного виконавця від 13 лютого 2019 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт». Постановою державного виконавця від 19 лютого

2019 року залучено суб`єкта оціночної діяльності.

ДП «Сетам» призначило на 15 квітня 2019 року електронні торги з реалізації лоту № 337675 за стартовою ціною 4 599 800 грн, які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено відповідний протокол. Призначені у подальшому електронні торги на 30 жовтня 2019 року за стартовою ціною 3 679 840 грн не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Призначені на 08 січня 2020 року електронні торги за стартовою ціною 3 219 860 грн також не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

У подальшому ТОВ «Форінт» повідомлено, що треті торги з реалізації спірного майна не відбулися, запропоновано залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника за ціною

3 219 860 грн. Заявою від 18 березня 2020 року ТОВ «ФК «Форінт» виявило бажання придбати належне боржнику майно. Заступник начальника виконавчої служби 14 серпня 2020 року склав акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно з яким предмет іпотеки передано у власність шляхом залишення за стягувачем та іпотекодержателем - ТОВ «ФК «Форінт» за ціною 3 219 860 грн у рахунок часткового погашення заборгованості.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус 02 вересня

2020 року видав свідоцтво, яким засвідчено, що ТОВ «ФК «Форінт» належить на праві власності значене нерухоме майно. На підставі цього свідоцтва нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «ФК «Форінт».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових

осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню

в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються

Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження

і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах,

у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За частиною першою, пунктом 1 частини другої

статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно

і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Отже, у разі залишення стягувачем за собою нереалізованого майна оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна як окремого документа законодавством не передбачено. Натомість такий договір укладається шляхом звернення виконавця до стягувача з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна

з одночасним припиненням права вимоги стягувача до боржника в межах вартості нереалізованого майна (оферта) та виявлення стягувачем волі залишити за собою це майно (акцепт). Виконання договору з боку покупця (стягувача) полягає у внесенні на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. На підтвердження виконання договору з боку покупця виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Подальші дії покупця (стягувача) та виконавця спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця. З цією метою виконавець складає акт та видає або надсилає його покупцю, покупець отримує свідоцтво

про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися

(стаття 72 Закону України «Про нотаріат»), звертається до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 липня 2023 року у справі № 753/8060/20.

Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, не встановлено, електронні торги були проведені

з дотриманням вставленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання цих торгів та їх результатів недійсними.

Оскільки за результатом проведених електронних торгів було припинено право власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 388,4 кв. м і три земельні ділянки площею 0,4215 га, 1,106 га та 1,3 га, які розташовані на АДРЕСА_1 , а в матеріалах справи відсутні докази проведення електронних торгів з порушеннями порядку їх проведення, які вплинули на результат цих торгів, права та законні інтереси позивача, то подальші дії нотаріуса щодо реєстрації права власності ТОВ «ФК «Форінт» на вказане нерухоме майно на права та обов`язки позивача не впливають.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 591/1594/21.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)

не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої

статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Абзац 2 пункту 8 розділу X Порядку № 2831/5, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19 липня

2023 року у справі № 337/5443/21.

Пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України передбачає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Встановлено, що у цій справі позивач не надала належних і допустимих доказів, що при проведенні електронних торгів відбулося порушення порядку їх проведення, і такі порушення вплинули на результат торгів, права та законні інтереси позивача.

Враховуючи наведене, не підлягають до задоволення позовні вимоги про витребування спірного майна.

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів. Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16).

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заявлених у справі вимог, оскільки позивач не надала належних і допустимих доказів, що при проведенні електронних торгів відбулося порушення порядку їх проведення, і такі порушення вплинули на результат торгів, права та законні інтереси позивача.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суди не врахували висновки, викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду

від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 07 липня 2020 року

у справі № 438/610/14-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19; Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 463/5924/14-ц; Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 635/7415/14-ц, від 14 червня 2017 року у справі № 463/1204/15-ц, враховуючи наступне.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини

є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не

будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Так, позовні вимоги у справі № 635/7415/14-ц (про визнання недійсними правочину про передачу будинку у власність та свідоцтва про право власності на будинок) мотивовані тим, зокрема, що державний виконавець передав стягувачу будинок, в якому постійно проживала і мала право користування житлом малолітня особа. Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року вказував, що зазначена справа не може переглядатися в порядку провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, оскільки з матеріалів справи вбачається наявність спору про цивільне право.

У справі № 463/1204/15-ц особа звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії державного виконавця щодо складання акта про передачу стягувачу частини квартири за початковою ціною; скасувати акт державного виконавця про передачу стягувачу вказаної частини квартири; скасувати постанову державного виконавця про передачу стягувачу вказаної квартири. Верховний Суд України у постанові від 14 червня 2017 року зазначив, що скаргу на дії державного виконавця суд мав залишити без розгляду і роз`яснити заявнику можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 відмовлено у задоволенні позову товариства

з обмеженою відповідальністю до територіального управління юстиції, державного підприємства, приватного нотаріуса, приватного підприємства про визнання електронних торгів недійсними та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Касаційний суд вказував, що: спір з огляду на суб`єктний склад сторін підлягав розгляду за правилами господарського судочинства.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року

у справі № 438/610/14-ц закрито провадження у справі за позовом малого приватного підприємства до приватного нотаріуса, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю, про визнання нотаріальної дії незаконною та скасування нотаріального акта. Касаційний суд вказував, що суди порушили правила юрисдикції, розглядаючи спір, який за змістом є господарським, за правилами цивільного судочинства.

Предметом позовних вимог банку до фізичних осіб у справі № 463/5924/14-ц є виселення. Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року вказував про можливість виселення відповідачів із займаного житла, адже доказів про те, що квартира придбана не за рахунок кредиту, матеріали справи не містять.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року

у справі № 923/971/19 змінено в частині мотивів постанову апеляційного суду про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, банку та державного підприємства про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів та актів державного виконавця. Касаційний суд вказував, що висновки апеляційного суду про те, що заходи примусового виконання рішення суду у спосіб звернення стягнення на предмети іпотеки у виконавчому провадженні не мали наслідком відчуження майна, необхідно виключити з мотивувальної частини постанови.

Отже, відсутні підстави вважати, що суди у справі, яка переглядається,

не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у наведених як приклад постановах касаційного суду, оскільки суди виходили з конкретних обставин кожної окремої справи та наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Висновки судів не є суперечливими.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що відсутній висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (щодо статей 18, 32, 57, 74 Закону України «Про виконавче провадження»,

статті 49 Закону України «Про іпотеку», статей 203 215 ЦК України, пункту 2 розділу 2 Порядку № 2831/5), з огляду на таке.

З підстави оскарження судових рішень у справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору, а також правильності вирішення заявленого спору та застосування норм матеріального права, з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 461/2321/20.

У справі, яка переглядається, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції вирішив спір відповідно до встановлених ним обставин на підставі поданих сторонами доказів та правильно застосував норми матеріального права.

Помилковими є доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки постанова апеляційного суду прийнята на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були надані до суду у визначеному процесуальним законом порядку та були досліджені в судовому засіданні

і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.

Разом із тим, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови міститься обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод.

Також апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому доводи касаційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що стягувач з порушенням визначеного законом строку звернувся із заявою про залишення за

собою нереалізованого майна, оскільки суди встановили, що заявою

від 18 березня 2020 року, яка надіслана 19 березня 2020 року

(тобто на 10 робочий день після одержання повідомлення виконавця

з пропозицією залишити нереалізоване майно за собою), ТОВ «ФК «Форінт» виявило бажання придбати належне боржнику майно - предмет іпотеки за ціною 3 219 860 грн шляхом залишення його за собою за початковою

ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

Вказані дії ТОВ «ФК «Форінт» відповідають порядку, визначеному

статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи касаційної скарги, що ТОВ «ФК «Форінт» мало право залишити за собою предмет іпотеки лише протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, не заслуговують на увагу, оскільки такий порядок передбачено статтею 49 Закону України «Про іпотеку», водночас реалізація майна, на яке звернено стягнення, відбулася

у порядку статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», у частині сьомій якої визначено, що у разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. Отже, доводи позивача, що стягувач зобов`язаний був до 18 січня 2020 року звернутися із заявою про залишення за собою спірного майна, є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права.

При цьому безпідставними є доводи касаційної скарги щодо неналежного неповідомлення потенційних покупців про реалізацію спірного майна, оскільки суди встановили, що ТОВ «ФК «Форінт» 02 жовтня

2019 року розмістило на сайті https://www.olx.ua/uk/obyavlenie/kompieks-skladsk-primschennva-ploscheyu-1-388-4-kv-m-ta-zem-dlvanki-IDDQ4kS.html та 07 жовтня 2019 року на сайті https://dom.ria.com/uk/realty-prodaia-skladskie-pomescheniya-strvv-strvv-15523369.html оголошення про продаж предмета іпотеки. Також були розміщені оголошення з продажу предмета іпотеки на перших торгах 17 березня 2019 року на сайтах https://dom.ria.com https://www.olx.ua. Після того, як іпотечне майно не було реалізоване

30 жовтня 2019 року на других електронних торгах, на сайті https://dom.ria.com здійснено відповідне редагування оголошення

від 07 жовтня 2019 року. Крім того, ДП «Сетам» 04 листопада 2019 року на офіційному сайті https://setam.net.ua/auction/387444 розміщено оголошення про проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки.

ДП «Сетам» також 06 та 07 листопада 2019 року розмістило в газетах «Львівська пошта» № 87 та «Ваш магазин» № 42 оголошення про проведення електронних торгів з реалізації лоту. Для залучення до участі в торгах потенційних покупців ТОВ «ФК» Форінт» додатково розміщувало оголошення про продаж іпотечного майна на перших, других та третіх торгах на сайтах https://dom.ria.com https://www.olx.ua. Крім того, ДП «Сетам» листами, направленим на поштові адреси учасників виконавчого провадження

(ТОВ «ФК «Форінт» та ОСОБА_1 ), повідомляло про проведення електронних торгів.

Доводи касаційної скарги щодо невірного опису переданого на торги майна не заслуговують на увагу, оскільки судами встановлено, що опис майна (лоту № 386315) повністю відповідає опису предмета іпотеки, відображеному у договорі іпотеки, посвідченому приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською М. М. 29 серпня 2007 року, та договорі від 02 вересня

2009 року про внесення змін до договору іпотеки.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що ДП «Сетам» не зупиняло треті електронні торги, оскільки апеляційний суд встановив, що 02 січня 2020 року на сайті ДП «Сетам» розміщено інформацію про зупинення призначених торгів на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2019 року у справі № 1323/5992/2012, яка була скасована Львівським апеляційним судом

06 серпня 2020 року; у постанові про відкладення проведення виконавчих дій не вказано строк, на який такі дії відкладаються; постанова про відкладення проведення виконавчих дій винесена у зв`язку з оскарженням боржником дій державного виконавця в судовому порядку у справі

№ 1323/5992/2012; ДП «Сетам» внесено зміни в оголошення про проведення (продовження) третіх торгів з реалізації предмета іпотеки, лот № 386315, за стартовою ціною 3 219 860 грн, - змінено дату проведення торгів на 08 січня 2020 року. Таким чином, ДП «Сетам» належним чином виконало свої зобов`язання під час реалізації спірного нерухомого майна, зокрема,

з урахуванням зупинення електронних торгів та скасування судового рішення у справі № 1323/5992/2012, яким було зупинено реалізацію арештованого нерухомого майна за латом № 337675, та ухвалення нового судового рішення, яким відмовлено у забезпеченні клопотання

ОСОБА_1 про забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації зазначеного майна.

Суд касаційної інстанції з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Доводи касаційної скарги, що ТОВ «ФК «Форінт» мало право залишити за собою нереалізоване майно лише за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини дев`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» майно може передаватися стягувачу за ціною третього електронного аукціону.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови доводи касаційної скарги про реалізацію предмета іпотеки за заниженою ціною оскільки на час проведення торгів оцінка спірного майна була чинною. Крім цього, суди встановили, що під час проведення електронних торгів ОСОБА_1 визнавала ціну, за якою майно було виставлено на торги. Зокрема, у пропозиції про врегулювання заборгованості позивач зазначила, що згідно з актом від 14 серпня 2020 року предмет іпотеки запропоновано залишити у власності ТОВ «ФК «Форінт» за ціною 3 219 700 грн у зв`язку

з тим, що за результатами електронних торгів від 15 квітня, 30 жовтня

2019 року та 08 січня 2020 року торги не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників; неможливість реалізувати предмет іпотеки через електронні торги ДП «Сетам» зумовлено станом його неліквідності,

у зв`язку із значним занепадом ринку нерухомості щодо оренди та продажу в місті Стрию Львівської області.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо проведення третіх торгів під час відкладення проведення виконавчих дій та зупинення реалізації лоту, оскільки постановою Верховного Суду від 18 грудня

2019 року визнано незаконним зупинення цих торгів і тому такі були продовжені, отже, реалізація майна проводилася у час, коли не було підстав для її зупинення.

Безпідставними є доводи касаційної скарги щодо порушення державним виконавцем дій під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди

з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення

обставин справи та переоцінки доказів, що в силу вимог

статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційного суду, тому її необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, за частиною третьою статті 436 ЦПК УкраїниВерховний Суд поновлює дію постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Огородник Іванна Ігорівна, залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року залишити без змін.

Поновити діюпостанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня

2022 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Пророк

В. В. Сердюк