Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 24.07.2018 року у справі №366/2536/17
Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
м. Київ
справа № 366/2536/17
провадження № 61-38166св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство»,
відповідач - Обуховицька сільська рада Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 травня 2018 року у складі судді Кашперської Т. Ц.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст рішень судів
У серпні 2017 року керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» звернувся до суду із позовом до Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 17 квітня 2018 року в даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, 02 травня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі довіреністю від 19 вересня 2017 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 підписав представник за довіреністю - Мартиненко Є. Г., проте відсутні дані, що він є адвокатом, тобто апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 травня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для нового розгляду до апеляційного суду Київської області, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що можливість представництва його інтересів у суді у справі № 366/2536/17, як малозначній справі, відповідно до статті 60 ЦПК України особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, суд відхилив мотивуючи тим, що виходячи із змісту позовних вимог та обставин справи, даний спір не можна визнати малозначним». Ціна позову становить 16 560, 54 грн, а отже, ця справа є малозначною, і його інтереси може представляти представник за довіреністю.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до підпункту 18 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.
Отже, з 01 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції в справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.
Тлумачення підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини до визначення початку «вирішення спору», свідчить, що цей підпункт повинен застосовуватися як до тих проваджень, в яких постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, так і до тих, в яких постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Із матеріалів справи убачається, що провадження у справі, яка переглядається, розпочато 29 серпня 2017 року за пред`явленим 11 серпня 2017 року керівником Броварської місцевої прокуратури позовом, тобто після 30 вересня 2016 року.
Висновок апеляційного суду про те, що апеляційна скарга, яка подана представником, який не має статус адвоката підлягає поверненню, відповідає вимогам закону.
За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.
Верховний Суд враховує предмет позову: визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не вбачає правових підстав віднесення спору до категорії малозначних справ.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги про віднесення спору до категорії малозначних та можливість подачі апеляційної скарги не адвокатом.
Інші доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог законодавства та власного тлумачення норм процесуального права. Такі доводи оцінені судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик