Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.03.2025 року у справі №344/7965/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 344/7965/23

провадження № 61-7288св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Івано-Франківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Татарінової О. А., від 01 листопада 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Костів О. З., Хома М. В., від 09 квітня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання недійсним та скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 130 від 22 березня 2001 року є власником земельної ділянки, площею 0,0387 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Після виготовлення у 2022 році технічної документації отримала відмову у реєстрації своєї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі у зв`язку із невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, а саме перетину земельних ділянок, - її ділянки із ділянкою кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площа перетину - 11,1732%.

4. Земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , площа накладення складає 0,0043 га.

5. Позивачка зазначала, що на її земельній ділянці із 1941 року знаходиться житловий будинок, який вона успадкувала згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 липня 1999 року.

6. Відповідачі набули земельну ділянку, площею 0,0860 га, з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022 на підставі договору купівлі-продажу

від 23 грудня 2008 року.

7. Попереднім власником земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, згідно з державним актом від 17 вересня 2003 року була ОСОБА_2 , державний акт якій видано на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 276 від 17 червня 2003 року.

8. Вказує, що оскільки земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера, реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022 порушує її право власності на присадибну ділянку та проведення державної реєстрації цієї земельної ділянки.

9. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 276 від 17 червня 2003 року в частині затвердження проєкту відведення земельної ділянки та передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0860 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 086313, виданий 17 вересня 2003 року ОСОБА_2 , з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022;

- визнати недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки № 7069 від 23 грудня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан M. B.;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, в реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площею 0,0860 га, у Державному земельному кадастрі України.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

10. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

11. Суди вказали, що позивачкою не доведено підстав для скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 276

від 17 червня 2003 року, яким у приватну власність ОСОБА_2 передана земельна ділянка, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав та законних інтересів як землекористувача суміжної земельної ділянки, а інші вимоги є похідними.

12. Апеляційний суд додатково врахував, що ОСОБА_1 , вважає, що частина належної їй земельної ділянки перебуває у власності відповідачів і претендує, щоб ця земельна ділянка була передана їй у володіння, а тому обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права є неефективним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 квітня

2024 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду

першої інстанції, визначивши підсудність з врахуванням посади

ОСОБА_7 , який є суддею Івано-Франківського апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. 18 травня 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 01 листопада 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 344/7965/23.

15. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у липні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, у постановах Верховного Суду від 18 березня

2019 року у справі № 922/3312/17, від 29 червня 2019 року у справі

№ 359/6355/16-ц, від 03 вересня 2019 року у справі № 922/1224/18,

від 24 вересня 2019 року у справі № 922/266/19, від 11 грудня 2019 року

у справі № 2-175/5531/14-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 707/1921/20, від 01 червня 2022 року у справі № 640/748/19, від 01 лютого 2023 року

у справі № 446/486/19, від 22 березня 2023 року у справі № 295/3185/18,

від 12 квітня 2023 року у справі № 359/8156/19, від 18 квітня 2023 року у справі № 350/1458/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

19. Вважає, що апеляційний суд помилково вказав на неналежність обраного нею способу захисту порушених прав, оскільки недоведеність позовних вимог та обрання неефективного способу захисту є взаємовиключними підставами відмови в позові.

20. Зауважує, що її земельна ділянка була сформована раніше, ніж земельна ділянка відповідачів. Межа між земельними ділянками проходить по стіні належного їй будинку, який збудовано у 1941 року, що спростовує твердження відповідачів про зміщення її земельної ділянки в бік земельної ділянки іншого землекористувача - ОСОБА_8 .

21. Стверджує, що погоджувала ОСОБА_2 межі суміжної земельної ділянки з врахування меж своєї ділянки, однак ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянка не в тих межах, які вона погоджувала на місцевості, та з метою приховання цього факту встановила паркан зі зміщенням у свій бік.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

22. У липні 2024 року Івано-Франківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зауважує, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що позивачка не довела порушення своїх прав.

23. У липні 2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії ОСОБА_1 .

24. У липні 2024 року Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подало пояснення, які за своїм змістом є фактично відзивом на касаційну скаргу. Зазначає, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням цим рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки

Обставини справи, встановлені судами

25. 19 травня 1993 року Івано-Франківським ОБТІ складено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 .

26. 06 липня 1999 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Стецьків М. І. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_9 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається із квартири АДРЕСА_2 .

27. Згідно інвентарної справи на одноквартирний будинок по

АДРЕСА_1 , цей об`єкт нерухомого майна збудований у 1941 році.

28. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 130 від 22 березня 2001 року затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0387 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за адресою:

АДРЕСА_3 . Відповідно до акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування ОСОБА_1 від 06 лютого 2001 року, було проведено встановлення меж земельної ділянки. Межі в натурі проходять: від А до Б землі дитячого садка № 20, від Б до В земельна ділянка ОСОБА_10 , від В до Г земельна ділянка протезного цеху, від Г до А земельна ділянка

ОСОБА_8 .

30. З акту встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі ОСОБА_1 від 25 квітня 2001 року вбачається, щоз метою виконання рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 130

від 22 березня 2001 року було проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки. Межі в натурі проходять по стіні будинку, умовній межі, металевому та дерев`яному паркану. Ніяких претензій при встановленні меж землекористування не виявлено.

31. 07 серпня 2001 року на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 130 від 22 березня 2001 року ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ 15/02-008304, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8304.

32. Згідно із цим державним актом ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,0387 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Івано-Франківської міської ради АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

33. З акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 вбачається, що суміжні з ОСОБА_2 землекористувачі:

ОСОБА_11 та ОСОБА_1 власноручними підписами погодили межі переданої ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки.

34. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 276 від 17 червня 2003 року затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації і передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0860 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою:

АДРЕСА_4 . 18 червня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 укладено договір міни, відповідно до якого вони обміняли належні їм на праві приватної власності квартири в м. Івано-Франківську: квартиру

АДРЕСА_5 та квартиру

АДРЕСА_6 . 23 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 передала у власність покупцям в рівних частках земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0855 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_7 . Згідно витягу із протоколу № 172 від 01 грудня 2016 року засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів комісія вирішила: рекомендувати ОСОБА_13 , який діє по дорученню довірителя ОСОБА_14 , звернутись до ліцензованої проєктної землевпорядної організації з приводу приведення у відповідність суміжної межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 до виданого ОСОБА_1 державного акта на право приватної власності на землю, а також погодити між собою вказану межу.

38. 05 вересня 2022 року зареєстровано право спільної часткової власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:08:003:0022, площею 0,0855 га, за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 1/5 частці за кожним.

39. 29 серпня 2022 року між ТОВ «Юридично-земельний центр-ІФ» та ОСОБА_1 укладено договір про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,0387 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з державним актом на право власності на землю серії ІФ

№ 15/02-008304.

40. 19 жовтня 2022 року державний кадастровий реєстратор рішенням

№ РВ-2100080712022 відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа. Рекомендовано розробнику документації із землеустрою врегулювати питання щодо усунення зазначеного зауваження та повторно подати документацію із землеустрою для проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Із висновку щодо перевірки електронного документа, складеного державним кадастровим реєстратором вбачається, що XSD схема має зауваження щодо валідності електронного документу; перетин з ділянкою 2610100000:08:003:0022; площа співпадає на 11,1732%.

Із схеми розташування земельних ділянок вбачається, що від А до Б земельна ділянка ОСОБА_15 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0583); від Б до В землі міської ради (кадастровий номер земельної ділянки - не визначено); від В до Г земельна ділянка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0022); від Г до Д земельна ділянка Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0063); від Д до Е заїзд (кадастровий номер земельної ділянки - не визначено); від Е до Є земельна ділянка Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0063); від Є до А земельна ділянка ОСОБА_16 (кадастровий номер земельної ділянки - 2610100000:08:003:0639).

Із зазначеної схеми вбачається, що на частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , накладається земельна ділянка з кадастровим номером - 2610100000:08:003:0022, яка перебуває у власності: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , площа накладення складає - 0,0043 га.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

41. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

42. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

43. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

44. Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується.

45. За приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

46. Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

47. Відповідно до частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

48. Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності наведено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

49. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

50. За змістом статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

51. Відповідно до частини першої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

52. Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

53. Відповідно до положень статей 12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

54. Згідно з приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

55. Відповідно до частини другої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

56. Звертаючись з позовом у цій справі, ОСОБА_1 вказувала на неможливість зареєструвати свою земельну ділянку в Державному земельному кадастрі у зв`язку із розташуванням в межах її земельної ділянки іншої земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022.

57. Водночас судами встановлено, що межі суміжних земельних ділянок були погодженні їх власниками. Відомості про те, що фактичне користування суміжними земельними ділянками здійснюється з порушенням погоджених меж - відсутні.

58. Також у матеріалах справи відсутні відомості про те, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022 відбулась з відхиленням від погоджених власниками суміжних земельних ділянок меж.

59. Відповідність технічної документації із землеустрою вимогам діючого законодавства може бути встановлена, зокрема за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою, однак у справі, що переглядається, причини накладення належної позивачці земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:08:003:0022 експертом не досліджувались, як і не досліджувались технічні документації щодо відведення вказаних земельних ділянок.

60. Відповідної експертизи під час розгляду справи проведено не було.

61. Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

62. За цих обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

63. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку допущення технічних помилок при визначенні координат та конфігурацій земельних ділянок, вони підлягають усуненню шляхом розроблення технічної документації із землеустрою, якою визначаються місцеположення поворотних точок меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а не скасування правовстановлюючих документів (див. постанову Верховного Суду

від 10 травня 2024 року у справі № 185/9511/16).

64. Посилання заявниці на те, що її земельна ділянка була сформована раніше, аніж земельна ділянка відповідачів, наведеного не спростовують.

65. Для вирішення наявного спору першочергово необхідно встановити,

зокрема із дослідженням технічної документації із землеустрою, причини накладення земельних ділянок та наявність або відсутність можливості їх усунення шляхом розроблення технічної документації із землеустрою, якою визначаються місцеположення поворотних точок меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

66. З огляду на фактичні обставини, встановлені у розглядуваній справі, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним

у постановах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня

2018 року у справі № 910/18560/16, від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц, у постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року

у справі № 922/3312/17, від 29 червня 2019 року у справі № 359/6355/16-ц,

від 03 вересня 2019 року у справі № 922/1224/18, від 24 вересня 2019 року

у справі № 922/266/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 2-175/5531/14-ц,

від 09 лютого 2022 року у справі № 707/1921/20, від 01 червня 2022 року

у справі № 640/748/19, від 01 лютого 2023 року у справі № 446/486/19,

від 22 березня 2023 року у справі № 295/3185/18, від 12 квітня 2023 року

у справі № 359/8156/19, від 18 квітня 2023 року у справі № 350/1458/21, на які заявниця посилається у касаційній скарзі.

67. Доводи ОСОБА_1 про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині не дослідження доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судами надано оцінку доказам в межах своєї компетенції відповідно до положень статті 89 ЦПК України.

68. Питання щодо підсудності розглядуваної справи вирішено ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року, з врахуванням якої рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2023 року було переглянуто Тернопільським апеляційним судом.

69. Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають та за своїм змістом переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

70. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

71. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

72. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

73. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

74. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

75. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович