Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.11.2019 року у справі №750/12083/18

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 750/12083/18

провадження № 61-5465св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа -Обслуговуючий кооператив "Автомобільний кооператив АДРЕСА_1",

особа, що подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко Олександр Анатолійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко Олександр Анатолійович, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у складі судді Мамонової О. Є.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Автомобільний кооператив АДРЕСА_1", про поділ майна.

Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 1994 року позивач з відповідачем зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м.

Чернігова від 17 травня 2018 року. Під час шлюбу ними було набуто у власність гараж № АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1) в автокооперативі № АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Гараж було оформлено на відповідача, проте пізніше вона переоформила його на третю особу.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію у розмірі 56 384 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2019 року у складі судді Логвіної Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

У порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 56 384 грн за 1/2 частину вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій згідно з висновком експерта від 30 вересня 2018 року № 25-18, що були використані під час будівництва гаража № АДРЕСА_1, в автомобільному кооперативі № АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2019 року, ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко О. А., подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко О. А., на заочне рішення Деснянського районного суду м.

Чернігова від 16 січня 2019 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має передбаченого статтею 352 ЦПК України права на апеляційне оскарження, оскільки не брала участі у справі, про її права та обов'язки суд першої інстанції питання не вирішував.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову ухвалу та справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У мотивувальній частині заочного рішення Деснянського районного суду м.

Чернігова від 16 січня 2019 року зазначено, що відповідно до довідки від 15 січня 2019 року гаражний бокс № АДРЕСА_1 (колишній № АДРЕСА_1) в Автомобільному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 знаходився у використанні ОСОБА_2 до 05 листопада 2018 року. На час розгляду справи знаходиться у власності ОСОБА_3 згідно з актом від 11 листопада 2018 року № 17 зборів правління кооперативу АДРЕСА_1, з чим ОСОБА_3 не погоджується.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко О. А., підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Із 03 вересня 1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 травня 2018 року розірвано.

За час перебування сторін у шлюбі подружжям було придбано гараж № АДРЕСА_1 (раніше № АДРЕСА_1) в автомобільному кооперативі № АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1, який було оформлено на ОСОБА_2.

Відповідно до довідки автомобільного кооперативу АДРЕСА_1 від 15 січня 2019 року гаражний бокс № АДРЕСА_1 (раніше № АДРЕСА_1) в автомобільному кооперативі АДРЕСА_1, знаходився у використанні ОСОБА_2 до 05 листопада 2018 року (а. с. 60).

Згідно з актом від 11 листопада 2018 року № 17 зборів правління кооперативу АДРЕСА_1 гаражний бокс знаходиться у власності ОСОБА_3.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Судами встановлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив у порядку поділу спільного майна подружжя стягнути на його користь грошову компенсацію в сумі 56 384 грн за 1/2 частини вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій згідно з висновком експерта від 30 вересня 2018 року № 25-18, що були використані під час будівництва гаража № АДРЕСА_1, в автомобільному кооперативі АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. У порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 56 384 грн за 1/2 частини вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій згідно з висновком експерта від 30 вересня 2018 року № 25-18, що були використані під час будівництва гаража № АДРЕСА_1 в автомобільному кооперативі № АДРЕСА_1, за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У мотивувальній частині вказаного судового рішення зазначено: "Відповідно до довідки автомобільного кооперативу АДРЕСА_1 від 15 січня 2019 року, гаражний бокс № АДРЕСА_1 (колишній № АДРЕСА_1) в автомобільному кооперативі № АДРЕСА_1 за адресою: Підводника Китицина, 24/1 (колишня Квітнева) знаходився у використанні ОСОБА_2 до 05 листопада 2018 року.

На час розгляду справи знаходиться у власності ОСОБА_3 згідно з актом № 17 від 11 листопада 2018 року зборів правління кооперативу АДРЕСА_1".

17 лютого 2020 року, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 посилалася на те, що у мотивувальній частині заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2019 року зазначено, що відповідно до довідки автомобільного кооперативу АДРЕСА_1 від 15 січня 2019 року гаражний бокс № АДРЕСА_1 (раніше № АДРЕСА_1) в автомобільному кооперативі АДРЕСА_1, знаходився у використанні ОСОБА_2 до 05 листопада 2018 року. На час розгляду справи знаходиться у власності ОСОБА_3 згідно з актом від 11 листопада 2018 року № 17 зборів правління кооперативу АДРЕСА_1, з чим ОСОБА_3 не погоджується.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що "суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко О. А., а у разі з'ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України".

Проте апеляційний суд наведеного не врахував і тому оскаржена ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 4 статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2020 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Шевченко Олександр Анатолійович, задовольнити.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк