Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.03.2018 року у справі №711/11150/16

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 711/11150/16

провадження № 61-8455св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач - гаражно-будівельний кооператив «Сирена»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Черкаська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, у складі судді Демчика Р. В., від 06 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

від 15 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до гаражно-будівельного кооперативу «Сирена» (далі - ГБК «Сирена») про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГБК «Сирена» є правонаступником автокооперативу «Сирена», первинна реєстрація якого відбулась 28 лютого 1982 року. Відповідно до пункту 1.2 статуту ГБК «Сирена» (уредакції

2012 року) для розміщення гаражів членів кооперативу останньому надано земельну ділянку площею 4,2 га, кадастровий номер НОМЕР_2, правовідносини щодо користування якою урегульовані діючимдоговором оренди землі. До складу земель кооперативу також відноситься земельна ділянка площею 0,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана Черкаській дільниці Київського БУ-423 длярозширення автокооперативу «Сирена» згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів від 23 вересня 1987 року № 185. Наразі землі кооперативу складаються з двох земельних ділянок: площею 4,2 га та площею 0,18 га, останняз яких використовується відповідачем без належним чином оформленого договору оренди. На виконання рішення Черкаської міської ради

від 10 лютого 2011 року № 2-224 позивачем як уповноваженою собою кооперативу вчинено комплекс заходів щодо розробки технічної документації на земельну ділянку площею 0,18 га, встановлення меж ділянки на місцевості, присвоєння кадастрового номера та розробки проекту договору оренди. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки автокооперативу «Сирена» по АДРЕСА_1 затверджено рішенням Черкаської міської ради № 3-821 від 02 квітня

2012 року. Згідно з пунктом 3.2 вказаного рішення протягом двох місяців з дати його прийняття автокооператив «Сирена» зобов'язано укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою. Позивач передав голові правління ГБК «Сирена» пакет документів для укладання договору оренди земельної ділянки площею 0,18 га, що підтверджується актом від 28 травня 2013 року. Станом на момент звернення до суду договір оренди землі підписаний не був, що породжує нелегітимність розміщення гаражів певної кількості членів кооперативу.

На підставі викладеного ОСОБА_4 просив суд зобов'язати голову правління ГБК «Сирена» укласти з Черкаською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 0,18 га на виконання рішення Черкаської міської ради від 12 квітня 2012 року № 3-821.

З аналогічним позовом до суду звернувся ОСОБА_5

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 травня

2017 року зазначені позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 об'єднано у одне провадження.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня

2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем прав позивачів. Позивачі не довели, що вони є членами ГБК «Сирена».

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що судом не встановлено наявності правових положень, які б вказували на існування у ГБК «Сирена» обов'язку перед позивачами щодо укладення договору оренди землі.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що позивачами не доведено порушення їхніх прав, не надали жодної правової оцінки тим фактам, що позивачі здійснюють оплату членських внесків, розмір яких включає у себе плату за користування земельною ділянкою, отже фактично позивачі здійснювали оплату за користування земельною ділянкою, а відповідач зловживає своїми правами та не укладає договір оренди землі. У матеріалах справи відсутні відомості щодо власника спірної земельної ділянки та зміну форми власності спірної земельної ділянки з моменту отримання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою. Заявник вважає, що позивачі надали належні та допустимі докази на підтвердження членства у ГБК «Сирена».

У відзиві на касаційну скаргу ГБК «Сирена» просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що позивачами не доведено порушення їхніх прав, вони не є сторонами договору оренди землі, від укладання якого, на думку позивачів, ухиляється відповідач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Під час розгляду справи суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23 вересня 1987року №185 виділено Черкаській дільниці Київського СУ-423 для розширення автокооперативу «Сирена» земельну ділянку площею 0,18 га.

Рішенням Черкаської міської ради від 10 лютого 2011 року №2-224 надано автокооперативу «Сирена» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1800 кв. мпо АДРЕСА_1 в оренду під існуючі гаражі.

Рішенням Черкаської міської ради від 12 квітня 2012 року № 3-821 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки автокооперативу «Сирена» по АДРЕСА_1. Надано автокооперативу «Сирена» земельну ділянку площею 1800 кв. м по АДРЕСА_1 в оренду на 10 років під існуючі металеві гаражі за рахунок земель Черкаської міської ради. Зобов'язано автокооператив «Сирена» укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстраціюта надати один примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення.

Обґрунтовуючи позов, позивачі зазначали, що відповідач ухиляється

від укладання договору оренди землі загальною площею 0,18 га по АДРЕСА_1 та не виконує рішення Черкаської міської ради від 12 квітня 2012 року № 3-821, чим порушує їхні права як членів кооперативу.

Згідно положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивачі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їх прав або інтересів відсутністю договору оренди земельної ділянки про АДРЕСА_1, загальною площею 0,18 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Сторонами договору оренди землі, який мало укласти ГБК «Сирена» на підставі рішення Черкаської міської ради від 12 квітня 2012 року № 3-821, є ГБК «Сирена» та Черкаська міська рада, отже будь-які спори щодо укладання зазначеного договору мають вирішуватися у порядку господарського судочинства між його сторонами (власником землі і землекористувачем).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного господарського суду

від 02 листопада 2017 року у справі № 925/774/17 Черкаській міській раді було відмовлено у задоволенні позову до ГБК «Сирена» про відшкодування збитків за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею.

Під час розгляду справи № 925/774/17 суди встановили, що Черкаська міська рада не вжила належних заходів, спрямованих на уникнення збитків чи зменшення їх розміру, адже інформація у Державному земельному кадастрі про належність земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, до приватної власності не сприяла укладенню договору оренди землі ГБК «Сирена». Згідно з витягом з Державного земельного кадастру земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, була зареєстрована за Черкаською міською радою на праві власності лише 07 вересня 2017 року.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В.Білоконь

С.Ф. Хопта