Постанова КЦС ВП від 04.06.2025 року у справі №399/496/22

Друк

Пошук

196

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.06.2025 року у справі №399/496/22

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року

м. Київ

справа № 399/496/22

провадження № 61-9525св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко О. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року в складі колегії суддів Письменного О. А., Голованя А. М., Дуковського О. Л.

у справі за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Конярство України», про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2022 року заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (далі - ТОВ «Агродар ЛТД»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «Конярство України» (далі - ДП «Конярство України»), в якому просив:

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 15 червня 2021 року № 860 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593;

- визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1539, яким передано в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593;

- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593, площею 2 га, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06 серпня 2021 року на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року №1539, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис 43401142, припинивши речове право - право власності земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593, площею 2 га;

- визнати недійсним договір оренди від 17 лютого 2022 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу в користування земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0539;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0539, площею 2 га, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27 травня 2022 року, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948930, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0539, площею 2 га;

- зобов`язати ТОВ «Агродар ЛТД» повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0539, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у вересні 2021 року до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла інформація Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області стосовно виявлення порушень у діяльності Онуфріївської селищної ради, а саме реєстрація на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 15 червня 2021 року № 860 права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0607, яка є державною власністю та перебуває у постійному користуванні ДП «Конярство України», та подальша передача у приватну власність цієї земельної ділянки фізичній особі.

Державна реєстрація права власності за Онуфріївською селищною радою на вказану земельну ділянку була здійснена на підставі пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2021 року (далі - Закон № 1423-ІХ), за положеннями якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі, земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Під час реєстрації права власності за Онуфріївською селищною радою на земельну ділянку не враховано, що за вказаним законом не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються підприємствами на праві постійного користування.

У подальшому Онуфріївська селищна рада передала безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території селищної ради на підставі рішення від 26 липня 2021 року № 1524.

ОСОБА_1 на підставі зазначеного рішення 06 серпня 2021 року здійснила реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку (запис про право власності № 43401142) та 27 травня 2022 року уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Агродар ЛТД» строком на 10 років (право оренди зареєстроване за номером 46948930).

Станом на дату набрання чинності Законом № 1423-ІХ спірна земельна ділянка була і залишається перебувати в державній власності та в постійному користуванні у ДП «Конярство України», тобто не належить до земель комунальної власності територіальної громади, а тому не могла бути передана в приватну власність і в подальшому в оренду.

За вказаним фактом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001679 від 11 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

На підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель державної власності та перебування в постійному користуванні ДП «Конярство України» прокурор зазначив, що в 1947 році на підставі наказу Маршала Радянського Союзу ОСОБА_2 було засновано Онуфріївський кінний завод № 175, який з того часу є постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області.

Онуфріївський кінний завод № 175 використовував землі основного (виробничого) призначення відповідно до плану внутрішньогосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проєкту внутрішньогосподарського землеустрою Онуфріївського кінного заводу № 175».

Розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 13 липня 1992 року № 81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно з якою за Онуфріївським кінним заводом № 175 визнано право постійного користування, закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради, загальною площею 2211,7 га, зокрема сільськогосподарські угіддя, площею 1809,1 га. За даними Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за ДП «Конярство України» обліковуються земельні ділянки, загальною площею 3688,79 га (з них площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради). Вказане право виникло у Онуфріївського кінного заводу № 175 до 1990 року.

Прокурор в обґрунтування позову посилається на норми Земельного кодексу Української РСР 1970 року та на Постанову Верховної Ради УРСР від 18 грудня 1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР».

Прокурор зазначав, що Онуфріївський кінний завод № 175 з 30-х років був постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 3688,79 га (з них 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради), надані до суду копії архівних документів підтверджують наявність такого права.

Комісією з реорганізації 11 серпня 2011 року підписано передавальний акт, відповідно до якого ДП «Конярство України» стало правонаступником усіх майнових та немайнових прав, а також обов`язків Онуфріївського кінного заводу № 175. На підставі вказаного акта до ДП «Конярство України» перейшли права щодо користування земельними ділянками, загальною площею 3688,79 га, зокрема на території Онуфріївської селищної ради площею 2137,59 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 га.

Вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 02 листопада 2015 року в справі № 912/1677/14, а тому відповідно до частини п`ятої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є такими, що не підлягають доказуванню.

Крім того, про належність на праві постійного користування ДП «Конярство України» земель на території Онуфріївської селищної ради свідчать інші додані до позову докази.

Земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_1 , не належала до земель комунальної власності та не могла бути передана в приватну власність, оскільки є власністю держави та перебуває в постійному користуванні ДП «Конярство України».

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року

№ 200/08/2021 спірна земельна ділянка повністю накладається на поле № 1 , яке знаходиться в межах земель постійного землекористування ДП «Конярство України» як правонаступника Онуфріївського кінного заводу № 175.

Окремою підставою для визнання недійсним рішення селищної ради щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га на території Онуфріївської селищної ради прокурор зазначив порушення норм статей 116, 118 ЗК України щодо порядку такої передачі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

09 жовтня 2023 року рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області в задоволенні позову відмовлено.

16 травня 2024 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задоволено.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задоволено.

Визнано недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 15 червня 2021 року № 860 в частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної в комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593.

Визнано недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 26 липня 2021 року № 1539, яким передано в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593.

Скасовано державну реєстрацію речового права - права власності земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0593, площею 2 га, що здійснена державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна державна адміністрація) 06 серпня 2021 року на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року № 1539, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис 43401142, припинивши речове право - право власності земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0593, площею 2 га.

Визнано недійсним договір оренди від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агродар ЛТД», про передачу в користування земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 3524655100:02:000:0539.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0539 площею 2 га, що здійснена державним реєстратором Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 27 травня 2022 року, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 46948930, припинивши інше речове право - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0539, площею 2 га.

Зобов`язано ТОВ «Агродар ЛТД» повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0539, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував висновки тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку і зареєстрована на праві комунальної власності за Онуфріївською селищною радою на підставі її неправомірних рішень.Передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із подальшою реєстрацією за нею права власності також є незаконними. Право приватної власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593, площею 2 га, 06 серпня 2021 року зареєстроване за ОСОБА_1 , відповідно саме у останньої підлягає витребуванню ця земельна ділянка на користь дійсного власника - держави. Виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, вимогу зобов`язати ТОВ «Агродар ЛТД», якому спірну земельну ділянку в оренду передала ОСОБА_1 , повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

01 липня 2024 року ТОВ «Агродар ЛТД» засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що документами на підтвердження право користування ДП «Конярство України» земельною ділянкою можуть бути: постанова Ради Міністрів Української РСР, рішення виконавчого комітету відповідної ради або державний акт на право безстрокового (постійного) користування. Таких документів позивачем не надано. Спірні земельні ділянки в постійному користуванні ДП «Конярство України» не перебувають. ТОВ «Агродар ЛТД» є лише тимчасовим користувачем землі, тому необхідно пред`являти вимогу про витребування майна до власника.

Апеляційний суд не взяв до уваги висновок експерта від 12 жовтня 2021 року № 200/08/2021, на підставі якого судом зроблено висновок, що спірна земельна ділянка входить до меж постійного користування ДП «Конярство України». Ця експертиза проведена без дослідження оригіналів або завірених копій відповідної правовстановлюючої документації.

Суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/5635/13-ц, від 21 вересня 2022 року в справі № 908/976/19, у постановах Верховного Суду від 16 січня 2020 року в справі № 916/2675/15, від 05 квітня 2023 року в справі № 752/19072/17, про те, що правовстановлюючий характер має рішення органу, до повноваження кого належить розпорядження відповідними землями, про передачу земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в користування (постійне користування), яке було підставою для набуття прав на цю ділянку; що суд не може підміняти собою інші органи, уповноважені законом вирішувати питання оформлення прав землекористування; серед підстав набуття права власності на землю немає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки; про те, що, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні перевіряти добросовісність набувача; належним способом захисту є витребування майна без оспорення наступних правочинів та рішень органів державної влади.

Апеляційний суд не дослідив зібрані в справі докази, які підтверджують відсутність рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельних ділянок у постійне користування.

ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області не мало право розпочинати процедуру передачі державної землі в приватну власність без припинення чинного права власності або користування в установленому порядку. Тому погодження ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства свідчить про те, що земельні ділянки були вільними. Накази ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області є чинними, тому права позивача в справі не порушені.

Позиція інших учасників справи

Кіровоградська обласна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою ДП «Конярство України» (і його попередника - Онуфріївського кінного заводу № 175) підтверджується Державною земельною книгою 1973 року, яка містить запис № 13 у розділі 3 «Землі радгоспів» у колонці п`ятій «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу № 175, загальна площа - 4206,6 га; довідкою форми № 1 про розміри землекористування і розподіл земель по угіддях колгоспу (радгоспу) Онуфріївського кінного заводу № 175; проєктом внутрішньогосподарського землеустрою Онуфріївського кінного заводу № 175; розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 13 липня 1992 року № 81. У 2018 році ДП «Конярство України» розпочало процес реєстрації за собою права постійного користування відведених йому земельних ділянок.

Висновок експерта від 12 жовтня 2021 року № 200/08/2021 є належним доказом у справі. Заявник помилково ототожнює інтереси держави із діями окремого державного органу - ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області. Право держави витребувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття землі з власності держави, становить пропорційне втручання в право власності ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з копією архівного витягу з рішення Виконавчого комітету Онуфріївської районної Ради депутатів трудящих Кіровоградської області від 05 вересня 1961 року № 253 «Про передачу колгоспам і кінзаводу району вільних земель у смугах відводу залізниць, автошляхів та земель, що не використовуються за призначенням організаціями і установами» стосовно надання земель Онуфріївському кінному заводу № 175 на виконання розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 04 серпня 1961 року № 2Р-1334 та листа Обласного виконавчого комітету від 09 серпня 1961 року «Про передачу колгоспам і радгоспам вільних земель та земель, що не використовуються за призначенням у смугах відводу залізниць та автошляхів, організацій і установ» Виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих вирішив передати колгоспам і кінзаводу № 175 вільні землі та землі, що не використовуються за призначенням, в смугах відводу залізниць, автошляхів організацій та установ, а саме: а) кінзаводу № 175 в постійне користування такі землі: в смузі відводу залізниці Олександрії - 4,4 га, зокрема орної - 4,4 га; в смугах відводу автошляхів Павлиш - Василівка 6,3 га, зокрема орної - 6,3 га, Онуфріївка-Крюків - 3,3 га, зокрема орної - 3,3 га; Онуфріївка-Іванівка - 13,8 га, зокрема орної - 6,9 га, лісосмуг - 3,9 га, інших - 3,0 га.

Відповідно до архівної копії рішення Виконавчого комітету Онуфріївської районної Ради депутатів трудящих від 08 квітня 1977 року № 164 «Про відведення земельної ділянки Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво», розглянувши проєкт відведення земельної ділянки, площею 100,9 га, Онуфріївському кінному заводу № 175 під сільськогосподарське виробництво за рахунок землекористування колгоспу «Зоря», яким вилучаються земельні ділянки, та враховуючи згоду землекористувачів, а також позитивний висновок управління сільського господарства Виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих погоджений проєкт відведення земель, загальною площею 100,9 га, зокрема: в постійне користування - 100,9 га, із них орної - 60,1 га, садів - 17,1 га, лісосмуг - 0,9 га, вулиць - 4,7 га, присадибних земель - 18,1 га.

Із технічного звіту по коригуванню планового матеріалу зйомок минулих років Онуфріївського кінного заводу № 175 Кіровоградської області республіканського проектного інституту по землеустрою «Укрземпроект» вбачається, що відповідно до технічного завдання на виконання робіт щодо коригування планового матеріалу зйомок минулих років замовником є Онуфріївський кінний завод № 175, метою та призначенням робіт були уточнення матеріалів для проведення робіт по внутрішньогосподарському землеустрою. Із довідки про розміри землекористування і розподіл земель по вгіддях колгоспу (радгоспу) кінзаводу № 175 станом на 01 листопада 1980 року вбачається, що всього земель, закріплених за господарством, 4214,2 га, зокрема громадських земель - 4150,2 га. Із зведеної експлікації плану землекористування радгоспу кінзаводу № 175 Онуфріївського району вбачається, що за господарством закріплено 4214,2 га, зокрема громадських земель, сторонні землекористування - 209,8 га, і всього земель в межах плану - 4424,0 га.

На замовлення управління по земельних ресурсах і земельній реформі Кіровоградського обласного виконавчого комітету від 26 квітня 1991 року № 45 Кіровоградським філіалом Українського науково-дослідного і проєктно-вишукувального інституту по землеустрою розроблено технічну документацію по формуванню територій і встановленню меж сільських, селищних рад народних депутатів та меж земельного запасу і особливо цінних продуктивних земель в межах Онуфріївської селищної Ради Онуфріївського району Кіровоградської області, 1992 року, яка затверджена Розпорядженням Представника Президента України в Онуфріївському районі від 13 липня 1992 року № 81, зокрема, встановлено межі границь земель селищної Ради народних депутатів та склад угідь та її території.

Відповідно до експлікації земель в межах території Онуфріївської селищної сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області землі Онуфріївського кінного заводу № 175 складають загальну площу 2211,7 га, зокрема орних угідь - 1549,2 га, сіножатей - 186,0 га, пасовищ - 73,9 га, всього: сільськогосподарських угідь - 1809,1 га, лісових площ - 60,2 га, дерево-чагарникові насадження - 127,4 га, болота - 5,0 га, під водою - 80,6 га, під дорогами - 21,4 га, під господарськими дворами - 81,0 га, інших земель - 27,0 га. Землі промисловості, транспорту, оборони, зв`язку та іншого призначення Онуфріївського кінного заводу № 175 загальною площею 68,1 га, дерево-чагарникові насадження - 7,1 га, під дорогами - 45,0 га, під господарськими дворами - 6,0 га.

Відповідно до копії експлікації земель по проєкту внутрішньогосподарського землеустрою Онуфріївського кінного заводу № 175 склад земельних угідь різний, а саме сільськогосподарські угіддя - 3669,8 га, до яких увійшли орні, включаючи городи, зокрема зрошувані, сіножаті (чисті, поліпшені), пасовища (суходільні, поліпшені з чагарником) та присадибні землі, ліси, чагарники, болота, під водою, під шляхами і прогонами, під будівлями і дворами, під вулицями, провулками, під ярами, кургани, кладовища і скотомогильники. Всього земель, закріплених за господарством, - 4214,2 га, зокрема громадських земель, земель вільного присадибного фонду - 4150,2 га, сторонні землекористування - 209,8 га, всього земель в межах плану - 4424,0 га.

Згідно з копією передавального акта від 11 серпня 2011 року, затвердженого заступником Міністра аграрної політики та продовольства України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року

№ 2305-р «Деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України від 01 лютого 2011 року № 33 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства» (зі змінами), Онуфріївським кінним заводом № 175 передано, а ДП «Конярство України» прийнято майно, майнові та немайнові права та обов`язки станом на 31 липня 2011 року в сумі 38 287 млн грн, що відображено у передавальному балансі (Додаток № 1).

Права та обов`язки Онуфріївського кінного заводу № 175 переходять до

ДП «Конярство України» з моменту підписання акта і приймаються до бухгалтерського обліку на дату підписання акта. З моменту підписання передавального акта ДП «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків, зокрема щодо кредиторів і боржників Онуфріївського кінного заводу № 175.

Згідно зі статутом ДП «Конярство України» підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством. Підприємство є правонаступником майнових прав та обов`язків, зокрема, Онуфріївського кінного заводу № 175. Підприємство створене з метою розвитку конярства в Україні, реалізації державної політики в сфері конярства, забезпечення розвитку кінної галузі, популяризації порід коней, вирощування сільськогосподарських культур та ведення тваринництва, здійснення іншої діяльності з метою отримання прибутку.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

від 09 лютого 2018 року № 11-287/14-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ДП «Конярство України» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради, орієнтовний розмір земельних ділянок 1939,8000 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21 жовтня 2020 року № 11-14801/14-20-СГ «Про надання земельних ділянок у постійне користування» ДП «Конярство України» надано у постійне користування земельні ділянки, загальною площею 352,1479 га, з переліком кадастрових номерів земельних ділянок та їх площ, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Рішенням Онуфріївської селищної ради від 15 червня 2021 року

№ 860 «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою, відповідно до статей 15-1, 117, 122 ЗК України, пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, Закону № 1423-ІХ та статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада доручила начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу А. Ю. звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно з додатком до рішення від 15 червня 2021 року № 860. У пункті 24 вказаного рішення наявні дані щодо передачі із державної форми власності у комунальну спірної земельної ділянки.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3524655100:02:000:0607, площею 2 га, 23 червня 2021 року зареєстровано за Онуфріївською селищною радою на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 15 червня 2021 року № 860.

26 громадян України звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотаннями відповідно до статей 118, 121 ЗК України про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею по 2,0 га, яка розташована на території Онуфріївської селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області.

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року

№ 330-УБД та № 331-УБД громадянам України надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність площею 52,0 га для введення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки відводяться за рахунок раніше сформованих ділянок з кадастровими номерами, зокрема і спірна земельна ділянка, загальною площею 52,0000 га, яка перебуває у державній власності. Код та цільове призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.03 для ведення особистого селянського господарства; К.16.00 - землі запасу, кадастрові номери наведені, у тому числі і спірна земельна ділянка. Згідно з класифікацією видів земельних угідь код та назва угідь земельних ділянок - 01.01 рілля. Обмеження у використанні земельних ділянок відсутні.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року № 330-УБД та № 331-УБД «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл 26 громадянам України на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки по 2,0 га кожному, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Прізвища ОСОБА_1 в цих списках немає.

У подальшому ТОВ «Тектоареал» розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А 01.03), загальною площею 52,0000 га, за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна територіальна громада за межами населеного пункту. За завданням на розроблення проєкту землеустрою виконувана робота передбачала розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність громадянам України (згідно з додатком) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ А 01.03), які розташовані за адресою: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, Онуфріївська селищна територіальна громада, за межами населеного пункту. Підставою для виконання роботи були накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (згідно з додатком).

Додаток до заяви на виконання робіт містить перелік за ПІБ громадян (26 осіб), підстава - накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року № 330-УБД та № 331-УБД, площею по 2 га.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28 листопада 2022 року № 29-11-0.332-2939/2-22 «Про надання документів» накази стосовно відмови в затвердженні проєктів землеустрою, які були розроблені на підставі наказів від 19 квітня 2021 року

№ 330-УБД, № 331-УБД «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не видавались.

Рішенням Онуфріївської селищної ради від 26 липня 2021 року № 1539 відповідно до статей 12, 116, 118, 121, пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України та статей 20, 25, 50 Закону України «Про землеустрій» ОСОБА_1 передано із земель комунальної власності Онуфріївської селищної ради у власність земельну ділянку, загальною площею 2,0 га. На підставі договору оренди землі від 17 лютого 2022 року б/н земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Агродар ЛТД», проведена державна реєстрація нерухомого майна.

Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 12 жовтня 2021 року № 200/08-2021, проведеної на замовлення в. о. директора ДП «Конярства України» у господарській справі № 910/21682/15 (910/12376/21) за позовом ДП «Конярство України» до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права, об`єктами дослідження були земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:02:000:0715, 3524655100:50:035:0049, поле № 1 , поле № 2 , які розташовані на території Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, встановлено, що у фактичному користуванні ДП «Конярство України» (в особі філії «Онуфріївський кінний завод № 175») знаходяться земельні ділянки за кадастровими номерами 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:02:000:0715, а також земельні ділянки, площею 52,00 га (поле № 1) та площею 64,15 га (поле № 2), що знаходяться в північній частині території Онуфріївської селищної ради, які використовуються протягом багатьох років, зокрема, для сінокосіння (сіножаті, пасовища) та вирощування сільськогосподарських культур (рілля):

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:02:000:0715, 3524655100:02:000:9096, 3524655100:02:000:9073, 3524655100:02:000:9089, поле № 1 та поле № 2 , знаходяться в межах Плану землекористування Онуфріївського кінного заводу №175;

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:02:000:0715, 3524655100:50:035:0049 входять в межі постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника Онуфріївського кінного заводу № 175, згідно з передавальним актом від 11 серпня 2011 року, складеного Комісією з реорганізації Онуфріївського кінного заводу № 175 та Плану землекористування Онуфріївського кінного заводу № 175;

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0706, 3524655100:02:000:0693, 3524655100:02:000:0695, 3524655100:02:000:0699 повністю накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0717;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0692 повністю накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0713;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3524655100:02:000:0707 повністю накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0715;

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0614, 3524655100:02:000:0604, 3524655100:02:000:0609, 3524655100:02:000:0612, 3524655100:02:000:0603, 3524655100:02:000:0607, 3524655100:02:000:0593, 3524655100:02:000:0600, 3524655100:02:000:0598, 3524655100:02:000:0592, 3524655100:02:000:0591, 3524655100:02:000:0683, 3524655100:02:000:0605, 3524655100:02:000:0610, 5322480400:02:000:0611, 3524655100:02:000:0608, 3524655100:02:000:0684, 3524655100:02:000:0595, 3524655100:02:000:0613, 3524655100:02:000:0589, 3524655100:02:000:0676, 3524655100:02:000:0597, 3524655100:02:000:0606, 3524655100:02:000:0602, 3524655100:02:000:0596, 3524655100:02:000:0594 повністю накладаються на поле № 1 , яке знаходиться в межах постійного землекористування ДП «Конярство України», як правонаступника Онуфріївського кінного заводу № 175, згідно з передавальним актом від 11 серпня 2011 року.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14 грудня 2021 року № 630-ДК/569/АП/09/01/-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області встановлено, що на підставі наказу Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15 листопада 2021 № 630-ДК проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства Онуфріївською селищною радою, за результати якої встановлено, що рішенням селищної ради від 15 червня 2021 року № 860 доручено звернутися до органу державної реєстрації для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою на земельні ділянки, зокрема і щодо спірної земельної ділянки. Крім того, перевіркою встановлено, що на підставі рішення від 26 липня 2021 року № 1539 спірна земельні ділянка надана ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09 лютого 2018 року № 11-287/14-18-СГ ДП «Конярство України» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Онуфріївської селищної ради, орієнтовний розмір земельних ділянок 1939,8 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Посилаючись на частину четверту статті 122 ЗК України, пункт 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, в акті зазначено, що розпорядником зазначених в акті земельних ділянок є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Селищною радою під час прийняття рішення від 15 червня 2021 року № 860 порушено вимоги статті 122 ЗК України та пункт 24 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 липня 2022 року в справі № 910/21682/15 (910/12376/21) задоволено позов ДП «Конярство України» до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Міністерство економіки України, про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності, визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за земельними ділянками кадастрові номери 3524655100:02:000:0717, 3524655100:02:000:0713, 3524655100:02:000:0715, 3524655100:50:035:0049. Припинено право комунальної власності Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки із зазначеними кадастровими номерами. Визнано за ДП «Конярство України» право постійного користування на земельні ділянки із зазначеними кадастровими номерами.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що позивач з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і обов`язків Онуфріївського кінного заводу

№ 175, зокрема й права постійного користування земельними ділянками площею 2137,59 га, на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Вказане право виникло в ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року. Суд посилався на норми Земельного кодексу Української УРСР 1970 року ЗК України, інші нормативно-правові акти та судову практику щодо того, що відсутність у юридичної особи акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності в нього такого державного акта. Суд виснував, що вказане дає підстави для висновку про те, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 2137,59 га, розташованої на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Суд зазначив, що факт відсутності оригіналу державного акта у зв`язку зі сплином значного періоду часу чи нереєстрації права постійного користування в Державному реєстрі прав не є обставиною, яка свідчить про відсутність у ДП «Конярство України» права постійного користування землею площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Зважаючи на те, що станом на дату набрання чинності Законом № 1423-ІХ позивач використовував на праві постійного користування земельні ділянки з кадастровими номерами 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га, сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, то вказані земельні ділянки не вважаються землями комунальної власності територіальної громади. Тому державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області не був наділений повноваженнями приймати рішення про державну реєстрацію щодо реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області.

Також зазначено, що право постійного користування ДП «Конярство України» на земельні ділянки кадастрові номери 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049 підтверджено, оскільки за матеріалами справи судом встановлено, що позивач з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і обов`язків Онуфріївського кінного заводу № 175, зокрема й права постійного користування земельними ділянками площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га - на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Вказане право виникло у правопопередника ДП «Конярство України» - Онуфріївського кінного заводу № 175 до 1990 року.

Вказане рішення суду залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 листопада 2022 року.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Заявник у касаційній скарзі посилається на те, щоТОВ «Агродар ЛТД» є лише тимчасовим користувачем землі, тому необхідно пред`являти вимогу про витребування майна до власника. Суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в справі № 752/19072/17, про те, що належним способом захисту є витребування майна без оспорення наступних правочинів та рішень органів державної влади.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Під час розгляду справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.

Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником у разі порушення його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Верховний Суд сформував сталу практику в аналогічних справах за позовамипрокурора щодо повернення державі (територіальній громаді) земельної ділянки, отриманої з порушенням законодавства та відчуженої на користь третіх осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 14 грудня 2022 року в справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17 (пункт 94)).

Власник із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року в справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року в справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року в справі № 910/18214/19 (пункт 9.47) та інших).

Утих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а скасування рішення чи запису про проведену державну реєстрацію права не є належним способом захисту порушеного права. У такому випадку державний реєстратор здійснює відповідну реєстраційну дію на підставі рішення суду про витребування майна.

У постанові від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органівдержавної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Оскільки вимога про визнання наказів Головного управління Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способомзахисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідноюземельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними таскасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Враховуючи викладене власник з дотриманням вимог статей 387 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), згідно з яким вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові вказала на те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Отже, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

У постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 672/386/20 та від 23 жовтня 2024 року в справі № 399/179/23зазначено, що витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Тобто позов про витребування майна може бути пред`явлений до орендаря одночасно із аналогічною вимогою до зареєстрованого власника цього майна. Саме такий позов задоволено Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2024 року в справі № 399/179/23.

У цій справі права позивача на спірну земельну ділянку порушують обставини її включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну власність, подальша передача ОСОБА_1 у власність та в оренду ТОВ «Агродар ЛТД». Зареєстрованим власником землі є ОСОБА_1 , а за ТОВ «Агродар ЛТД» зареєстровано лише право оренди.

Прокурор у позові просив:

Задовольняючи такий позов, апеляційний суд мотивував висновки тим, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку і зареєстрована на праві комунальної власності за Онуфріївською селищною радою на підставі її неправомірних рішень.Передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із подальшою реєстрацією за нею права власності також є незаконними. Право приватної власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:0593, площею 2 га, 06 серпня 2021 року зареєстроване за ОСОБА_1 , відповідно саме у останньої підлягає витребуванню ця земельна ділянка на користь дійсного власника - держави. Виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, вимогу зобов`язати ТОВ «Агродар ЛТД», якому спірну земельну ділянку в оренду передала ОСОБА_1 , повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь держави.

Із такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Апеляційний суд правильно вказав, що ефективним способом захисту права власності держави в спірних правовідносинах є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на земельну ділянку. Однак на порушення принципу диспозитивності самостійно обрав спосіб захисту прав позивача, ототожнивши вимогу про обов`язок орендаря повернути землю із витребуванням земельної ділянки в зареєстрованого власника.

До ОСОБА_1 , за якою зареєстровано майно, взагалі не було пред`явлено позовних вимог ні про повернення земельної ділянки у власність держави, ні про витребування цієї земельної ділянки з її незаконного володіння. Тому суд не міг вийти за межі позовних вимог і самостійно обрати правову підставу та предмет позову.

Аналогічні висновки в подібних правовідносинах сформульовані в постанові Верховного Суду 18 грудня 2024 року в справі № 399/494/22.

Також апеляційний суд задовольнив вимоги про визнання недійсними рішень Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області, скасування державної реєстрації права власності й права оренди, визнання недійсним договору оренди, не оцінивши такі вимоги на предмет їх належності як способу захисту.

Крім того, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 20 ЦПК України).

Інститут юрисдикції є основоположною умовою реалізації права на судовий захист. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статей 55 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України

(далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів здійснюється відповідно до предметного та суб`єктного критеріїв.

Зі змісту заявлених позовних вимог та наданих доказів вбачається, що спір виник, зокрема, між юридичними особами: між ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області (що діє в інтересах держави) з однієї сторони та Онуфріївською селищною радою Олександрівського району Кіровоградської області, ТОВ «Агродар ЛТД» з іншої, щодо рішень органу місцевого самоврядування стосовно передачі спірної земельної ділянки з державної в комунальну власність та зобов`язання ТОВ «Агродар ЛТД» повернути земельну ділянку.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що з огляду на суб`єктний склад сторін апеляційний суд повинен був перевірити юрисдикцію спору, чи не віднесена справа в частині наведених позовних вимог до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначених частинах в порядку цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (висновки Верховного Суду в постанові від 18 травня 2022 року в справі № 932/13956/20).

У постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року в справі № 904/2720/22 зазначено, що ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 904/1083/18 та постановах Верховного Суду від 06 червня 2023 року в справі № 920/277/22, від 10 травня 2023 року в справі № 920/343/22, від 10 травня 2023 року в справі № 920/155/22.

Загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких передбачено в порядку іншого судочинства. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 травня 2023 року в справі № 920/225/22, від 23 травня 2023 року в справі № 925/352/22, від 21 січня 2020 року в справі № 922/807/19, від 23 червня 2021 року в справі № 917/1372/20.

У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року в справі № 910/13049/22 вказано, що для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 904/1083/18.

Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 183/4196/21, від 08 червня 2022 року в справі № 362/643/21, від 23 листопада 2021 року в справі № 641/5523/19 та інші).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин в справі (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 05 серпня 2021 року в справі № 199/6042/19).

У постанові від 01 жовтня 2019 року в справі № 911/2034/16 (провадження № 12-303гс18) за позовом Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради до Головного управління Держгеокадастру в Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтер-профіт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтер-кастомс», Публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський» про визнання недійсними наказів та договорів іпотеки, витребування земельних ділянок Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 24 липня 2013 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність 48 фізичним особам не є нерозривно пов`язаною з іншими вимогами у цій справі, в тому числі з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, такі вимоги можуть розглядатися в межах різних проваджень.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19) зазначено, що визнання недійсним рішення ради про передачу у власність земельної ділянки не є ефективним способом захисту позивача, зокрема задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння земельною ділянкою, тому така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та такі вимоги не повинні розглядатися в межах одного провадження.

Наведені висновки в частині загального правового регулювання підстав розмежування юрисдикції судів не дотримані апеляційним судом, який розглянув справу в порядку цивільного судочинства з ухваленням відповідної постанови за результатами такого розгляду, зокрема щодо вимог, які підлягали розгляду в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що апеляційний суд внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам цивільного процесуального права, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не може вважатись законною та обґрунтованою і відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Оскільки судове рішення скасовується у зв`язку з порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що є самостійною підставою для його скасування, іншим доводам касаційної скарги ТОВ «Агродар ЛТД» щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права Верховний Суд оцінку не надає.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» задовольнити частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 травня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська