Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.10.2018 року у справі №640/4504/18

Постанова

Іменем України

04 травня 2020 року

м. Київ

справа № 640/4504/18

провадження № 61-43127 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Київського районного суду м. Харкова у складі судді Бородіної Н. В. від 27 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів:

Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С. від 01 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якій просить суд зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири

АДРЕСА_1 до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху з приведенням до попереднього стану покрівлі, оскільки дії відповідача, як власника зазначеної квартири № 20 , порушують права та законні інтереси інших громадян, що може призвести до заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громади.

Разом з позовом Харківська міська рада подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб відчуження квартири

АДРЕСА_1 до набрання чинності рішення у цій справі; заборонити виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху

над вказаною квартирою.

В обґрунтування заяви Харківська міська рада посилалася на те, що дії власника спірної квартири - ОСОБА_1 призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень

Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю міської ради, порушують права та законні інтереси інших громадян міста, що може привести до заподіяння такими діями значної шкоди. Суспільна небезпека даних протиправних дій відповідача полягає у порушенні під час проведення будівельних робіт правил пожежної безпеки, санітарного благополуччя населення, державних будівельних норм та стандартів, що може призвести до тяжких та непередбачуваних наслідків, у зв`язку з чим можуть виникнути надзвичайні та аварійні ситуації, руйнування несучих конструкцій споруди, призвести до загрози загибелі чи травмування людей. Тому подальше виконання робіт з надбудови п`ятого поверху над квартирою

АДРЕСА_1 може призвести до руйнування несучих конструкцій споруди, загрози загибелі чи травмування людей,

а також призведе до неможливості виконання рішення суду, оскільки будівельні роботи призведуть до знищення об`єкту за загальними характеристиками вказаними в позовній заяві та в подальшому можуть стати підставою для зміни реєстрації майнових прав на вказаний об`єкт.

Також Харківська міська рада вважала, що власником спірної квартири ОСОБА_1 , дізнавшись про подання позову про зобов`язання здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 , можуть здійснюватися дії щодо відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача та унеможливити виконання рішення суду, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову, оскільки існують реальні ризики несумлінних дій відповідача.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року заяву Харківської міської ради про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_1 відчуження квартири

АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заборонено виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху над квартирою

АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

У решті заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки між сторонами існує спір з приводу самочинного будівництва без відповідних дозволів,

то наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, у тому числі й забороною відчуження квартири. Такі заходи носять тимчасовий характер.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 01 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова

від 27 квітня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

При цьому апеляційний суд зазначив, що виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, а також враховуючи те, що на даний час власником спірного нерухомого майна є саме ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви Харківської міської ради про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Харківської міської ради про забезпечення позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 640/4504/18 із Київського районного суду

м. Харкова та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів про те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на відчуження належної йому квартири чи здійснення самочинних будівельних робіт, не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказує, що 16 вересня 2016 року до ЄРДР внесені відомості за

фактом незаконного будівництва в квартирі №№ 19,

АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не оголошено про підозру, а відтак немає жодних правових підстав для визнання його у якості забудовника, що здійснює самочинні будівельні роботи з улаштування надбудови над квартирою № 20 та покладення на нього обов`язку здійснити її перебудову до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт.

Крім того, вважає, що надані позивачем на підтвердження своїх вимог і залучені судом до матеріалів справи акти позапланових перевірок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є неналежними та недопустимими докази, які не мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив від Харківської міської ради та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаманту територіального контролю Харківської міської ради на касаційну скаргу, в якому зазначено,

що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті відповідно до вимог законодавства, тому просять залишити їх без змін,

а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України

від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено,

що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,

що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову,

суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Доводи наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони стосуються вирішенню спору по суті позовних вимог, що виходить за межі предмета касаційного оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,

на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець