Історія справи

Постанова

Іменем України

02 травня 2022 року

м. Київ

справа № 203/3487/19

провадження № 61-810св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року у складі судді Казака С. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (далі - КП «Жилсервіс-5) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування ліжко-місцем.

У липні 2020 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку.

24 вересня 2021 року до суду надійшла заява за підписом директора КП «Жилсервіс-5» про відмову від пред`явленого підприємством позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року закрито провадження у цивільній справі в частині позовних вимог Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування ліжко-місцем.

Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: КП «Жилсервіс-5», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява про відмову від позову подана уповноваженою на це особою - директором КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради на реалізацію позивачем належного йому диспозитивного права розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, закріпленого в частині третій статті 13 та частині першій статті 206 ЦПК України, що має своїм наслідком закриття провадження у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року зазначену ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що положення ЖК Української РСР не передбачають право наймача кімнати в гуртожитку та членів його сім`ї звертатись до суду з вимогами про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у гуртожитку, а таке право належить саме власнику гуртожитку, зазначивши, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд не вправі зобов`язувати будь-кого звертатись до суду з позовом чи позбавляти права на відмову від позову тощо.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У січні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди:

не перевірили статутну мету та завдання комунального підприємства;

не з`ясували підстав, які спонукали позивача відмовитись від позову;

не врахували, що директор комунального підприємства, який є посадовою особою, має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України;

не перевірили, чи не буде така відмова порушувати права та інтереси інших осіб, які є учасниками справи.

Судами залишено поза увагою, що положення ЖК Української РСР не передбачають право наймача кімнати в гуртожитку та членів його сім`ї звертатись до суду з вимогами про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у гуртожитку, а таке право належить саме власнику гуртожитку, яким є Дніпровська міська рада, в інтересах якої діє КП «Жилсервіс-5».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставами відкриття касаційного оскарження стали доводи касаційної скарги про порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша і третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України).

24 вересня 2021 року до суду надійшла письмова заява позивача - КП «Жилсервіс-5» - за підписом директора цього підприємства про відмову від пред`явленого ним позову, в якій, серед іншого, зазначено що наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, які передбачені частиною третьою статті 206 ЦПК України, відомі та зрозумілі (а. с. 189, т. 2).

Оскільки позивач скористався належним йому правом відмовитись від заявленого ним позову, суд першої інстанції, керуючись закріпленим у пункті 5 частини третьої статті 2, частинах першій і третій статті 13 ЦПК України принципом диспозитивності цивільного судочинства, закрив провадження у справі в частині позовних вимог КП «Жилсервіс-5» до ОСОБА_1 .

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди не перевірили статутну мету та завдання комунального підприємства, не з'ясували підстав, які спонукали позивача відмовитись від позову, не врахували, що директор комунального підприємства, який є посадовою особою, має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, не перевірили, чи не буде така відмова порушувати права та інтереси інших осіб, які є учасниками справи, оскільки при закритті провадження у справі в зв`язку з відмовою позивача від позову перевірка зазначених обставин законом не вимагається.

Відповідно до частини п`ятої статті 206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії (відмова від позову) суперечать інтересам особі, яку він представляє. Це єдиний випадок, передбачений цивільним процесуальним законодавством, коли суд може не прийняти відмову від позову. У справі, що розглядається, відсутні обставини (представництво особи позивача її законним представником), які би давали підстави для застосування наведеної норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржені судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального права, їх належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар