Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №509/589/17 Постанова КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №509...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №509/589/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа №509/589/17

провадження №61-29217св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи:

- Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року у складі судді Кочко В. К. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Плавич Н. Д.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог скарги

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

- зобов`язати Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі - Овідіопольський РВ ГТУЮ в Одеській області) повернути виконавчий лист про стягнення з нього аліментів стягувачу у зв`язку із втратою ним законної сили;

- зобов`язати Овідіопольський РВ ГТУЮ в Одеській області здійснити перерахунок заборгованості по аліментам в період з 01 жовтня 2008 року по 01 липня 2011 року, а також зарахувати перевиплачену ним суму аліментів в рахунок майбутніх платежів.

Скарга мотивована тим, що 12 січня 2017 року від державного виконавця Охотської А. В. заявнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження постановою від 01 вересня 2016 року заступника начальника Овідіопольського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області з виконання дубліката виконавчого листа №2-60/2009, виданого 30 червня 2016 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини в розмірі 1/10 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. За виконавчим листом визначено заборгованість в сумі 9944,09 грн.

Заявник посилається на те, що аліменти не можуть бути стягнуті за минулий час, а розрахунок заборгованості за аліментами є неправильним, стан здоров`я та матеріальний стан божника значно погіршилися з 2010 року. Стягувач пред`явив виконавчий лист для виконання з пропуском строку, встановленого законом, а державним виконавцем порушено порядок здійснення розрахунку заборгованості по аліментам.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2017 року, в задоволенні скарги відмовлено…

Ухвали судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що дублікат виконавчого листа №2-60/2009, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 30 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини було пред`явлено стягувачем до виконання разом з додатком до заяви ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 червня 2016 року в справі №473/1364/16-ц, якою, зокрема, поновлено стягувачу пропущений строк для предявлення виконавчого документа до виконання, відтак, державний виконавець не мала підстав для відмови у прийнятті виконавчого листа до виконання та, відповідно, вчинення виконавчий дій з виконання виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дружини.

Державним виконавцем дотримано порядок здійснення розрахунку заборгованості по аліментам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі ухвали та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчим документом, виданим

19 січня 2009 року, встановлено обов`язок боржника виплачувати аліменти на утримання ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьох років, тобто - в період до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших термінів виплати аліментів на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 , в даному документі не встановлено.

Таким чином період, протягом якого виконавець мав право відкрити виконавче провадження, закінчився 30 червня 2011 року, а виконавчий лист, навіть з відновленим строком, повинен бути повернутий без виконання, відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час розгляду даної скарги на дії державного виконавця суди попередніх інстанцій не врахували обставини, що мають істотне значення для розгляду справи, а саме: неправильність проведення розрахунку суми заборгованості по аліментам у спірний період, незаконність рішення Вознесенсьмого міськрайонного суду про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також не взяли до уваги положення статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Овідіопольський РВДВС ГТУЮ в Одеській області, заперечує проти доводів заявника та просить залишити постановлені у справі ухвали без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України, стаття 14 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Статтею 18 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною третьою статті 12 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

За змістом статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.

Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України

Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику за заявою сторін виконавчого провадження.

Установлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 січня 2009 року у справі №2-60/2009 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини в розмірі 1/10 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Вказане рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 січня 2009 року є чинним та на його виконання, на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 червня 2016 року, 30 червня 2016 року видано дублікат виконавчого листа, який пред`явлено стягувачем до виконання. Вказаною ухвалою стягувачу поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На підставі вказаного виконавчого документу та на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, 01 вересня 2016 року відкрив виконавче провадження (постанова від 01 вересня 2016 року). Запропоновано боржнику добровільно сплатити заборгованість за виконавчим листом в сумі 9944,09 грн.

Заборгованість по аліментам за період з 1 жовтня 2008 року по 1 липня 2011 року була визначена старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського МУЮ, про що складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментам.

Установивши наведені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, за поданим стягувачем виконавчим документом та повернення виконавчого документу без виконання.

Суди дійшли обґрунтованих висновків, що оскаржувані заявником дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», порушень вимог вказаного Закону під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, під час здійснення розрахунку заборгованості по аліментам державним виконавцем не допущено, права боржника у виконавчому провадженні не порушено та забезпечено дотримання прав стягувача.

Доводи заявника про неправильність визначення державним виконавцем заборгованості по аліментам, спростовуються встановленими судами обставинами, з яких вбачається, що заборгованість по аліментам на утримання дружини за період з 01 жовтня 2008 року по 01 липня 2011 року в загальній сумі 9944,09 грн розраховано старшим державним виконавцем ВДВС Южноукраїнського МУЮ відповідно до положень статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року та викладено в довідці-розрахунку, надісланій боржнику та стягувану. При цьому, державним виконавцем Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ розмір заборгованості за аліментами не обчислювався.

Доводи касаційної скарги про безпідставність поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не впливають на правильність вирішення даної скарги на дії державного виконавця, оскільки ухвала Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 червня 2016 року про поновлення відповідного строку стягувачу є чинною та у державного виконавця не було підстав для відмови у прийнятті, виданого на підставі цієї ухвали дублікату виконавчого листа до виконання та, відповідно, вчинення виконавчий дій з виконання виконавчого листа про стягнення аліментів.

Доводи касаційної скарги є аналогічними аргументам, викладеним в апеляційній скарзі, які перевірені судом під час апеляційного перегляду справи та, обґрунтовані висновки щодо спростування яких містяться у мотивувальній частині постановленої апеляційним судом ухвали.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати