Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 183/2032/17

провадження № 51-6176км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в кримінальному провадженні №42017041500000026 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Перепищино Новомосковського району Дніпропетровської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17червня 2021 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв`язку з прийняттям закону про кримінальні відповідальність, що скасовує протиправність діяння, та закрито кримінальне провадження на підставі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене діяння.

На вказану ухвалу прокурором подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.419 КПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, не навів достатніх мотивів на їх спростування та дійшов помилкового висновку, як і суд першої інстанції, про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із прийняттям закону про кримінальну відповідальність, що скасовує протиправність діяння.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив змінити ухвалу апеляційного суду.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд доходить таких висновків.

У даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення за ст. 366-1 КК України, але 27 жовтня 2020 року, коли судовий розгляд провадження ще тривав, ст. 366-1 КК України втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України №13-р/20 від 27 жовтня 2020 року (у подальшому ст. 366-1 була виключена з КК України згідно із Законом №1074-IX від 04.12.2020).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-р(II)/2022 від 8 червня 2022 року пункт 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу визнано неконституційним. Вказано норма кримінального процесуального закону втрачає чинність через шість місяців, а саме 08 вересня 2022 року, тобто на час розгляду зазначеного кримінального провадження в суді касаційної інстанції п. 4 ч. 1 ст.284КПК України є чинною.

Як убачається з матеріалів провадження, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, прокурором в ході судового розгляду було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ст.366-1 КК України у зв`язку з декриміналізацією діяння. Вказане клопотання прокурора підтримала ОСОБА_6 .

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ст. 366-1 КК України на підставі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене діяння.

Разом із тим, указівка суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності в резолютивній частині ухвали є зайвою.

Зокрема, закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності передбачено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, тоді як закриття кримінального провадження у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, п. 4 ч. 1 ст.284КПК України. Таким чином, це різні підстави для закриття кримінального провадження.

Виходячи з наведеного, твердження прокурора про те, що посилання суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності є безпідставним, Верховний Суд вважає таким, що заслуговує на увагу, однак при цьому Верховний Суд не погоджується з тим, що вказане посилання істотно вплинуло на законність судових рішень, оскільки ніяким чином не обмежило і не порушило права ОСОБА_6 .

За таких обставин Верховний Суд не знаходить підстав для скасування ухвали апеляційного суду з подальшим призначенням судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Поряд з тим суд касаційної інстанції вважає, що вказівка суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності може бути виключена з судових рішень шляхом їх зміни.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду зміні.

Також зміні підлягає на підставі ч. 2 ст. 433 КПК України і ухвала суду першої інстанції в частині, що стосується звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року та на підставі ч. 2 ст.433 КПК України ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року відносно ОСОБА_6 змінити.

Виключити з судових рішень вказівку про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв`язку з прийняттям закону про кримінальну відповідальність, що скасовує протиправність діяння.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3