Історія справи

Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 1-1/2004

провадження № 51-4377км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Макаровець А. М., Марчук Н. О.,

за участю:

секретаря судового

засідання Кононської І.Є.,

прокурора Ковальчука О. С.,

засудженого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),

захисників Негрея О.М. (у режимі відеоконференції),

ЧуріноїЯ.В., Бондаренка В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника Негрея О.М. на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 02 лютого 2004 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 69, пунктами «а», «е», «з», «і» ст. 93, ч. 2 ст. 17, пунктами «е», «з», «і» ст. 93, ч. 3 ст. 144, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду від 26 жовтня 2017 року - без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на незаконність судових рішень, оскільки вони постановлені з порушенням норм кримінального і кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування свого прохання зазначає, що під час ухвалення вироку апеляційним судом було допущено юридичну помилку, оскільки було призначено такий вид покарання, яке не було передбачено законом. Також наголошує, що ухвала місцевого суду містить суперечності.

У касаційній скарзі захисник Негрей О.М. просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Наголошує, що ухвала апеляційного суду постановлена незаконним складом суду, а засудженому ОСОБА_2 безпідставно було відмовлено у перегляді вироку апеляційного суду щодо нього за нововиявленими обставинами. Крім того, захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 10 травня 2018 року та задовольнити відвід колегії суддів у складі Лівандовської-Кочури Т.В., Філюка П.Т. і Подолюка В.А. і направити зазначене провадження на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_2 та його захисники просили задовольнити подані касаційні скарги.

Прокурор Ковальчук О. С. заперечував проти задоволення касаційних скарг.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

З матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами, вказує, що на час вчинення ним злочину такого виду покарання як довічне позбавлення волі не існувало.

При цьому, як на нововиявлені обставини ОСОБА_2 послався на рішення Конституційного суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 (справа № 1-5/2011), юридичний висновок щодо скасування смертної кари як виняткової міри покарання та її заміни на довічне позбавлення волі.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_2, зазначив, що доводи засудженого, на які він посилається у своїй заяві, вважаючи їх нововиявленими обставинами, а саме, наявність юридичного висновку щодо скасування смертної кари як виняткової міри покарання та її заміни на довічне позбавлення волі, складеного науковим співробітником Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, к.ю.н. ОСОБА_10, та рішення Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 справа № 1-5/2011, а також відповідь на звернення ОСОБА_11, наданого Львівським національним університетом ім. Івана Франка, суд до уваги не приймає, оскільки такі стосуються зворотної дії в часі Закону та пом'якшення кримінальної відповідальності осіб, у тому числі, засуджених до смертної кари, а тому не можуть слугувати підставою для перегляду вироку щодо нього за нововиявленими обставинами.

За таких обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені ОСОБА_2 у заяві обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 459 КПК України.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу місцевого суду від 26 жовтня 2017 року в апеляційному порядку, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2, надав на них вмотивовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і доводи захисника про незаконний склад суду апеляційної інстанції. Так, у матеріалах провадження міститься протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2018 року, відповідно до якого для розгляду провадження 11-кп/773/79/18 визначено склад колегії: головуючий суддя - Лівандовська-Кочура Т. В., судді - Філюк П. Т., Подолюк В. А. Згідно даного розподілу вилучено суддю Денісова В. П., оскільки він перебував у відпустці.

Також захисником в касаційній скарзі ставилося питання про направлення зазначеного провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, однак не наведено підстав для цього, не знайшла їх і колегія суддів суду касаційної інстанції.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, зокрема, й тих, на які посилаються засуджений ОСОБА_2 та його захисник Негрей О.М. у касаційних скаргах, у провадженні не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника Негрея О.М. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич А.М. Макаровець Н.О. Марчук