Історія справи

Ухвала

іменем України

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 463/963/19

провадження № 51- 1729 впс 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,

за участю секретаря Бруса Ю.І.,

розглянувши в судовому засіданні подання Львівського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

До Верховного Суду в порядку статті 34 КПК надійшло подання Львівського апеляційного суду про направлення з цього суду до іншого суду апеляційної інстанції матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарг останнього на постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, від 04 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим та від 11 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000003121у зв'язку з тим, що не встановлені докази, які б вказували на наявність в діях судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 365, частиною 3 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Подання мотивовано тим, що у Львівському апеляційному суді оскаржується ухвала слідчого судді про відому в задоволенні скарг ОСОБА_1 на постанови слідчого від 04 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим та від 11 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2, який є суддею цього суду. Зазначено, що, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів Львівського апеляційного суду, вказані матеріали провадження необхідно направити до іншого суду апеляційної інстанції.

Учасникам судового провадження було вчасно повідомлено про день та час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені вподанні доводи та матеріали провадження, Суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положенням частини 2 статті 32 КПК встановлено, що кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною 1 цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

Як видно з наявних у Верховному Суді матеріалів, постановою старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18 січня 2019 року кримінальні провадження № 42018000000003121, № 42018000000003122, № 42018000000003123 об'єднані в єдине провадження, якому присвоєно № 42018000000003121.

Постановою слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, від 04 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42018000000003121.

Постановою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, від 11 лютого 2019 року закрито кримінальне провадження № 42018000000003121 у зв'язку з тим, що не встановлені докази, які б вказували на наявність в діях судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 365, частиною 3 статті 296 КК.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року відмовлено в задоволенні скарг ОСОБА_1 на вказані постанови слідчого від 04 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим та від 11 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження.

Із матеріалів провадження за поданням апеляційного суду вбачається, щодо Львівського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді від 11 березня 2019 року.

Разом з цим, у пункті 3 частини 1 статті 34 КПК визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження.

Водночас правила статті 34 КПК не регулюють питання можливості розгляду кримінального провадження у суді, в якому працює суддя при наявності конфлікту інтересів у інших випадках.

Однак, відповідно до частини 6 статті 9 КПК у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу, до переліку яких вказана норма відносить і доступ до правосуддя.

При цьому, в частині 1 статті 21 КПК доступ до правосуддя розуміється як гарантоване право кожної особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Як видно зі змісту подання, саме наявність конфлікту інтересів і змусила Львівський апеляційний суд звернутися до Верховного Суду з питанням про направлення даних матеріалів провадження на розгляд до іншого апеляційного суду з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості цього суду при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги положення статей 9, 21, 32, 34 КПК колегія суддів вважає, що оскільки вказане провадження безпосередньо стосується судді ОСОБА_2.,то апеляційне провадження щодо ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року не може здійснюватися Львівським апеляційним судом, в якому цей суддя здійснює правосуддя.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подання Львівського апеляційного суду необхідно задовольнити, а матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року направити з Львівського апеляційного суду для розгляду до Тернопільського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.

На підставі наведеного, керуючись статтями 9, 21, 32, 34 КПК, Суд

постановив:

Подання Львівського апеляційного суду задовольнити.

Матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року направити до Тернопільського апеляційного суду для розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М.М. Лагнюк В.В. Король А.М. Макаровець