Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №923/757/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/757/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: ПАТ "Дельта Банк" - Коновал Р.А., дов від 30.04.2018.

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора ФОП Могилевець О.Є. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018

(Головуючий суддя - Богатир К.В.; судді - Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.)

у справі № 923/757/17

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута

в межах справи № 5024/411/2012

за заявою Фізичної особи-підприємця Сурженко Анатолія Никифоровича

до Фізичної особи-підприємця Могилевець Олексія Євгенійовича

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

1. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.03.2012 порушено провадження у справі № 5024/411/2012 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Могилевець Олексія Євгенійовича (Далі - ФОП Могилевець О.Є., боржник).

2. Постановою господарського суду Херсонської області від 22.05.2012 боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кущика А.А., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута та подати до суду звіт та ліквідаційний баланс.

3. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.01.2015 року було здійснено заміну сторони у справі кредитора Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (Далі - ПАТ «Кредитпромбанк») на кредитора Публічне акціонерне товариство ПАТ «Дельта Банк» (Далі - ПАТ «Дельта Банк»).

4. ПАТ "Дельта Банк" 09.08.2017 звернувся до місцевого господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.11.2017 повністю відмовлено кредитору ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5024/411/2012 від 20.04.2015, укладеного за результатами аукціону з продажу майна боржника - банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014.

5.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПАТ «Дельта Банк» не доведено порушення правил щодо підготовки прилюдних торгів (аукціону) : відсутність згоди (погодження) заставного кредитора або господарського суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ч.4 ст. 42 Закону про банкрутство);

5.2. судом не встановлено порушення умов проведення конкурсу при визначенні організатора аукціону ліквідатором (ст.49 Закону про банкрутство);

5.3. встановлено наявність договору про проведення аукціону між ліквідатором та організатором аукціону (ст.51 Закону про банкрутство), публікації та розміщення оголошення про продаж майна банкрута на офіційному веб-сайті (ч.5 ст. 51, 58 Закону про банкрутство), відповідність оголошення про проведення аукціону відомостям, перелік яких визначений у ст. 59 Закону про банкрутство, наявність письмового повідомлення організатором аукціону про проведення аукціону власника майна, замовника (ліквідатора), заставного кредитора про дату, час, місце проведення торгів, про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу (ч.1 ст.58 Закону про банкрутство), розміщення оголошення про продаж майна на нерухомому майні (ч.3 ст. 58 Закону про банкрутство) , дотримання правил щодо формування початкової вартості реалізації майна банкрута на аукціоні (ч.2 ст. 43, 57 Закону про банкрутство), дотримання допуску до участі в аукціоні та наявність протоколу про визначення учасників аукціону (ст.61 Закону про банкрутство);

5.4. встановлено дотримання правил проведення прилюдних торгів (аукціону), дотримання порядку проведення аукціону (ст. 64 Закону про банкрутство), дотримання правил проведення першого повторного аукціону (ст.65 Закону про банкрутство), другого повторного аукціону (ст. 66 Закону про банкрутство);

5.5. встановлено дотримання ліквідатором правил оформлення результатів прилюдних торгів щодо оформлення та ведення протоколу про проведення аукціону організатором аукціону (ст.69 Закону про банкрутство), наявність укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу (ст. 50 Закону про банкрутство), складення акту про передання права власності на нерухоме майно (ст.75 Закону про банкрутство);

5.6. Встановлено виконання договору купівлі-продажу № 5024/411/2012 від 20.04.2015, укладеного за результатами аукціону з продажу майна боржника - банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014

6. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

6.1. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.11.2017 у справі № 923/757/17 про банкрутство ФОП Могилевець О.Є. скасовано.

6.2. Заяву кредитора ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5024/411/2012 від 20 квітня 2015 року укладений за результатами аукціону з продажу майна банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07-2014 задоволено.

6.3. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014 (оформлені протоколом № 63 Лот № 1 про визнання переможця електронного аукціону); договір купівлі-продажу № 5024/411/2012 від 20 квітня 2015 року укладений між ФОП Могилевець О.Є. в особі ліквідатора Кущика Артема Анатолійовича та ОСОБА_9 за результатами аукціону з продажу майна банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період 01.07.2014-16.07-2014.

7. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що листами від липня-серпня 2012 року ПАТ «Кредитпромбанк» як забезпечений кредитор по даній справі у період дії Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013, погодив реалізацію заставного майна за конкретною ціною, що не можна оцінювати як надання згоди заставним кредитором на реалізацію предмету застави відповідно до норм Закону про банкрутство в редакції, яка діяла після 19.01.2013. Обмеження з боку забезпеченого кредитора предмету продажу конкретною ціною не відповідає вимогам Закону в новій редакції та є підставою для звернення ліквідатора із заявою до господарського суду за отриманням згоди на продаж предмету забезпечення на умовах Закону щодо можливостей зниження початкової ціни продажу. Таких дій ліквідатор не здійснив, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство (в редакції чинній з 19.01.2013р.) щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду;

7.1. ліквідатор направляючи переможцю аукціону на підписання договір купівлі- продажу майже через рік, фактично надав покупцю довготривалу відстрочку сплати за придбаний автомобіль, що свідчить про те, що ліквідатор діяв не в інтересах кредиторів по справі, а в інтересах покупця, який не є стороною провадження по справі про банкрутство.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. Ліквідатор ФОП Могилевець О.Є. арбітражний керуючий Кущик А.А. звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та залишити в силі ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.11.2018 у даній справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Підставою для скасування постанови апеляційної інстанції інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст. ст. 42, 55, 66-67 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство)

10.1. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги, що згода на реалізацію заставного майна не втратила своєї чинності з набранням чинності нової редакції Закону про банкрутство з 19.01.2013.;

10.2. ст. 42 Закону про банкрутство не передбачає отримання згоди ліквідатором на проведення повторного та другого повторного аукціону;

10.3. порушення строків укладення договору купівлі-продажу заставного майна, що придбане на аукціоні не може бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

11. До Касаційного господарського суду відзивів на касаційну скаргу ліквідатора Могилевець О.Є. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ФОП Могилевець О.Є. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2017 у справі №923/757/17.

12.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора ФОП Могилевець О.Є. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича на 30 травня 2018 року о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

12. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

16. Враховуючи ту обставину, що справа про банкрутство ФОП Могилевець Олексія Євгенійовича порушена 23.03.2012, постанову про визнання ФОП Могилевець Олексія Євгенійовича банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №5024/411/2012 прийнято 22.05.2012 і на цей час знаходиться на стадії ліквідації, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній до 19.01.2013, крім питання, які регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство. Тому продаж майна боржника здійснювався в порядку норм Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013, як вірно встановили суди під час розгляду справи.

17. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

18. Згідно зі ст. 51 Закону про банкрутство, за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

19. Частиною 5 названої статті визначено, що організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

20. За приписами ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

21. Частиною 3 ст. 55 Закону про банкрутство унормовано, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

22. Підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

23. До предмету дослідження, з питань розгляду недійсності результатів аукціону, входять встановлення обставин підготовки до проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банкрута), дотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

24. За приписами ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство (в редакції чинній з 19.01.2013р.), майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій у листі № 37.2-001 від 02.07.2012 Запорізкої філії ПАТ «Кредитпромбанк» надано згоду на продаж заставного автомобіля KIA OPIRUS, державний номер НОМЕР_1 за умови, якщо банк отримає від реалізації зазначеного автомобіля грошову суму не менш 50 578,58грн.

26. Згідно листа № 2896/37.1-06486-014 від 06.08.2012 ПАТ «Кредитпромбанк», Банк не заперечує проти реалізації заставного майна шляхом укладення прямого договору купівлі-продажу автомобіля за ціною, що погоджена з банком з безпосереднім перерахуванням отриманих від продажу коштів на рахунок банку.

27. Відповідно до листа №2978/37.1-006503-014 від 13.08.2012 ПАТ «Кредитпромбанк», Банк не заперечує проти зняття заставного легкового автомобіля KIA OPIRUS, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 2007року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 з реєстраційного обліку. Реалізація автомобіля буде відбуватися в процедурі банкрутства ФОП Могилевець О.Є. арбітражним керуючим Кущик А.А. в порядку погодженому банком.

28. Із наведених листів судами встановлено надання згоди Банком на реалізацію заставного рухомого майна, але з певними умовами стосовно ціни продажу не менш як 50 578,58 грн. Іншої згоди кредитор ліквідатору не давав, інший порядок продажу не погоджував.

29. Крім того, суди встановили, що вказана згода надавалася Банком ще у період дії правових норм Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

30. Слід погодитись із висновками судів про те, що Законом про банкрутство не передбачено право кредитора, вимоги якого забезпечено заставою майна боржника, встановлювати вимоги щодо початкової вартості майна, що продається, а також порядку її зниження або інші додаткові вимоги щодо продажу заставного майна окрім тих, які прямо передбачені Законом про банкрутство.

31. Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись із висновками суду другої інстанції про те, що погодження реалізації заставного майна за конкретною ціною не можна розцінюватись як надання згоди заставним кредитором на реалізацію предмету застави відповідно до норм Закону про банкрутство в редакції, яка діяла після 19.01.2013.

32. Суд касаційної інстанції вважає, що обмеження з боку забезпеченого кредитора при погодженні реалізації заставного майна предмету продажу конкретною ціною хоча і не відповідає вимогам Закону в новій редакції, однак не є підставою для звернення ліквідатора із заявою до господарського суду за отриманням згоди на продаж предмету забезпечення, оскільки фактичне волевиявлення заставного кредитора на продаж заставного майна відбулось, отже такі дії ліквідатора не є порушенням ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство (в редакції чинній з 19.01.2013) щодо продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

33. Отже, Суд касаційної інстанції погоджується із доводами касаційної скарги та відхиляє доводи апеляційного господарського суду, який дійшов висновків про те, що надання згоди забезпеченим кредитором повинно було відбуватися, повторно, у період після вступу у дію відповідної норми Закону, тобто після 19.01.2013.

34. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в рубриці «оголошення та повідомлення» ТОВ «Професіонал» розміщено оголошення щодо продажу майна Банкрута.

35. Проте, аукціон з продажу майна ФОП Могилевець Олексія Євгенійовича (АДРЕСА_1), призначений на 26.05.2016 по лоту № 1, відповідно до положень статті 55 Закону про банкрутство визнаний таким, що не відбувся у зв'язку із відсутністю учасників.

36. Оголошення про проведення аукціону за номером публікації 4092 на веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено 26.05.2014.

37. У оголошенні від 29.05.2014 № 4245 оприлюднено інформацію про те, що у період з 1 липня 2014 року 10:00 по 16 липня 2014 року 10:00 відбудеться аукціон щодо продажу майна Банкрута по лоту № 1.

38. Відповідно до інформації даного оголошення під лотом № 1 передбачався продаж рухомого майна, а саме легкового автомобіля КІА OPIRUS, з можливістю зниження початкової вартості з продажу майна, що належить банкруту ФОП Могилевцю О.Є. Початкова вартість Лоту №1: 40 462,86 (сорок тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 86 коп., без ПДВ.

39. Згідно оголошення про проведення аукціону, яке було опубліковано на офіційному сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду час подачі заявок визначений до 27.06.2014 року, а термін проведення аукціону з 01.07.2014 року по 16.07.2014 року.

40. Згідно із протоколом № 63 лот №1 від 17 липня 2014 року переможцем аукціону стала ОСОБА_9, яка запропонувала найвищу ціну після її пониження у розмірі 24 277,71 гривен.

41. Частиною 1 статті 67 Закону про банкрутство передбачено, що аукціон може проводитися на веб-сайті організатора (електронні торги). Переможцем електронних торгів є особа, що запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення електронних торгів. Електронні торги тривають не менше 15 діб.

42. Відповідно до ч. 7 ст. 67 Закону про банкрутство, негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без визначення переможця протокол про проведення аукціону надсилається в електронній формі переможцю та замовнику. У разі продажу нерухомого майна протокол у паперовій формі в той же день надсилається (вручається) переможцю та замовнику.

43 Судом другої інстанції встановлено, що у матеріалах справи міститься протокол № 63 Лот № 1 про визнання переможця електронного аукціону, підписаний переможцем аукціону - ОСОБА_9, та організатором аукціону ТОВ «Професіонал» директором - Малюком В.Є.

44. Як зазначено у протоколі, останній складено, та підписано організатором торгів, та переможцем аукціону 17 липня 2014року, будь-яких інших дат щодо дня підписання, протокол про визнання переможця аукціону - не містить.

45. Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що протокол № 63 Лот № 1 про визнання переможця електронного аукціону переможцем аукціону та організатором аукціону підписаний саме 17 липня 2014року.

46. Відповідно до ст. 71 Закону про банкрутство:

-Переможець аукціону, учасники якого відповідно до цього Закону не сплачують гарантійних внесків, зобов'язаний сплатити запропоновану ним ціну у межах 40 прожиткових мінімумів відразу після оголошення його переможцем аукціону.

- Організатор аукціону зобов'язаний забезпечити технічні можливості для негайної оплати готівкою або платіжною карткою.

-Протягом п'яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна.

-У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний лот.

- Переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка.

- Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на десять календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна.

47. Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону про банкрутство, якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.

48. Суд другої інстанції встановив, що у матеріалах справи міститься договір № 5024/411/2012 купівлі-продажу (КТЗ) Лот № 1 від 20.04.2015, укладений між Фізичною особою - підприємцем Могилевець О.Є. в особі ліквідатора Кущика А.А. (Продавець) та ОСОБА_9 (Покупець), однак, цей договір купівлі-продажу автомобілю KIA OPIRUS, ліквідатором складений та відправлений на підписання покупцю 20.04.2015, тобто через дев'ять місяців після проведення електронного аукціону (17.07.2014), що суперечить нормам ст. 71 Закону про банкрутство.

49. Враховуючи, що фактично договір купівлі-продажу майна у строки, встановлені ст. 71 Закону про банкрутство не був укладений, ліквідатор був зобов'язаний провести повторні торги із встановленням нової початкової ціни продажу майна.

50. 22 квітня 2015 року ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 22 390 гривен 19 копійок були внесені на депозитний рахунок приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Грибановій О.В., що підтверджено квитанцією № 1 від 22.04.2015 року.

51. Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення, окрім іншого, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

52. Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство, в редакції чинній до 19.01.2013, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

53. Апеляційний господарський суд із пояснень арбітражного керуючого Кущика А.А. встановив, що у даному випадку, останній піклувався про дотримання законних прав та інтересів саме покупця, з посиланням на те, що одразу після проведення аукціону не було можливостей зняти обтяження з предмету купівлі-продажу з причини заміни забезпеченого кредитора іншою особою (відступлення права вимоги), оскільки фактична оплата покупцем предмету купівлі-продажу у встановлений Законом строк без скасування обтяження предмету застави могла привести до порушення прав покупця як нового власника щодо володіння, користування, розпорядження придбаним майном.

54. Враховуючи встановлене, Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів про те, що в порушення наведених законодавчих положень стосовно строків оформлення результатів аукціону та стосовно обов'язку арбітражного керуючого діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, ліквідатор, направляючи переможцю аукціону на підписання договір купівлі - продажу через значний проміжок часу (9 місяців), фактично надав покупцю довготривалу відстрочку сплати за придбаний автомобіль, що свідчить про те, що ліквідатор діяв не в інтересах кредиторів та боржника у даній справі, а в інтересах лише покупця, чим порушив баланс інтересів на стадії оформлення результатів аукціону.

55. Отже, доводи касаційної скарги про безпідставність визнання недійсними оспорюваних торгів за встановлення наведених обставин, підлягають відхиленню, оскільки свідоме порушення встановленого 5-ти денного строку направлення переможцю торгів пропозиції укладення договору разом з проектом договору купівлі-продажу призвело в подальшому до відстрочення оплати для покупця на 9 місяців, що Законом про банкрутство не передбачено.

56. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №923/757/17 підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора ФОП Могилевець О.Є. арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №923/757/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №923/757/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко