Історія справи

Постанова КГС ВП від 14.07.2022 року у справі №918/806/21
Постанова КГС ВП від 29.08.2024 року у справі №918/806/21
Постанова КГС ВП від 23.08.2023 року у справі №918/806/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 918/806/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ОСОБА_1 - Янчук В. В.,

арбітражний керуючий Сокотун В. А.,

представник ПАТ АБ "Укргазбанк" - Кравчук О. О.,

представник АТ КБ "Приватбанк" - Куценко О. В.,

представник ОСОБА_2 - Мельник І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2737/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024

у складі колегії суддів: Павлюк І. Ю. (головуючий), Розізнаної І. В., Грязнова В. В.

у справі № 918/806/21

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. У вересні 2021 року фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржниця) звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заяву мотивувала тим, що у неї наявна заборгованість перед кредиторами на загальну суму 8 901 970,78 грн, яку не може погасити; вказувала, що є одинокою матір`ю трьох неповнолітніх дітей із середньомісячною зарплатою 13 000 грн за відсутності інших доходів та аліментів на утримання дітей.

3. 05.10.2021 Господарський суд Рівненської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 918/806/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією призначив арбітражного керуючого Сокотуна В. А.

4. Визнаними судом у цій справі кредиторами боржниці є:

- фізична особа ОСОБА_2 з грошовими вимогами другої черги задоволення у розмірі 5 000 000 грн;

- Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" з грошовими вимогами на загальну суму 10 211 979,00 грн;

- Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") з грошовими вимогами за кредитним договором від 28.04.2007 № 0704/92 у загальному розмірі 31 872,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.11.2021 становить 834 751,51 грн.

5. Суди попередніх інстанцій встановили, що звернувшись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 долучила до заяви декларації щодо свого майнового стану за 2018 рік, за 2019 рік та 2020 роки.

6. 19.01.2022 до суду першої інстанції надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 , в якому арбітражний керуючий зазначив, що дані, вказані у деклараціях про майновий стан боржниці за 2018 рік, за 2019 рік та 2020 роки, відповідають фактичним обставинам справи як щодо боржника, так і щодо членів її сім`ї, що підтверджується відповідними первинними документами, результатами проведеної інвентаризації та отриманими даними від відповідних організацій та установ.

7. 23.01.2023 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що кредитор АТ КБ "Приватбанк" звернувся до арбітражного керуючого з листом від 24.11.2022 (заочне рішення зборів кредиторів), згідно з яким АТ КБ "Приватбанк" голосує про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, пославшись на те, що боржницею у декларації про майновий стан зазначена неповна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів її сім`ї. Крім того, у письмових поясненнях було зазначено, що 16.01.2023 керуючим реструктуризацією надано боржнику повідомлення про неповне відображення відомостей у деклараціях про майновий стан в частині близьких родичів.

8. До письмових пояснень боржниця долучила уточнені декларації за 2018-2020 роки.

9. Надалі, 18.09.2023 від арбітражного керуючого Сокотуна В. А. надійшло клопотання про визнання ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів боржника та призначення арбітражного керуючого Сокотуна В. А. керуючим реалізацією.

10. У свою чергу, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у цій справі (надійшло до суду 11.12.2023), яке мотивоване тим, що наданий боржницею план реструктуризації є прикладом недобросовісної поведінки, із розроблення фіктивного плану реструктуризації, який не відповідає вимогам КУзПБ для реалізації наміру переходу в процедуру погашення боргів через його несхвалення кредиторами. Кредитор вважав, що боржниця є працевлаштованою у Господарському суді Рівненської області, проживає у місті Рівному, користується транспортним засобом, здійснює чисельні поїздки за кордон, однак вказане не декларує. Кредитор також зазначив, що боржниця не задекларувала право користування житловим приміщенням, в якому проживає у місті Рівному, а також не надала будь-яких обґрунтованих пояснень відносно чисельних виїздів за кордон при нібито скрутному матеріальному становищі. Кредитор вказав, що згідно з відомостями поданої боржницею декларації за 2019 рік, останньою було задекларовано дохід від відчуження нерухомого майна. Вказану інформацію до поданих декларацій у справі про неплатоспроможність не внесено, а арбітражним керуючим формально проведено перевірку достовірності та повноти відомостей у них.

11. 22.01.2024 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких було зазначено, що керуючий реструктуризацією надав 16.01.2024 їй повідомлення про неповне відображення відомостей у деклараціях про майновий стан в частині відомостей щодо отримання прибутку від відчуження майна.

12. До вказаних пояснень долучено уточнену декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік.

13. 22.01.2024 від арбітражного керуючого Сокотуна В. А. надійшов новий - уточнений звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан ОСОБА_1 , в якому арбітражний керуючий зазначив, що в декларації за 2019 рік не вказано дохід від реалізації нерухомого майна в розмірі 351 828,00 грн, а в уточненій декларації за 2019 рік не зазначено квартиру, яку боржниця отримала у спадщину та надалі її відчужила.

14. Судом апеляційної інстанції встановлено, що перше виправлення декларацій боржниці стосувалося зазначення транспортного засобу у власності члена сім`ї боржника - сестри, а друге виправлення - спадкування нерухомого майна і відображення отримання доходу від відчуження цього нерухомого майна.

15. Так, у 2019 році ОСОБА_1 набула право власності на квартиру площею 43,27 кв.м. у м. Кропивницький за заповітом, яку 22.07.2019 відчужила за 351 828,00 грн.

16. У власності боржниці (1/2 частки) наразі перебуває квартира у м. Дубно Рівненської області, яка є місцем реєстрації боржниці та її неповнолітніх дітей.

17. 10.04.2023 збори кредиторів боржниці прийняли рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, а також призначення арбітражного керуючого Сокотуна В. А. керуючим реалізацією (голосували: за - 5000, проти - 772; утримались - 0). На цих зборах були присутні представники ОСОБА_2 (кількість голосів 5 000, що становить 86,62 %) та АТ КБ "Приватбанк" (кількість голосів 772, що становить 13,38 %); а також арбітражний керуючий Сокотун В. А. та представник ПАТ АБ "Укргазбанк" (з правом дорадчого голосу).

18. Під час розгляду справи у суді першої інстанції АТ КБ "Приватбанк" заперечувало щодо схвалення звіту керуючого реструктуризацією, вказуючи на те, що керуючим реструктуризацією не перевірено рух коштів по банківських картах боржниці, не отримано пояснення стосовно цілей поїздок за кордон, та щодо не декларування права користування автомобілем Land Rover, керуючи яким у 2020 році боржниця потрапила у ДТП, а також не встановлено фактичне місце проживання, оскільки у банку наявна інформація, що боржник проживає в м. Рівному.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

19. 23.01.2024 постановою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/806/21 відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі; припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржниці - арбітражного керуючого Сокотуна В. А.; визнано ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Сокотуна В. А.

20. Суд першої інстанції зазначив, що поведінка ОСОБА_1 у справі про її неплатоспроможність є відкритою, зрозумілою, чесною по відношенню до кредиторів, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, необхідних при розгляді справи про неплатоспроможність, демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичних осіб.

21. За висновком суду, борг ОСОБА_1 неможливо погасити через реструктуризацію, а план реструктуризації із нульовими показниками можливостей на погашення існуючої заборгованості є економічно обґрунтованим виходячи із обставин, в яких перебуває боржниця. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за відсутності інших джерел доходу та майнових активів боржника, не може бути іншого показника як нульовий для плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Тому, оскільки матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявні підстави для переходу до процедури погашення боргів.

22. Місцевий господарський суд відхилив доводи та заперечення АТ КБ "Приватбанк" щодо обставин недобросовісності ОСОБА_1 , адже врахував пояснення боржниці про те, що:

- цілями поїздок за кордон було лікування синів, оскільки двоє з її дітей є особами з інвалідністю. До того ж після вторгнення Російської Федерації в Україну поїздки за кордон стосувалися активної волонтерської діяльності боржниці, за що вона нагороджена численними почесними грамотами та подяками;

- автомобілем Land Rover, ОСОБА_1 боржниця не користувалась, оскільки він належав її сестрі, яка підвозила її неодноразово до м. Рівного та яка, за припущенням суду, цілком імовірно надала одного дня ОСОБА_1 можливість керувати цим транспортним засобом, однак через недосвідченість останньої як водія (яка не має у своєму володінні автомобіля) трапилося ДТП;

- не декларування боржницею набуття права власності на квартиру та доходу від її реалізації спричинені "людським фактором" (ці обставини через завантаженість на роботі, виховання дітей та їх постійне лікування "не збереглися" у пам`яті боржниці).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

23. 19.03.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду постанову Господарського суду Рівненської області від 23.01.2024 у справі № 918/806/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

24. Ухвалюючи таке судове рішення, судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- ОСОБА_1 двічі подавала виправлені декларації про майновий стан за 2019 рік через більше, ніж два роки, після відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повідомлень арбітражного керуючого про недоліки декларацій про майновий стан боржника, які у матеріалах справи відсутні. За висновком суду апеляційної інстанції, законом не встановлена можливість подання виправленої декларації про майновий стан боржника необмежену кількість раз;

- боржниця не надала пояснень щодо наявності грошових коштів для виїзду за кордон з волонтерською метою (квитки, проживання, тощо), доказів, що такі поїздки (квитки, проживання, тощо) відбувалися безкоштовно для неї або за рахунок організацій чи установ. Вказане, за висновком суду, може свідчити про приховання інформації, що дозволяла б встановити реальне фінансове становище боржниці, адже інформація про її майновий стан та доходи є необхідною та суттєвою у цій справі;

- у матеріалах справи відсутній план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який розглядався на зборах кредиторів 10.04.2023, та оцінку якого здійснив суд першої інстанції. Разом з тим, такий план реструктуризації, що передбачає 100 % списання боргів боржника, порушує мету процедури реструктуризації боргів, адже не передбачає задоволення вимог кредиторів (повного або часткового);

- матеріали справи не містять довідок про доходи боржниці за 2023 рік.

25. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що поведінка боржниці є недобросовісною, зокрема, вона не надала суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо її майна, доходів і витрат та членів її сім`ї, запропонований план реструктуризації боргів не відповідає вимогам КУзПБ, порушує мету процедури реструктуризації боргів та вказує на ознаки ухилення боржниці від виконання зобов`язань.

26. Тому, встановивши обставини ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо її майна, доходів та витрат, врахувавши дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, зокрема, щодо неналежної перевірки майнового стану боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржниці та відсутність саме внаслідок такої поведінки погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, що, за висновком цього суду, є достатньою підставою для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 та залишити в силі постанову Господарського суду Рівненської області від 23.01.2024 у справі № 918/806/21.

28. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначивши, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладені у постановах від 18.10.2018 у справі № 826/11106/17, від 28.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 27.11.2019 у справі № 826/15257/15, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 20.05.2020 у справі № 809/1031/16, від 31.03.2021 у справі № 620/2520/20, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20 щодо надмірного формалізму під час розгляду справи; не врахував висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 як щодо ключової ролі арбітражного керуючого у справі, так і щодо добросовісності дій боржника та у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, а також висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 15.03.2023 у справі № 918/944/21, від 22.08.2023 у справі № 903/160/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 15.03.2023 у справі № 918/944/21.

29. У касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд не врахував того, що подання до суду плану реструктуризації боргів, який міг би бути виконаний, є неможливим з огляду на фінансовий та майновий стан боржниці; не проведення зборів кредиторів та як наслідок відсутність протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність схваленого плану реструктуризації боргів боржника спричинена процесуальними діями кредитора AT "КБ "Приватбанк" (неодноразове оскарження судових рішень у справі); ОСОБА_1 добросовісно в межах встановленого КУзПБ імперативного строку усунуто недоліки, виявлені керуючим реструктуризацією за результатами перевірки декларації про майновий стан боржниці. При цьому, скаржниця наголосила, що можливі недоліки у роботі арбітражного керуючого суд апеляційної інстанції неправомірно оцінив як ознаки недобросовісності самої боржниці.

30. Також у касаційній скарзі перелічені обставини, спрямовані на спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо недобросовісності боржника: пояснення щодо виїздів за кордон з метою волонтерської діяльності, понесення витрат на утримання та лікування дітей, обставин виникнення заборгованості перед банками.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

31. У відзиві AT "КБ "Приватбанк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, повністю погоджуючись із мотивами суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

32. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

33. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність з метою реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення власної платоспроможності.

34. За приписами Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

35. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

36. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

37. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

38. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

39. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

40. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

41. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 КУзПБ).

42. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

43. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

44. Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

45. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

46. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

47. Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

48. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

49. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

50. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

51. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

52. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

53. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

54. Водночас, очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

55. За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб (аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

56. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

57. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123 126 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

58. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

59. Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларації;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

60. У постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 903/264/21 зазначено, що аналіз положень статті 116 КУзПБ дає підстави для висновку, що законодавцем не передбачено право суду щодо зобов`язання боржника подавати виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

61. Також законом не встановлено можливість подання такої декларації необмежену кількість раз. Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

62. При цьому, нормами КУзПБ не передбачено здійснення перевірки керуючим реструктуризацією виправленої декларації, тому зазначена в ній інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

63. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 до заяви додала декларації про її майновий стан. У звіті за результатами перевірки цих декларацій арбітражний керуючий зазначив про достовірність наявних у них даних.

64. Разом з тим, надалі боржниця двічі уточнювала зазначену у деклараціях інформацію шляхом подання відповідних виправлених декларацій (щодо майна і доходу боржниці та майна сестри). При цьому, як вбачається із встановлених обставин та матеріалів справи, подання виправлених декларацій було зумовлене зверненнями кредитора АТ КБ "Приватбанк" до арбітражного керуючого, а згодом і до суду із клопотаннями, в яких наводилися обставини стосовно неповної інформації про майно, доходи та витрати боржниці і членів її сім`ї.

65. Касаційний суд погоджується із судом апеляційної інстанції про те, що КУзПБ не передбачено можливості подання виправлених декларацій необмежену кількість раз, як і не передбачено здійснення перевірки керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а неодноразове подання виправлених декларацій може свідчити про намагання боржниці приховати інформацію, що дозволяла б встановити її реальне фінансове становище.

66. Також суди встановили, що боржниця неодноразово здійснювала поїздки за кордон, як до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, так і після. Суд апеляційної інстанції зауважив, що боржниця не надала пояснень щодо наявності грошових коштів для виїзду за кордон з волонтерською метою (квитки, проживання, тощо), як не надала доказів суду, що такі поїздки (квитки, проживання, тощо) відбувалися безкоштовно для боржниці або за рахунок організацій чи установ.

67. Обставини, наведені у касаційній скарзі щодо поїздок за кордон у зв`язку із волонтерською діяльністю не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не скасовують обов`язку боржниці довести ці обставини належними та допустимими доказами, що не було зроблено під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій.

68. Крім того, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не було додано плану реструктуризації боргів боржниці, проте згодом на зборах кредиторів останньою було запропоновано такий план, що передбачав 100 % прощення боргів.

69. Водночас як встановлено судом апеляційної інстанції і також підтверджено учасниками справи у судовому засіданні суду касаційної інстанції, проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 у цій справі до суду не подавався.

70. Верховний Суд наголошує, що особливістю судової процедури реструктуризації боргів боржника є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина перша статті 124, пункти 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ).

71. Відтак, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

72. Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник.

73. Натомість боржниця не розробила та не подала до суду проект плану реструктуризації боргів, а на зборах кредиторів запропонувала 100 % прощення її боргів що, як правильно зауважено судом апеляційної інстанції, свідчить про відсутність намірів боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації та містить ознаки ухилення боржниці від виконання зобов`язань, а метою звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, очевидно, було не реструктуризація боргів перед кредиторами, як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання наявної заборгованості.

74. Отже, встановивши обставини ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо його майна, доходів та витрат, відсутність намірів боржниці досягнути компромісу з кредиторами і як наслідок відсутність погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

75. Також касаційний суд звертає увагу скаржниці, що недоліки у роботі арбітражного керуючого не скасовують обов`язку боржника надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів, а у разі необхідності і додаткові пояснення та документи на їх підтвердження. До того ж кандидатура арбітражного керуючого Сокотуна В. А. у цій справі була запропонована самою скаржницею, яка зі скаргами на дії чи бездіяльність цієї особи до суду не зверталася.

76. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила, що суд апеляційної інстанції не врахував, що не проведення зборів кредиторів та як наслідок відсутність протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність схваленого плану реструктуризації боргів боржника спричинена процесуальними діями кредитора AT "КБ "Приватбанк" (неодноразове оскарження судових рішень у справі).

77. Проте такі доводи Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки висновок суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі ґрунтується не на формальному закінченні процесуального строку, а на встановлених ознаках недобросовісності боржниці, що відповідно до приписів КУзПБ є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

78. При цьому колегія суддів не вбачає невідповідності висновків судів попередніх інстанцій, правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду викладені у постановах від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 15.03.2023 у справі № 918/944/21, від 22.08.2023 у справі № 903/160/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 15.03.2023 у справі № 918/944/21.Разом з тим, певна відмінність у висновках судів у зазначених судових рішеннях та у цій справі щодо застосування норм КУзПБ зумовлена різними фактичними обставинами кожної із наведених справ.

79. Колегія суддів також відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду щодо недопустимості надмірного формалізму під час розгляду справи, оскільки скаржниця не навела обставин, які б свідчили про допущений судом апеляційної інстанції надмірний формалізм під час розгляду цієї справи. Водночас більшість доводів касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин, що свідчать про недобросовісність боржниці, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин.

80. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлені та досліджені всі обставини справи та їм була надана правова оцінка, а аргументи скаржниці переважно стосуються заперечення обставин, встановлених цим судом, та зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

82. Враховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін. Слід також поновити дію цієї постанови.

В. Розподіл судових витрат

83. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржницю.

Керуючись статтями 300 301 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 918/806/21 залишити без змін.

3. Поновити дію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 918/806/21.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік