Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/562/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання Овчарик В.М.,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2017 (суддя Колодій С.Б.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 (судді: Подобєд І.М., Дармін М.О., Кузнецова І.Л.)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградській області

2) Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградській області

про визнання договору поновленим, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" (далі - ТОВ "Агроконтракт-Н") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання поновленим договору оренди землі від 25.08.2010 та визнання укладеною з відповідачем додаткової угоди до вказаного договору у редакції позивача, посилаючись на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV).

Позовна заява обґрунтовується тим, що орендар після закінчення строку дії договору оренди має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивачем реалізоване переважне право на укладення договору оренди землі, проте до закінчення строку дії договору сторонами не було досягнуто згоди щодо запропонованих позивачем нових істотних умов договору, що має наслідком припинення переважного права орендаря в силу імперативних приписів частини 4 статті 33 Закону України № 161-XIV.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статті 33 Закону України № 161-XIV, наголошуючи на: 1) протиправній бездіяльності відповідача, вираженій у зволіканні з наданням відповіді на лист-повідомлення позивача (така відповідь отримана позивачем лише 27.01.2017, тобто за день до закінчення строку дії договору), що унеможливило укладення додаткової угоди у зв'язку із закінченням строку дії договору; 2) позивачем прийнято пропозицію відповідача та направлено проект угоди з урахуванням пропозиції Держгеокадастру; 3) факти дотримання позивачем встановленого законодавством порядку продовження строку договору та допущення відповідачем порушення такого порядку свідчать про згоду останнього на продовження договору оренди на запропонованих позивачем умовах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Відповідач у поданому відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін з тих мотивів, що позивач будь-яких погоджень чи заперечень щодо запропонованих управлінням умов спірного договору ані до закінчення строку його дії, ані після відповідачу не направив, що свідчить про недосягнення між сторонами домовленості щодо нового розміру орендної плати, нового строку дії договору та інших істотних умов договору оренди землі.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

25.08.2010 між Новомиргородською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Агроконтракт-Н" (орендар) укладено договір оренди землі (набув чинності з моменту державної реєстрації 28.01.2012), за умовами якого, позивачу надано в оренду земельну ділянку загальною площею 24,00 га (рілля), строком на 5 років (до 28.01.2017) та сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. За умовами договору після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до статті 33 Закону України № 161-XIV по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у частинах 1-5 статті 33 Закону України № 161-XIV, друга - у частині 6 вказаної статті.

За змістом частин 1- 5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України № 161-XIV узгоджується з положеннями статті 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Отже, частини 1-5 статті 33 Закону України № 161-XIV передбачають, що орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: (а) перевіряє його на відповідність вимогам закону, (б) узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, (в) приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), (г) укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Судами встановлено, що на виконання умов договору та частин 1, 5 статті 33 Закону України № 161-XIV 09.12.2016 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 315 про поновлення спірного договору на той самий строк та на тих самих умовах, до якого було долучено проект відповідної додаткової угоди у якому зазначено про укладення договору строком на 10 років.

Розглянувши пропозицію ТОВ "Агроконтракт-Н", Відділ Держгеокадастру у Новомиргородському районі Кіровоградської області листом від 03.01.2017 №99-28-99.3-1931/15-16 повідомив останнього, що за результатами перевірки поданих матеріалів та відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 №ДС-22-28-0.13-1712/23-15 керівникам головних управлінь Дергеокадастру у областях, місті Києві, було рекомендовано переглянути діючі договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на предмет терміну дії договору оренди (не більше ніж 7 років), а також встановлення річної орендної плати за користування земельної ділянки у розмірі 8 (вісім) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Враховуючи вищевикладене, Відділ рекомендував звернутися із заявами щодо внесення змін договорів оренди землі в частині встановлення розміру орендної плати 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки кожної із зазначених земельних ділянок.

Орендар, з урахуванням пропозиції орендодавця, листом від 13.01.2017 через Центр надання адміністративних послуг Новомиргородської райдержадміністрації звернувся повторно до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо поновлення договору оренди землі та зміни розміру орендної плати, в якому, зокрема, зазначив, що ТОВ "Агроконтракт-Н" вважає прийнятою пропозицію ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо зміни розміру орендної плати та встановлення її на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До вказаного листа додано проект додаткової угоди від 09.12.2016, який доповнено пунктом про зміну розміру орендної плати та зазначено про укладення договору строком на 10 років.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в листі-повідомленні №Т-23254/0-672/0/6-17 від 24.01.2017 запропонувало позивачу укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди на умовах:

- продовжено договір оренди строком на 7 років;

- орендна плата складає на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, відповідач вказав, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, позивачу рекомендується долучити відомості: про збереження родючості ґрунтів, а саме, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки (Порядок ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом міністерства аграрної політики та продовольства від 11.10.2011 №536), відомості використання земельної ділянки за цільовим призначенням, визначених цим договором та своєчасну сплату орендної плати; витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Також відповідач зазначив, що у разі недосягнення істотних умов до закінчення дії договору, договір оренди зареєстрований відділом Держкомзему у Новомиргородському районі 28.01.2012 за №352380004000820, вважається таким що припинив свою дію.

Даний лист отриманий позивачем 27.01.2017, тобто відповідач надав відповідь позивачу на його лист-повідомлення від 13.01.2017 вих. №12 без пропуску місячного строку з дати такого звернення та в межах місячного строку, встановленого частиною 5 статті 33 Закону України № 161-XIV.

Орендар (позивач) відповіді на таку пропозицію не надав.

У зв'язку з закінченням строку дії договору та недосягненням згоди щодо всіх його істотних умов, відповідач листом від 09.02.2017 № Т-794/0-1309/0/6-17 заперечив щодо поновлення договору оренди на новий строк.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося і правові підстави для продовження строку дії договору оренди відсутні.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що оскільки листування між сторонами щодо погодження умов договору на новий строк тривало до 27.01.2017, позивач дотримався встановленого законодавством порядку продовження строку договору, а відповідачем допущені порушення такого порядку, це свідчить про згоду останнього на продовження договору оренди на запропонованих позивачем умовах.

Отримання позивачем чергового листа відповідача за день до закінчення строку дії договору у будь-якому випадку не може бути підставою для його поновлення на умовах позивача. Орендар, отримавши пропозицію орендодавця щодо істотних умов договору, зобов'язаний або погодитись на неї, або заперечити проти запропонованих умов (статті 641, 642 Цивільного кодексу України). У першому випадку є підстави для продовження договору оренди на нових погоджених сторонами умовах, а відсутність згоди орендаря має наслідком припинення переважного права останнього на поновлення договору оренди в силу частини 4 статті 33 Закону України № 161-XIV.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у запропонованих ним проектах додаткової угоди до договору оренди, у тому числі викладеного у позовній заяві, зазначає строк укладення договору - на 10 (десять) років, що не відповідає умовам, які пропонував відповідач, а саме щодо продовження договору оренди строком на 7 (сім) років.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо запропонованих відповідачем нових істотних умов договору, що має наслідком припинення переважного права орендаря в силу імперативних приписів частини 4 статті 33 Закону України № 161-XIV.

Отже, оскаржувані рішення та постанова прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права (стаття 33 Закону України № 161-XIV) та без порушення норм процесуального права.

Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи скаржника про наявності правових підстав для скасування судових рішень попередніх інстанцій не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі № 912/562/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков