Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.06.2021 року у справі №918/863/20
Постанова КГС ВП від 22.09.2022 року у справі №918/863/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 918/863/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Торчинюк В.Г.)

від 24.05.2022

на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Торчинюк В.Г.)

від 14.06.2022

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Юрчук М.І., судді: Крейбух О.Г., Дужич С.П.)

від 27.07.2022

у справі № 918/863/20

за позовом Приватного підприємства "Надія"

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції,

за участю представників учасників справи:

позивача - Якименко С.Г.;

відповідача - Гуз С.Б.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Надія" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача протокольним рішенням структурного підрозділу відповідача № 13 від 03 серпня 2020 року з нарахуванням обсягу та вартості не облікованої електроенергії в сумі 463 944, 41 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив донарахування вартості необлікованої електроенергії з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" №13 від 03.08.2020 є незаконним та підлягає скасуванню.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану до Приватного підприємства "Надія" протокольним рішенням структурного підрозділу Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" №13 від 03 серпня 2020 року щодо донарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії на суму 463 944, 41 грн.

Постановою Верховного Суду рішення Господарського суду Рівненської області від 29.01.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

2.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.05.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, позов задоволено. Суд скасував оперативно-господарську санкцію, застосовану до Приватного підприємства "Надія" протокольним рішенням структурного підрозділу Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" №13 від 03.08.2020 з нарахуванням обсягу та вартості необлікованої електроенергії в сумі 463 944, 41 грн.

2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.06.2022 у справі №918/863/20 частково задоволено заяву б/н від 27.05.2022 Приватного підприємства "Надія" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 8237,28грн - витрат на проведення судової експертизи. Відмовлено у стягненні 33 122, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено в задоволенні заяви б/н від 30.05.2022 Приватного підприємства "Надія" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.05.2022, додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.06.2022 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким у позові Приватному підприємству "Надія" відмовити, відмовити в частковому задоволенні заяви Приватного підприємства "Надія" про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн та витрат на проведення експертизи в розмірі 8 237, 28 грн.

3.2. Підставою касаційного оскарження Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №904/684/18 (щодо застосування статей 77 94 100 Господарського процесуального кодексу України, вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5); від 20.02.2019 у справі №916/1375/18, від 14.07.2021 у справі №918/863/20 (щодо застосування пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, пункту 6 Розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 за № 591, (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.08.2017 за № 1024/30892)), статей 76, 77, 86 та 316 Господарського процесуального кодексу України, ДСТУ 3968-2000); від 13.10.2020 у справі №922/3706/19 (щодо застосування статей 7 86 124 129 Господарського процесуального кодексу України); від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, від 14.01.2019 у справі №927/26/18, № 922/2604/20, від 19.04.2021 у справі № 748/41/20, від 20.11.2018 у справі №910/23210/17 (щодо застосування статей 7 76 126 129 Господарського процесуального кодексу України).

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" та Приватне підприємство "Надія" 01.01.2019 уклали договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №270011837.

За умовами договору Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго", Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт Приватного підприємства "Надія", Споживача, зазначений в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача (додаток №2 до договору), а Споживач оплачує дані послуги відповідно до глави 5 цього договору.

Згідно з п.п. 5, 6, 7 п. 7.1 договору Оператор системи розподілу має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання споживачем вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п.11.1. договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток. Доказів припинення договору сторонами не надано.

Відповідно до п.12.4. договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" 09.10.2017, згідно з актом №R 29532 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії трансформаторного включення та актом збереження пломб №213196 передало, а Приватне підприємство "Надія" прийняло на збереження лічильник НІК2301АП1 заводський № 0193752 та пломби, які мають відповідні відбитки та встановлені на обладнанні.

Представниками Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", а саме: начальником ВКДСДЗ Готюком С.В., майстром Сущуком С.В., майстром Денисюка Г.М., 11 березня 2020 року під час проведення перевірки електроустановки на об`єкті Споживача "деревообробний цех" за адресою: вул. І.Франка, 5 в смт. Рокитне, Рівненської області, виявлено порушення підпункту 3 та 1 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломб про повірку приладу обліку електричної енергії та встановлення на їх місце пломб не відомого зразка; пошкодження та повторне використання пломби ОСР (оператора системи розподілу) № 3757406, що встановлена на клємній кришці лічильника. За результатом вказаної перевірки відповідачем, в присутності представників позивача Ніколайчука Ю.В. та Нечипоренка М.В., було складено акт про порушення № R 010936 від 11.03.2020 11год. 45 хв.

Представник позивача отримав копію Акта про порушення, про що міститься підпис в Акті, та не заперечується позивачем. У Акті зазначено зауваження представника споживача до складеного акта, відповідно до якого останній з виявленими порушеннями не погодився та зазначив, що всі пломби встановлені і на місці.

За результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, що відбулось 03.08.2020 за участі представника Споживача, розглянувши Акт, комісія вирішила, керуючись п. 8.4.2 ПРРЕЕ провести нарахування споживачу по договірній потужності за період з 16.01.2020 по 11.03.2020 вартість необлікованої електричної енергії в сумі 463 941, 41 грн, обсяг не облікованої електричної енергії становить 178810 кВт/год, про що складено протокол №13.

Додатком до протоколу №13 є розрахунок проведених нарахувань від 03.08.2020, відповідно до якого обсяг нарахування склав 463 941, 41 грн, за не обліковану електричну енергію - 178810 кВт/год.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору у цій справі є правомірність складання відповідачем акта про порушення № R 010936 від 11.03.2020 та прийняття на його підставі рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", оформленого протоколом від 03.08.2020, щодо нарахування позивачу необлікованої електричної енергії на суму 463 941,41 грн.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.

Згідно з пунктом 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження цілісності пломб.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (ККО). Цей Кодекс визначає, зокрема, принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін з організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків.

Відповідно до підпункту 23 пункту 1.4 ККО (в редакції чинній на 11 березня 2020 року) засіб вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Згідно з пунктом 7.10 ККО (в редакції чинній на 11 березня 2020 року) під час пломбування засобу вимірювальної техніки на об`єкті складається акт про пломбування. Цей акт повинен містити інформацію про місце кожної пломби, найменування суб`єкта, який встановлює пломбу, і суб`єкта відповідального за збереження та цілісність пломби. Акт пломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування.

Будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження встановлених на засобі вимірювальної техніки пломб, повинні бути погоджені з їх власниками. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені (пункт 7.11 ККО в редакції чинній на 11 березня 2020 року).

Відповідно до пункту 7.16 ККО (в редакції чинній на 11 березня 2020 року) несанкціоноване пошкодження встановлених на засобі вимірювальної техніки пломб, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

За приписами пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення, фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт(територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Відповідно до підпунктів 1, 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); 3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Відповідно до ч. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

За умовами п. 8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення цих правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт/год) розраховується за формулою W доб = Р * t доб * К в, де Р - потужність (кВт), визначена як дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи; t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год); Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Під час судового розгляду у господарських судах попередніх інстанцій до матеріалів справи надано акт збереження пломб №213196 від 09 жовтня 2017 року, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання пломби, встановлені на перелічених в акті засобах обліку та обладнанні, зокрема пломбу оператора системи розподілу № 3757406 на кришці лічильника та пломбу про повірку приладу обліку електричної енергії "2008-Д-Пт", зобов`язався нести повну відповідальність щодо них, згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ та умов договору про постачання електричної енергії № 270011837. Акт про пломбування засобів обліку від 09 жовтня 2017 року підписано представником позивача без зауважень.

Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок.

В акті про порушення № R 010936 від 11.03.2020 зазначено такі порушення: 1) відсутність пломби про повірку приладу обліку електричної енергії та встановлення на їх місце пломби не відомого зразка; 2) пошкодження та повторне використання пломби ОСР № 3757406, що встановлена на клемній кришці лічильника.

5.3. Отже, однією з підстав для донарахування вартості спірної необлікованої електроенергії на суму 463 944, 41 грн, було порушення ПРРЕЕ, визначене пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме - пошкодження та повторне використання пломби ОСР №3757406.

За приписами пункту 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення.

У постанові від 14.07.2021 у цій справі № 918/863/20, що переглядається, Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд зазначив, що вирішуючи спір про нарахування енергопостачальником споживачу плати за недовраховану електроенергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, суди повинні, зокрема, дослідити обставини вчинення споживачем такого порушення. Пункт 8.4.4 ПРРЕЕ передбачає, що факт пошкодження пломб має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією. Отже, відхиливши, як неналежний доказ, висновок експертного дослідження №1.5-6/20 від 08.07.2020, суди фактично усунулись від дослідження та перевірки наявності/відсутності факту пошкодження та повторного використання пломби ОСР №3757406 як однієї з підстав прийняття спірного рішення про донарахування вартості необлікованої електричної енергії.

При новому розгляді справи суд першої інстанції ухвалою від 22.09.2022 призначив судову експертизу з метою спростування/підтвердження порушення виявленого (зафіксованого) порушення відповідно до акта про порушення, який міститься в матеріалах справи, а саме: щодо пошкодження та повторного використання пломби ОСР № 3757406.

На вирішення судової експертизи поставлено такі питання:

- Чи були додержані правила пломбування при встановленні пломби №3757406?;

- Чи порушувалася цілісність пломби №3757406 та чи наявні пошкодження та який механізм утворення подряпин трас на внутрішній поверхні пломби?;

- Чи переопломбовувалася (повторно використовувалася) пломба №3757406?;

- Чи містив лічильник сліди втручання (з метою виявлення наявності/відсутності слідів стороннього втручання на зовнішніх поверхнях кришки та корпуса електролічильника)?

Згідно з висновком експерта, щодо першого питання: за умов попадання (втягування) вільних кінців пломбувального дроту у корпус полімерної пломби роторного типу під час її встановлення, подальше встановлення такої пломби шляхом її розкриття і використання вдруге позбавлене технічного змісту, оскільки така пломба втратила охоронні властивості і таке її встановлення не відповідає вимогам підприємства-виробника щодо її встановлення. За умов, що внутрішня поверхня корпусу пломби містила подряпини до її установки на засіб обліку то встановити трасологічними методами причини та час їх утворення не видаються можливим у зв`язку із відсутністю комплексу ознак які б свідчили про це.

Згідно з висновком експерта, щодо другого питання: полімерна пломба роторного типу з номерним позначенням "3757406 РІВНЕЕНЕРГО", представлена на дослідження розрізаною по площині, що проходить через вхідні і вихідні отвори, з ротором і пломбувальним дротом під час проведення попередніх експертиз. Подряпини лінійної та дугоподібної форми на внутрішніх поверхнях корпусу пломби з текстами "3757406 РІВНЕЕНЕРГО" могли бути утворені тільки при попаданні (затягуванні) вільних кінців пломбувального дроту у корпус пломби під час обертального руху ротора відносно корпусу.

Згідно з висновком експерта, щодо третього питання: представлена на дослідження полімерна пломба роторного типу з текстами "3757406 РІВНЕЕНЕРГО", після встановлення на засіб обліку не вскривалась та повторно не навішувалась.

Згідно з висновком експерта, щодо четвертого питання: дві металеві пломби та три магнітні індикатори, які встановлені на представленому електролічильнику НЖ 2301 АП1 №0193752 будь-яких ознак вскриття та переустановлення не містять.

З урахуванням викладеного, оскільки за наслідками проведеної судової експертизи встановлено, що повторного використання пломби 3757406, або ж пошкодження лічильника не здійснювалося, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наведеним спростовано одне із порушень, зафіксованих в акті № R 010936 від 11.03.2020, а саме: пошкодження та повторне використання пломби ОСР № 3757406, що встановлена на клемній кришці лічильника.

5.4. Щодо доводів скаржника про те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №916/1375/18, від 14.07.2021 у справі №918/863/20 (щодо застосування пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, пункту 6 Розділу 6 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 за № 591, (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.08.2017 за № 1024/30892)), колегія суддів зазначає таке.

З урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 14.07.2021 у цій справі, що переглядається, та виходячи з положення пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, суди попередніх інстанцій, керуючись статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано призначили в цій справі судову експертизу, висновки якої врахували при ухваленні рішення.

5.5. Також в касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" вказує на те, що висновок експерта № 4970/4971 від 14.03.2022 одержаний з істотним порушенням процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Так, скаржник зазначає, що у згаданому висновку експертизи відсутні відомості про попередження (обізнаність) одного із судових експертів Ліпінської Єви Ігорівни, яка згодом була відсторонена від роботи експерта, про кримінальну відповідальність. При цьому скаржник посилається на правову позицію Верховного Суд, викладену в постанові від 04.11.2020 у справі №904/684/18, в якій зазначено, що норма, яка визначає, що в ухвалі повинно бути роз`яснено експерту про кримінальну відповідальність не виключає обов`язку експерта зазначати при складанні висновку, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, оскільки висновок експерта № 4970/4971 від 14.03.2022 складений судовим експертом Б.І. Костівим, який попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 КК України, а не Ліпінською Є.І., то в колегії суддів відсутні підстави вважати, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію Верховного Суд, викладену в постанові від 04.11.2020 у справі №904/684/18.

5.6. Крім того, Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" в касаційній скарзі звертає увагу на те, що полімерний пакет з номером А0054300, який був направлений на експертизу і в якому знаходився об`єкт дослідження - засіб обліку та пломба, експерт отримав в упаковці, цілісність якої була пошкоджена. При цьому посилається на пункт 8.4.4. ПРРЕЕ, відповідно до якого якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до положення пункту 8.4.4. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.

Отже, наведене у п. 8.4.4 ПРРЕЕ правило застосовується до оператора системи, а не до споживача, як про це зазначає Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго".

Крім того, експертиза була призначена ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.09.2022, відповідно до якої матеріали справи № 918/863/20, електролічильник типу НіК 2301 АПЗ №0193752 та пломбу № 3757406 було направлено для проведення судової будівельно-технічної експертизи до Рівненського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (33013, м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 10), а отже наведені скаржником обставини перебували поза впливом сторін у справі.

5.7. Іншим порушенням, зафіксованим в акті № R 010936 від 11.03.2020, є: відсутність пломби про повірку приладу обліку електричної енергії та встановлення на їх місце пломби не відомого зразка.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи міститься лист Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" від 11.02.2021 №100-12/24, відповідно до якого повірочне тавро зразка 2008 року з зображенням на лицьовій стороні "2008/ПТ/D" використовувалось повірниками ДП "Укрметртестстандарт".

Порядок виготовлення, застосування зберігання і гасіння повірочних та калібрувальних тавр установлюють чинні Державні стандарти України, зокрема і ДСТУ 3968-2000 "Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання", у якому визначено форма, матеріал та написи повірочних тавр. У додатку Б "Рисунки повірочних та калібрувальних тавр України" ДСТУ 3968-2000 наведені зразки повірочних тавр, обов`язкові для застосування державними науковими метрологічними центрами, територіальними органами Держстандарту України, метрологічними службами підприємств та організацій, акредитованих на право проведення повірки засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пунктом 2.6 розділу 2 "Загальні положення" ДСТУ 3968-2000 "Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання", Повірочне тавро повинне містити:

- основний елемент малого герба України - тризуб;

- дві останні цифри року застосування тавра - для металевих та каучукових тавр;

- рік застосування тавра - для тавр-етикеток;

- шифр організації або підприємства, що здійснюють повірку;

- індивідуальний знак повірника (за потреби).

Як встановлено господарськими судами, згідно з Актом збереження пломб №213196 від 09.10.2017 Приватному підприємству "Надія" передано пломбу про повірку приладу обліку електричної енергії "2008-Д-Пт", в той час Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" виявлено встановлення на приладі обліку пломби невідомого зразка з повірочним тавром "2008-ПТ-D".

З урахуванням ДСТУ 3968-2000 "Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання", а також фактичних зображень відповідної пломби, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що на пломбі не могло бути позначення "2008", в той час, як було позначення "08".

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що повний рік вказаний складачами Актів, саме тому, в Акті збереження вказали індивідуальний знак повірника у вигляді літери українського алфавіту - Д, а не латинську літеру D. При цьому із зображень пломби вбачається, що літера зображена у повернутому на 90 градусів вигляді. Разом з тим, правильне написання літери D, саме латинського алфавіту додатково підтверджується листом Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" від 11.02.2021 №100-12/24. Також це стосується і позначення шифру організації або підприємства, що здійснюють повірку, вказаний у вигляді великої літери "П" та звичайної "т" (при переданні пломби на зберігання). У другому випадку (при складанні акту) обидві літери великі - "ПТ". При цьому враховуючи положення Додатку А до ДСТУ 3968-2000 саме у другому випадку, зазначення літер "ПТ" є правильним.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при переданні на зберігання пломб для позивача і при складанні акту порушення відповідачем, складачі актів бачили один і той же відбиток, але по різному відображали його у Акті. При цьому зміст усіх відображених позначень тотожний.

5.8. Доводи касаційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76 77 78 79 86 300 Господарського процесуального кодексу України, і при цьому, порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У касаційній скарзі скаржник фактично порушує питання щодо встановлення інших обставин справи, які не встановлювались судами попередніх інстанцій, а також щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.9. Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" також не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.06.2022 та просить його скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в частковому задоволенні заяви Приватного підприємства "Надія" про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн та витрат на проведення експертизи в розмірі 8 237, 28 грн.

Так, представником позивача Якименко С.Г. було подано до господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 53 122 грн 00 коп. на професійну правничу допомогу та 8 237 грн 28 коп. витрат на судову експертизу.

Також, представником позивача адвокатом Величко С.М. було подано до господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 33 760 грн 00 коп. на професійну правничу допомогу та 8 237 грн 28 коп. витрат на судову експертизу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що факт надання для позивача представником Якименком С.Г. професійної правничої допомоги під час розгляду справи, підтверджується такими доказами: копією договору № 24 від 22.11.2020 про надання правової допомоги; копією акту погодження вартості правничої допомоги від 27.05.2022; копією платіжного доручення №578 від 20.2021 на суму 8 237,28 грн.; копією ордеру серія АЕ №1085099 від 05.08.2021.

Факт надання для позивача представником Величко О.М. професійної правничої допомоги під час розгляду справи, підтверджується такими доказами: копією платіжного доручення №578 від 20.12.2021 на суму 8 237,28 грн; копією платіжного доручення №229 від 10.03.2021 на суму 13 360,00 грн; копією платіжного доручення №289 від 14.05.2021 на суму 5 000,00 грн; копією платіжного доручення №333 від 23.08.2020 на суму 10 000,00 грн.

Також господарськими судами враховано, що 22.11.2020 між адвокатом Якименком Сергієм Георгійовичем (адвокат) та Приватним підприємством "Надія" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 24, згідно з яким адвокат надає клієнту правову допомогу по захисту його порушених прав, в тому числі правова допомога учасників судового провадження по господарській справі №918/863/20.

Згідно з пунктом 4.1. договору, оплата послуг адвоката складається із суми затрачених адвокатом (проїзд, відрядження, оренда житла (готелі), друкування документів, оплата послуг пошти та інших витрат), основної оплати, премії за успішне проведення справи.

Відповідно до акта погодження правничої допомоги від 27.05.2022, який складений на підставі договору про надання правничої допомоги №22 від 22.11.2020, загальна вартість правничої допомоги становить 53 122 грн 00 коп. (детальний опис послуг наданий по справі №918/863/20 за період з 22.11.2020 по 27.05.2022 ).

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір та акт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у визначеному ними розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Так, господарські суди врахували, що в акті зазначено, складання правового висновку 22-24.11.20, що не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується та не відображається в матеріалах справи, яка на вказану дату уже розглядалася і представником у даній справі від ПП "Надія" був адвокат Маслюк О. Відтак, вартість 2000 грн. нарахована та сплачена, не підлягає відшкодуванню; "Складання проекту позову" 25.11.20, не відповідає дійсності, оскільки позовна заява наявна в матеріалах справи складена та підписана 26.08.2020 адвокатом Маслюк О. Відтак, вартість 3000 грн. нарахована та сплачена, не підлягає відшкодуванню.

Також в акті наведено такі послуги: "Новий аналіз матеріалів справи" 05.08.21, 1 год. на суму 500,00 грн.; "Відправлення пояснення-клопотання к сзп 19.08.21" 16.08.21, 1 год. на суму 500,00 грн.; "Підготовка та очікування сзп у відеоконференц" 19.08.21, 1,5 год. на суму 750,00 грн.; "Аналіз справи після контакту з іншим представником" 06.09.21, 1год. на суму 500,00 грн.; "Підготовка та очікування сзп у відеоконференц" 07.09.21, 1,5 год. на суму 750,00 грн.; "Надіслання поштою відповідачу Поясненя-клопотаня" 09.09.21, 0,5 год. на суму 250,00 грн.; "Поштові" 09.09.2021 на суму 50,00 грн.; "Надіслання Пояснень-клопотання через ЕС" 09.09.21 0,5 год. на суму 250,00 грн.; "Підготовка до суд засідання" 21.09.21, 0,5 год. на суму 250,00 грн.; "Перемовини з судом щодо відкладання суд засідання" 20.04.22, 0,5 год. на суму 250,00 грн.; "Аналіз стану справи, зв`язок з Клієнтом щодо нової дати засідання" 22.04.22, 0,25 год. на суму 125,00 грн.; "Підготовка та очікування початку засідання вкф" 17.05.22, 1 год. на суму 500,00 грн.; "Підготовка до суд засідання (зі 1-00 до13-00)" 24.05.2022 1 год. на суму 500,00 грн.; "Участь у суд засіданні 13-40 - 14-10" 21.09.21, 0,5 год. на суму 250,00 грн.; "Очікування початку та участь в засіданні в режимі відео (13-00 - 15-00)" 24.05.22, 2 год. на суму 1000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій вважали, що такі послуги не відповідають критерію розумності їхнього розміру та реальності, а тому витрати по даних послугах підлягають частковому відшкодуванню.

Надані докази в їх сукупності, за висновками господарських судів, підтверджують надання позивачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи на загальну суму 20 000 грн. При цьому господарські суди врахували, що представник позивача подавав документи до суду. Протоколи судових засідань свідчать про те, що представник позивача брав участь у судових засіданнях, виступав у судових дебатах. Вказані витрати документально підтверджені, обґрунтовані та не спростовані відповідачем.

Суди попередніх інстанцій також вказали, що заявлена до стягнення з відповідача сума в розмірі 8 237, 38 грн, яка оплачена позивачем за проведення судової експертизи підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат заявлених представником позивача адвокатом Величко О.М. в розмірі 41 997, 28 грн суди попередніх інстанцій зазначили, що представником позивача Величко О.М. в суму судових витрат 41 997, 28 грн включено повторно 8237,28 грн - витрати на проведену експертизу, оплачену позивачем. Відповідно, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення поданої представником Величко О.М., в частині стягнення суми 8 237 грн 28 коп. відмовлено, оскільки вказана сума уже включена і задоволена, як обґрунтована, у заяві про ухвалення додаткового рішення, поданій представником Якименком С.Г.

Щодо обґрунтування заяви про стягнення 41 997, 28 грн, господарські суди виходили з такого. На підтвердження понесених судових витрат, представником позивача долучено: копію платіжного доручення №578 від 20 грудня 2021 року на суму 8 237 грн 28 коп. призначення платежу "гонорар за надання правничої допомоги згідно договору від 01.03.2021, рах №20210301/2 від 01.03.202; копію платіжного доручення №229 від 10.03.2021 на суму 13 360 грн 00 коп. призначення платежу гонорар за надання правничої допомоги згідно рахунку №20210514,1 від 14.05.2021; копію платіжного доручення №289 від 14.05.2021 на суму 5 000 грн 00 коп. призначення платежу гонорар за надання правничої допомоги згідно з договором від 25.08.2020 рах. №20200825/1 від 25.08.2020; копію платіжного доручення №333 від 23.08.2020 на суму 10 000 грн 00 коп. призначення платежу оплата за юридичні послуги зг.рах №01/09 від 01.09.2021. Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказані суми були оплачені саме на виконання правової допомоги в межах справи №918/863/20. Представником не долучено ні рахунків, ні договорів ні доказів надання правничої допомоги саме в межах даної справи. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлені представником позивача Величко О.М. суми понесених судових витрат в розмірі 33 760, 00 грн (на підтвердження яких подано зазначені вище докази) не доведені представником у встановленому законом порядку, а тому в їх задоволені відмовлено.

5.10. Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" в касаційній скарзі посилається на те, що оскільки заявлені до відшкодування витрати не були вказані позивачем в попередньому розрахунку, то відповідно такі витрати не можуть підлягати відшкодуванню. При цьому скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19.

Так, Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" зазначає про те, що у позовній заяві Приватне підприємство "Надія" зазначило, що при розгляді справи витрати на правничу допомогу становитимуть 15 000, 00 грн, а при новому розгляді справи позивач не заявляв про збільшений розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.

З урахуванням викладеного, оскільки Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" не довело, що неподання позивачем збільшеного попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат при новому розгляді позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 124 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегією суддів відхиляється посилання Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на постанову Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, оскільки суд касаційної інстанції в цій справі дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відшкодуванні гонорару успіху, розмір якого був погоджений сторонами в договорі, а отже, сторона могла передбачити такі витрати у попередньому розрахунку. Разом з тим в цій справі позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу не у фіксованому розмірі.

5.11. Також Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" у своїй касаційній скарзі посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 7 76 126 129 Господарського процесуального кодексу України та неврахування правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, від 14.01.2019 у справі №927/26/18, № 922/2604/20, від 19.04.2021 у справі № 748/41/20, від 20.11.2018 у справі №910/23210/17.

Так, скаржник зазначає про те, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження надання правової допомоги (актів прийому-передачі наданих послуг, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо), що є підставою для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з їх недоведеністю.

Суди попередніх інстанцій встановили, що факт надання для позивача представником Якименком С.Г. професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується, зокрема такими доказами: копією договору № 24 від 22.11.2020 про надання правової допомоги; копією акту погодження вартості правничої допомоги від 27.05.2022.

При цьому, господарські суди встановили, що в згаданому акті міститься перелік наданих послуг, витрачений на кожну послугу час та вартість.

Колегія суддів враховує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Суд першої інстанції, оцінивши докази, надані позивачем на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, дійшов висновку про те, що деякі з них (складання правового висновку 22-24.11.20, складання проекту позову 25.11.20) не відповідають дійсності, а отже, не підлягають відшкодуванню. Щодо інших наданих послуг суди попередніх інстанцій вважали, що вони не відповідають критерію розумності їхнього розміру та реальності, а тому витрати по даних послугах вважали такими, що підлягають частковому відшкодуванню.

Отже доводи касаційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються як необґрунтовані та недоведені. З огляду на викладене, спростовуються також доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що деякі з перелічених у акті послуг не відповідають критерію реальності, а витрати на правничу допомогу, заявлені позивачем, є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, оскільки місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, при визначенні суми відшкодування виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, як наслідок дійшов висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи на загальну суму 20 000 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, від 14.01.2019 у справі №927/26/18, № 922/2604/20, від 19.04.2021 у справі № 748/41/20, від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, оскільки суд касаційної інстанції в згаданих справах виходив з інших фактичних обставин, які є різними в кожній справі та зумовлені різними доказами.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 24.05.2022, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 14.06.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі № 918/863/20- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець