ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 927/26/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

прокурор - Доценко Т. О., Генеральна прокуратура України

позивач-1 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

представник позивача-1 - не з'явився

позивач-2 - Чернігівська міська рада

представник позивача-2 - не з'явився

відповідач - Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва

представник відповідача - Водолагін С. М., адвокат

третя особа-1 - ОСОБА_2

представник третьої особи-1 - не з'явився

третя особа-2 - ОСОБА_3

представник третьої особи-2 - не з'явився

третя особа-3 - ОСОБА_4

представник третьої особи-3 - не з'явився

третя особа-4 - Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління"

представник третьої особи-4 - не з'явився

третя особа-5 - Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва

представник третьої особи-5 - Водолагін С. М., адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 (головуючий суддя Кропивна Л. В., судді Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.) у справі Господарського суду Чернігівської області за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про спонукання вчинити певні дії,

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2017 року Заступник прокурора Чернігівської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі - Позивач-1, Фонд) та Чернігівської міської ради (далі - Позивач-2, Рада) звернувся до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (далі - Відповідач, Підприємство), треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" (далі - Третя особа-4), Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва (далі - Третя особа-5, Корпорація, Корпорація "Чернігівоблагропромбуд"), з позовом про зобов'язання передати за актом приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Позивача-2 1/2 гуртожитку державного житлового фонду, розташованого у місті Чернігові по АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу: № № 2-4, 2-5, 2-6, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-20; першого поверху: № № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 10а, 11, 12, 13, 14, 14а, 14б, 15а, 16, 17, 18, 18а, ІІІ, IV, XIV, XV, XVI, XVII (9), XXI; другого поверху: XXII (53), XXIII (54), XXIV, XXV (23), XXVI, XXVII, XXIX, XXX, XXXI (37), XXXII, XXXIII (38), XXXIV, XXXV, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46-1, 46-2, 46-3, 48, 49; третього поверху: № № XXXVI, XXXVII, XXXVIII, XXXIX, XXXX, XXXI, XXXXII, XXXXIII, XXXXIV, XXXXV, XXXXVI, XXXXVII, XXXXVIII, XXXXIX, L, 50, 51, 52, 53-1, 53-3, 53-4, 55, 56-1, 57-2, 57-3, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66-1, 66-3, 66-4, 68-1, 68-3, 68-4, 70, 71, 72, 73-1, 73-3, 73-4, 75 разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми та внутрішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлями, призначеними для їх обслуговування.

2. Позовна заява мотивована тим, що тривала бездіяльність Відповідача щодо передачі державного майна - 1/2 частини гуртожитку, який був збудований за рахунок державних коштів, до комунальної власності міста Чернігова позбавляє розпорядника майна - Позивача-1 можливості вжити відповідні заходи з передачі цього майна у власність територіальної громади м. Чернігова та можливості Позивача-2 надати право мешканцям цієї частини гуртожитку на приватизацію житлових приміщень, що гарантовано Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", в редакції від 04.09.2008, та Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 29.03.2018 Господарський суд Чернігівської області вирішив позов задовольнити частково; зобов'язати Відповідача передати за актом приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Позивача-2 1/2 гуртожитку державного житлового фонду, розташованого у місті Чернігові по АДРЕСА_1, а саме: приміщення підвалу: № № 2-4, 2-5, 2-6, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-20; першого поверху: № № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 10а, 11, 12, 13, 14, 14а, 14б, 15а, 16, 17, 18, 18а, ІІІ, IV, XIV, XV, XVI, XVII (9), XXI; другого поверху: XXII (53), XXIII (54), XXIV, XXV (23), XXVI, XXVII, XXIX, XXX, XXXI (37), XXXII, XXXIII (38), XXXIV, XXXV, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46-1, 46-2, 46-3, 48, 49; третього поверху: № № XXXVI, XXXVII, XXXVIII, XXXIX, XXXX, XXXI, XXXXII, XXXXIII, XXXXIV, XXXXV, XXXXVI, XXXXVII, XXXXVIII, XXXXIX, L, 50, 51, 52, 53-1, 53-3, 53-4, 55, 56-1, 57-2, 57-3, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66-1, 66-3, 66-4, 68-1, 68-3, 68-4, 70, 71, 72, 73-1, 73-3, 73-4, 75 разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми та внутрішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення; в іншій частині позову відмовити.

4. Суд встановив, що рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №606 від 14.12.1966 "Розгляд пропозиції управління головного архітектора міста в питаннях державного будівництва» виділено земельну ділянку будівельному тресту "Чернігівсільбуд" площею 3000 кв.м. в житловому масиві на Бобровиці, на вільній від забудови території, для будівництва гуртожитку на 400 місць замість раніше виділеної ділянки по вул. Дзержинського, №8.

5. Листом від 04.04.1967 №34690 Чернігівська обласна контора Державного банку СРСР повідомила трест "Чернігівсільбуд", що за відсутності проектно-технічної документації не оформлено фінансування в Держбанку, зокрема, і на будівництво гуртожитку на 400 місць в м. Чернігові.

6. У жовтні 1967 року між трестом "Чернігівсільбуд" та Чернігівським тролейбусним парком укладено договір, за яким трест "Чернігівсільбуд" як замовник будує гуртожиток на 400 місць кошторисною вартістю 318,92 т.р. в м. Чернігові в районі "Бобровиця", а Чернігівський тролейбусний парк передає технічну документацію і зобов'язується передати 50% кошторисної вартості в сумі 159,46 т.р. на будівництво гуртожитку. По закінченню будівництва тролейбусний парк отримує 200 місць в будівлі гуртожитку.

7. Заступник Міністра Міністерства сільського будівництва УРСР в 1967 затвердив титульний список проектно-пошукових робіт по будівництву на 1967 рік по Міністерству сільського будівництва УРСР, до якого включено і гуртожиток на 400 місць в м. Чернігові, а також титульний список розпочатих в 1967 році будівництв по галузі житлове, які здійснюються за рахунок державних капітальних вкладень тресту "Чернігівсільбуд", в який включено гуртожиток на 400 місць в м. Чернігові.

8. Трест "Чернігівсільбуд" склав та затвердив внутрішньобудівельні титульні списки форми №1 на 1967 - 1968 роки, які надаються кожен рік установі Будбанка СРСР, що здійснює фінансування по Міністерству сільського будівництва УРСР на житлове будівництво, в який включено гуртожиток на 400 місць в м. Чернігові.

9. Заступник Міністра Міністерства сільського будівництва УРСР затвердив титульний список розпочатих в 1968 - 1969 роках будівництв по галузі житлове, які здійснюються за рахунок державних капітальних вкладень тресту "Чернігівсільбуд", в який включено гуртожиток на 400 місць в м. Чернігові.

10. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 370 від 30.06.1969 затверджено акт державної комісії з прийняття в експлуатацію гуртожитку на 476 місць треста "Чернігівсільбуд" по вул. Попудренко. В акті зазначено, що забудовником є трест "Чернігівсільбуд" Міністерства сільського будівництва УРСР, будівництво розпочато в листопаді 1967 року.

11. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2010 у справі № 18/33 (19/133 (2/126 (7/115 (15/116)) - 2/155)) за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, 4. Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації"; до відповідачів - 1. Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва та 2. Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача-1 - ОСОБА_7; за позовом: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Чернігівська міська рада; відповідач - Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, яке набрало законної сили 14.03.2011, встановлено:

- Трест "Чернігівсільбуд" та Чернігівське обласне міжколгоспне об'єднання по будівництву (облміжколгоспбуд) реорганізовані в Чернігівське обласне кооперативно-державне промислово-будівельне об'єднання по агропромисловому будівництву (об'єднання "Чернігівоблагробуд") за рішенням Чернігівської обласної ради народних депутатів від 31.12.1985 № 444, рішенням господарств учасників від 22.03.1986 (протокол № 1), наказом Чернігівського облагропрому від 15.04.1986 № 86;

- Наказом об'єднання "Чернігівоблагробуд" від 16.03.1987 № 78 "Про найменування та структурне підпорядкування житлово-експлуатаційних організацій об'єднання "Чернігівоблагробуд" створено житлово-комунальну контору, яка об'єднує житлово-експлуатаційну дільницю, житлово-експлуатаційну контору об'єднання "Чернігівоблагробуд" і гуртожитки, які знаходяться на балансі МПМК.

12. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2016 у справі №750/3510/15-ц за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, треті особи: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про зобов'язання передати у комунальну власність ? частину гуртожитку по АДРЕСА_1, встановлено, що 07.11.2011 мешканці гуртожитку звернулися з колективною заявою до начальника ЖКП корпорації "Чернігівоблагропромбуд" про передачу гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до комунальної власності громади м. Чернігова. 30.11.2011 ЖКП корпорація "Чернігівоблагропромбуд" надало ОСОБА_2 відповідь в якій зазначено, що підприємство не заперечує проти передачі у комунальну власність громади м. Чернігова, орієнтований термін передачі 2014 рік; відповідач не зареєстрував право власності на частину гуртожитку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 20.12.2005 листом №01/338 Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва "Чернігівоблагропромбуд" звернулася до Чернігівського міського голови із проханням вирішення питання про передачу на баланс міста всього житлового фонду у зв'язку із складним матеріальним становищем, включаючи гуртожиток в м. Чернігові за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаним рішенням у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва відмовлено.

13. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2016 у справі №750/3510/15-ц за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, треті особи: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про зобов'язання передати у комунальну власність ? частину гуртожитку по АДРЕСА_1, провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Чернігівської міської ради до Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про зобов'язання вчинити певні дії закрито.

14. Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 22.03.2016 у справі №750/3510/15-ц апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задоволено частково; рішення Деснянського райсуду м. Чернігова від 02.02.2016 змінено; виключено з мотивувальної частини вказаного рішення абзаци другий і п'ятий на сторінці рішення 8; в іншій частині рішення залишено без змін.

15. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 22.03.2016 у справі №750/3510/15-ц апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області відхилено; ухвалу Деснянського райсуду м. Чернігова від 02.02.2016 залишено без змін.

16. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.06.2017 касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилено; рішення Деснянського райсуду м. Чернігова від 02.02.2016 у незміненій апеляційним судом частині, та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 22.03.2016 залишено без змін. В ухвалі, зокрема, зазначено, що цей спір (між Чернігівською міською радою та Житлово-комунальним підприємством Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва) має вирішуватись в господарському судочинстві.

17. Наказом об'єднання "Чернігівоблагробуд" від 16.03.1987 № 78 створено Житлово-комунальну контору, яка об'єднує: житлово-експлуатаційну дільницю, житлово-експлуатаційну контору об'єднання "Чернігівоблагробуд" і гуртожитки, що знаходяться на балансі МПМК.

18. Актом приймання-передачі від 18.03.1987 відповідно до наказу об'єднання "Чернігівоблагробуд" №78 від 16.03.1987 в перелік будівель, які передаються Житлово-комунальній конторі об'єднання "Чернігівоблагробуд" включено і гуртожиток у складі: половини першого поверху, другого і третього поверхів, підвального приміщення з їдальнею.

19. Рішенням виконкому Деснянської районної ради народних депутатів від 26.01.1987 № 37 зареєстровано Положення про Житлово-комунальну контору кооперативно-державного об'єднання "Чернігівоблагробуд" Украгробуду.

20. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.11.1979 №497 в склад проспекту Жовтневої революції м. Чернігова включено частину вул. Попудренко.

21. Відповідно до рішення Виконкому Чернігівської міської ради від 15.12.1997 №290 Житлово-комунальній конторі об'єднання "Чернігівоблагробуд" видано державний акт на право постійного користування землею, в тому числі і по проспекту Жовтневої революції 205 (в подальшому перейменованому на проспект Перемоги).

22. Згідно з статутом Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (Третя особа-5, Корпорація), затвердженим рішенням загальних зборів засновників сільськогосподарських підприємств Чернігівської області від 26.03.1997 (протокол № 1), Корпорацію створено відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про колективне сільськогосподарське підприємство" шляхом реорганізації об'єднання "Чернігівоблагробуд".

23. Витягом з протоколу № 1 загальних зборів уповноважених представників засновників і учасників Корпорації від 28.04.1999 підтверджується створення Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (Відповідач, Підприємство) шляхом реорганізації житлово-комунальної контори Чернігівського обласного об'єднання по агропромисловому будівництву "Чернігівоблагробуд", затверджено статут Підприємства.

24. Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4 статуту, перереєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови від 22.07.1999 № 335-р, Відповідач створений шляхом реорганізації житлово-комунальної контори Чернігівського обласного об'єднання по агропромисловому будівництву "Чернігівоблагропромбуд" і є її правонаступником. Підприємство засновано на майні, що є власністю Корпорації "Чернігівоблагропромбуд" (засновника).

25. Відповідно до пунктів 3.1, 3.4 статуту майно Підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Засновник наділяє підприємство статутним фондом у вигляді майна та грошових коштів. Розмір статутного фонду становить: основних фондів 16281 тис. грн., оборотних коштів 25 тис. грн. Джерелом формування майна підприємства є, зокрема, грошові та майнові внески засновника. Підприємство має право за згодою з засновником продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям і установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування або в позику споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу в установленому порядку.

26. 01.08.2001 між тролейбусним управлінням та об'єднанням "Чернігівагробуд" укладено договір про спільне володіння та дольову участь в утримання гуртожитку по пр. Перемоги, 205 в м. Чернігові, який набирає чинності з 1 серпня і діє в частині спільного володіння постійно до зміни власника. Договір підписаний начальником тролейбусного управління та представником Відповідача. Суду не надано доказів того, що вказаний договір визнано недійсним в установленому законом порядку

27. 20.12.2005 Корпорація "Чернігівоблагропромбуд" листом № 01/338 звернулася до голови міської ради з проханням розглянути питання щодо безоплатної передачі в комунальну власність житлового фонду, який знаходиться на балансі Відповідача, в т.ч. і гуртожитку по пр. Перемоги, 205, що підтверджується рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2010 у справі №18/33 (19/133 (2/126 (7/115 (15/116)), Деснянського райсуду м. Чернігова від 02.02.2016 у справі №750/3510/15-ц, які набрали законної сили, а також письмовим поясненням від 01.02.20189 №03/23 Корпорації "Чернігівоблагропромбуд".

28. Рішенням VІІ сесії Чернігівської міської ради V скликання від 31.08.2006 "Про передачу в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури" Рада надала згоду на безоплатну передачу відомчого та державного житлового фонду разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду, зокрема, п'ятиповерхового 53-кімнатного гуртожитку по АДРЕСА_1, спільного з Комунальним підприємством "Чернігівське тролейбусне управління" (Третя особа-4).

29. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №311 від 20.11.2006 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості, відновлення правовстановлювальних документів, заміну ідеальних частин між співвласниками в загальному користуванні житловими будинками" доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності на підставі проведеної інвентаризації, зокрема Відповідачу на підвальне нежитлове приміщення колишньої їдальні по АДРЕСА_1.

30. 08.12.2006 між Відповідачем (Продавець) та Покупцями - ОСОБА_12, ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу підвального нежитлового приміщення колишньої їдальні загальною площею 430,3 кв.м. на проспекті Перемоги, 205. Договір посвідчено 08.12.2006 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_14

31. Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації підтверджується, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_13 - 1/3 частки, ОСОБА_12 - 2/3 частки, на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2006. Зазначені нежитлові приміщення, власниками яких є фізичні особи ОСОБА_13 та ОСОБА_12, не є предметом цього спору.

32. 27.03.2007 Відповідач звернувся до Чернігівського міського голови з листом, у якому просив відмінити рішення Ради від 31.08.2006 "Про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова житлового фонду та соціальної інфраструктури" в частині передачі 22 житлових будинків, що є власністю ЖКП корпорації "Чернігівоблагропромбуд".

33. Листом від 14.03.2013 №6-12/276 Деснянська районна рада у м. Чернігові просила Відповідача надати інформацію щодо гуртожитку по АДРЕСА_1 (1/2 частина), яка потрібна для виконання доручення Президента України щодо забезпечення конституційних прав на житло громадян, які проживають у гуртожитках.

34. Листом від 15.03.2013 №53 Відповідач повідомив Деснянську районну раду у м. Чернігові про те, що згідно з Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" гуртожитки, які були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), передаються у власність територіальної громади за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитку, у зв'язку з чим просив повідомити розмір суми компенсації.

35. Листом від 12.04.2013 №2-25/402 Деснянська районна рада у м. Чернігові повідомила Відповідача про те, що 15.04.2013 буде працювати комісія районної у місті ради з питань технічного стану житлового фонду, а саме: гуртожитку АДРЕСА_1, просила забезпечити участь представника Відповідача в роботі комісії.

36. Листом від 12.04.2013 №68 Відповідач повідомив Деснянську районну раду у м. Чернігові про те, що представника від нього не буде, просив повідомити розмір суми компенсації, яку отримає Підприємство у разі передачі гуртожитку.

37. 24.04.2013 Фонд надіслав Чернігівському міському голові звернення № 05-6-01533, в якому просив розпочати роботу з прийняття об'єкта державного житлового фонду-гуртожитку по АДРЕСА_1, до комунальної власності територіальної громади міста Чернігова.

38. Листом від 29.11.2013 №6-12/1263 Деснянська районна рада у м. Чернігові повідомила Відповідача про те, що порядок визначення розміру компенсації вартості гуртожитків, які включені до статутних капіталів товариств, утворених в процесі приватизації (корпоратизації) визначений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1013 №859, просила надати відповідь на поставлені питання з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 30.10.2013.

39. Листом №208 від 04.12.2013 Відповідач повідомив, що гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває у його статутному капіталі, правомірність перебування гуртожитку у його власності підтверджена судовими рішеннями за позовами прокурора, оскільки під час розгляду судових справ позивачами не було доведено належність гуртожитків державі.

40. Рішенням 36 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 30.12.2013 "Про Програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014-2015 роки" затверджено Програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади м. Чернігова та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2014 - 2015 роки, відповідно до Додатку 1 до якого в перелік включено 2 під'їзд гуртожитку по АДРЕСА_1 приватної форми власності.

41. 01.04.2015 представниками Відповідача та КП "Чернігівське тролейбусне управління" (Третя особа-4) складено акт про інвентаризацію будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 та складено акт розподілу нерухомого майна, за яким Відповідачу розподілено приміщення у підвалі, першого, другого та третього поверхів (перелік наведено у акті).

42. До матеріалів справи долучено в копії поповерховий план інвентаризаційної справи приміщень підвалу, першого-третього поверхів цього гуртожитку.

43. Розпорядженням Чернігівської міської ради від 08.05.2014 №78-р створено комісію з питань приймання житлового фонду у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова. До складу комісії включено, зокрема і представників підприємств, установ, організацій, які передають об'єкти житлового фонду. Такі ж комісії створені і розпорядженнями Чернігівської міської ради від 24.02.2015 № 37-р, від 30.06.2016 №212-р, від 09.02.2017 № 37-р.

44. Листом від 03.11.2017 № 7-4/1516 Фонд звернувся до Відповідача з пропозицією надати кандидатуру представника до складу комісії з обстеження гуртожитку та надати дозвіл на таке обстеження. Направлення цього листа підтверджується копією фіскального чека Укрпошти. Відповіді на цей лист Відповідач не надав.

45. Листом від 14.11.2017 №7-4/1580 Фонд повідомив прокурора Чернігівської області про те, що Відповідач відмовився надавати своїх представників до складу комісії з питань приймання об'єктів житлового фонду.

46. Встановлено, що будівництво спірного гуртожитку здійснювалось на замовлення Міністерства сільського будівництва УРСР за рахунок державних капітальних вкладень, а не за рахунок внесків або грошових коштів членів кооперативної організації чи їх об'єднання.

47. З часу введення в експлуатацію гуртожитку і до часу реорганізації тресту "Чернігівсільбуд" в 1985 року гуртожиток перебував у віданні Міністерства сільського будівництва УРСР, яке було ліквідовано відповідно до наказу Держагропрому УРСР від 07.04.1986 № 130, отже гуртожиток належав до державного відомчого житлового фонду.

48. З огляду на наведені обставини суд першої інстанції дійшов висновку про те, що гуртожиток був переданий на підставі наказу об'єднання "Чернігівоблагробуд" від 16.03.1987 № 78 на баланс житлово-комунальної контори для забезпечення схоронності житлового фонду і належного його використання. З часу реорганізації житлово-комунальної контори і на час розгляду справи будівля гуртожитку перебуває на балансі Відповідача, що однак не підтверджує права власності балансоутримувача на це майно. Відповідач не зареєстрував право власності на гуртожиток до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" хоча і Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР та погодженою з Заступником Голови Верховного суду Української РСР 15.01.1966 (чинної на час передачі гуртожитку на баланс житлово-комунальної контори), і Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839 (чинної на час створення Відповідача), було передбачено обов'язкову реєстрацію таких прав. Матеріали справи свідчать про те, що ініціатива з передачі гуртожитку в комунальну власність виходила від Корпорації, яка є засновником підприємства Відповідача на балансі якого перебуває гуртожиток, що є житлово-експлуатаційною організацією. Суд дійшов висновку про те, що лист Позивача-1 від 24.04.2013 до Чернігівського міського голови щодо гуртожитку по АДРЕСА_1 з проханням розпочати роботу з прийняття вказаного об'єкта державного житлового фонду до комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, фактично є рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, про передачу об'єкту соціальної інфраструктури у комунальну власність. Набуття власності Відповідачем на гуртожиток не підтверджено належними та допустимими доказами, тому включення його до переліку майна приватної форми власності не прийняте до уваги судом. Гуртожиток з часу введення його в експлуатацію належав до державної, а не колгоспно-кооперативної форми власності та був збудований за рахунок державних капітальних вкладень.

49. Разом з цим, відмова Відповідача передати гуртожиток в комунальну власність не дає змогу Позивачу-1 здійснювати свої повноваження щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням ним, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних потреб та забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків. Це також порушує права та інтереси Позивача-2, який прийняв рішення про програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволенні позову, враховуючи, що в частині позовних вимог про зобов'язання Відповідача передати у комунальну власність частину гуртожитку разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, а також будівлями, призначеними для їх обслуговування, слід відмовити, оскільки Прокурор не визначив, які саме вбудовані, прибудовані приміщення та будівлі для їх обслуговування підлягають передачі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

50. 16.07.2018 Київський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача задовольнити; рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2018 скасувати; прийняти нове рішення; провадження у справі за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Фонду до Відповідача закрити; відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Ради.

51. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що відмова Відповідача передати гуртожиток в комунальну власність не дає змогу Позивачу-1 здійснювати свої повноваження щодо реалізації прав держави, як власника такого об'єкту, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням ним, з метою задоволення державних потреб та забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків, порушує права та інтереси Позивача-2, який прийняв рішення про програму передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста та реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, оскільки такий на заснований на наявних у справі доказах, і суперечить статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Матеріалами справи не доведено, всупереч висновкам суду першої інстанції, що Позивач-2 набув права власності, і його речові права підлягають судовому захисту у спосіб, визначений Прокурором. Зобов'язання Відповідача передати за актом приймання-передачі у комунальну власність 1/2 гуртожитку не засновані на законі і з Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" такого обов'язку Відповідач не має. Водночас, суб'єктивне право на позов не належить Позивачу-2, адже передача з державної у комунальну власність гуртожитку виданням лише рішенням органу, уповноваженого державою управляти майном, не вичерпується. У зв'язку з чим вимоги Прокурора в інтересах Позивача-2 не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає скасуванню.

52. Також ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2013 у справі №927/55/13 та ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №750/3510/15-ц від 07.09.2015, що набрали законної сили, закрито провадження у справі, у зв'язку з відмовою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від позовних вимог. Відтак наявні ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у даній справі, є підставою для закриття провадження за позовом Прокурора, поданим в інтересах держави в особі Фонду до Відповідача на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

53. 10.09.2018 Прокурор (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 і залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2018.

54. 08.11.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018, а також стягнути з Позивача-2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн..

55. 09.11.2018 Третя особа-5 подала пояснення на касаційну скаргу Прокурора, в яких просить відмовити у задоволенні скарги, залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018, а також стягнути з Позивача-2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

56. Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм права, що згідно з вимогами статей 236, 308, 312 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для її скасування.

57. З моменту введення в експлуатацію гуртожитку у 1969 році і до моменту реорганізації тресту "Чернігівсільбуд" у 1985 році він перебував у віданні Міністерства сільського будівництва УРСР, яке було ліквідовано відповідно до постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 19.11.1985 № 412, тобто гуртожиток належав до державного відомчого житлового фонду.

58. Суд апеляційної інстанції, порушуючи статті 73, 76, 77 ГПК України, залишив поза увагою наявні в матеріалах докази, що підтверджують факт здійснення будівництва гуртожитку за рахунок державних капітальних вкладень до 1991 року, а також проігнорував норми пунктів 1 - 4 статті 3, пункту 4 частини першої статті 5, статті 14 Закону України "Про реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків", якими визначено безумовний обов'язок передачі об'єктів державного житлового фонду до комунальної власності територіальних громад.

59.Суд не врахував зміни, внесені 05.04.2017 до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", внаслідок чого прийняв незаконне рішення про відмову в позові в частині вимог Позивача-2.

60. Відповідно до статей 89 90 Цивільного кодексу УРСР приміщення гуртожитку підлягає безумовній передачі у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова.

61. Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції, врахувавши положення статті 16 ЦК України щодо способу захисту, вказує на відсутність підстав для визнання права власності на частину гуртожитку, що не є предметом цього спору взагалі, в той час як положення пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачає, що передача гуртожитків здійснюється у тому числі за рішенням суду.

62. Враховуючи предмет спору у цій справі, застосуванню підлягають норми спеціального законодавства, які викладені у Законі України "Про передачі об'єктів права державної та комунальної власності" та Законі України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", при цьому відсутні правові підстави для застосування статті 328 ЦК України щодо порядку набуття прав на нерухоме майно, на яку безпідставно послався суд апеляційної інстанції. Отже Прокурор при зверненні до суду правильно визначив спосіб захисту інтересів територіальної громади в особі Позивача-2.

63. Суд не врахував, що саме до компетенції органу місцевого самоврядування - Позивача-2 віднесено повноваження щодо вжиття заходів з спонукання Відповідача до передачі у комунальну власність частини гуртожитку, при цьому відповідно до пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передачі підлягають також об'єкти житлового фонду, право власності на які не зареєстровано у встановленому законом порядку.

64. З грубим порушенням вимог статей 74 - 77, 79, 86, 91, 231, 236 ГПК України суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі в частині вимог Фонду, оскільки ухвали Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2013 у справі № 927/555/13 та Деснянського районного суду міста Чернігова від 07.09.2015 у справі № 750/3510/15-ц , на які послався суд, не досліджувалися та в матеріалах справи відсутні. При цьому суд не врахував, що однією з підстав позову у даній справі стали зміни у законодавстві, внесені в 2017 році.

65. Рішення, які відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, в редакції від 04.10.2018, могли б стати підставою для закриття провадження у справі в частині вимог Фонду, судами раніше не приймалися.

Доводи Відповідача та Третьої особи-5, викладені у відзиві та поясненнях до касаційної скарги

66. Постанова суду апеляційної інстанції є обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

67. Ухвали у справах № 927/555/13 та № 750/3510/15-ц, якими було закрито провадження у зв'язку з відмовою Позивача-1 від позову, набрали законної сили та не скасовані.

68. Прокурор не надав жодного допустимого доказу того, що Позивач-2 набув право власності на гуртожиток, тому у нього відсутні правові підстави звертатись з позовом в інтересах Позивача-2.

Позиція Верховного Суду

69. Відповідно до частин першої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки усім аргументам учасників справи.

70. Згідно з частиною першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

71. За вимогами частин першої та третьої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

72. Докази, на підставі яких суд встановлює обставини справи, мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

73. При цьому належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (стаття 76 ГПК України); обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що визначає критерій допустимості доказів (стаття 77 ГПК України); достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України); достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 79 ГПК України).

74. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції встановив обставини, які є підставою для закриття провадження у справі за позовом Прокурора, поданим в інтересах держави в особі Фонду до Відповідача на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України. Суд послався на те, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2013 у справі №927/55/13 та ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова у справі №750/3510/15-ц від 07.09.2015, що набрали законної сили, закрито провадження у справі, у зв'язку з відмовою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від позовних вимог, тобто наявні ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у даній справі.

75. Втім наведені обставини встановлені судом апеляційної інстанції за відсутності у справі допустимих доказів постановлення зазначених судових рішень і суд не зазначив доказів, на підставі яких ці обставини були ним встановлені.

76. Поряд з цим, за положеннями частин першої - другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

77. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

78. Частиною четвертою статті 310 ГПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

79. Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

80. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Судові витрати

81. З огляду на те, що розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 927/26/18 скасувати.

3. Справу № 927/26/18 направити до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак