Історія справи

Постанова КГС ВП від 22.08.2023 року у справі №910/4088/22
Постанова КГС ВП від 22.08.2023 року у справі №910/4088/22
Постанова КГС ВП від 18.11.2025 року у справі №910/4088/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4088/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

позивача - Зозуля В. М.,

третіх осіб - Теплюк В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 (судді: Пономаренко Є. Ю. - головуючий, Руденко М. А., Кропивна Л. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 (суддя Удалова О. Г.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж"

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Юрій Володимирович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1",

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У червні 2022 року Приватне підприємство "Творча майстерня "Престиж" (далі - ПП "Творча майстерня "Престиж") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 25.04.2022 № 1626/5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 25.08.2016 № 31085934 про реєстрацію права власності за позивачем на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, заклад громадського харчування - кафе, загальною площею 393,5 м2, розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, буд. 8, корп. 9, порушує права позивача як його законного володільця.

1.2. Від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими, та наголошував, зокрема, на дотриманні відповідачем порядку розгляду скарг, законності та правомірності прийняття ним оспорюваного наказу; непорушенні пунктом 3 оспорюваного наказу прав позивача, оскільки вказаний пункт стосується тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності обставин допущення Міністерством юстиції України під час розгляду скарги ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" порушень вимог закону.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. ПП "Творча майстерня "Престиж" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати незаконним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 25.04.2022 № 1626/5.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, та недослідження доказів і неповне з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи.

Зокрема, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови у справі не було враховано висновок щодо застосування частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постановах від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19, від 30.06.2021 у справі № 143/324/20 стосовно моменту, з якого починається обчислюватися строк на оскарження рішення суб`єкта державної реєстрації. Скаржник стверджує про те, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" знало та об`єктивно могло знати про прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за позивачем ще у 2016 році. Також ПП "Творча майстерня "Престиж" наголошує на тому, що Міністерство юстиції України майже вдвічі перевищило максимально допустимий строк для розгляду скарги на рішення у сфері державної реєстрації права, тобто порушило строк розгляду скарги третьої особи.

3.2. Від Міністерства юстиції України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому міністерство просить оскаржені судові рішення у справі залишити без змін як законні, а касаційну скаргу - без задоволення.

3.3. Від ПП "Творча майстерня "Престиж" надійшли додаткові пояснення.

3.4. ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, оскаржені судові рішення у справі залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу залишити без задоволення. Також від третьої особи надійшли заперечення на додаткові пояснення скаржника до касаційної скарги.

3.5. Від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю забезпечити у судове засідання явку представника міністерства через зайнятість такого представника у іншому судовому процесі. Проте таке клопотання колегією суддів залишено без задоволення, з огляду на те, що явка представників учасників справи у судове засідання у суді касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, до того ж позиція міністерства викладена у його відзиві на касаційну скаргу.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. З метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Ю. В. 25.08.2016 прийняв рішення № 31085934 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу № 1009536580000) і здійснив державну реєстрацію об`єкта нерухомості, а саме нежитлового приміщення, закладу громадського харчування - кафе, загальною площею 393,5 м2, за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, буд. 8, корп. 9; та зареєстрував право власності за позивачем з внесенням запису про право власності за № 16078331. Підставою для державної реєстрації визначено:

договір інвестування будівництва житлового будинку, серія та номер ВПП-63, виданий 22.10.2005, видавник: ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" директор ОСОБА_5; додаткова угода до договору інвестування будівництва житлового будинку № ВПП-63 від 22.10.2005, серія та номер: 1 від 08.12.2006, видавник: ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" директор ОСОБА_5; додаткова угода до договору інвестування будівництва житлового будинку № ВПП-63 від 22.10.2005, серія та номер: 2 від 11.03.2009, видавник: ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" директор ОСОБА_6; перелік інвесторів (дольщиків) нежитлових приміщень, побудованих ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на просп. Героїв Сталінграду, 8, корпус 9, серія та номер: б/н від 18.08.2016, видавник: ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" т.в.о. голови правління ОСОБА_4; копія рішення постійно діючого третейського суду при Корпорації "Сила Закону" від 17.03.2009, ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2009; виконавчий лист Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2009, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2010, видавник: районний суд м. Полтави; акт приймання-передачі нерухомого майна, акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення дольщику, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2010, видавник ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" виконавчий директор ОСОБА_1 та ОСОБА_6; договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 259, виданий 26.02.2010, видавник Руденко В. О. - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; акт приймання-передачі нерухомого майна, акт прийому-передачі за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26.02.2010 за реєстровим № 259, серія та номер: б/н, виданий 26.02.2010, видавник ТОВ "Вісак" та ПП "Творча майстерня "Престиж"; додаткова угода до договору про інвестування будівництва житлового будинку № ВПП-63 від 22.10.2005, серія та номер: 3, виданий 17.03.2010, видавник ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", виконавчий директор ОСОБА_1 та ПП "Творча майстерня "Престиж" директор ОСОБА_2 ; довідка про виконання умов договору, серія та номер: 82-д, видано 04.03.2011, видавник ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", виконавчий директор - ОСОБА_1, головний бухгалтер ОСОБА_3; акт приймання-передачі нерухомого майна, акт прийому-передачі нежитлового приміщення дольщику, серія та номер: б/н 01.03.2011, ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", виконавчий директор ОСОБА_1 та ПП "Творча майстерня "Престиж" директор ОСОБА_2 ; сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та його готовність до експлуатації, серія та номер: КВ000689, виданий 17.02.2011, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва; лист, серія та номер: 7/26-2173/11, виданий 06.04.2011, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва; акт готовності об`єкта до експлуатації, серія та номер: б/н, виданий 01.11.2010, видавник ЗАТ "Трест Київміськбуд-1"; розпорядження, серія та номер: 247 від 17.03.2011, видавник: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація; пакет документів від забудовника, серія та номер: б/н, виданий 18.08.2016, видавник ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", голова правління ОСОБА_7

ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою від 02.02.2022 стосовно правомірності рішення про державну реєстрацію права власності, здійсненого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черниш Ю. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2016, індексний номер 31085934.

При цьому, за висновками суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний господарський суд, з вказаною скаргою ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" звернулося 02.02.2022, в день отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто в день, коли ця особа дізналася про порушення її прав проведенням державної реєстрації.

25.04.2022 Міністерство юстиції України видало наказ № 1626/5, яким скаргу ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" від 02.02.2022 задоволено в повному обсязі; скасовано рішення від 25.08.2016 № 31085934, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишем Ю. В.; тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чернишу Ю. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць. Підставою скасування зазначеного рішення приватного нотаріуса слугувало подання для державної реєстрації документів, які не підтверджують набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, а тому рішення приватного нотаріуса є таким, що прийняте за відсутності документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

4.4. Вважаючи незаконним наказ Міністерства юстиції України від 25.04.2022 № 1626/5, ПП "Творча майстерня "Престиж" звернулося з позовом у цій справі про визнання його протиправним і скасування.

4.5. Ухвалюючи судові рішення у справі про відмову у позові, попередні судові інстанції виходили, зокрема, з того, що відповідачем досліджено відомості Державного реєстру речових прав та встановлено, що договір інвестування було укладено на вбудоване нежитлове приміщення площею 408 м2, в подальшому, додатковою угодою було зменшено площу нежитлового приміщення до 288 м2, натомість сертифікат відповідності виданий на нежитлове приміщення - кафе площею 393,5 м2, технічний паспорт виготовлений на нежитловий будинок (приміщення), розташований за адресою м. Київ, просп. Героїв Сталінграду , буд 8, корп. 9, приміщення 1 та 2 літ. "А" площею 393,5 м2. Разом із тим в наданих для державної реєстрації рішенні третейського суду, акті прийому-передачі та реєстраційному посвідченні йдеться про незавершене будівництво - вбудоване нежитлове приміщення площею 288 м2, власником якого зазначено ТОВ "Вісак", крім того, з тексту договору купівлі-продажу слідує, що ПП "Творча майстерня "Престиж" придбало у ТОВ "Вісак" незавершене будівництво - нежитлове приміщення в житловому будинку - магазин загальною площею 288 м2, проте в архівній складовій Державного реєстру прав - Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня інформація щодо державної реєстрації на підставі вказаного договору.

Господарські суд першої та апеляційної інстанцій відхилили посилання позивача на те, що відповідач розглянув скаргу ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" після строку, встановленого для оскарження рішення про державну реєстрацію, з огляду на те, що скарга цією третьою особою була подана в день, коли їй стало відомо про порушення своїх прав внаслідок отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за позивачем, що відповідає строкам, встановленим частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Разом із цим суд апеляційної інстанції послався на недоведеність позивачем тієї обставини, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" довідалося про порушення свого права раніше.

Додатково апеляційний господарський суд акцентував увагу на порушенні приватним нотаріусом під час здійснення державної реєстрації положень частини 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки, як зазначив суд, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) було прийнято пізніше (25.08.2016), ніж здійснена державна реєстрація права власності (18.08.2016), що є порушенням, оскільки державна реєстрація речових прав проводиться саме на підставі рішення, тобто рішення має передувати державній реєстрації.

4.6. Проте колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

4.7. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У частині 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час оскарження рішення реєстратора) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За змістом частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Таким чином, підставою для звернення до Міністерства юстиції України є наявність порушеного права скаржника, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття реєстратором рішення її прав, виключає можливість розгляду скарги та є підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22 у подібних правовідносинах; близькі за змістом висновки, наведено у постанові 07.12.2022 у справі № 910/21303/21, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20).

Отже, зважаючи на викладене, достеменному та першочерговому встановленню судом підлягають обставини наявності/відсутності порушення прав особи, яка подала скаргу (у наведеному випадку ПрАТ "Трест Київміськбуд-1"), внаслідок прийняття державним реєстратором відповідного рішення.

4.8. Проте, вдавшись до аналізу та оцінки доказів на підтвердження виникнення у позивача права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, попередні судові інстанції викладеного не врахували, не встановлювали та не з`ясовували те, яке право ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" було порушене рішенням реєстратора і чим підтверджується факт порушення прав вказаної особи, та, відповідно, чи подано відповідачеві документи, які би підтверджували у встановленому законом порядку факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення реєстратором.

4.9. Поза тим, як уже зазначалося, суди попередніх інстанцій зазначили, що зі скаргою до відповідача ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" звернулося в день отримання інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 02.02.2022 (тобто майже через шість років з часу здійснення державної реєстрації) і, за висновком судів, 02.02.2022 є днем, коли зазначене товариство дізналося про порушення його прав проведенням державної реєстрації.

4.10. Між тим, попередні судові інстанції не в повній мірі врахували вимоги частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за змістом якої дії державного реєстратора можуть бути оскаржені протягом 60 календарних днів не лише з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав, але й з дня, коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19, на неврахування висновків якої судом апеляційної інстанції посилається скаржник в касаційній скарзі).

Суди попередніх інстанцій під час вирішення спору у справі зазначеного не врахували, достеменно не з`ясували обставин того, чи міг скаржник (ПрАТ "Трест Київміськбуд-1") дізнатися раніше, ніж 02.02.2022, про порушення своїх речових прав внаслідок прийняття оскаржуваного ним рішення реєстратора та/або, що заважало йому дізнатися раніше вказаної дати про порушення своїх прав. При цьому, слід враховувати, що інформація про речові права на нерухоме майно є загальнодоступною і ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" мало можливість вчинити дії, спрямовані на перевірку наявності та/або відсутності порушення своїх прав, вважаючи, що товариство є власником нерухомого майна та зважаючи, у тому числі, на дію презумпції цивільного права про те, що власність зобов`язує.

4.11. Разом із цим колегія суддів звертає увагу на те, що у частині 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції на час звернення скаржника зі скаргою до Міністерства юстиції України) унормовано, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

За змістом пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (назва в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150), у редакції, чинній на час звернення скаржника зі скаргою до Міністерства юстиції України (далі - Порядок), Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 143/324/20, на яку також посилається скаржник в касаційній скарзі, пропуск строку на оскарження є самостійною підставою для відмови у задоволенні скарги та законом не передбачено процедуру поновлення чи продовження такого строку.

4.12. Поза тим, колегія суддів звертає увагу на те, що частиною 9 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час здійснення реєстрації) визначено, що датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 312 цього Закону (частина 2 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Тобто дата формування та реєстрації заяви є датою державної реєстрації прав, що передує прийняттю рішення про державну реєстрацію прав (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22 у подібних правовідносинах).

Звідси визнаються помилковими посилання суду апеляційної інстанції на порушення приватним нотаріусом під час здійснення державної реєстрації права власності за позивачем частини 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки першочерговим є реєстрація заяви (18.08.2016) і вже за результатами розгляду заяви реєстратором приймається рішення про державну реєстрацію прав (25.08.2016).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.13. Зважаючи на викладене, висновок господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позову є передчасним.

З урахуванням наведеного підтвердилася наявність підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених у пунктах 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із частиною третьою статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.4. Під час нового розгляду справи суду слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/4088/22 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак