Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.02.2018 року у справі №911/1407/15
Постанова ВГСУ від 30.07.2015 року у справі №911/1407/15
Постанова ВГСУ від 11.01.2017 року у справі №911/1407/15
Ухвала КГС ВП від 05.02.2018 року у справі №911/1407/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1407/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу прокурора Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2020 року (головуючий - Смірнова Л. Г., Поляк О. І., Мартюк А. І.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 26 листопада 2019 року (головуючий - Конюх О. В., Антонова В. М., Рябцева О. О.), постановлені за результатами розгляду

заяви Акціонерного товариства «Укртрангаз» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

за участю Прокуратури Київської області,

про стягнення 92 987 429,60 грн,

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

Хід судового провадження

1. Рішенням Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року у справі № 911/1407/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Турботрейд» (далі - ТОВ «Турботрейд») до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - ПАТ «Укртрансгаз»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України»), за участю прокуратури Київської області, про стягнення 92 987 429,60 грн позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 46 442 482,80 грн основного боргу, 41 073 098,25 грн інфляційних втрат, 4 597 764,85 грн - 3 % річних і 72 393,05 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

2. Зокрема, суд першої інстанції встановив, що позивач здійснив за відповідними товарно-транспортними накладними та накладними поставку відповідачеві визначеного договором, специфікацією та рознарядками товару, а відповідач на підставі належним чином оформлених довіреностей цей товар отримав.

3. Постановами Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2016 року і Вищого господарського суду України від 11 січня 2017 року у цій справі рішення суду першої інстанції від 19 липня 2016 року залишено без змін.

Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

4. 18 жовтня 2018 року від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз») до Господарського суду Київської області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року у справі № 911/1407/15, в якій заявник просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5. Обґрунтовуючи наведені у заяві вимоги про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, АТ «Укртрансгаз» послалося на лист Прокуратури Київської області від 02 жовтня 2018 року, у межах кримінального провадження № 42014000000000259.

6. За змістом цього листа посадові особи Державної компанії «Укртрансгаз» ПАТ «НАК "Нафтогаз України» не були уповноваженими представниками на прийняття товару від ТОВ «Турботрейд» за договором згідно з товарно-транспортними накладними від 18 грудня 2012 року № 006177, від 20 березня 2013 рок у№ 006185, від 27 березня 2013 року № 006188 та видатковими накладними від 18 грудня 2012 року № 19, від 20 березня 2013 року № 2, від 27 березня 2013 року № 7.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви АТ «Укртрансгаз» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року за нововиявленими обставинами, а зазначене рішення залишено в силі.

8. Ухвалу і постанову аргументовано тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спрямовані на переоцінку судом доказів, які вже були предметом дослідження та яким уже надано оцінку під час ухвалення рішення.

9. При цьому суди також урахували і те, що лист Прокуратури Київської області від 02 жовтня 2018 року № 42014000000000259 не може підтверджувати факту неотримання товару відповідачем, оскільки це не підтверджено вироком суду, а тому із цього листа не можливо встановити жодних фактів по суті спору у справі № 911/1407/15.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, прокурор Київської області (далі - прокурор) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 26 листопада 2019 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

11. В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник акцентує на неправильному застосуванні та порушенні норм процесуального права судами попередніх інстанцій, зокрема на порушенні принципів верховенства права, рівності учасників судового процесу перед законом і судом при застосуванні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року у справі № 911/1407/15.

12. Зокрема, прокурор наголошує, що аргументів на підтвердження відсутності у посадових осіб відповідача повноважень на прийняття товару за договором під час розгляду справи по суті ПАТ «Укртрансгаз» не наводило; оскаржені судові рішення суперечать усталеній судовій практиці, зокрема висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 311/5358/14, від 28 березня 2019 року у справі № 911/5357/14, від 18 грудня 2019 року у справі № 359/4291/16-ц.

Позиція ТОВ «Турботрейд», викладена у відзиві на касаційну скаргу

13. Лист прокуратури не може бути допустимим і належним засобом доказування, адже наявність/відсутність представника може бути підтверджено лише наявністю/відсутністю повноважень за довіреністю чи законом. Разом із тим цю обставину може бути встановлено у судовому рішенні (вироку у кримінальній справі), а не і листі, наданому в межах досудового розслідування.

14. У свою чергу, товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, на які посилається прокуратура у своєму листі, а також про які зазначає відповідач, були предметом дослідження під час ухвалення рішення по суті у цій справі. Доводи відповідача, наведені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, зводяться лише до переоцінки доказів, які господарський суд уже оцінив.

15. Крім того, на сьогодні триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000259, проте вироку суду у цьому кримінальному провадженні немає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

17. Згідно з пунктом 1 частини 2 цієї статті однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

18. У частині 4 зазначеної статті передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

19. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

20. Необхідними ознаками наявності нововиявлених обставин у розумінні положень частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України є одночасна відповідність таким чотирьом умовам: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

21. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

22. Так, суди попередніх інстанцій урахували, що відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року позивач здійснив поставку відповідачеві визначеного договором, специфікацією та рознарядками товару, а відповідач на підставі належним чином оформлених довіреностей цей товар отримав.

23. Твердження прокурора про неврахування судами попередніх інстанцій факту ненаведення ПАТ «Укртрансгаз» аргументів на підтвердження відсутності у посадових осіб відповідача повноважень на прийняття товару під час розгляду справи № 911/1407/15 по суті спростовується положенням пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом, а не ті обставини, стосовно яких сторони не навели тих чи інших доводів.

24. Крім того, нововиявленими обставинами визнаються лише істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Однак прийняття товару неуповноваженою особою не може належати до тих обставин, які не могли бути відомі відповідачеві, і жодним чином не спростовує встановлених згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року фактів отримання ПАТ «Укртрансгаз» спірного майна і неоплати поставленого товару.

25. Ураховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника про те, що лист Прокуратури Київської області від 02 жовтня 2018 року № 42014000000000259 підтверджує наявність нововиявлених обставин у справі № 911/1407/15, зокрема відсутність у посадових осіб відповідача повноважень на прийняття товару.

26. При цьому колегія суддів зважає на те, що дослідження обставин і перевірка доказів на підтвердження наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів під час вирішення спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

27. Аргументи щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, наведених у постановах Верховного Суду: від 31 січня 2019 року у справі № 311/5358/14, від 28 березня 2019 року у справі № 911/5357/14, не можна брати до уваги з огляду на різність підстав касаційного перегляду, зокрема, правові позиції Верховного Суду у цих справах не стосуються наявності/відсутності нововиявлених обставин.

28. Щодо наявності іншої правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 359/4291/16-ц, правовідносини в якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, стосовно наявності/відсутності нововиявлених обставин Суд зазначає, що ці висновки є загальними і мають застосовуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

29. З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спрямовані на переоцінку судом доказів, які вже були предметом дослідження та яким уже було надано оцінку при прийнятті рішення.

30. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним із загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, у тому числі в господарському судочинстві, є принцип «правової визначеності», реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та наявних правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності досягнутого ним правового статусу, набутих прав та обов`язків.

31. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема і в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), необхідно тлумачити у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії»).

32. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, який раніше не міг бути доступний, однак його наявність могла би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Праведна проти Російської Федерації").

33. Зазначене також відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України", згідно з якою можливість втручання у рішення, яке набуло ознак остаточного, зумовлена обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури має відбуватися у спосіб, сумісний із вимогами статті 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава.

34. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведення заявником наявності нововиявлених обставин, тому правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови немає.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

35. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

36. Згідно з частиною 1 статті 300 цього Кодексу переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

38. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

39. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені прокурором у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови немає.

40. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу прокурора Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 26 листопада 2019 року у справі № 911/1407/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак