Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.01.2018 року у справі №923/795/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/795/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство"

на рішення Господарського суду Херсонської області

у складі судді Гридасова Ю.В.

від 12.10.2017 року

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Таран С.В., Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.

від 11.12.2017 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство"

до відповідачів: 1. INFOLAND INCORPORATED,

2. КDM SHIPPING PUBLIC LIMITED INC,

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Херсонська суднобудівна Верф"

про визнання недійсними договору, рішення та статуту

за участю представників:

позивача - Горбов О.В.

відповідача 1 - не з'явився.

відповідача 2 - не з'явився.

відповідача 3 - не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українське Дунайське Пароплавство" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" (код ЄДРПОУ 38822753) укладений 16.06.2017 року компанією "ІНФОЛЕНД ІНКОРПОРЕЙТИД" (Панама, місто Панама, вул. 50, Глобал Плаза Тауер, поверх 19, офіс Н) та компанією "КДМ ШИПІНГ ПАБЛІК ЛІМІТЕД" (м. Кіпр, м. Лімассол, вул. Мікаіла Кутсофта, 3). Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Херсонська суднобудівна Верф" (код ЄДРПОУ 38822753), оформлене протоколом-рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 22.06.2017 року за №24/1, яким вирішено внести зміни до Статуту ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" та затвердити його у новій редакцій у зв'язку зі зміною учасника в ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф". Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Херсонська суднобудівна Верф", викладений в новій редакції, який затверджений протоколом-рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Херсонська суднобудівна Верф" за №24/1 від 22.06.2017 року та зареєстрований державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 року за №14991070012016225 в частині відомостей щодо засновників (учасників) товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на існування у Infoland Incorporated перед ним боргових зобов'язань у розмірі 74908,04 дол. США за договором рейсового чартеру № 261-ССФ від 08.07.2016 року та Адендуму №1 (позов про її стягнення заявлено до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, відповідно до існуючого в договорі арбітражного застереження). А також на те, що у разі отримання позитивного для нього рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України Позивач у майбутньому може скористатись правом на звернення стягнення на частину майна ТОВ "Перша Херсонська Суднобудівна Верф", пропорційну частці Infoland Incorporated у статутному капіталі ТОВ "Перша Херсонська Суднобудівна Верф" (в розмірі 100% , вартістю 2001000 грн.), яку Infoland Incorporated, на думку Позивача, незаконно продав на користь KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED INC за оспорюваним у даній справі фіктивним правочином.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017року у справі №923/795/17 відмовлено в позові повністю.

Дане рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами як наявність у Відповідача-1 заборгованості перед ним (відсутнє рішення арбітражу) так і відсутність у боржника - Відповідача-1 коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, яка можливо буде підтверджена рішенням арбітражу. Отже, у позивача не виникло право на даний позов, у розумінні ст. 1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року), що є підставою для відмови у позові в повному обсязі. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність ознак фіктивності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 16 червня 2017 року укладеного між компаніями "INFOLAND INCORPORATED" (Панама) та "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" (Кіпр), що є підставою для відмови у задоволенні відповідної частини позовних вимог. Враховуючи, що інші позовні вимоги (щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 22 червня 2017 року, оформленого протоколом - рішенням № 24/1 та статуту ТОВ "ПЕРША ХЕРСОНСЬКА СУДНОБУДІВНА ВЕРФ", викладеного у новій редакції, затвердженого протоколом - рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" № 24/1 від 22.06.2017 року, зареєстрованого державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 року №14991070012016225 в частині відомостей про засновників (учасників) товариства) є похідними від попередньої позовної вимоги - про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ""Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 16 червня 2017 року, вони також не підлягають задоволенню. Позивачем у позовній заяві не зазначено правового обґрунтування позовних вимог, щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 22 червня 2017 року, оформленого протоколом - рішенням №24/1 та статуту ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", викладеного у новій редакції, затвердженого протоколом - рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" №24/1 від 22.06.2017 року, зареєстрованого державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 року №14991070012016225 в частині відомостей про засновників (учасників) товариства.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №923/795/17 рішення Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017 року у справі №923/795/17 залишено без змін.

В даній постанові апеляційний господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року з підстав його фіктивності, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", оформленого протоколом №24/1 від 22.06.2017 року, та визнання недійсним статуту останнього, затвердженого вказаним рішенням загальних зборів учасників в частині відомостей щодо учасників товариства. За договором купівлі-продажу від 16.06.2017 року компанія "INFOLAND INCORPORATED" передала у власність компанії "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", а компанія "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" прийняла у власність вказану частку та повністю розрахувалася за неї, сплативши 10.08.2017 року 76940 доларів США. Так як сторонами за договором купівлі-продажу від 16.06.2017 року вчинялись дії на виконання умов цього правочину з подальшим відображенням у рішенні загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 22.06.2017 року та внесенні відповідних змін до статуту останнього, що фактично вказує на настання певних правових наслідків, оспорюваний правочин не можна визнати фіктивним. За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погодилася з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності позивачем наявності необхідних ознак, які б свідчили про те, що в діях відповідачів (компанії "INFOLAND INCORPORATED" та компанії "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED") був умисел на укладення фіктивного правочину, оскільки сам факт переходу права власності на частку у статутному капіталі від відповідача-1 до відповідача-2, а також сплата останнім вартості цієї частки свідчать про наміри сторін за договором купівлі-продажу від 16.06.2017 року створити правові наслідки. Правомірним є також висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем порушення оспореним договором, рішенням загальних зборів та положень статуту прав та охоронюваних законом інтересів ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство". Посилання скаржника на те, що укладення договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року, прийняття рішення загальними зборами 22.06.2017 року та внесення відповідних змін до статуту ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" в подальшому призведе до неможливості задоволення його вимог як кредитора за договором рейсового чартеру №261-СЄФ від 08.07.2016 року ґрунтуються на припущеннях. Встановлення ж наявності/відсутності заборгованості компанії "INFOLAND INCORPORATED" перед ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство" за вказаним договором, її розміру (у разі наявності), обставин нікчемності цього договору рейсового чартеру або його відповідності вимогам чинного законодавства, перевірка майнового стану фрахтувальника тощо не входять до предмету доказування у даній справі.

Публічне акціонерне товариство "Українське Дунайське Пароплавство" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №923/795/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №923/795/17 та прийняти нове рішення у даній справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що доведення тільки факту виконання правочину є недостатнім з урахуванням певних обставин, що зумовили його укладання для Infoland Incorporated, його суб'єктного складу, наслідків які фактично створив договір купівлі - продажу для осіб які його уклали та до товариство яке змінило власника. Формальний перехід права власності на 100% частку в TOB "Перша Херсонська Суднобудівна Верфь", внаслідок якого відбулась зміна лише титульного власника не має тієї правової суті у зміні власника та виникнення правових наслідків, задля яких вчиняється правочин купівлі-продажу. Такий правочин не здійснює фактичного переходу предмета купівлі-продажу від одного власника до іншого, якщо такий власник та його органи управління представлені одними і тим ж особами, тому не можливо досягти дійсного переходу товару в розпорядження іншої особи, як цього вимагає ст. 664 ЦК України. Отже, наявність такого впливу який походить з прав учасника зумовлює те, що правочин щодо купівлі-продажу корпоративних прав, який був вчинений між попереднім та новим власником як раз має створити/змінити/бути наслідком переходу від однієї особи до іншої правомочностей управління та контролю в питаннях фінансового, комерційного, господарського діяльності і в тому числі отримання прибутку, чого сторони не намагались досягти під час укладання оспорюваного правочину. Викладені обставини, на думку скаржника, дозволяють стверджувати, що відбулись порушення норм матеріального права під час прийняття рішень про відмову у задоволені позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року з підстав його фіктивності та всіх подальших засновницьких рішень, які були прийняті внаслідок його укладання. На підтвердження того, що відповідач - 1 та відповідач - 2 є пов'язаними особами свідчить той факт, що вони мають одного й того самого кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_6. Дана інформація підтверджується витягом із ЄДР відносно TOB "Перша Херсонська Суднобудівна Верф" станом на момент підписання договору купівлі-продажу частки та після реєстрації змін засновників товариства (наявна у матеріалах справи).

Ухвалою Касаційного господарського суду від 26.03.2018 року поновлено Публічному акціонерному товариству "Українське Дунайське Пароплавство" строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №923/795/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство". Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №923/795/17 на 22 травня 2018 року.

У відзивах на касаційну скаргу відповідач 2 та відповідач 3 просять залишити рішення Господарського суду Херсонської області від 12 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року у справі №923/795/17 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.05.2018 року у зв'язку із відпусткою судді Студенця В.І. для розгляду справи №923/795/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як було встановлено господарськими судами, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року з підстав його фіктивності, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", оформленого протоколом №24/1 від 22.06.2017 року, та визнання недійсним статуту останнього, затвердженого вказаним рішенням загальних зборів учасників в частині відомостей щодо учасників товариства.

16.06.2017 року між компанією "INFOLAND INCORPORATED" ("продавець") та компанією "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" ("покупець") було укладено договір купівлі-продажу частки продавця у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Херсонська суднобудівна Верф" (далі -договір купівлі-продажу від 16.06.2017 року), за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність вказану частку та зобов'язується сплатити її вартість продавцю у розмірі та на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно пунктів 1.3, 1.4 договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року розмір частки, яка відчужується становить 100% у статутному капіталі ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", що на момент укладення цього договору складає 2001000 гривень, яка сплачена повністю.

Пунктами 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року передбачено, що за домовленістю сторін ціна продажу складає 2001000 грн., що на момент підписання цього договору еквівалентно 76940 доларів США 52 центів виходячи з офіційного курсу НБУ станом на 16.06.2017 року; зазначена в пункті 2.1 цього договору сума повинна бути перерахована покупцем на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 31.12.2017 року.

Згідно з пунктом 3.1 договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року з моменту укладення цього договору покупець стає по відношенню до товариства його новим учасником.

Положеннями пункту 3.2 договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року передбачено, що до покупця переходять всі права та обов'язки, передбачені чинним законодавством та установчими документами товариства.

Право власності на частку, що відчужується, у покупця виникає з моменту укладення цього договору (пункт 5.1.договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року).

На виконання вказаного договору платіжним розпорядженням від 10.08.2017 року компанією "INFOLAND INCORPORATED" було перераховано компанії "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" 76940 доларів США.

22.06.2017 року відбулися загальні збори учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", на яких, зокрема, було вирішено у зв'язку зі зміною учасника товариства внести і затвердити нову редакцію статуту товариства та зареєструвати його в органі державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності; уповноважити ОСОБА_7 подати установчі та усі інші необхідні документи в орган державної реєстрації для внесення змін до інформації про товариство, для реєстрації змін до установчих документів товариства у новій редакції та уповноважити вчинити усі необхідні юридичні дії пов'язані з внесенням змін до установчих документів товариства; доповнити інформацію про товариство в Єдиному державному реєстрі додатковими видами економічної діяльності юридичної особи, а саме: клас 52.10 - складське господарство; клас 52.24 - транспортне оброблення вантажів.

Вказане рішення оформлено протоколом №24/1 від 22.06.2017 року.

27.06.2017 року державним реєстратором було проведено державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", що вбачається із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002815548 від 17.07.2017 року.

Ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом зазначених норм, права або інтереси особи підлягають судовому захистові у разі їх порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

У спорах про визнання правочину недійсним, крім учасників договору, а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтями 116, 147 Цивільного кодексу України, статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" надано право учаснику товариства продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

За договором купівлі-продажу від 16.06.2017 року компанія "INFOLAND INCORPORATED" передала у власність компанії "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф", а компанія "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" прийняла у власність вказану частку та повністю розрахувалася за неї, сплативши 10.08.2017 року 76940 доларів США.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з положеннями статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у частині п'ятій статті 203 Цивільного кодексу України, так як не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним.

Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним.

Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Так як сторонами за договором купівлі-продажу від 16.06.2017 року вчинялись дії на виконання умов цього правочину з подальшим відображенням у рішенні загальних зборів учасників ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" від 22.06.2017 року та внесенні відповідних змін до статуту останнього, що фактично вказує на настання певних правових наслідків, оспорюваний правочин не можна визнати фіктивним.

Фіктивність правочину, яку скаржник пов'язує з поняттям бенефіціар у корпоративних відносинах сторін оспорюваного договору не має жодного правового обґрунтування. Позивач посилається на норму закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яка лише розкриває поняття бенефіціара. Однак при цьому скаржник не вказує норму права, яка б містила заборону на укладання подібних правочинів купівлі-продажу частки в статутному капіталі або обмежувала укладання подібних правочинів.

У зв'язку з цим, висновок зроблений скаржником про те, що правочин не мав на меті настання реальних наслідків з підстав єдиного бенефіціара у сторін та укладений між одними і тими ж особами (пов'язаними корпоративно, особисто та родинно) і тому не створив реальних змін у складі основних елементів права власності - має виключно характер припущення і не підтверджується діючим законодавством України.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли правомірного висновку щодо недоведеності позивачем наявності необхідних ознак, які б свідчили про те, що в діях відповідачів (компанії "INFOLAND INCORPORATED" та компанії "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED") був умисел на укладення фіктивного правочину, оскільки сам факт переходу права власності на частку у статутному капіталі від відповідача-1 до відповідача-2, а також сплата останнім вартості цієї частки свідчать про наміри сторін за договором купівлі-продажу від 16.06.2017 року створити правові наслідки.

Також, позивачем не доведено порушення оспореним договором, рішенням загальних зборів та положень статуту прав та охоронюваних законом інтересів ПАТ "Українське Дунайське Пароплавство". Посилання скаржника на те, що укладення договору купівлі-продажу від 16.06.2017 року, прийняття рішення загальними зборами 22.06.2017 року та внесення відповідних змін до статуту ТОВ "Перша Херсонська суднобудівна Верф" в подальшому призведе до неможливості задоволення його вимог як кредитора за договором рейсового чартеру №261-СЄФ від 08.07.2016 року ґрунтуються на припущеннях. Встановлення ж наявності/відсутності заборгованості компанії "INFOLAND INCORPORATED" перед ПрАТ "Українське Дунайське Пароплавство" за вказаним договором, її розміру (у разі наявності), обставин нікчемності цього договору рейсового чартеру або його відповідності вимогам чинного законодавства, перевірка майнового стану фрахтувальника тощо не входять до предмету доказування у даній справі.

Доводи скаржника, що на фіктивність укладеного договору вказує той факт, що кінцевими бенефіціарами компанії "INFOLAND INCORPORATED" та компанії "KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED" є одна й та сама особа є безпідставними та необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не містить заборони на укладення подібних правочинів. До того ж зазначені доводи не спростовують того факту, що дії сторін оспореного договору створили юридичні наслідки у вигляді переходу права власності на частку у статутному капіталі від однієї юридичної особи до іншої, що само по собі свідчить про відсутність ознак фіктивності цієї угоди.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 12.10.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року у справі №923/795/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

І. Ткач