Історія справи
Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №908/1998/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/1998/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2017 (суддя - Федорова О.В.) та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (головуючий - суддя Попков Д.О., судді Зубченко І.В. і Радіонова О.О.)
у справі № 908/1998/17
за позовом Товариства
до комунальної установи "Міська клінічна лікарня №3"
про стягнення 248 798,52 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року Товариство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до комунальної установи "Міська клінічна лікарня №3" (далі - Комунальна установа) про стягнення 248 798,52 грн. заборгованості за виконані проектні роботи відповідно до умов договору на виконання проектних робіт від 01.11.2016 №433.АС.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.11.2016 № 433.АС щодо оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2017, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на прийняття оскаржуваних судових рішень зі справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 зі справи № 908/1998/17, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Товариство посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм статей 14, частини третьої 632, частини першої та другої статті 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Товариство стверджує, що: висновок судів попередніх інстанцій щодо того, що сторони не вносили змін до договору, а тому він повинен був виконуватися в погодженій редакції є необґрунтованим, оскільки фактична вартість виконаних робіт згідно із завданням та додатковим завданням склала 267 748,52 грн.; також відповідно до умов договору наданий 21.04.2017 на вказану суму акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором вважається підписаним замовником з огляду на відсутність зауважень до нього; те, що вартість робіт не була повідомлена замовнику раніше, пояснюється тим, що вона стала відома тільки після проведення експертизи, про що свідчить експертний звіт від 29.03.2017 № 08-0135-17; договір є виконаним тоді, коли його виконали обидві сторони, проте в даному випадку Комунальна установа свої зобов'язання не виконала; вказівка в акті від 21.12.2016 про те, що оплата здійснюється за 0.7000034 виконаних на той час робіт свідчить про те, що на момент оплати 18 950 грн. ця оплата не повністю покривала виконані проектні роботи; замовник повинен був заявити про свою незгоду, якщо вважав нову ціну відступом від умов договору, але він цього не зробив та прийняв роботи.
20.04.2018 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Комунальної установи надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач стверджує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
У відзиві Комунальна установа вказує на те, що:
- відповідач є комунальним закладом, власником якого є Запорізька міська рада; Комунальна установа зобов'язана проводити закупівлю товарів, робіт та послуг через електронну систему закупівель Prozorro; 10.10.2016 було розміщено оголошення на проведення торгів на закупівлю робіт з проектування "Капітального ремонту благоустрою території комунального закладу "Міська клінічна лікарня №3"; за результатами проведеного аукціону переможцем вказаних робіт став позивач з пропозицією виконати проектування за 18 950 грн.;
- саме на суму 18 950 грн. Комунальна установа та Товариство уклали договір на виконання проектних робіт №433.АС;
- пунктом 3.3 договору від 01.11.2016 № 433.АС встановлено, що перегляд ціни договору обґрунтовується розрахунком та оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод;
- ніяких додаткових угод між сторонами щодо зміни вартості робіт не укладалося, у договорі сторонами узгоджено вартість робіт у сумі 18 950 грн., яка в ході виконання робіт не змінювалася;
- пунктом 3.2 договору № 433.АС передбачена можливість уточнення ціни робіт, проте таке уточнення ціни "не є автоматичним";
- у додатковому завданні від 29.11.2016 сторони договору визначили обсяг додаткових робіт, але зміну вартості робіт, що визначена пунктом 3.1 договору, сторони не здійснювали;
- абзацом другим пункту 4.4 договору №433.АС передбачено, що підрядник в разі неотримання згоди на внесення змін до договору, які стосуються коригування строків та вартості робіт, має право не приймати такі зміни та діяти в межах предмета попередньо підписаного договору;
- позивачем не надано ніяких розрахунків в обґрунтування збільшення вартості робіт та ніяких додаткових угод не укладалося; відповідачем оплачено вартість робіт у сумі 18 950 грн.;
- акт від 21.12.2016 № 977 дійсно мав проміжний характер, адже "позитивного звіту" державного підприємства "Укрдержбудекспертизи" на дату складання акта позивачем надано не було, тому оплата відповідачем робіт мала достроковий характер;
- твердження скаржника про те, що відповідачем не висловлено зауважень після надання йому акта на підпис є необґрунтованим, оскільки пункт 2.14 договору стосується тільки порядку підписання акта виконаних робіт, а не зміни зобов'язань, встановлених договором;
- 21.04.2017 сторонами виконано свої зобов'язання за договором (відповідач здійснив оплату, а позивач виконав роботи), проте 21.04.2017 позивачем надано додаткову угоду про збільшення вартості вже виконаних та оплачених робіт, що є порушенням статті 632 ЦК України.
Розгляд касаційної скарги позивача здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 Господарського процесуального кодекс України (далі - ГПК України; у редакції, чинній з 15.12.2017).
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 01.11.2016 Комунальною установою (замовник) та Товариством (підрядник) було укладено договір № 433.АС на виконання проектних робіт (далі - Договір);
- пунктом 1.1 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання виконати проектні роботи - виготовити проектно-кошторисну документацію по об'єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території КЗ "Міська клінічна лікарня №3" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9 (ремонт та заміна паркану, воріт, хвірток, встановлення шлагбаумів; покриття, заміна покриття під'їзних шляхів зовнішніх та внутрішніх, тротуарів; виконання облаштування газонів, клумб; ремонт покриття майданчику для сміття, з урахуванням вимог законодавства з санепідемрежиму)" згідно із завданням на проектування та вихідними даними, супровід експертизи проектно-кошторисної документації в державному підприємстві "Укрдержбудекспертиза" в місті Запоріжжя, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити підряднику вартість виконаних робіт;
- пунктами 1.2, 1.3 Договору визначено, що роботи за цим договором здійснюються відповідно до вихідних даних, наданих замовником та вимог, визначених у завданні на проектування. Результатом виконання проектних робіт по об'єкту є виготовлена підрядником проектна документація та отриманий позитивний експертний висновок експертної організації державної форми власності;
- згідно з умовами пунктів 1.4, 1.5 Договору замовник здійснює фінансування підрядника за рахунок бюджетних коштів, наданих для фінансування предмета договору, в межах яких буде проводитися оплата підряднику. Проходження експертизи проектно-кошторисної документації в експертній організації державної форми власності здійснюється підрядником за рахунок замовника;
- відповідно до пункту 5.1 Договору строк виконання проектних робіт розпочинається з моменту, передбаченого пунктами 2.1, 2.3 Договору, та складає 60 календарних днів;
- пунктом 2.8 Договору встановлено, що підрядник зобов'язується не пізніше 3-х робочих днів після настання кінцевого терміну, визначеного у пункті 5.1 Договору, передати замовнику результати виконаних робіт на паперовому носії у чотирьох примірниках, додатково на електронному носії у нередагованому форматі на об'єкт та скласти і підписати акт приймання-передачі проектної документації;
- згідно з пунктом 2.9 Договору замовник зобов'язується не зволікати із прийманням результатів виконаних проектних робіт та підписати акт приймання-передачі проектної документації протягом 5 робочих днів з моменту його надання;
- сторони погодили у пункті 2.10 Договору, що в разі непідписання замовником акта приймання-передачі проектної документації в обумовлені договором строки та ненадання мотивованої відмови від його підписання з переліком недоліків, що підлягають усуненню, акт приймання-передачі проектної документації вважається підписаним, а роботи - прийнятими;
- згідно з пунктами 2.11, 2.12, 2.14 Договору після підписання сторонами акта приймання-передачі проектної документації в порядку пунктів 2.9, 2.10 Договору підрядник надає замовнику акт виконаних робіт (надання послуг) по договору. Замовник зобов'язується не зволікати із підписанням акта виконаних робіт (надання послуг) протягом 5 робочих днів з моменту його надання. В разі непідписання замовником акта виконаних робіт (надання послуг) в обумовлені договором строки та ненадання мотивованої відмови від його підписання з переліком недоліків, що підлягають усуненню, акт виконаних робіт (надання послуг) вважається підписаним, а роботи - прийнятими;
- відповідно до пункту 3.4 Договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником підряднику протягом 10 календарних днів після передачі результатів робіт та підписання акта виконаних робіт (надання послуг);
- пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна договору складає 18 950,00 грн., в т.ч. ПДВ складає 3 158,33 грн. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмета договору та вартості експертизи. Ціна договору не враховує узгоджень;
- пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що ціна робіт може уточнюватися протягом виконання зобов'язань у випадках: уточнення фактично виконаних робіт та глав 1-9, уточнення фактично понесених підрядником витрат, зміни проектних рішень за ініціативою замовника, виявлення необхідності проведення непередбачених робіт, які не було враховано на стадії укладання договору, а також отримання додаткових технічних умов, узгоджень, виникнення обставин непереборної сили, зміни законодавства у ціноутворенні або зміни порядку відрахувань податків, надання замовником додаткового завдання на проектування;
- відповідно до пункту 3.3 Договору перегляд ціни договору обґрунтовується розрахунками та оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод; сторони узгодили та підписали договірну ціну на виконання проектно-вишукувальних робіт, а також зведений кошторис на проектні і вишукувальні роботи в розмірі 18 950,00 грн.;
- відповідно до абзацу другого пункту 4.4 Договору підрядник має право у випадку внесення замовником змін відкоригувати строки та вартість робіт за договором шляхом направлення замовнику відповідного листа. У випадку ненадання замовником згоди на зміну вартості та строків виконання робіт у зв'язку з внесення змін підрядник має право не приймати такі зміни та діяти в межах попереднього підписаного договору;
- пунктом 8.1 договору встановлено, що останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором;
- на виконання умов договору Комунальною установою було надано затверджене завдання на проектування по об'єкту: "Капітальний ремонт благоустрою території комунального закладу "Міська клінічна лікарня № 3" за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 9 (ремонт та заміна паркану, воріт, хвірток, встановлення шлагбаумів; покриття, заміна покриття під'їзних шляхів зовнішніх та внутрішніх, тротуарів; виконання облаштування газонів, клумб; ремонт покриття майданчику для сміття, з урахуванням вимог законодавства з санепідемрежиму), що було погоджені із директором департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради (додаток №1 до Договору від 23.11.2016); 29.11.2016 замовником було затверджено додаткове завдання на проектування, погоджене з директором департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради;
- 21.12.2016 сторонами без заперечень було підписано акт виконаних робіт (надання послуг) № 977 на обумовлену Договором вартість робіт - 18 950 грн.; в акті зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) немає; відповідачем оплачено виконані роботи за цим актом в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2016 № 13;
- 21.04.2017 позивачем було передано відповідачу (про що свідчить підпис головного лікаря Івахненко О.М. та вхідний штамп) акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.04.2017, який, відповідно до його змісту, є актом приймання-передачі проектно-кошторисної документації та за яким, в свою чергу, відповідачу було передано робочий проект, кошторисну документацію в паперовому виді, проектно-кошторисну документацію на CD-R диску та оригінал експертного звіту від 29.03.2017 № 08-0135-17. При цьому 21.04.2017 підрядником були передані із супровідним листом від 21.04.2017 №280/17 для підписання замовнику додаткові угоди до Договору. Відповідно до однієї з цих додаткових угод пропонувалося збільшити строк виконання проектних робіт до 180 днів, а відповідно до іншої пропонувалося збільшити обсяг фінансування робіт, зокрема, передбачено, що в 2016 році обсяг фінансування складає 18 950,00 грн., а в 2017 році - 248 798,52 грн.;
- з урахуванням вказаних додаткових угод підрядник направив замовнику для підписання із супровідним листом від 21.04.2017 № 283/1/17 акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за Договором на суму 248 798,52 грн. Даний акт отримано замовником 21.04.2017, про що свідчить відповідна відмітка за вх. № 118/01-13;
- 19.09.2017 підрядник звернувся до замовника з вимогою оплатити наявний борг за Договором в сумі 248 798,52 грн.; листом від 21.09.2017 №163/01-03 замовник повідомив, що переможна пропозиція на аукціоні за лот №2 "Капітальний ремонт благоустрою території Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №3" складала 18 950 грн., на яку і було укладено Договір, оплата проведена у повному обсязі, додаткове фінансування не було передбачено у 2016, тому додаткові угоди з Товариством не укладалися.
Несплата Комунальною установою (замовником) заборгованості за фактично виконані роботи в сумі 248 798,52 грн. стала підставою для звернення Товариства до господарського суду з позовом у даній справі.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що: додаткове завдання на виконання робіт не є додатковою угодою сторін та визначає лише обсяг робіт, а не їх вартість; запропоновані позивачем додаткові угоди щодо зміни строків виконання робіт та ціни відповідачем не підписані, а тому такі додаткові угоди є неукладеними, оскільки сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору в належній формі. Крім того, Договір був укладений в процедурі закупівлі через систему електронних публічних державних закупівель Prozorro; за результатами проведеного аукціону переможцем було визначено Товариство з пропозицією виконати проектування за 18 950 грн., тому подальша зміна ціни підрядником в односторонньому порядку є безпідставною. Відповідачем оплачено погоджену ціну за виконання проектних робіт за Договором у погодженому розмірі в повному обсязі.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення заявлених позивачем сум.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання; стаття 610 ЦК України).
Згідно із статтями 837, 882, 887, 888 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За приписами части першої та другої статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх; до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Положеннями статті 890 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний, зокрема: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (пункт 1 частини першої статті 889 ЦК України).
Відповідно до статті 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що кошторис за Договором є твердим. Ціна чітко визначена у Договорі в розмірі 18 950 грн. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору та вартості експертизи; пунктом 3.2 Договору передбачена можливість уточнення ціни робіт протягом виконання зобов'язань у випадках: уточнення фактично виконаних робіт та глав 1-9, уточнення фактично понесених підрядником витрат, зміни проектних рішень за ініціативою замовника, виявлення необхідності проведення непередбачених робіт, які не було враховано на стадії укладання договору, а також отримання додаткових технічних умов, узгоджень, виникнення обставин непереборної сили, зміни законодавства у ціноутворенні або зміни порядку відрахувань податків, надання замовником додаткового завдання на проектування; пунктом 3.3 Договору передбачено, що перегляд ціни договору обґрунтовується розрахунками та оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства про стягнення 248 798,52 грн., суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що сторони при укладенні Договору узгодили договірну ціну - 18 950 грн.; відповідачем виконані роботи відповідно до акта виконаних робіт (надання послуг) від 21.12.2016 № 977 та їх оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2016 № 13; додаткові угоди до Договору стосовно зміни строку та ціни виконаних робіт, які були направлені позивачем на погодження відповідачу, не були підписані останнім, а тому вказані угоди є неукладеними і не можуть породжувати для замовника робіт правових наслідків, в тому числі таких, як прийняття та оплата додаткових робіт.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, попередні інстанції, зосередившись на питаннях обов'язковості укладення додаткових угод та внесенні змін щодо строку та ціни виконаних робіт підрядником, залишили поза увагою та не дослідили питання щодо такого: чим зумовлена різниця в сумі виконаних робіт відповідно до акта виконаних робіт (надання послуг) від 21.12.2016 № 977 та акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 21.04.2017 за Договором; які роботи були фактично виконані Товариством та передані Комунальній установі; чи виконані Товариством роботи понад обумовлений обсяг робіт, щодо яких встановлена ціна у розмірі 18 950 грн.; які роботи фактично прийнято відповідачем, їх обсяг та вартість (зокрема, чи прийнято ним роботи, виконані понад обумовлений Договором обсяг, якщо такі роботи виконувалися, хоча б й без відображення їх в акті виконаних робіт, підписаному сторонами; а якщо їх не прийнято, то чи заявляв відповідач про свою відмову від їх прийняття).
За таких обставин попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог статті 47 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду даної справи названими судовими інстанціями) і частини першої статті 43 названого Кодексу (в тій же редакції) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а саме - не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування.
Касаційний господарський суд бере до уваги й те, що за положеннями статті 236 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п'ята).
Порушення попередніми судовими інстанціями відповідних норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.
Водночас суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням викладеного та відповідно до статті 310 ГПК України рішення і постанова з даної справи підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 зі справи № 908/1998/17 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов