Історія справи

Постанова КГС ВП від 12.03.2025 року у справі №916/626/18
Ухвала КГС ВП від 21.01.2019 року у справі №916/626/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - Кузьміної Г. А. (адвокат), Прохорова Ю. Г. (адвокат),

відповідача - Гершман Л. В. (адвокат),

розглянув касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 (судді: Лавриненко Л. В. (головуючий), Аленін О. Ю., Філінюк І. Г.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія"

про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод"

про зобов'язання вчинити певні дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" (далі - Залізниця в особі філії "ДВРЗ") звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" (далі - Товариство) про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії з підстав неналежного виконання умов договору про надання послуг від 11.07.2016 № 07/16/11/01-Р (далі - договір).

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні напіввагони у кількості 152 одиниці, які є власністю Залізниці і були надані Товариству на виконання умов договору, після закінчення строку дії цього договору Товариство не повернуло. При цьому позивач зазначив, що 119 одиниць напіввагонів перебувають на тимчасово окупованій території України, а 33 одиниці напіввагонів продовжують залишатись у користуванні відповідача.

3. У травні 2018 року Товариство звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Залізниці в особі філії "ДВРЗ", в якій, посилаючись на неналежне виконання умов договору, просило:

1) зобов'язати Залізницю в особі філії "Центр транспортної логістики" повернути на станцію приписки напіввагонів - "Дарниця" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Залізниці (код станції 320007) порожні напіввагони у кількості 1 032 одиниці (за номерами, які наведено у пункті 2 прохальної частини зустрічного позову) для їх передачі за актами подачі/повернення вагонів Товариству та внесення даних по власних вантажних вагонах до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) для проставлення ознаки "Оператор ТОВ "Вантажна транспортна компанія" (код оператора 75);

2) зобов'язати Залізницю в особі Філії "Центр транспортної логістики" в день прибуття порожніх напіввагонів у кількості 1 032 одиниці (за номерами напіввагонів, визначеними у пункті 3 прохальної частини зустрічного позову) на станцію приписки - "Дарниця" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Залізниці (код станції 320007) виключити з даних по власних вантажних вагонах автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) - ознаку курсування вагону - як власного під управлінням філії "Центр транспортної логістики";

3) зобов'язати Залізницю в особі філії "ДВРЗ" в день прибуття порожніх напіввагонів на станцію приписки "Дарниця" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Залізниці (код станції 320007) передати Товариству за актами подачі/повернення 1 032 одиниці напіввагонів (за номерами, переліченими у пункті 4 прохальної частини зустрічного позову);

4) зобов'язати Залізницю в особі філії "ДВРЗ" з дня передачі Товариству за актами подачі/повернення 1 032 одиниць напіввагонів, для забезпечення здійснення перевезень вантажу згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затвердженими Міністерством транспорту України від 20.08.2001 № 542, надати безперервно послуги з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб протягом одного року, а саме: надати протягом першого, другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого, восьмого, дев'ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого місяців з дня передачі Товариству за актами подачі/повернення 1 032 одиниць напіввагонів, послуги в обсязі 32 398 вагонодіб для перевезення вантажу (вагою 75 629 тон) напіввагонами у кількості 1 065 одиниць (за номерами, які вказані у пункті 5 прохальної частини зустрічного позову);

5) зобов'язати Залізницю в особі філії "ДВРЗ" в день прибуття порожніх напіввагонів (за номерами, переліченими у пункті 6 прохальної частини зустрічного позову) на станцію приписки "Дарниця" Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Залізниці (код станції 320007) підтвердити через автоматизоване робоче місце (АРМ) "Вантажні вагони компаній-операторів" операцію "передача власних вагонів в оперативне управління" для проставлення ознаки "оператор Товариство" (код оператора 75);

6) зобов'язати Залізницю призупинити дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів від 19.02.2018 на напіввагони (за номерами, переліченими у пункті 7 прохальної частини зустрічного позову) на строк 1 (один) рік з дня початку надання Залізницею послуг з організації перевезень загальним обсягом 388 787 вагонодіб, а саме:

- встановити, що строком в 1 (один) рік з дня початку надання Залізницею в особі філії "ДВРЗ" послуг з організації перевезень загальним обсягом 388 787 вагонодіб напіввагонами у кількості 1 065 одиниць розрахунок плати за перевезення вантажу у напіввагонах здійснюється за тарифною схемою 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов'язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу, з базовою ставкою плати - інфраструктурна складова (Івл) для власного або орендованого вагона;

- у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення, нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов'язані з ними послуги за тарифною схемою 1 як для універсального власного рухомого складу із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;

- встановити на строк в 1 (один) рік з дня початку надання Залізницею в особі філії "ДВРЗ" послуг з організації перевезень загальним обсягом 388 787 вагонодіб напіввагонами у кількості 1 065 одиниць, здійснювати розрахунок плати за перевезення у порожньому стані напіввагонів за переліченими номерами (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту) за тарифною схемою 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу;

- у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення, нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, та пов'язані з ними послуги за тарифною схемою 14 із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;

7) зобов'язати Залізницю своїм розпорядженням довести до відома усіх причетних співробітників порядок розрахунку плати за перевезення вантажу і плати за перевезення у порожньому стані у напіввагонах (за номерами, переліченими у пункті 8 прохальної частини зустрічного позову), стосовно яких призупинено дію Порядку визначення плати за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів від 19.02.2018 строком на один рік з дня початку надання послуг Товариству, а саме:

- строком на 1 (один) рік з дня початку надання Залізницею в особі філії "ДВРЗ" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1 032 одиниць, розрахунок плати за перевезення вантажу у зазначених напіввагонах здійснюється за тарифною схемою 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу, з базовою ставкою плати - інфраструктурна складова (Івл) для власного або орендованого вагона;

- у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги за тарифною схемою 1 як для універсального власного рухомого складу із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;

- на строк 1 (один) рік з дня початку надання Залізницею в особі філії "ДВРЗ" послуг з організації перевезень загальним обсягом 376 838 вагонодіб напіввагонами у кількості 1 032 одиниць, здійснюється розрахунок плати за перевезення у порожньому стані вказаних напіввагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту) за тарифною схемою 14 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, як для універсального власного рухомого складу;

- у перевізних документах при відправленні чи при видачі вантажу (накладній внутрішнього сполучення та накладній у міжнародному сполученні) у відповідних графах проставляється загальна плата за перевезення нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги за тарифною схемою 14 із застосуванням коригуючих коефіцієнтів;

8) розпорядженням Залізниці зобов'язати філію "Головний інформаційно-обчислювальний центр" додати до переліку особливих умов таблиці "Вагони, які пересуваються в особливих умовах" умову "перевезення у власних вагонах філії "ДВРЗ" оператор Товариство (код оператора 75) на умовах власного рухомого складу за дозволом УЗ № від " з завантаженням переліку напіввагонів (за номерами напіввагонів, визначеними у пункті 9 прохальної частини позову) в підсистему введення нормативно - довідкової інформації (ПСВ НДІ) та підключенням в автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями на залізничному транспорті України (АСК ЕП УЗ), внесення змін до програмного забезпечення щодо оформлення перевізних документів;

9) розпорядженням Залізниці зобов'язати Департамент комерційної роботи та філію "Головний інформаційно-обчислювальний центр" забезпечити внесення до складу Довідника штемпелів та відміток перевізного документа та їх відповідності особливим відміткам та приміткам вагонного листа і натурного листа вантажного поїзда нової відмітки "перевезення у власних вагонах філії "ДВРЗ" оператор Товариство (код оператора 75) на умовах власного рухомого складу за дозволом УЗ № ___ від ___".

4. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Залізниця в особі філії "ДВРЗ" не виконала належним чином умови договору (не виконала заявки Товариства, які подавалися в період дії договору). На думку Товариства, саме у Залізниці в особі філії "ДВРЗ" існують зобов'язання перед Товариством в частині надання послуг за договором в обсязі невиконаних заявок та передачі під операторське управління Товариству додаткової кількості напіввагонів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 (суддя Демешин О. А.) Залізниці в особі філії "ДВРЗ" у задоволенні позову відмовлено; зустрічний позов Товариства задоволено у повному обсязі.

6. Рішення місцевого господарського суду в частині відмови Залізниці в особі філії "ДВРЗ" у задоволенні позову про зобов'язання Товариства повернути спірні напіввагони у кількості 152 одиниці обґрунтоване тим, що на частину цих напіввагонів у кількості 119 одиниць поширюється дія форс-мажорних обставин, оскільки ці піввагони перебувають в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема на станціях: Ясинувата, Горлівка, Ханженкове, Нижньокринка, Постникове, Сентянівка, Дебальцеве - Сортувальна, Карахаш, Софіно - Брідська, Кипуча, Іловайськ, Харцизьк. Виникнення форс-мажорних обставин підтверджується наявними в матеріалах справи сертифікатами Торгово-промислової палати України від 25.04.2017 № 7521 та від 25.04.2017 № 7652.

Відмовляючи Залізниці в особі філії "ДВРЗ" у задоволенні позову в частині покладення на Товариство обов'язку повернути 33 піввагони, місцевий господарський суд виходив з того, що після 11.07.2017 перевізник продовжував надавати послуги Товариству за договором цією кількістю напіввагонів, а тому на підставі положень статті 764 ЦК України цей договір є пролонгованим на той самий строк і на тих же умовах.

Задовольняючи зустрічний позов Товариства, місцевий господарський суд послався на постанову Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/14272/17 та здійснив власний розрахунок обсягу вагонодіб, необхідних для виконання зобов'язань Залізниці в особі філії "ДВРЗ" за договором.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 скасовано частково: позов Залізниці в особі філії "ДВРЗ" задоволено частково; зобов'язано Товариство повернути Залізниці в особі філії "ДВРЗ" напіввагони у кількості 33 одиниці з виключенням з операторського управління Товариства через АРМ "Вантажні вагони компанії-оператора"; в іншій частині рішення за первісним позовом залишено без змін; Товариству у задоволенні зустрічного позову до Залізниці в особі філії "ДВРЗ" про зобов'язання виконати умови договору в натурі відмовлено.

8. Постанову аргументовано тим, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про продовження дії договору, оскільки положення наведеної норми не регулюють правовідносин, які виникли з укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з організації перевезень вантажів.

Також апеляційний суд зазначив, що договором не передбачено права його учасників забезпечувати виконання їх зобов'язань притриманням або будь-яким іншим з перелічених у статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) видів забезпечення виконання зобов'язання, тому Товариство не має права утримувати у себе належні Залізниці 33 одиниці напіввагонів на підставі статей 546, 594 ЦК України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про неможливість повернення 119 одиниць напіввагонів протягом дії форс-мажорних обставин.

Відмову у задоволенні зустрічних вимог Товариства до Залізниці в особі філії "ДВРЗ" про зобов'язання виконати умови договору в натурі апеляційний суд мотивував недоведеністю відповідності заявлених нею у зустрічному позові вимоги змісту порушених перевізником зобов'язань, а саме:

- договір не містить обов'язку Залізниці в особі філії "ДВРЗ"надавати послуги з організації перевезень вантажів напіввагонами за номерами, які перелічені у прохальній частині зустрічного позову;

- Товариством не надано доказів, а господарським судом першої інстанції не перевірено можливості використання перелічених напіввагонів для виконання умов договору та чи не задіяні ці напіввагони у виконанні зобов'язань Залізницею в особі філії "ДВРЗ" перед третіми особами;

- мотивувальна частина рішення не містить правового обґрунтування задоволення інших вимог зустрічного позову і аналізу відповідності цих вимог змісту та характеру зобов'язань Залізниці в особі філії "ДВРЗ", такого обґрунтування немає і у зустрічній позовній заяві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі Залізниця просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду частково, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

10. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, Залізниця посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неврахування всіх обставин справи та не надання належної оцінки всім доказам, наголошує, що:

1) Товариство повідомило про форс-мажор з порушенням строків встановлених умовами договору, а тому не може бути звільнено від виконання зобов'язання;

2) сертифікати не можуть бути підставою для звільнення від виконання зобов'язання, бо звільняють лише від відповідальності за не виконання або неналежне виконання;

3) у сертифікатах наявні недоліки.

12. Також Залізницею заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з тих міркувань, що суди першої та апеляційної інстанції під час ухвалення судових рішень у справі відійшли від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/4345/14.

Розглянувши це клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки те, що скаржник вважає різною судовою практикою, насправді є правовою оцінкою судом відмінних одна від одної сукупностей обставин і зібраних доказів у кожній конкретній справі.

13. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, Товариство посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статей 3, 6, 8, 11, 594, 627, 628, 629, 631, 638, 759, 760, 762, 764, 765 ЦК України і статей 174, 179, 180, 181, 191, 283, 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України), та порушення норм процесуального права, а саме статей 2, 3, 75, 202, 216, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошує, що:

1) апеляційний суд неправомірно відмовив у відкладенні судового засідання;

2) апеляційний суд не надав оцінки обставинам продовження сторонами виконання договору та неправильно визначив правову природу договору;

3) апеляційний суд не врахував, що притримання виникає безпосередньо із закону;

4) Залізниця не заперечувала щодо саме тих напіввагонів, які визначило Товариство у прохальній частині зустрічної позовної заяви;

5) апеляційний суд ухилився від вирішення спору.

Узагальнені доводи інших учасників справи

14. Товариство у відзиві на касаційну скаргу Залізниці просить залишити її без задоволення з огляду на те, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували статтю 617 ЦК України, статтю 218 ГК України і врахували існування форс-мажорної обставини, яка унеможливлює виконання зобов'язань за договором, а більшість інших доводів скаржника зводяться до переоцінки доказів та повторного встановлення обставин.

15. Залізниця у відзиві на касаційну скаргу Товариства просить залишити її без задоволення з тих мотивів, що строк дії договору закінчився 11.07.2017, оскільки жодних додаткових угод про його продовження сторони не укладали; необґрунтованим є посилання на норми права, що стосуються змішаного договору (договору оренди); вимоги зустрічного позову не відповідають нормам чинного законодавства щодо здійснення вантажних перевезень залізничним транспортом та умовам укладеного сторонами договору.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16. 11.07.2016 між Залізницею в особі філії "ДВРЗ" (виконавець) та Товариством (замовник) укладено договір, за умовами якого:

- виконавець від свого імені та за рахунок Товариства надає послуги з організації перевезень вантажів піввагонами, власності виконавця (далі - вагони) (пункт 1.1);

- кількість вагонів для здійснення послуги, їх номери, модель, дата та станція початку здійснення перевезення, дата та станція повернення вагону після здійснення перевезення відображаються в актах подачі/повернення вагонів (пункти 1.2);

- послуги надаються тільки для перевезення вантажів, дозволених до перевезення у піввагонах згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та угод про залізничні міжнародні сполучення (пункт 1.3);

- послуги надаються на території України (крім станцій АР Крим), країн СНД та Балтії, при цьому одна зі станцій (навантаження або вивантаження) повинна знаходитись в межах України. Станцією закінчення здійснення перевезення (надання послуг) не може бути станція, яка знаходиться в межах тимчасово окупованих територій, що визначені чинним законодавством України; територій Донецької, Луганської областей в географічних межах цих адміністративно-територіальних одиниць (пункт 1.4);

- протягом строку дії договору виконавець зобов'язаний розглядати письмові заявки замовника на перевезення. У випадку непогодження заявок надавати замовнику відповідь протягом 3-х робочих діб з моменту отримання заявки (підпункт 2.1.1 пункту 2.1);

- на виконавця покладено обов'язок складати акти наданих послуг (додаток № 3) з нарахування сум платежів згідно з умовами пункту 3.6. розділу 3 цього договору та надавати їх для оформлення замовнику не пізніше 7-го числа місяця наступного за звітним (підпункт 2.1.2 пункту 2.1);

- замовник зобов'язаний належним чином оформляти та узгоджувати з регіональними філіями Залізниці заявки і плани на перевезення вантажів у вагонах виконавця (підпункт 2.2.1 пункту 2.2);

- на замовника покладено обов'язок завчасно, за 7 днів до дати подачі вагонів, відправляти виконавцю заявку відповідно до місячного плану перевезень, узгодженого з залізницею (дирекцією залізничних перевезень) та/або електронною поштою (додаток № 4) стосовно перевезення, яке планується (підпункт 2.2.3 пункту 2.2);

- розрахунок ставки за кожен вагон за кожну добу визначається Протоколом договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1) (пункт 3.1). Відповідно до Протоколу № 1 узгодження договірної ціни до договору про надання послуг, сторони дійшли згоди встановити ставку за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг у розмірі 200,00 грн. Місячна вартість надання послуг перераховується на підставі актів подачі/повернення вагонів;

- період надання послуг починається з дати підписання акта подачі/повернення вагонів (пункт 3.3);

- сплата за надання виконавцем послуги у поточному періоді (календарному місяці) здійснюється замовником згідно з умовами цього договору відповідно до кількості вагонів, якими надається послуга, на підставі актів подачі/повернення вагонів (додаток № 2) (пункт 3.2 у редакції додаткової угоди від 31.10.2016 № 1);

- оплата послуг виконавця здійснюється замовником в національній валюті України шляхом 100 % передоплати вартості послуг за поточний період (календарний місяць) надання послуг протягом перших 5-ти календарних днів місяця, в якому будуть надаватись послуги, за реквізитами, зазначеними у розділі 12 цього договору. Оплата послуг виконавця здійснюється відповідно до умов цього договору, та кількості вагонів, якими надається послуга, станом на перше число місяця, за який здійснюється передоплата, згідно з актами подачі/повернення вагонів і ставкою, визначеною Протоколом узгодження договірної ціни, що діє на дату здійснення передоплати (пункт 3.5 у редакції додаткової угоди від 31.10.2016 № 1);

- щомісячна вартість послуг визначається з розрахунку ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг (додаток № 3), згідно з протоколами узгодження договірної ціни (додаток 1) та нараховується на підставі актів подачі/повернення вагонів (пункт 3.6);

- договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами та діє 1 рік, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків. Строк дії договору може змінюватись за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 10.1).

17. На виконання умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів піввагонами від 11.07.2016 № 07/16/11/01-Р Залізниця за актами подачі/повернення №№ 1- 70 передало Товариству напіввагони загальною кількістю 183 одиниці.

18. Відповідно до актів подачі/повернення вагонів від 17.07.2017 № 71, від 18.07.2017 № 72, від 19.07.2017 № 73, від 19.07.2017 № 74 напіввагони загальною кількістю 31 одиниця було повернуто Залізниці.

Позиція Верховного Суду

19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Залізниці не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу Товариства слід задовольнити з таких підстав.

20. Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21. Постановою Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/14272/17 встановлено факт порушення Залізницею в особі філії "ДВРЗ" зобов'язань, що полягає у наданні виконавцем послуг не в повному обсязі.

Зокрема Верховним Судом у справі № 910/14272/17 встановлено, що протягом строку дії договору Товариство щомісячно подавало заявки на подачу вагонів в кількості 1 200 одиниць на кожний календарний місяць загальною кількістю в 13 заявок, щодо жодної з яких не було заперечень Залізниці у порядку, встановленому підпунктом 2.1.1 договору (протягом трьох робочих діб з моменту отримання заявки). Отже, умови договору та зміст заявок Товариства свідчать про погодження сторонами строку виконання зобов'язань із надання напіввагонів протягом календарного місяця по кожній із щомісячних заявок, при загальному строку дії договору в один рік (липень 2016 року - липень 2017 року) (пункт 10.1 договору) Таким чином, зобов'язання Залізниці з подачі замовленої Товариством кількості напіввагонів виникало з першого числа кожного календарного місяця, на який він погодив відповідну заявку, в кількості 1 200 одиниць, а ненадання у цей період погодженої кількості напіввагонів та послуг з організації перевезень є порушенням Залізниці зобов'язань за договором. При цьому закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язань Залізниці, які виникли внаслідок його укладення та не були виконані на момент припинення договору. Також закінчення дії договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, які виникли внаслідок його укладення, зокрема, така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за договором щодо надання відповідних послуг позивачу.

22. Наведені висновки Верховного Суду повністю узгоджуються з приписами чинного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Відповідно до частини 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17.

До того ж, як установлено судом першої інстанції і не заперечувалося Залізницею, за період з серпня 2017 року по квітень 2018 року включно, тобто по день звернення Товариства із зустрічним позовом, Залізниця в особі філії "ДВРЗ" продовжила надання замовнику послуг з організації перевезень, що зокрема підтверджується фактом прийняття виконавцем попередньої оплати від замовника, виставленням рахунків на оплату та підписанням всіх актів наданих послуг за цей період із посиланням на договір від 11.07.2016 № 07/16/11/01-Р.

З огляду на те, що зобов'язання Залізниці в особі філії "ДВРЗ" перед Товариством з надання послуг за договором досі існують, Верховного Суду вважає, рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 в частині відмови Залізниці у задоволенні позову щодо зобов'язання Товариства повернути Залізниці в особі філії "ДВРЗ" напіввагони у кількості 33 одиниці підлягає залишенню в силі, а постанову апеляційного суду в цій частині слід скасувати.

23. Оскільки постановою Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/14272/17 визнано, що Залізницею не у повному обсязі виконано зобов'язання за договором, станом на день звернення до суду з позовом договір про надання послуг з організації перевезень діяв і відповідно виконавець має продовжити надавати послуги з організації перевезень до повного виконання взятих на себе зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у частині часткового задоволення зустрічного позову.

До того ж, Верховний Суд звертає увагу на те, що Залізниця не надала обґрунтованих заперечень, що такий спосіб виконання не є неможливим.

З огляду на викладене, постанова апеляційного суду в частині повної відмови у задоволенні зустрічного позову підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції, яким зустрічний позов задоволено частково, необхідно залишити в силі.

24. Також Верховний Суд визнає обґрунтованим встановлення судом першої інстанції виникнення обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) в період дії договору.

Так, Розпорядженням Залізниці від 11.02.2017 № Ц-1/74 запроваджено тимчасове обмеження на перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів з усіх станцій України призначенням станції, які знаходяться на території, на якій органами державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі їх повноваження.

Указом Президента України від 15.03.2017 № 62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 "Про невідкладні додаткові заходи щодо протидії гібридним загрозам національній безпеці України", за змістом пункту 1 якого, тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського "Комплексу заходів" від 12.02.2015, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 ЦК України).

І позивачем до позовної заяви, і відповідачем до зустрічної позовної заяви були долучені засвідчені копії сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 7521, виданого станом на 25.04.2017, сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 7652, виданого станом на 03.07.2017.

25. Доводи Залізниці про те, що у сертифікатах наявні недоліки, а Товариство повідомило про форс-мажор з порушенням строків встановлених умовами договору зводяться до переоцінки доказів та повторного встановлення обставин, однак касаційна інстанція за змістом частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неможливість повернення 119 одиниць напіввагонів протягом дії форс - мажорних обставин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. За змістом пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

28. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

Ураховуючи наведені приписи законодавства, зважаючи на обставини справи, встановлені судом першої інстанції, які не спростовано судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що оскаржена у справі постанова підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

29. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажна транспортна компанія" задовольнити.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 916/626/18 скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 у справі № 916/626/18 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков