Історія справи
Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №18/3022/11Постанова ВГСУ від 21.08.2014 року у справі №18/3022/11
Ухвала КГС ВП від 02.05.2018 року у справі №18/3022/11
Постанова КГС ВП від 24.05.2018 року у справі №18/3022/11
Постанова ВГСУ від 24.02.2015 року у справі №18/3022/11
Постанова ВГСУ від 18.08.2015 року у справі №18/3022/11
Постанова ВГСУ від 05.06.2014 року у справі №18/3022/11
Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №18/3022/11
Постанова ВГСУ від 01.12.2015 року у справі №18/3022/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 18/3022/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод"
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс"
кредитор - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"
кредитор - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"
виконуючий обов'язки ліквідатора - арбітражний керуючий Попадюк Ігор Васильович
Генеральна прокуратура України - прокурор Савицька О.В. (посвідчення №041103 від 04.02.2016),
Прокуратура Харківської області
Прокуратура Полтавської області
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" в особі ліквідатора Бортняка Вадима Вікторовича
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
від 25.01.2019
у складі колегії суддів: Шевель О.В. (головуючий), Плахов О.В., Пуль О.А.
у справі №18/3022/11
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 29.01.2019 через Східний апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" в особі ліквідатора Бортняка Вадима Вікторовича звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №18/3022/11 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №18/3022/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2019.
3. Ухвалою від 25.02.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №18/3022/11 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" в особі ліквідатора Бортняка Вадима Вікторовича на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 і призначив її розгляд на 19.03.2019.
4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.01.2012 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк", ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" (далі - ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", боржник) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011.
5.1. Постановою Господарського суду Полтавської області 06.11.2012 визнано банкрутом ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Тищенко О.І. з наданням їй повноважень відповідно до вимог Закону про банкрутство.
5.2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод"; ліквідовано ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод"; припинено провадження у справі.
5.3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2017 скасовано, усунено від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" арбітражного керуючого Тищенко О.І., покладено тимчасово обов'язки ліквідатора на арбітражного керуючого Попадюка І.В. до призначення нового ліквідатора у встановленому Законом про банкрутство порядку, в іншій частині апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, справу №18/3022/11 передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області на стадію ліквідаційної процедури.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
6. 18.12.2018 ліквідатор ТОВ "Авто-Холдінг" Бортняк В.В. надіслав до Східного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 06.11.2012 та направити справу до Господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду зі стадії розпорядження майном. При цьому, заявник зазначив, що ТОВ "Авто-Холдінг" не є стороною у справі, однак, оскаржувана постанова Господарського суду Полтавської області від 06.11.2012 впливає на його права та обов'язки, оскільки кредиторські вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника у даній справі та у справі про банкрутство №5023/1669/11, в якій боржником є ТОВ "Авто-Холдінг", ґрунтуються на одних й тих же правочинах, учасником правовідносин за якими є ТОВ "Авто-Холдінг" - фінансовий поручитель та солідарний боржник. На думку скаржника, належне виконання ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" своїх зобов'язань перед належним кредитором за кредитним договором зменшить відповідальність ТОВ "Авто-Холдінг" за цим же договором та призведе до зменшення кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Авто-Холдінг".
7. Ухвалою від 25.01.2019 Східний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Авто-Холдінг" на постанову Господарського суду Полтавської області від 06.11.2012 у справі №18/3022/11.
7.1. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що інформація про порушення справи про банкрутство ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", а також про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є загальновідомою, оскільки публікувалась 06.11.2012 в газеті "Голос України" №222 від 22.11.2012. Отже, ТОВ "Авто-Холдінг", як поручитель за кредитним договором, укладеним між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" (боржник у даній справі), та солідарний боржник згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.04.2009 у справі №13/33 (на підставі якого ПАТ "Альфа-Банк" звернулося із заявами до ТОВ "Авто-Холдінг" та до ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" про порушення відповідних справ про банкрутство), не було позбавлене можливості вжити заходів з метою отримання відомостей щодо стану стягнення заборгованості з інших солідарних боржників, зокрема, з ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", враховуючи, що провадження у справі №5023/1669/11 про банкрутство ТОВ "Авто-Холдінг" за заявою ПАТ "Альфа-Банк" до зазначеного товариства як до фінансового поручителя було порушено ще у 2011 році.
Відтак, апеляційний суд, з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 1 статті 119 ГПК України, дійшов висновку, що ТОВ "Авто-Холдінг" об'єктивно не було позбавлене можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Полтавської області 06.11.2012 у справі №18/3022/11, у разі якщо б зазначене товариство вважало, що цією постановою прийнято рішення про права та обов'язки ТОВ "Авто-Холдінг", яке не було учасником справи про банкрутство ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" .
При цьому, надаючи оцінку аргументам скаржника, апеляційний суд, з урахуванням положень частини 1 статті 92 ЦК України, частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, частини 1 статті 28 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, частини 3 статті 56 ГПК України в чинній редакції, зазначив, що при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення має значення лише з'ясування обставини - чи була в змозі юридична особа своєчасно довідатися про існування такого рішення та оскаржити його впродовж розумного строку.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що така обставина не може пов'язуватися з моментом часу, коли про рішення довідався той чи інший керівник (ліквідатор) юридичної особи, враховуючи, що у даному випадку особою, про права якої йдеться, є ТОВ "Авто-Холдінг", а не керівник (ліквідатор) підприємства, який за певних обставин може неодноразово змінюватися. При цьому, фактично така неодноразова зміна і відбувалася в процедурі банкрутства ТОВ "Авто-Холдінг", про що зазначає сам скаржник. Тому, з огляду на приписи статей 53, 93 ГПК України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, а також статей 119, 256 ГПК України у чинній редакції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не наведено таких підстав для поновлення строку оскарження, які б дозволили виправдати втручання у принцип res judicata та поновити значно пропущений строк оскарження постанови місцевого суду, не доведено існування обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії - подання апеляційної скарги від імені ТОВ "Авто-Холдінг" у межах встановленого законом строку.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ліквідатор ТОВ "Авто-Холдинг" Бортняк В.В.)
8. Скаржник, з посиланням на статті 254, 261, 264 ГПК України, доводив, що суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно вже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі. При цьому, на думку скаржника, апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження з посиланням на недоведеність порушення прав, інтересів та обов'язків скаржника, оскільки такі підстави для відмови не передбачені статтею 261 ГПК України.
8.1. Скаржник зазначив, що кредиторські вимоги у справах №18/3022/11 та №5023/1669/11 ґрунтуються на одних і тих же правочинах, учасником правовідносин за якими є ТОВ "Авто-Холдінг" - фінансовий поручитель та солідарний боржник, що вказує на вирішення судом у справі №18/3022/11 при винесенні постанови питання і про права, інтереси та обов'язки ТОВ "Авто-Холдінг". При цьому, скаржника не було залучено до участі у справі, про дату і час її розгляду справи не повідомлялось, тому, на думку скаржника, останній має право на оскарження. Також, скаржник аргументував, що в постанові зазначено про ухвалу від 04.07.2012, яка прийнята Господарським судом Полтавської області та зі змісту якої вбачається наявність у скаржника прав та обов'язків за договором про відкриття кредитної лінії.
8.2. Скаржник, з посиланням на статтю 25 Закону про банкрутство, статтю 12 ЦК України, аргументував, що нездійснення ТОВ "Авто-Холдінг" своїх цивільних прав, зокрема, на апеляційне оскарження постанови, не є підставою для припинення цього права. Крім того, на волевиявлення скаржника здійснено неправомірний вплив, яким було обмежено волю скаржника, тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
9. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент прийняття постанови про визнання банкрутом 06.11.2012 у справі №18/3022/11
Стаття 22 - у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
10. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 254 - учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частина 3 статті 256 - строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частина 1 статті 261 - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: …4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частина 2 статті 261 - незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
11. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом положень статей 256, 261 ГПК України.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
12. Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи. Складовою частиною принципу верховенства права є застосування принципу правової визначеності res judicata, який в контексті права на оскарження судового рішення визначає, що "у кожній справі національні суди мають перевіряти чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)" (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", пункт 41).
Відтак, здійснюючи правосуддя, суд наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним учасником справи обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності, врахувати баланс суспільного та приватного інтересу дійти висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
13. У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, пункт 25). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, №93, та Рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Реалізуючи своє право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 06.11.2012 зі спливом строку на подання апеляційної скарги більш як шість років, ТОВ "Авто-Холдінг" обґрунтовувало тим, що арбітражного керуючого Бортняка В.В. призначено ліквідатором ТОВ "Авто-Холдінг" лише 28.11.2018, яким під час аналізу діяльності боржника було виявлено оскаржувану постанову місцевого суду. При цьому, оскарження зазначеної постанови не відбувалось через безвідповідальне ставлення попередніх арбітражних керуючих, призначених ліквідаторами товариства, що мало наслідком їх усунення від виконання обов'язків.
Відмовляючи ТОВ "Авто-Холдінг" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову місцевого суду від 06.11.2012, суд апеляційної інстанції керувався приписами пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України та зазначив про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2012, було опубліковане в газеті "Урядовий кур'єр" від 08.02.2012 №24 (4668), а також оскільки постанову Господарського суду Полтавської області 06.11.2012 про визнання банкрутом ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.11.2012 та на виконання постанови суду від 06.11.2012 в газеті "Голос України" №222 від 22.11.2012 ліквідатором було надруковане оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тому апеляційний суд дійшов висновку, що інформація як про порушення справи про банкрутство ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод", а також про визнання ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури була загальновідомою.
При цьому, повний текст зазначеної ухвали наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що також свідчить про можливість ознайомлення скаржника з повним текстом зазначеної ухвали та її своєчасне оскарження в апеляційному порядку. Касаційним судом встановлено, що постанова місцевого суду від 06.11.2012 у справі №18/3022/11 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.11.2012, що дозволяло керівнику ТОВ "Авто-Холдінг" в значно коротші терміни звернутися з апеляційною скаргою, однак, цього зроблено не було через суб'єктивні фактори.
Отже, апеляційний суд при оцінці поважності наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та необхідності прийняття рішень суду дотримав балансу приватних інтересів скаржника, як фінансового поручителя боржника та самого боржника в даній справі, а також з достатньою повнотою встановлено безпідставність доводів скаржника про наявність об'єктивних причин тривалого неподання ним апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 06.11.2012 та дійшов правильного висновку про відсутність поважних підстав для поновлення пропущеного скаржником процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод".
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
14. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що Законом про банкрутство не передбачено обов'язку залучення до участі у справі про банкрутство фінансового поручителя боржника, а тому доводи скаржника згідно з пунктом 8.1 описової частини даної постанови є необґрунтованими.
15. Касаційний суд погоджується з тим, що нездійснення скаржником ТОВ "Авто-Холдінг" своїх цивільних прав не може бути підставою для припинення самого права. Однак зазначене, а також аргументи про неправомірний вплив на волевиявлення скаржника, оскільки, на його думку, боржник вчинив умисне банкрутство, приховавши свої активи, що підтверджується проведенням слідчих дій у кримінальній справі щодо посадових осіб боржника, не спростовує загальних висновків суду про суб'єктивний характер бездіяльності боржника, яка полягала у пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду на шість років.
Відтак, апеляційним судом не створено перешкод в судовому захисті прав скаржника, який із суб'єктивних причин своєчасно не реалізував своє процесуальне право на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
З огляду на таке, Верховний Суд вважає висновки апеляційного суду обґрунтованими та прийнятими без порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та чинних норм ГПК України (статей 254, 261, 264 ГПК України).
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм процесуального права при прийнятті ухвали судом апеляційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Авто-Холдінг" та залишення без змін ухвали апеляційного суду.
В. Судові витрати
17. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" в особі ліквідатора Бортняка Вадима Вікторовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №18/3022/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк