Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №904/7872/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7872/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство "Благоустрій міста",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Орендабуд",

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 22.01.2018

у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючого), Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 07.11.2017

у складі судді: Татарчука В.О.

у справі № 904/7872/16

за позовом комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд"

про стягнення плати за використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням,-

ВСТАНОВИВ:

1. Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду з позовом в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просить притягнути до майнової відповідальності Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДАБУД", стягнувши з останнього п'ятикратний розмір плати за використання об'єктів благоустрою в районі пр. Газети Правда, 2-Ж у м. Дніпро не за цільовим призначенням без укладання відповідного договору за період з 20 травня по 12 вересня 2016, що становить 68 372,64 грн.

1.1 При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2017 замінено позивача процесуальним правонаступником: "комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради".

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Як на підставу для звернення з позовом позивач посилається на Акти комісійного обстеження: №09 від 19.05.2016, № 65 від 12.09.2016 та № МВ-16/52 від 05.10.2016, відповідно до яких виявлено, що при здійсненні відповідачем господарської діяльності встановлено порушення, за яке відповідно до пунктів 6.6, 7.4.1. Порядку передбачене притягнення до майнової відповідальності суб'єктів господарювання, а саме - самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням без укладення відповідного договору із позивачем.

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі

№ 904/7872/16 позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на користь комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради 102 739,50 грн - п'ятикратний розмір плати за використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням.

4. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" подало апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права, в якій останній просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі

№ 904/7872/16 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі № 904/7872/16 залишено без змін.

6. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

6.1 18.02.2016 та 19.02.2016 за договорами купівлі-продажу (а.с. 174-183 т. 1), укладеними ОСОБА_6 (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" (покупець), товариство з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" набуло у власність об'єкт нерухомого майна (магазин непродовольчих товарів літ. А-1, загальною площею 46,1 м2), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (два літ. "Ж").

6.2 Означене нерухоме майно належало продавцю на праві спільної часткової власності на підставі рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 25.01.2016 у справі № 200/25290/15-ц (а.с. 239-242, т. 1, а.с. 209-211, т. 2), яке за апеляційною скаргою Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради та за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності" Дніпропетровської міської ради переглянуте в апеляційному порядку Апеляційним судом Дніпропетровської області та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.10.2016 скасоване в оскаржуваній частині - в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання права власності на спірний магазин непродовольчих товарів; цим же рішенням суду апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_9, про визнання права власності (а.с. 243, т. 1, а.с. 212-215, т. 2).

6.3 Згідно з Технічним паспортом, виготовленим ТОВ "Аттекс" на замовлення ОСОБА_6 на магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: пр. Газети "Правда", 2Ж, технічний паспорт виготовлено станом на 29.09.2015, загальна площа цього об'єкту (літера за планом А-1) складає 46,1 м2, а площа займаної земельної ділянки під магазином становить 55 м2 (а.с. 186-191, т. 1).

6.4 19.05.2016 позивачем проведена перевірка стану об'єкта благоустрою міста Дніпропетровська за адресою: пр. Газети "Правда", 2а, за результатами якої складений акт комісійного обстеження території за № 08 (а.с. 231, т. 1), в якому зафіксовано таке порушення (дослівно): "об'єкт нерухомості (приміщення магазину "Об'єкт нерухомості за рішенням суду") тротуар, пішохідна доріжка, замощення, без укладення договору про нецільове використання об'єкту благоустрою. Розміри об'єкту благоустрою, що використовується не за цільовим призначенням 7х7,20 = 50,4 м кв.", а також зазначено відомості про осіб, дії яких призвели до встановлених комісією порушень: власник ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ПО "Ломбард Фольченко і компанія". До акту додані фотоматеріали із зображенням об'єкту з вивісками "Недорогие нужные товары", "Гроші. Надійний ломбард", датовані "19/05/2016 13:16" (а.с. 232, т.1).

6.5 У цей же день (19.05.2016) позивачем була проведена перевірка стану об'єкта благоустрою міста Дніпропетровська за адресою: пр. Газети "Правда", 2ж, за результатами якої складений акт комісійного обстеження території за № 09 (а.с. 27, т.1), в якому встановлено нецільове використання об'єкту благоустрою, площа якого становить 104,1 м2, шляхом розміщення ТОВ "Орендабуд" (код 39258051) на тротуарі, пішохідній доріжці, замощенні об'єкту нерухомості (приміщення магазину "Об'єкт нерухомості за рішенням суду"). До акту додані фотоматеріали із зображенням споруди з вивіскою "Ломбард", "Сеть ломбардов "КОМОД"), датовані "19/05/2016 13:17" (а.с. 161, 160, т.1).

6.6 12.09.2016 позивачем складено новий акт комісійного обстеження території за № 65 (а.с. 145, т. 1), в якому зазначено, що "при проведенні обстеження території за адресою пр. Слобожанський, 2ж було виявлено тимчасову споруду без наявності правовстановлюючих документів на розміщення тимчасової споруди та тимчасове використання об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням загальною площею 40 м2". Особою, дії якої призвели до такого порушення, у цьому акті зазначено ТОВ "Орендабуд". До акту додані фотоматеріали із зображенням споруди з вивіскою "Ломбард", "Сеть ломбардов "КОМОД" (а.с. 146-147, т.1).

6.7 05.10.2016 позивачем знову складено акт комісійного обстеження території за № МВ-16/52 (а.с. 228, т. 1), в якому зазначено, що "при проведенні обстеження території за адресою пр. Слобожанський, 2ж було виявлено тимчасову споруду без наявності правовстановлюючих документів на розміщення тимчасової споруди та на тимчасове використання об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням загальною площею 50,4 кв.м". Особою, дії якої призвели до такого порушення, у цьому акті зазначено ТОВ "Орендабуд". До акту додані фотоматеріали із зображенням споруди з вивіскою "Недорогие нужные товары", "Гроші. Надійний ломбард" (а.с. 229-230, т. 1).

6.8 Відповідач не оспорює, що за адресою пр. Слобожанський, 2ж знаходиться належний йому магазин літ. А-1, загальною площею 46,1 кв.м, що займає земельну ділянку площею 55 кв.м.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Не погодившись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" звернулося з касаційною скаргою, яку мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

8. Скаржник просить у скарзі скасувати Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі № 904/7872/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" про стягнення плати за використання об'єктів не за цільовим призначенням - залишити без задоволення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2018 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрито касаційне провадження у справі № 904/7872/16 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017; призначено розгляд касаційної скарги на 18.04.2018.

11. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

12. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

14. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

15. Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

16. Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти.

17. У статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено визначення поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно з яким державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

18. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів", який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

19. За приписами статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

20. Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (стаття 14 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

21. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

22. Статтею 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", серед іншого, визначено, що до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Окрім цього, згідно з пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

23. Виходячи з положень статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43 затверджено Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (а.с. 56 - 142, т. 1).

24.1 Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (надалі - Правила) є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою міста, визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, що спрямовані на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження та охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (пункт 1.1.1. Правил).

24.2 Правила регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті; є обов'язковими для виконання на території міста Дніпропетровська органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання усіх форм власності, неприбутковими організаціями, установами, закладами незалежно від їх підпорядкування, фізичними особами-підприємцями (ФОП), органами самоорганізації населення, об'єднаннями громадян, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства (пункти 1.1.2., 1.1.3. Правил).

24.3 Пунктом 3.2.1. Правил встановлено заборону: - здійснювати на об'єктах благоустрою міста господарську діяльність з порушенням вимог чинного законодавства України у сферах землеустрою, містобудування, озеленення територій, утримання будинків і споруд, освітлення територій, а також у галузі охорони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища; - самовільно порушувати об'єкти благоустрою (їх частини) та/або використовувати їх не за функціональним призначенням, зокрема: розміщувати на території загального користування поза межами ділянок, відведених під ринки, торгівельні та ярмаркові майданчики, без відповідного дозволу або з порушенням його умов: тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, торговельні причепи та автофургони, палатки, лотки, виносні торговельні столи, вітрини, торговельне та холодильне обладнання, товар або його зразки, тару.

24.4 Відповідно до пункту 20.4. Правил тимчасове використання об'єктів (елементів) благоустрою не за їх функціональним призначенням для реалізації потреб об'єктів споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг здійснюється на підставі договірних відносин між уповноваженим представником власника об'єктів (елементів) благоустрою міста та суб'єктом господарювання, фізичною та/або юридичною особою, яка має намір такого використання.

24.5 Комунальне підприємство "Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності" (в подальшому - Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради) є уповноваженим представником власника об'єктів (елементів) благоустрою міста у договірних відносинах із суб'єктами сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг (пункт 20.6. Правил).

24.6 Пунктом 20.1. Правил тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності (у тому числі пересувні), магазини, аптеки, об'єкти сезонної, оптової, дрібнооптової, роздрібної торгівлі, інші об'єкти торгівлі віднесено до об'єктів сфери споживчого ринку, відпочинку та сфери послуг.

25. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач самочинно, без укладання відповідного договору із позивачем використовував елементи об'єкту благоустрою не за цільовим призначенням.

26. За положеннями частини 1 статті 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні, зокрема, у порушенні правил благоустрою територій населених пунктів; самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту.

27. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля (частина 4 статті 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

28. З огляду на викладене, Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не приймає до уваги доводи скаржника про те, що штрафні санкції про застосування яких просить позивач є одним з видів господарських санкцій, які можуть бути застосовані до учасників господарських відносин лише на підставах і порядку передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.05.2013 №39/35 (а.с. 37-55, т. 1) затверджено Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг.

29.1 Згідно з пунктом 1.2. вказаного Порядку цей Порядок є регуляторним актом, застосування та виконання якого є обов'язковим суб'єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території м. Дніпропетровська та об'єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг, робіт (здійсненні заходів), зазначених у пункті 2 Порядку.

29.2 Згідно абзацу 3 пункту 1.4. зазначеного Порядку органом контролю є Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради (в подальшому - Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради).

29.3 Відповідно до пункту 7.1. зазначеного Порядку порушення нормативно-правових актів у сфері благоустрою, у тому числі самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, невиконання рішень органів місцевого самоврядування щодо благоустрою міста та ігнорування відповідних приписів органу контролю, мають обов'язковим наслідком притягнення суб'єктів порушення правил благоустрою міста до передбаченої чинним законодавством адміністративної та цивільно-правової (в тому числі майнової) відповідальності.

29.4 Використання об'єктів благоустрою не за цільовим призначенням - вчинення дій стосовно об'єкта благоустрою, які викликають зміну складу елементів об'єкта благоустрою, встановлення не передбачених або не властивих об'єкту благоустрою елементів, інші зміни складу елементів об'єкта благоустрою, що існував, руйнування, деформацію, знищення, погіршення стану, видалення, переміщення об'єкта благоустрою або його елементів, створення перешкод у користуванні та обмеження доступу до об'єкта благоустрою або його елементів (пункт 1.4. Порядку передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об'єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг).

29.5 Згідно пункту 7.2. Порядку підставою для притягнення до майнової відповідальності є акт комісійного обстеження території, який складається посадовими особами органу контролю відповідно до повноважень, визначених Статутом та внутрішніми організаційно-розпорядчими документами органу контролю. У разі відмови суб'єкта господарювання або фізичної особи від майнової відповідальності внаслідок порушення правил благоустрою території міста, Правил поводження з відходами у місті Дніпропетровську орган контролю звертається до суду в установленому порядку з відповідними позовами про примусове стягнення шкоди.

29.6 Межі (розмір) майнової відповідальності суб'єкта господарювання або фізичної особи визначаються таким чином: за самовільне використання об'єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, самовільне пошкодження елементів міського благоустрою, їх несвоєчасне або неякісне відновлення - у п'ятикратному розмірі плати, передбаченої пунктом 6.5. Порядку, за період від фактичного початку робіт (використання об'єктів благоустрою) до усунення порушень (пункт 7.4.1. Порядку).

29.7 Згідно пункту 6.6. Порядку розмір плати, зобов'язання зі сплати якої виникло на підставі факту вчинення особою дії, яка погіршує благоустрій міста, або на підставі факту використання особою об'єкта (об'єктів) благоустрою на території міста без укладення відповідного договору, встановлюється в п'ятикратному розмірі плати, обрахованої за формулою, зазначеною у пункті 6.5. цього Порядку.

30. З огляду на викладене, Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не приймає до уваги доводи скаржника про те, що стягнення п'ятикратного розміру плати не передбачено нормативними актами.

31. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що вказаними вище актами комісійного обстеження території зафіксовано порушення відповідачем Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43, а саме, нецільове використання об'єкту благоустрою без укладання відповідного договору.

32. Також, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

32.1 Вказані акти містять різні дані щодо площі спірного об'єкта, належного відповідачу.

32.2 Згідно з Технічним паспортом, виготовленим ТОВ "Аттекс", на магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: пр. Газети "Правда", 2Ж (пр. Слобожанський, 2ж), технічний паспорт виготовлено станом на 29.09.2015, загальна площа цього об'єкта складає 46,1 кв.м, а площа займаної земельної ділянки під магазином становить 55 кв.м.

32.3 Відповідно до останньої поданої позивачем до місцевого господарського суду заяви про збільшення позовних вимог від 30.01.2017, позивач просить стягнути з відповідача 102 739, 50 грн., що є платою у п'ятикратному розмірі за користування об'єктами (елементами) благоустрою за період з 20.05.2016 по 30.01.2017. Вказана сума розрахована, виходячи з площі об'єкту благоустрою - 39,5 кв.м та розміру плати за 1 день їх використання - 80, 58 грн. (а.с. 52, т. 2).

32.4 Тобто, позивачем при розрахунку суми позовних вимог використано дані щодо площі об'єкта благоустрою менші, ніж площа магазину відповідача згідно з матеріалами справи.

33. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не приймає до уваги доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано прийняли до уваги розрахунок суми позовних вимог виходячи з площі спірного об'єкта благоустрою, яка не відповідає фактичній, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що збільшення та зменшення позовних вимог є правом позивача, так само як і формулювання змісту позовних вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Заявлення до стягнення суми у меншому розмірі, ніж позивач має право, узгоджується з його процесуальними правами, а також принципом диспозитивності.

34. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для здійснення відповідної державної реєстрації було рішення суду (пункт 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), яке в подальшому скасоване рішенням суду апеляційної інстанції, що, в свою чергу, є підставою для внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав (частина 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), оскільки судовий акт, який скасовано, не породжує жодних правових наслідків. Будь-яких відомостей про введення цього об'єкту в експлуатацію у встановленому порядку на момент проведення перевірок позивачем відповідачем до матеріалів справи не надано.

35. За змістом частини 1 статті 182, частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після завершення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, та державної реєстрації права власності.

36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення суду, на підставі якого на спірний об'єкт визнано право власності та було здійснено первинну реєстрацію права власності на зазначену споруду як на об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, скасовано, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття спірного майна розташованого за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", будинок 2Ж (м. Дніпро, пр. Слобожанський, 2ж) до експлуатації станом на дату проведення перевірок.

37. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що належне відповідачу вказане майно не є об'єктом нерухомості в розумінні законодавства України, а тому не приймає до уваги доводи скаржника щодо цього.

38. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що належна відповідачу споруда має ознаки тимчасової споруди, розміщеної для ведення господарської діяльності, однак, за відсутності відповідного дозволу власника землі та без дотримання відповідних норм і правил.

39. Інші доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

40. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

41. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

42. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

43. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

44. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

45. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень були дотримані.

46. За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

47. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орендабуд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі № 904/7872/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2017 у справі № 904/7872/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко