Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/816/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (колегія суддів: Демидюк О.О. - головуючий, Павлюк І.Ю., Савченко Г.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарент плюс"

до Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись в суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегарент плюс" (далі - позивач) просило стягнути з Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан" (далі - відповідач) 465 591,00 грн заборгованості.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив повністю поставлене йому дизельне паливо за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Інвест", який за іншим договором відступив право вимоги позивачу.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2019 (суддя Гладюк Ю.В.) в позові відмовлено.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сам договір поставки, на якій посилається позивач, не був підписаний відповідачем і визнаний судом неукладеним; окремі видаткові накладні на поставку нафтопродуктів повністю оплачені відповідачем; за договором відступлення права вимоги позивач отримав право вимоги за накладними, що були вже оплачені відповідачем; накладна №1661 від 26.09.2018 не була підписана відповідачем, що не може підтверджувати отримання товару на вказану в цій накладній суму.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким позов задоволено.

2.4. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, взявши до уваги те, що в довіреності, виданій відповідачем на отримання нафтопродуктів, було зазначено рахунок, який вказувався в непідписаній відповідачем накладній №1661 від 26.09.2018, а також те, що в платіжних дорученнях містилось посилання на вказаний рахунок, дійшов висновку, що цим підтверджується згода відповідача на поставку товару згідно накладної №1661 від 26.09.2018, її схвалення, прийняття та оплатність з боку відповідача, а заборгованість в заявленій в позові сумі підтверджується матеріалами справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи

3.1. В скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Так в скарзі відповідач зазначає, що позивач просить стягнути заборгованість, не підтверджуючи її конкретними накладними. При цьому накладна №1661 від 26.09.2018 не підписана відповідачем, не містить його печатки, що свідчить про відсутність між сторонами зобов`язання щодо поставки та оплати товару на суму 840 409,50 грн, недоплата яких є предметом спору в цій справі. Апеляційний суд всупереч вимог законодавства вирішив, що довіреність на отримання товару є доказом отримання такого товару.

3.2. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, пославшись на те, що судом першої інстанції невірно було встановлено обставини справи, відповідач оплатив поставлений товар на суму 7 162 232,50 грн, а не на суму 7 557 232,50 грн. Сума боргу 465 591,00 грн сформувалась внаслідок невиконання боржником зобов`язань щодо сплати вартості поставок нафтопродуктів, здійснених відповідачу в період з 21.08.2018 - 26.09.2018, в які сукупно входить і поставка за видатковою накладною №1661 від 26.08.2018. Вказана сума є предметом договору відступлення права вимоги. Довіреність і платіжні доручення підтверджують обсяг і суму поставки за накладною №1661 від 26.09.2018, а також згоду відповідача з поставкою.

4. Мотивувальна частина

4.1. Як встановлено судами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Інвест" поставило відповідачу товар на загальну суму 6 782 414 грн, що підтверджується підписаними представниками постачальника і покупця та скріплені їх печатками видатковими накладними: від 30 серпня 2018 року №1425 на суму 791 571 грн, від 28 серпня 2018 року №1388 на суму 291 795 грн, від 21 серпня 2018 року №1322 на суму 763 587,50 грн, від 13 вересня 2018 року №1540 на суму 818 592,50 грн, від 14 вересня 2018 року №1572 на суму 817 003 грн , від 14 вересня 2018 року №1571 на суму 815 975 грн, від 04 вересня 2018 року №1462 на суму 826 540 грн, від 07 вересня 2018 року №1485 на суму 823 912,50 грн, від 24 вересня 2018 року №1643 на суму 833 437,50 грн.

Також у справі міститься видаткова накладна №1661 від 26 вересня 2018 року на суму 840 409,50 грн, де постачальником є ТОВ "Хімтрейд Інвест", покупцем - відповідач. Проте дана накладна підписана лише зі сторони постачальника. У графі "Отримав" жодного підпису чи відбитку печатки немає.

Як встановив апеляційний суд, відповідач оплатив поставлений йому ТОВ "Хімтрейд Інвест" товар на суму 7 162 232,50 грн згідно наступних платіжних доручень (призначення платежу - за паливо-мастильні матеріали згідно рахунків): №168 від 04 вересня 2018 року на суму 240 000 грн, № 318 від 04 жовтня 2018 року на суму 30 000 грн, №297 від 28 вересня 2018 року на суму 100 000 грн, №279 від 26 вересня 2018 року на суму 175 000 грн, №280 від 26 вересня 2018 року на суму 64 256 грн, №278 від 25 вересня 2018 року на суму 600 000 грн, №271 від 24 вересня 2018 року на суму 85 000 грн, №2446 від 24 вересня 2018 року на суму 35 000 грн, №259 від 21 вересня 2018 року на суму 310 000 грн, №258 від 21 вересня 2018 року на суму 124 000 грн, №262 від 21 вересня 2018 року на суму 77 833 грн, №244 від 20 вересня 2018 року на суму 100 000 грн, №242 від 19 вересня 2018 року на суму 64 000 грн, №2416 від 19 вересня 2018 року на суму 45 000 грн, №239 від 18 вересня 2018 року на суму 205 000 грн, №2409 від 18 вересня 2018 року на суму 14 000 грн, №2392 від 17 вересня 2018 року на суму 70 000 грн, №213 від 12 вересня 2018 року на суму 178 675 грн, №209 від 11 вересня 2018 року на суму 150 000 грн, №200 від 07 вересня 2018 року на суму 300 000 грн, №175 від 05 вересня 2018 року на суму 350 000 грн, №2300 від 04 вересня 2018 року на суму 60 000 грн, №152 від 30 серпня 2018 року на суму 491 571 грн, №148 від 30 серпня 2018 року на суму 300 000 грн, №203 від 10 вересня 2018 року на суму 200 000 грн, №236 від 17 вересня 2018 року на суму 30 000 грн, №227 від 14 вересня 2018 року на суму 815 975 грн, №226 від 14 вересня 2018 року на суму 290 000 грн, №229 від 14 вересня 2018 року на суму 120 000 грн, №223 від 13 вересня 2018 року на суму 185 000 грн, №176 від 05 вересня 2018 року на суму 176 540 грн, №143 від 29 серпня 2018 року на суму 111 795 грн, № 2239 від 28 серпня 2018 року на суму 180 000 грн, №128 від 23 серпня 2018 року на суму 400 000 грн, №126 від 21 серпня 2018 року на суму 215 000 грн, №2212 від 21 серпня 2018 року на суму 148 587,50 грн, №1258 від 20 лютого 2019 року на суму 5 000 грн, №1219 від 13 лютого 2019 року на суму 5000 грн, №1175 від 08 лютого 2019 року на суму 5 000 грн, №1080 від 31 січня 2019 року на суму 5 000 грн, №940 від 09 січня 2019 року на суму 5 000 грн, №2732 від 27 листопада 2018 року на суму 1 000 грн, №638 від 22 листопада 2018 року на суму 3 000 грн, №2725 від 20 листопада 2018 року на суму 5 000 грн, №2706 від 16 листопада 2018 року на суму 11 000 грн, №2644 від 02 листопада 2018 року на суму 10 000 грн, №2633 від 01 листопада 2018 року на суму 10 000 грн, №2595 від 17 жовтня 2018 року на суму 50 000 грн, №1586 від 28 березня 2019 року на суму 5 000 грн.

4.2. Відповідач видав довіреності директору Літвіцькому Г.В. та менеджеру по продажу Буцкевичу О.В. на отримання від ТОВ "Хімтрейд Інвест" дизельного палива, а саме: №ЛАН 141 від 29 серпня 2018 року, №ЛАН 148 від 06 вересня 2018 року, №ЛАН 162 від 24 вересня 2018 року, №ЛАН 146 від 04 вересня 2018 року; №ЛАН 139 від 27 серпня 2018 року, №ЛАН 135 від 20 серпня 2018 року, №ЛАН 164 від 25 вересня 2018 року, №ЛАН 157 від 14 вересня 2018 року, №ЛАН 153 від 14 вересня 2018 року. Довіреності підписані керівником, головним бухгалтером товариства відповідача, скріплені його печаткою та підписані повіреним.

Також додано товаро-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів: від 21 серпня 2018 року №4458, від 28 серпня 2018 року №4557, від 30 серпня 2018 року №4603, від 04 вересня 2018 року №4658, від 07 вересня 2018 року №4670, від 13 вересня 2018 року №4734, від 14 вересня 2018 року №4772, від 14 вересня 2018 року №4778, від 24 вересня 2018 року №4851 (вантажовідправником в яких вказано - ТОВ "Хімтрейд Інвест", вантажоодержувач - відповідач, товар - дизельне паливо).

Крім того, в справі наявні рахунки на оплату товару (постачальник - ТОВ "Хімтрейд Інвест", покупець - ПМВКП "Лан", товар - дизельне паливо), які підписані та скріплені печаткою ТОВ "Хімтрейд Інвест": від 20 серпня 2018 року №1004 на суму 763 587,50 грн, від 27 серпня 2018 року №1053 на суму 291 795 грн, від 29 серпня 2018 року №1071 на суму 791 571 грн, від 04 вересня 2018 року №1091 на суму 826 540 грн, від 06 вересня 2018 року №1108 на суму 823 912,50 грн, від 12 вересня 2018 року №1148 на суму 818 592,50 грн, від 14 вересня 2018 року №1168 на суму 815 975 грн, від 14 вересня 2018 року №1169 на суму 817 003 грн, від 24 вересня 2018 року №1222 на суму 833 437,50 грн, від 25 вересня 2018 року №1232 на суму 840 409,50 грн.

4.3. Згідно претензії №88 від 02 лютого 2019 року, адресованої відповідачу, ТОВ "Хімтрейд Інвест" вимагає оплатити борг в розмірі 465 591 грн. Дана претензія направлена відповідачу згідно опису вкладення в цінний лист №26966497 (зі штампом пошти від 01 березня 2019 року) з якого вбачається, що ТОВ "Хімтрейд Інвест" (відправник) направив на адресу відповідача: копію договору поставки нафтопродуктів №24/11-16-01 від 24 листопада 2016 року (два екземпляри), акт звірки взаєморозрахунків (два екземпляри), видаткову накладну №1661 від 26 вересня 2018 року (два екземпляри), претензію про повернення боргу №88 від 06 лютого 2019 року. Крім того, додано фіскальний чек пошти від 02 березня 2019 року.

Також до справи додано: текст договору поставки нафтопродуктів №17/08-2018-124 від 17 серпня 2018 року, сторонами якого є ТОВ "Хімтрейд Інвест" та відповідач, та який засвідчений лише зі сторони ТОВ "Хімтрейд Інвест"; видаткову накладну №1661 від 26 вересня 2018 року, яка також засвідчена лише зі сторони ТОВ "Хімтрейд Інвест"; акт звірки розрахунків між ТОВ "Хімтрейд Інвест" та відповідачем, що засвідчений лише ТОВ "Хімтрейд Інвест".

Згідно вимоги №88 від 06 березня 2019 року, адресованої відповідачу, ТОВ "Хімтрейд Інвест" вимагає сплатити суму боргу у розмірі 465 591 грн.

4.4. 21 березня 2019 року між ТОВ "Хімтрейд Інвест" (первісний кредитор) та ТОВ "Мегарент плюс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1, за яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан" щодо виконання боржником всіх своїх зобов`язань з оплати дизельного палива ДТ-Л-К5 сорт С.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов`язання щодо сплати суми боргу, яка становить 465 591 грн, за видатковими накладними за поставлений товар: №1425 від 30 серпня 2018 року, №1388 від 28 серпня 2018 року, №1322 від 21 серпня 2018 року, №1540 від 13 вересня 2018 року, №1572 від 14 вересня 2018 року, №1571 від 14 вересня 2018 року, №1462 від 04 вересня 2018 року, №1485 від 07 вересня 2018 року, №1643 від 24 вересня 2018 року.

Згідно пункту 2.2. договору за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору суму в розмірі 465 591 грн. протягом десяти банківських днів з моменту повного фактичного виконання боржником свого зобов`язання, що складає предмет цього договору.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

21 березня 2019 року ТОВ "Хімтрейд Інвест" та ТОВ "Мегарент плюс" підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги, про те, що новий кредитор отримав від первісного кредитора: видаткові накладні; виписки з банківського рахунку; вимогу №88 про сплату боргу від 06 лютого 2019 року; довіреності на отримання від ТОВ "Хімтрейд Інвест" цінностей; товарно-транспортні накладні.

4.5. 02 травня 2019 року ТОВ "Мегарент плюс" направив відповідачу повідомлення №1 про повернення боргу від 22 березня 2019 року, де вказав, що ТОВ "Хімтрейд Інвест" за договором про відступлення права вимоги №1 від 21 березня 2019 року відступило право вимоги на дебіторську заборгованість, яка становить 465 591 грн, щодо виконання боржником всіх своїх зобов`язань з оплати дизельного пального. У зв`язку з цим сума боргу підлягає сплаті новому кредитору - ТОВ "Мегарент плюс". Докази направлення повідомлення - опис вкладень в цінний лист, де зазначено про направлення повідомлення про переведення боргу №1 від 22 березня 2019 року на адресу відповідача. Відправник - ТОВ "Мегарент плюс". Опис містить штамп пошти та підпис працівника зв`язку. Також подано фіскальний чек від 02 травня 2019.

4.6. Щодо непідписаної відповідачем видаткової накладної №1661 від 26 вересня 2018 року апеляційний суд зазначив наступне. В матеріалах справи міститься довіреність №ЛАН164 від 25 вересня 2018 року із підписами керівника та головного бухгалтера відповідача видана для отримання менеджером по продажу Буцкевич О.В. на отримання від ТОВ "Хімтрейд Інвест" дизельного палива за рахунком №1232 від 25 вересня 2018 року в обсязі 31,79 тис.л (об`єм, що зазначений у видатковій накладній). Крім того, оплата згідно платіжних доручень №278 від 25 вересня 2018 року, №279 від 26 вересня 2018 року, №280 від 26 вересня 2018 року, №297 від 28 вересня 2018 року, №318 від 04 жовтня 2018 року, №2595 від 17 жовтня 2018 року була здійснена відповідачем із зазначенням платежу "за ПММ згідно рах. №1232 від 25 вересня 2018 року в т.ч. ПДВ. Вказаним, як зазначив суд апеляційної інстанції, підтверджується згода відповідача на поставку згідно видаткової накладної №1661 від 26 вересня 2018 року, її схвалення, прийняття та оплатність з боку відповідача.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ "Хімтрейд Інвест" було поставлено позивачу товар на загальну суму 7 622 823,5 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Також апеляційний суд вказав, що відповідач оплатив поставлений йому ТОВ "Хімтрейд Інвест" товар на суму 7 162 232,50 грн згідно платіжних доручень. Таким чином, як вирішив апеляційний суд, неоплаченою залишилась заборгованість відповідача у сумі 465 591 грн, що і є предметом спору у справі та позовна вимога про стягнення якої, за висновками суду апеляційної інстанції, підлягає задоволенню.

4.7. Колегія суддів касаційного суд не вважає такі висновки апеляційного суду обґрунтованими з огляду на наступне.

Слід зазначити, що у разі поставки товару на суму 7 622 823,5 грн і його оплати на суму 7 162 232,50 грн, заборгованість відповідача арифметично становить 460 591 грн, а не 465 591 грн.

Проте і вказана сума не є такою, що обґрунтовано має бути стягнута на користь позивача. Із встановлених обставин справи вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги, предмет якого згідно встановлених обставин справи становлять вимоги щодо оплати відповідачем боргу за поставлені нафтопродукти за конкретними видатковими накладними і у сумі 465 591 грн. Ці видаткові накладні вказані в договорі, який суд апеляційної інстанції поклав в основу своїх висновків: №1425 від 30 серпня 2018 року, №1388 від 28 серпня 2018 року, №1322 від 21 серпня 2018 року, №1540 від 13 вересня 2018 року, №1572 від 14 вересня 2018 року, №1571 від 14 вересня 2018 року, №1462 від 04 вересня 2018 року, №1485 від 07 вересня 2018 року, №1643 від 24 вересня 2018 року.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ((відступлення права вимоги) (ч.1 п.1)).

Статтею 512 цього кодексу встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 вказаного кодексу).

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. (ч.2 ст.517 вказаного кодексу).

Отже, згідно положень статті 512 Цивільного кодексу України, оскільки договором про відступлення права вимоги було передбачено передання новому кредитору - позивачу у справі певного обсягу прав вимог, що належали первісному кредитору, то новий кредитор за вказаним договором може набути лише вказані в договорі права вимоги. Згідно договору відступлення прав вимоги між постачальником товару та позивачем позивач у справі набув права вимоги щодо оплати боржником-відповідачем поставок, здійснених за дев`ятьма видатковими накладними.

Саме на оплату боргу в межах 465 591 грн, який існував на момент переходу прав вимоги, за вказаними видатковими накладними може розраховувати позивач.

При цьому отримання товару і оплата за видатковою накладною №1661 від 26 вересня 2018 року для даного спору не має значення, оскільки право вимоги позивачу за вказаною накладною, як вбачається із встановлених судами обставин справи, не було передано договором про відступлення право вимоги.

Суди на вказане уваги не звернули, обставини того чи оплачені були відповідачем вказані накладні і якими платіжними дорученнями це підтверджується з урахуванням призначення платежу у платіжному дорученні, залишились недослідженими.

4.8. Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов`язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч.1).

Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилам (ч.1 статті 1090 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 3.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N22, призначення платежу є одним з обов`язкових реквізитів платіжного доручення.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (п.3.8. вказаної Інструкції).

4.9. Отже, оскільки із встановлених обставин справи неможливо дійти висновку про наявність заборгованості саме за видатковими накладними №1425 від 30 серпня 2018 року, №1388 від 28 серпня 2018 року, №1322 від 21 серпня 2018 року, №1540 від 13 вересня 2018 року, №1572 від 14 вересня 2018 року, №1571 від 14 вересня 2018 року, №1462 від 04 вересня 2018 року, №1485 від 07 вересня 2018 року, №1643 від 24 вересня 2018 року, право вимоги на яку отримав позивач, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що підлягає застосуванню, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, то судові рішення у зв`язку з їх необґрунтованістю і не законністю підлягають скасуванню.

4.10. Враховуючи викладене, оскільки і суд першої інстанції і суд апеляційної інстанції встановлювали обставини справи щодо всіх поданих сторонами доказів поставки нафтопродуктів і всіх оплат, дійшли різних висновків про наявність заборгованості, проте не врахували того, що позивач має право вимоги лише щодо визначених в договорі відступлення права вимоги видаткових накладних в межах суми, вказаної в даному договорі, а вказівки на платіжні доручення в судових рішення не містять посилань на призначення платежу і неможливо з`ясувати на оплату яких видаткових накладних вони були направлені, у зв`язку із чим для з`ясування вказаних обставин належить здійснити дослідження доказів у справі, тому вказані обставини є підставою для скасування прийнятих судами рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до положень статті 310 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення вказаних питань, а касаційна скарга має бути задоволена частково.

Під час нового розгляду судам слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан" задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2019 у справі №924/816/19 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді К.М. Пільков

І.В. Кушнір