Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.03.2018 року у справі №911/73/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/73/17

Верховний Суд у складі колеги суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи не скористались правом участі у судовому засіданні, повідомлені належним чином,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючий), Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2017

у складі судді Мальованої Л.Я.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Г арант-Житло»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212Л/І, чинній після 19.01.2013).

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної

інстанції

1. 04.01.2017 Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант- Житло» (далі - ТОВ «Гарант-Житло») та просило суд визнати ПАТ «ВТБ Банк» кредитором боржника з безспірними грошовими вимогами у розмірі 18 478 496, 25 грн, обґрунтовуючи свої вимоги рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі № 14/215-10 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2016.

2. 08.02.2017 ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Гарант-Житло», визнано безспірні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Гарант-Житло» у розмірі 18 478 496, 25 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

3. 09.02.2017 на сайті Вищого господарського суду України за № 40183 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Гарант-Житло».

4. 07.03.2017 до Господарського суду Київської області з кредиторськими вимогами до боржника звернулось ПАТ «ВТБ Банк» на загальну суму 364 200 857, 53 грн.

5. 22.03.2017 до Господарського суду Київської області звернулось ПАТ «Енергобанк» з кредиторськими вимогами до боржника на суму 5 589 189, 78 грн.

Розгляд справи судами

6. 21.08.2017 ухвалою Господарського суду Київської області закінчено попереднє засідання господарського суду. Визнано кредиторами ТОВ «Гарант-Житло» з наступними розмірами вимог до боржника:

1. ПАТ «ВТБ Банк» на загальну суму 381 717 278, 29 грн, з яких 3 200 грн судових витрат (1 черга), 272 492 941, 29 грн основного боргу (4 черга), 109 221 137 грн пені (6 черга);

2. ПАТ «Енергобанк» на загальну суму 5 294 261, 15 грн, з яких:

- 3 200 грн судових витрат (1 черга),

- 4 503 884, 15 грн, що складаються з основного боргу в розмірі 1 881 594, 88 грн та пені в розмірі 2 133 240, 90 грн. Вимоги включені до реєстру вимог кредиторів окремо в 6 чергу, як такі, що підлягають задоволенню тільки у ліквідаційній процедурі;

- окремо 787 177 грн вимог, що забезпечені заставою майна боржника (1 черга).

Затверджено реєстр вимог кредиторів у сумі 387 011 539, 44 грн. Вирішено інші питання.

7. У частині вимог ПАТ «Енергобанк» ухвала мотивована тим, що розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника включено лише 787177 грн забезпечених заставою вимог, оскільки предмет одного з договорів застави реалізований у встановленому законодавством порядку. Крім того, відповідно до умов п. 3.2 наданих розпоряднику майна договорів застави, право застави та договір припиняють чинність в разі реалізації предмета застави. Вимоги в розмірі 4 503 884,15 грн основного боргу та пені віднесено в 6 чергу згідно положень частини четвертої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), оскільки вони заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

8. 16.11.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду змінено пп. 2.2. та п. З резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 21.08.2017 у справі № 911/73/17, викладено їх в наступній редакції:

« 2.2. Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» на загальну суму 5 370 146, 15 грн, з яких:

- 3 200 грн судових витрат (1 черга),

- 4 503 884, 15 грн із включенням їх до 6 черги, як такі, що підлягають задоволенню тільки у ліквідаційній процедурі;

- окремо внести до реєстру 863 062 грн кредиторських вимог, що забезпечені заставою майна боржника.

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів у сумі 387 087 424, 44 грн».

9. Судом апеляційної інстанції розмір вимог, що забезпечені заставою майна боржника, визначений в розмірі 863 062 грн, із них 787 177 грн - вартість предмета застави за договором застави від 15.09.2009 та 75 885 грн - вартість нереалізованої частини заставного майна за договором застави від 17.08.2009.

Також зазначено, що суд першої інстанції помилково відніс вимоги ПАТ «Енергобанк», які забезпечені заставою майна боржника, у розмірі 787 177 грн до першої черги, що суперечить положенням Закону про банкрутство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. 05.12.2017 ПАТ «Енергобанк» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ «Енергобанк» до ТОВ «Гарант-Житло» в загальному розмірі 5 584 269, 78 грн та включити їх окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою. Скаржник стверджує, що вимоги забезпечених кредиторів повинні визначатися у розмірі на час порушення справи про банкрутство з врахуванням положень цивільного законодавства, які регулюють виникнення зобов'язань застави, зокрема статей 572, 575, 589 ЦК України та статті 19 Закону України «Про заставу», статей 7, 11 Закону України «Про іпотеку». У зв'язку з цим посилається на порушення судами статей 25, 45 Закону про банкрутство.

Б. Відзив на касаційну скаргу.

Розпорядник майна ТОВ «Гарант-Житло» арбітражний керуючий С.Б. Кіцул у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на відсутність заставного майна, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

11. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру …

12. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом...

13. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Стаття 23. Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника

1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

2. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

3. Заява кредитора має містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);

виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;

відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;

перелік документів, які додаються до заяви.

До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

4. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

5. Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

6. Кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

7. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.

8. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

9. У процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.

10. Фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).

11. У процедурі розпорядження майном боржник за участю розпорядника майна готує план санації боржника відповідно до вимог статті 29 цього Закону та подає його на розгляд зборів кредиторів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

14. Судова колегія відзначає, що ухвалою Верховного Суду від 24.04.2018 провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2017 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» у справі № 911/73/17 було зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 902/492/17.

15. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 (оприлюднено в ЄДРСР 25.05.2018) у справі № 902/492/17 зроблено наступний правовий висновок:

«Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог».

16. Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали обрахунок розміру вимог ПАТ «Енергобанк» в залежності від вартості заставного майна, оціненого сторонами в договорі застави, а не в той спосіб, як це визначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2018, судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено принцип повноти оцінки доказів. Оскільки визначення розміру грошових вимог ПАТ «Енергобанк» до боржника зумовлений встановленням обставин справи та додатковою перевіркою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, то це вимагає направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

18. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином перевірити доводи учасників справи та вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2017 у справі № 911/73/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області у частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства «Енергобанк».

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков