Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.08.2018 року у справі №904/2117/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/2117/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - фізична особа-підприємець Бренич Людмила Василівна,

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",

кредитор - фізична особа-підприємець Дерябкін Олександр Едуардович, особисто

ліквідатор - арбітражний керуючий Марченко Яна Василівна, особисто

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни в особі ліквідатора Марченко Яни Василівни

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 07.08.2018

у складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий), Пархоменко Н.В., Чус О.В.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

про визнання недійсними результатів аукціону

у справі № 904/2117/16

про банкрутство фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 31.08.2018 фізична особа-підприємець Бренич Людмила Василівна в особі ліквідатора Марченко Яни Василівни звернулася безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 у справі №904/2117/16 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2117/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2018.

3. Ухвалою від 13.09.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №904/2117/16 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни в особі ліквідатора Марченко Яни Василівни на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2018, призначив розгляд касаційної скарги на 16.10.2018.

4. Від кредитора - фізичної особи-підприємця Дерябкіна Олександра Едуардовича надійшов відзив на касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни в особі ліквідатора Марченко Яни Василівни.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Бренич Л.В.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на майно фізичної особи-підприємця Бренич Л.В.

5.1. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 визнано банкрутом фізичну особу-підприємця Бренич Л.В. відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців до 12.10.2016, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марченко Яну Василівну.

5.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів з вимогами Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на суму 2 473 841, 43 грн. у першу чергу, на суму 13 937, 14 грн. у третю чергу та на суму 2 756 грн. позачергово; фізичної особи-підприємця Дерябкіна О.Е. на суму 60 000 грн. у третю чергу та на суму 2 756 грн. судового збору позачергово.

5.3. 18.04.2016 ліквідатором Марченко Я.В. разом з представником боржника проведено інвентаризацію майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В., складено та підписано інвентаризаційні описи.

5.4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2017 скасовано арешти та інші обмеження, накладені на майно фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10106121, зареєстровано: 04.08.2010 за №10106121).

5.5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2017 скасовано (припинено) обтяження - заборону на нерухоме майно, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер запису про іпотеку: №21640444 від 24.01.2006, підстава виникнення іпотеки: додатковий договір до договору іпотеки, серія та номер: №0012-І від 24.01.2006; арешт нерухомого майна реєстраційний №992077 від 20.05.2013; арешт нерухомого майна - реєстраційний №10604639 від 13.12.2010).

6. Ухвалою від 10.05.2018 Господарський суд Дніпропетровської області відмовив ПАТ "Банк Форум" у задоволенні заяви за №1525/2 від 18.04.2018 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна.

6.1. Місцевим судом під час розгляду справи встановлено таке:

- предметом іпотеки був житловий будинок житловою площею 34,0 кв.м., загальною площею 133, 5 кв.м. та земельна ділянка, площею 0, 0174 га;

- 01.08.2017 ліквідатор Марченко Я.В. направила на адресу ПАТ "Банк Форум", як заставного кредитора, заяву про надання згоди на продаж майна, яке є предметом забезпечення виконання зобов'язань перед ПАТ "Банк Форум";

- листом від 11.08.17 ПАТ "Банк Форум" надав згоду на реалізацію заставного майна боржника у складі цілісного майнового комплексу;

- в матеріалах справи наявний звіт про оцінку заставного майна боржника станом на 25.09.2017, відповідно до якого оціночна вартість будинку становить 118 769 грн. без ПДВ, а ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0,100 га відповідно до звіту, складеного 22.09.2017, становить 53 267, 20 грн. без ПДВ;

- 26.10.2017 Криворізькою Універсальною Товарною Біржею опубліковано оголошення на сайті Вищого господарського суду України за №46750 про проведення другого повторного аукціону, який призначений на 27.11.2017; в оголошенні зазначено яке майно буде реалізовано, адреса, площа нерухомості, площа земельної ділянки та інші реквізити, передбачені законом;

- 27.11.2017 відбувся аукціон, на якому майно боржника реалізовано за ціною 173 046, 92 грн.; договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, проданого на аукціоні, укладено з переможцем 28.11.2017.

6.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини неправомірності загального порядку продажу заставного майна, порушення вимоги щодо узгодження з банком продажу заставного майна, порушення принципу доброчесності; не підтверджено, що умови укладеного договору завдають шкоди власнику майна (замовнику аукціону) в частині отримання співмірності оплати за продане майно, на які посилався ПАТ "Банк Форум". Також, в матеріалах справи відсутній договір від 27.11.2017, на який посилається ПАТ "Банк Форум", від зазначеної дати є тільки протокол аукціону, в якому зазначений переможець аукціону, ціна продажу майна боржника, а ліквідатором Марченко Я.В. були вчинені всі необхідні дії для виконання своїх повноважень щодо оцінки майна боржника, вибору способу його реалізації та визначення організатора аукціону для продажу майна банкрута.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

7. Постановою від 07.08.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Волощука І.Г. задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яке викладено в такій редакції: "Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" №1525/2 від 18.04.2018 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна. Визнати недійсними результати аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В., проведеного 27.11.2017. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.01.2018, укладений арбітражним керуючим Марченко Яною Василівною з ОСОБА_1 за результатами проведеного 27.11.2017 аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни в особі арбітражного керуючого Марченко Яни Василівни на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання недійсними результатів аукціону в розмірі 3 524,00 грн.". Стягнуто з фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. в особі арбітражного керуючого Марченко Я.В. на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на суму 5 286 грн.

7.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- площа домоволодіння, яке оцінювалось та продавалось з оспорюваного аукціону в період здійснення ліквідаційної процедури, є меншою, ніж зазначена боржником при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та технічному паспорті на житловий будинок, Дублікаті договору купівлі-продажу домоволодіння 15.04.2004, який є правовстановлюючим документом на спірний об'єкт нерухомості, а тому при проведенні аукціону організатор аукціону повинен виставляти на продаж майно, яке відповідає правовстановлюючим документам на нього;

- заставним кредитором листом від 11.08.2017 №4924/1.2 надано згоду на проведення першого аукціону з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності всіх визнаних у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. вимог кредиторів без можливості зниження початкової вартості та зазначено про те, що подальший продаж майна вимагає додаткового узгодження умов із заставодержателем. Однак, апеляційний суд не погодився з обґрунтованістю доводів скаржника про необхідність надання банком повторного погодження щодо продажу заставного майна, зазначивши про те, що надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені безпосередньо Законом та з посиланням на правові позиції Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №905/1084/15, від 19.07.2018 у справі №910/7266/14;

- матеріали справи не містять доказів оприлюднення ліквідатором 01.09.2017 в газеті "Вісті Придніпров'я" №66(1765) оголошення про проведення конкурсу з відбору торгуючої організації з метою подальшого продажу майна боржника в порядку, визначеному Законом, тому відсутня повнота доказів щодо належного проведення конкурсу з відбору організатора торгів, що не відповідає вимогам частини 6 статті 49 Закону про банкрутство;

- договір доручення укладено ліквідатором з організатором торгів 09.08.2017, тоді як заставний кредитор ПАТ "Банк Форум" надав згоду на продаж заставного майна банкрута лише 11.08.2017, хоча про наявність такої згоди зазначено в Договорі доручення;

- матеріали справи не містять доказів розміщення оголошення про продаж майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. на об'єкті спірного нерухомого майна, що є порушенням вимог частини 3 статті 58 Закону та мало наслідком звуження кола потенційних покупців виставленого на продаж майна;

- оголошення про проведення аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В., призначеного на 12.09.2017, не містить початкової вартості продажу майна з аукціону та відомостей про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; порядок оформлення участі в торгах; перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;

- в оголошенні 11.08.2017 про проведення аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. у складі ЦМК, призначеного на 12.09.2017 (перший продаж з публічних торгів), не зазначено плану домоволодіння, кількості кімнат (приміщень), їх площі та призначення, матеріалів стін, кількості поверхів. Оголошення лише має посилання на те, що матеріали стін, кількість приміщень, їх площа та призначення, інформація про підсобні приміщення та споруди - дивись нижче технічні характеристики. До оголошення не додано технічних характеристик домоволодіння;

- оголошення 26.10.2017 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В., призначеного на 27.11.2017, не містить початкової вартості продажу та відомостей про можливість її зниження на тому ж аукціоні, розміру та порядку внесення гарантійного внеску; порядку оформлення участі в торгах; переліку документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядку та критеріїв виявлення переможця торгів; строків платежів, реквізитів рахунків, на які вносяться платежі, а також не наведено текст договору, що укладається на аукціоні та не зазначено плану домоволодіння, кількості кімнат (приміщень), їх площі та призначення, матеріалів стін, кількості поверхів. Оголошення лише має посилання на те, що матеріали стін, кількість приміщень, їх площа та призначення, інформація про підсобні приміщення та споруди - дивись нижче технічні характеристики. До оголошення не додано технічні характеристики домоволодіння.

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про невідповідність вимогам частини 1 статті 59 Закону про банкрутство оголошень про продаж спірного майна, опублікованих організатором аукціону 11.08.2017 та 26.10.2017;

- апеляційний суд зазначив, що виходячи з положень статей 49, 60, 61 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична або юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі 10% від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні. При цьому, суд першої інстанції не перевірив чи додержано організатором аукціону порядку допуску осіб, які виявили бажання взяти участь в аукціоні, на предмет реальної сплати ними гарантійних внесків за участь в аукціоні відповідно до платіжних документів. В матеріалах справи відсутні докази сплати гарантійного внеску учасників аукціону. Також, матеріали справи не містять заяв на участь в аукціоні осіб, які виявили бажання взяти участь в аукціоні з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В.;

- в порушення вимог статті 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий суд не звернув увагу на відсутність в протоколі про проведення другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. від 27.11.2017, який фіксує додержання процедури його проведення, даних про осіб, за участі яких відбувся спірний аукціон, тоді як зазначення в протоколі лише, що "учасники аукціону, зареєстровані по лоту, згідно наданих документів, всього 2 особи", без їх персоніфікації, ставить під сумнів його проведення за умов реальної конкуренції учасників та дотримання вимог закону щодо відчуження майна банкрута на аукціоні за найвищою ціною;

- в протоколі про проведення другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. від 27.11.2017 не відображено даних про зниження початкової вартості лота на крок аукціону під час проведення аукціону, а лише зазначено остаточну ціну, запропоновану переможцем аукціону - 179 751, 66 грн. без ПДВ, що не відображає реального ходу аукціону та ставить під сумнів виконання організатором аукціону вимог статті 64 Закону про банкрутство щодо зниження ціни продажу саме на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий його придбати учасник аукціону;

- в силу частини 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наслідком визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 27.11.2017, є визнання недійсним і укладеного договору купівлі-продажу від 18.01.2018 у простій письмовій формі, який був долучений до матеріалів справи під час розгляду в суді першої інстанції (т. 3, а.с. 87-91);

- суд врахував те, що до складу цілісного майнового комплексу боржника увійшли домоволодіння та земельні ділянки, які розташовані за однією адресою, відтак, ліквідатор фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. правомірно здійснювала реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, з огляду на вимоги частини 5 статті 44 Закону про банкрутство, визнавши необґрунтованими доводи скаржника в частині про необхідність виділу зі складу цілісного майнового комплексу боржника заставного майна та продажу його окремо.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ліквідатор у справі)

8. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до предмета спору положення статей 58-59 Закону про банкрутство щодо повноти змісту оголошення при його публікації та сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України. Скаржник зазначив, що Законом про банкрутство не передбачено обов'язку торгуючої організації зазначати в протоколі про проведення аукціону персоніфіковані дані всіх учасників торгів, а суд неправильно застосував положення статей 61, 69 цього Закону, надаючи оцінку протоколу про проведення аукціону від 27.11.2017 як доказу у справі, оскільки відсутність в такому протоколі персоніфікованої інформації щодо всіх без виключення учасників аукціону не є порушенням в розумінні зазначеної норми матеріального права. Також, скаржник зазначив, що єдиним належним та допустимим доказом дотримання або недотримання торгуючою організацією під час проведення аукціону вимог статті 64 Закону про банкрутство є виключно відеозапис проведення торгів, який не досліджувався апеляційним судом.

8.1. Скаржник зазначив, що з'ясовуючи питання повноти дослідження місцевим господарським судом обставин справи та доказів у справі, апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги, а тому порушив статті 209, 210 ГПК України, а також судом не було дотримано положень статей 224, 281 ГПК України на предмет неналежної обґрунтованості висновків апеляційного суду.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві фізичної особи-підприємця Дерябкіна О.Е. на касаційну скаргу зазначено, що позиція суду апеляційної інстанції щодо неповноти змісту протоколу про проведення аукціону не ґрунтується на правильному застосуванні положень статті 64 Закону про банкрутство, оскільки вимоги до протоколу визначені в статі 69 цього Закону. Також, під час винесення оскаржуваного рішення апеляційний суд не врахував, що відповідно до статті 209 ГПК України, суд з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та досліджує докази, якими вони обґрунтовуються, а місцевий суд не мав правових підстав для витребування і дослідження доказів за власною ініціативою.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частини 1, 2 статті 41 - ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частини 1, 2 статті 43 - початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Частини 1, 2, 5, 8 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Частини 1, 4 - 6 статті 49 - продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Частини 3 статті 55 - результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Частина 3 статті 58 - під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

Частина 1 статті 59 - оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про:

- майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження;

- час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги);

- початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні;

- розмір та порядок внесення гарантійного внеску;

- можливість надання переможцю податкової накладної;

- продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку);

- порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах;

- порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення;

- порядок і критерії виявлення переможця торгів;

- строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі;

- організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку);

- спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

Частини 1, 2 статті 61 - рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону. Розмір гарантійних внесків становить десять відсотків початкової вартості.

Частини 1-2 статті 62 - організатор аукціону зобов'язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами. Організатор аукціону зобов'язаний забезпечити ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів. Організатор аукціону зобов'язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як семи років з дня його проведення.

Стаття 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Частини 3, 4, 5 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Частини 1-2 статті 69 - протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця. У протоколі зазначаються: майно, що запропоноване для продажу; кількість учасників аукціону; початкова вартість; ціна, запропонована переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця; ціна або частина ціни, сплачена переможцем; найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів; адреса сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно.

11. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 4 статті 74 - суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частина 1 статті 209 - суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Частини 1, 2 статті 210 - суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Частина 1 статті 224 - учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.

Стаття 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Частина 1 статті 281 - суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням компетенції касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом положень статей 58, 59, 62, 62, 69 Закону про банкрутство, статей 209, 210, 224, 281 ГПК України. Перегляд справи в суді касаційної інстанції здійснюється в межах доводів касаційної скарги.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. Розділ ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб'єктів банкрутства та має ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників провадження у справі про банкрутство (комітету кредиторів, організатора торгів, ліквідатора). Зазначене не виключає також ряду диспозитивних норм, які надають можливість врегулювати окремі правовідносини на власний розсуд.

За змістом частини 1 статті 49 Закону про банкрутство вбачається, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Статтею 66 цього Закону передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів. Зазначені норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження, оскільки вони є публічними торгами, які проводяться з метою залучення якнайбільшої кількості учасників, що мають право бути заздалегідь поінформованими про основні правила такої публічної процедури.

14. Системний аналіз статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для таких правових висновків:

Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). Разом з цим, у тій же статті (частина 5 статті 44 Закону про банкрутство) законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Отже, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Відтак, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Отже, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до одного року. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).

Така правова позиція викладена у Постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17.

15. Вимоги законодавця щодо обрання організатора аукціону за конкурсом є імперативними згідно з частиною 6 статті 49 Закону про банкрутство та їх дотримання повинно перевірятися судами, оскільки процедура продажу майна з публічних торгів включає також процедуру обрання організатора аукціону та дотримання визначених законодавцем вимог до нього. Отже, якщо учасник провадження у справі про банкрутство оспорює дійсність аукціону з продажу майна банкрута, то суд повинен перевірити дотримання усіх процедур, пов'язаних з таким продажем, зокрема, й процедури обрання організатора аукціону. Колегія суддів касаційного суду зазначає що відповідно до статті 269 ГПК України апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм матеріального права. Відтак, встановивши порушення частини 6 статті 49 Закону щодо повноти доказів в обґрунтування повноважень організатора торгів здійснювати продаж майна боржника, апеляційний суд в межах наданої йому компетенції зазначив про таке порушення. Доводи скаржника частині виходу апеляційного суду за межі наданої йому компетенції колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими.

16. Положення частини 3 статті 58 та частини 1 статті 59 Закону про банкрутство є такими, що імперативно визначають обов'язки організатора торгів (ліквідатора) щодо вжиття певних інформаційних заходів для поширення інформації про продаж майна боржника з аукціону, а встановлення порушення зазначених норм може мати наслідком визнання недійсним аукціону, якщо внаслідок такого порушення було звужено коло потенційних учасників аукціону.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що в оголошеннях про проведення аукціонів з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В., призначених на 12.09.2017 та 27.11.2017, не було зазначено початкову вартість майна, що виставлено на продаж, та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні, оголошення не містили розміру та порядку внесення гарантійного внеску; порядку оформлення участі в торгах; переліку документів і вимоги, що пред'являються учасникам до їх оформлення; порядку і критеріїв виявлення переможця торгів; строків платежів, реквізитів рахунків, на які вносяться платежі. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що в оголошенні про проведення аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В., призначеного на 12.09.2017, не зазначено план домоволодіння, кількість кімнат (приміщень), їх площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів. Оголошення лише мало посилання на дані про матеріали стін, кількість приміщень, їх площу та призначення, інформацію про підсобні приміщення та споруди, але до нього не додано технічні характеристики домоволодіння.

Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність порушень статей 58, 59 Закону про банкрутство щодо повноти та змісту публічної інформації, яка вимагається законодавцем при проведенні аукціону у справах про банкрутство.

17. Відповідно до статті 58 Закону про банкрутство, під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно також бути розміщене на нерухомому майні. При цьому, організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитись з майном за його місцезнаходженням.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів розміщення оголошення про продаж майна фізичної особи-підприємця Бренич Л.В. на аукціоні на об'єкті нерухомості боржника.

Відтак, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність порушень проведення підготовки спірного аукціону щодо недотримання частини 3 статті 58 Закону про банкрутство, які привели до звуження кола потенційних покупців виставленого на продаж майна, їх відповідної участі в аукціоні та можливості реалізації майна за більш високою ціною.

18. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що відповідно до статті 69 Закону про банкрутство відсутність у протоколі персоніфікованої інформації щодо всіх без виключення учасників аукціону не є порушенням в розумінні зазначеної норми матеріального права. Однак, застосовуючи вимоги закону системно, організатор аукціону повинен надати до протоколу про проведення аукціону, протоколи допуску учасників аукціону з доказами сплати ними гарантійних внесків, згідно з вимогами статті 61 Закону про банкрутство, чого в даному випадку ліквідатором суду не надано, внаслідок чого апеляційний суд надав відповідну оцінку протоколу про проведення аукціону як такому, що викликає сумніви у дотриманні організатором аукціону належної процедури допуску конкретних (персоніфікованих) осіб до участі в аукціоні та сплати ними гарантійних внесків за участь в аукціоні.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, виходячи із здійсненої оцінки доказів апеляційним судом, погоджується з правильністю застосування судом апеляційної інстанції вимог статей 61, 64 Закону про банкрутство та зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги про неправильне застосування зазначених норм права в суді апеляційної інстанції.

19. Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника про те, що єдиним належним та допустимим доказом дотримання або недотримання торгуючою організацією під час проведення аукціону вимог статті 64 Закону про банкрутство є виключно відеозапис проведення торгів, а не протокол про проведення аукціону, який повинен відображати повний хід процедури торгів, зокрема, й усі пропозиції ліцитатора щодо зниження (зростання) ціни відповідно до кроку аукціону.

Суд зазначає, що згідно із статтею 77 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Системний аналіз положень статей 73, 77, 86 ГПК України дозволяє зробити висновок, що тільки суду, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, законодавцем надано право визначати, які докази він приймає до уваги. Відтак, доводи скаржника про виключну вагу у справі такого доказу, як фіксація проведення аукціону технічними засобами відповідно до статті 62 Закону про банкрутство, який не був предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, касаційним судом визнаються необґрунтованими з огляду на відсутність у касаційного суду повноважень з перевірки та переоцінки доказів відповідно до статті 300 ГПК України та встановлення апеляційним судом фактичного порушення вимог статті 69 Закону про банкрутство щодо повноти оформлення протоколу аукціону від 27.11.2017.

20. З огляду на спростування касаційним судом доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, Суд не вбачає порушення в цілому вимог статей 209, 210, 269 ГПК України судом апеляційної інстанції.

21. Виходячи з аналізу положень частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, наслідком визнання недійсним результатів аукціону є визнання недійсним й укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Отже, встановивши порушення вимог статей 58, 59, 61, 64, 65, 66 Закону про банкрутство, апеляційний суд дійшов правильного висновку про визнання недійсним оспорюваного аукціону та визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 18.01.2018 як єдиного правочину.

22. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановленого апеляційним судом рішення крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятої судом апеляційної інстанції постанови, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 8-8.1. мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 13-22 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ліквідатора та скасування постанови апеляційного суду від 07.08.2018 у справі №904/21117/16.

В. Судові витрати

25. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Бренич Людмили Василівни в особі ліквідатора Марченко Яни Василівни залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 у справі №904/2117/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк