Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.12.2020 року у справі №910/2417/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/2417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І. Б. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю. (головуючий), Куксов В. В., Яковлєв М. Л. )

зі справи № 910/2417/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" (далі - ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ")

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано - Франківськгаз" (далі - АТ "ОГС "Івано - Франківськгаз"); акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (далі - АТ "ОГС "Тисменицягаз"),

про визнання рішення частково недійсним.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення від 10.12.2019 № 796 - р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ".

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" зазначало про те, що Рішення АМК є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з'ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в зазначеному рішенні обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2020, зокрема, залучено до участі у справі № 910/2417/20 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз" та АТ "ОГС "Тисменицягаз".

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2020 зі справи № 910/2417/20 позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

АМК оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АМК.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 за клопотанням АТ "ОГС "Івано - Франківськгаз" апеляційне провадження у справі зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19 на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); зобов'язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що правовідносини у справі № 161/11800/19 є подібними зі справою, яка розглядається, у зв'язку з чим наявні підстави для зупинення провадження у справі № 910/2417/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

АМК в касаційній скарзі просить Верховний Суд ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 про зупинення апеляційного провадження у справі скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник зазначає про те, що зупиняючи провадження у справі № 910/2417/20 за апеляційною скаргою АМК до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 161/11800/19, Північний апеляційний господарський суд порушив приписи пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, оскільки справа № 161/11800/19, рішення у якій переглядається Великою Палатою Верховного Суду, не є подібною з даною справою, з огляду на суттєву відмінність у фактичних обставинах справи, різний зміст правовідносин, об'єкт (предмет) спору та підстави подання позову, що виключає можливість віднесення до неї висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах. При цьому, таке зупинення має наслідком збільшення розумного строку розгляду справи, а безпідставне зупинення судом розгляду справи порушує приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Доводи інших учасників справи

ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" та АТ "ОГС "Тисменицягаз" у відзивах на касаційну скаргу просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а судовий акт попередньої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду

Причиною касаційного оскарження у справі стало питання щодо правомірності зупинення судом апеляційної інстанції апеляційного провадження у справі № 910/2417/20 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 227 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Предметом позову у справі № 910/2417/20 є вимога позивача до відповідача про визнання недійсним в частині, що стосується ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ", Рішення АМК, згідно з яким: на групу суб'єктів господарювання (АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз ", АТ "ОГС "Тисменицягаз" та ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ") накладено штраф (на кожного із зазначених суб'єктів) за зловживання монопольним становищем на ринку; зобов'язано припинити порушення законодавства та усунути наслідки. При цьому, як зловживання монопольним становищем розглядаються дії операторів ГРМ АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз" та АТ "ОГС "Тисменицягаз" із здійснення вимірювання об'єму природного газу з приведенням його до стандартних умов у взаємовідносинах з побутовими споживачами та виставлення ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" побутовим споживачам до оплати обсягів природного газу, приведених до стандартних умов, які почали здійснюватися з жовтня 2018 року.

Так, згідно з Рішенням АМК, ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ" та треті особи неправомірно здійснювали донарахування об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками (які не мають механізму приведення природного газу до стандартних умов) при здійснені комерційних розрахунків.

У свою чергу, предметом позову у справі № 161/11800/19 є вимога фізичної особи про зобов'язання акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" припинити дії, якими порушувались її права як побутового споживача природного газу у частині приведення об'єму природного газу до стандартних умов; відновлення обліку використаного природного газу за фактичними даними лічильника та здійснення контролю зняття та обліку спожитого природнього газу відповідно до фактичних даних лічильника. Позовні вимоги у справі № 161/11800/19 позивач обґрунтовував, зокрема, тим, що акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" не має законних підстав вимагати оплати зазначеного у рахунку об'єму природного газу, приведеного до стандартних умов, оскільки позивач є побутовим споживачем, а відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 таке визначення спожитого газу передбачене лише для постачання природного газу непобутовим споживачам (суб'єктам господарювання).

Справа № 161/11800/19 розглядається Великою Палатою Верховного Суду.

Апеляційний господарський суд, зупиняючи апеляційне провадження у справі № 910/2417/20, виходив, зокрема, з того, що правовідносини у справі № 161/11800/19 є подібними зі справою, яка розглядається, у зв'язку з чим наявні підстави для зупинення провадження у справі № 910/2417/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі № 910/2417/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19, з огляду на таке.

Так, передаючи справу № 161/11800/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила, зокрема, з того, що дія Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, яка затверджена згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116 у цілому не поширюється на побутових споживачів, тому її положення, зокрема коефіцієнти приведення до стандартних умов, які містяться у додатках до Методики, не можуть бути застосовані операторами ГРМ при розрахунках фактично використаних побутовими споживачами об'ємів природного газу. У зв'язку з наведеним, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 640/21017/18 (адміністративне провадження № К/9901/27491/19) та від
03.02.2020 у справі № 640/20866/18 (адміністративне провадження № К/9901/22266/19), відповідно до яких (висновків) згідно з пунктом 6 глави 1 розділу ХV Кодексу газорозподільних систем передбачено застосування відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який визначений у додатках до Методики, але не самої Методики. Тобто вказана норма пов'язує приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов не з використанням самої Методики, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені у додатках до неї.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що у справі, яка переглядається, правовідносини є подібними зі справою № 161/11800/19 (провадження № 14-119цс20) з огляду на те, що зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.

У даному випадку, застосування названої Методики є складовою матеріально - правового регулювання правовідносин як у справі № 910/2417/20, так і у справі № 161/11800/19 в частині правомірності дій оператора, які полягають у донарахуванні об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками.

Відповідно до Рішення АМК, питання часткової недійсності якого є предметом позову у справі № 910/2417/20, саме правовідносини з донарахування об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, передбачені лічильниками, визначено АМК як такі, що характеризують порушення законодавства про захист економічної конкуренції та є елементом складу такого правопорушення.

Отже, у даному випадку, предмет спору, зміст позовних вимог, підстави позову і встановлені судами фактичні обставини у справі № 161/11800/19 (провадження № 14-119цс20) та у справі № 910/2417/20 виражають співвідношення цілого й частини (виключно питання правомірності застосування названої Методики, її поширення на побутових споживачів та застосування коефіцієнтів приведення до стандартних умов).

Необхідність зупинення провадження у справі № 910/2417/20 є обґрунтованою та очевидно пов'язана з необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, вирішення спору у справі № 910/2417/20, окрім іншого, залежить від розгляду питання щодо обґрунтованості поширення дії Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, та додатків до неї, на побутових споживачів при розрахунках операторами ГРМ фактично використаних ними об'ємів природного газу.

Слід також зазначити, що розглядаючи справу № 910/2417/20, суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення від 16.07.2020 безпосередньо посилався на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 24.12.2019 у справі № 640/21017/18 (адміністративне провадження № К/9901/27491/19), від яких колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити у справі № 161/11800/19 (провадження № 14-119цс20), передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов'язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці (рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2011 року у справі "Брезовець проти Хорватії" (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07).

З огляду на викладене, відхиляються аргументи АМК про безпідставність зупинення апеляційне провадження у справі № 910/2417/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19.

Спростовуються також й доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом вимог пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права на розгляд справи впродовж розумного строку, за обставин наявності визначених законом підстав для зупинення апеляційного провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 161/11800/19.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, АМК не спростував наведених висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АМК залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені АМК у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на АМК, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 зі справи № 910/2417/20 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова