Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КГС ВП від 14.12.2021 року у справі №902/45/20 Постанова КГС ВП від 14.12.2021 року у справі №902...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова КГС ВП від 14.12.2021 року у справі №902/45/20



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/45/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Бакуліна С. В., Губенко Н. М.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М. Ю.,

представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: не з'явився,

від третьої особи-3: не з'явився,

від третьої особи-4: не з'явився,

від третьої особи-5: Євдокимов А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України"

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді Нешик О. С.

від 19.03.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Розізнана І. В., Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.

від 03.08.2021

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України"

про визнання рішень загальних зборів недійсними,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (далі - Відповідач, Товариство) про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства, які оформлені протоколом №16 від 05.12.2017 року, з моменту їх прийняття.

2. В обґрунтування позову Позивачка посилається на те, що вона є засновником (учасником) Товариства з розміром внеску до статутного фонду - 959000,00 грн, що складає 26,06% від загального розміру статного фонду. У листопаді 2019 року Позивачка дізналась, що 05 грудня 2017 року загальними зборами Відповідача прийнято рішення, що оформлене протоколом №16 про надання повноважень директору Товариства ОСОБА_5 на укладення договорів, а саме: договору кредитної лінії №408 від 06.12.2017, договору кредитної лінії №409 від 06.12.2017, договору поруки від 06.12.2017, договору іпотеки від 06.12.2017. Проте, Позивачка зауважує, що вона не приймала участі в прийнятті оспорюваних рішень загальними зборами Товариства від 05.12.2017 року. При цьому підпис, здійснений на останній сторінці протоколу навпроти її прізвища, нею не вчинявся. Також, Позивачка зазначає, що наявність рішення про погодження виступу Товариства у якості фінансового поручителя за кредитними зобов'язаннями інших осіб та передачі нерухомого майна Відповідача в іпотеку, свідчить про порушення корпоративних прав Позивачки щодо управління справами Товариства, розподілу прибутку Товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності Товариства, тобто право на майно, яке закріплено у статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та погіршення майнового стану Товариства, що впливає на права Позивачки, як учасника, із значною часткою у статутному капіталі Товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.03.2021, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
03.08.2021 року у справі №902/45/20 позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів Відповідача, зазначені в протоколі №16 від 05.12.2017 року з моменту їх прийняття.

4. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що підпис ОСОБА_4 та Позивачки, на протоколі №16 від 05.12.2017 виконаний не ними, а іншими особами, а тому оспорюваним рішенням, яке було прийнято без участі Позивачки, порушено її права. Враховуючи, що наявний в матеріалах справи протокол загальних зборів Відповідача №16 від 05.12.2017 не відповідає критеріям достовірності, суди прийшли до висновку, що оспорюване рішення загальних зборів Відповідача не відповідає волевиявленню Позивача на участь в Товаристві зі всіма наслідками, що відображенні у протоколі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

5. Третя особа-5 (далі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.03.2021, та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.

6. Підставою касаційного оскарження судового рішення Скаржник визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували статті 15, 16, 92, 98, 116, 207, 239 ЦК України, статтю 167 ГК України, порушили статтю 75 ГПК України щодо неврахування факту відсутності порушення корпоративних прав Позивачки, встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі №902/909/19. При цьому суди не врахували правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16. Також Скаржник зазначає, що суди порушили частину 4 статтю 191 ГПК України та посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від
22.10.2019 у справі №923/876/19 та Касаційного господарського суду у справах №922/1671/16, №904/9495/16. Крім того, Скаржник зазначає про порушення статей 12, 73, 86, 104, 191 ГПК України, неправильне застосування статті 61 Закону України "Про господарські товариства", статей 167 ГК України та 267 ЦК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Позивачка є засновником (учасником) Відповідача з розміром внеску до статутного фонду - 959000,00 грн, що складає 26,06% від загального розміру статного фонду.

8. Статут Товариства зареєстрований 05 грудня 2006 року. При цьому, 27 липня 2016 року зареєстровано нову редакцію статуту (далі - Статут).

9. Згідно п.7.1.1. Статуту учасники Товариства мають право брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в Статуті, крім випадків, встановлених законом.

10. Відповідно до п.8.1. Статуту вищим органом управління Товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Збори скликаються не рідше двох разів на рік. Учасник Товариства має право передати свої повноваження на зборах іншому учасникові Товариства чи представникові іншого учасника Товариства. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді Товариства.

11. Пунктом 8.2 Статуту визначено, що збори учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.

12. Згідно з п. п.8.3.10 Статуту до виключної компетенції зборів учасників Товариства належить: прийняття рішень про укладення договорів про відчуження основних фондів, договорів оренди, кредиту, застави, поруки та гарантії, незалежно від ціни договору.

13. У відповідності до п.8.4. Статуту з питань, зазначених у підпунктах "8.3.1 "," 8.3.2. "8.3.3." Статуту, рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

14. Відповідно до п. 8.5. Статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 (п'ятдесят) відсотками голосів.

15. У відповідності до п.8.6. Статуту виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор.

16. Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" не містить положень, що визначають порядок скликання і проведення загальних зборів.

17.05 грудня 2017 року відбулися загальні збори учасників Відповідача, що оформлені протоколом № 16.

18. До порядку денного вказаних загальних зборів були включені наступні питання:

"1. Погодження звернення ТОВ "Барський птахокомбінат" за отримання у АТ "Ощадбанк" кредитних коштів у розмірі не більше еквіваленту 9 500 000,00
(дев'ять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень
00 копійок.

2. Погодження передачі нерухомого майна, що належить ТОВ "Барський птахокомбінат" в іпотеку АТ "Ощадбанк" в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк".

3. Погодження виступу фінансовим поручителем та передачі нерухомого майна, що належить ТОВ "Компанія-К" в іпотеку АТ "Ощадбанк" в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк".

4. Погодження звернення до фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з проханням виступити фінансовим поручителем за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк".

5. Про уповноваження директора Товариства ОСОБА_5 бути представником Товариства на Загальних зборах ТОВ "Барський птахокомбінат" на яких будуть вирішуватись вищевказані питання."

19. Відповідно до змісту протоколу №16 від 05.12.2017 на зборах були присутні:

Позивачка (26,08695%) ОСОБА_4 (26,08695%), ОСОБА_2 (26,08695%), ОСОБА_3 (21,73915%), що складають 100,0% голосів від загальної кількості. Запрошені: ОСОБА_5.

20. По першому питанню зборами учасників Товариства прийнято одноголосно рішення погодити отримання ТОВ "Барський птахокомбінат" кредитних коштів в АТ "Ощадбанк" у розмірі не більше 9 500 000,00 (Дев'яти мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

21. Відносно другого питання прийнято одноголосно рішення погодити в якості виконання зобов'язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк" передачу в іпотеку АТ "Ощадбанк" в забезпечення АТ "Ощадбанк" майно згідно наведеного в протоколі переліку.

22. Також одноголосно прийнято рішення відносно третього питання та вирішено виступити фінансовим та майновим поручителем по зобов'язаннях ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк" та передати в іпотеку нерухоме майно, перелік якого наведено в протоколі.

23. Щодо четвертого питання одноголосно вирішено погодити звернення до фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з клопотанням виступити фінансовим поручителями.

24. По п'ятому питанню одноголосно вирішили надати повноваження директору Товариства ОСОБА_5 представляти інтереси ТОВ "Компанія - К" на загальних зборах учасників ТОВ "Барський птахокомбінат", на яких буде прийматись рішення по вищезазначених питаннях.

25. За результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у даній справі судовими експертами надано висновок №5715/5716/20-21 від 16.11.2020 наступного змісту:

"1.Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнанія-К" від 05.12.2017 в графі "Підпис, печатка" навпроти графи "ОСОБА_1", - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

2. Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 в графі "Підпис, печатка" навпроти графи "ОСОБА_4", - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

3. Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 в графі "Підпис, печатка" навпроти графи "ОСОБА_1", - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

4. Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 в графі "Підпис, печатка" навпроти графи "ОСОБА_4" виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою."

26. В матеріалах справи також наявні заяви свідків від 22 червня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_2, в яких вони засвідчили про дотримання виконавчим органом Товариства усіх вимог щодо скликання на 05.12.2017 року загальних зборів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини..

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); ..

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

28. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

29. Закон України "Про господарські товариства" (в редакції чинній станом на
05.12.2017 року).

Стаття 10. Права учасників товариства

1. Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених Закон України "Про господарські товариства";

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Стаття 58. Вищий орган товариства з обмеженою відповідальністю

1. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

2. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

3. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

4. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Стаття 60. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю

1. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

6. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Стаття 61. Періодичність скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Позачергові збори.

5. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

30. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 4

2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 74

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 300

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

31. Суд виходить з того, що відповідно до змісту частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

32. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

33. Зі змісту заявлених у справі позовних вимог Суд вбачає, що Позивачка звернулася з позовом за захистом своїх корпоративних прав, зазначаючи, що наявність рішення про погодження виступу Товариства у якості фінансового поручителя за кредитними зобов'язаннями інших осіб та передачі нерухомого майна Відповідача в іпотеку, свідчить про порушення корпоративних прав Позивачки щодо управління справами Товариства, розподілу прибутку Товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності Товариства, тобто право на майно, яке закріплено у статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та погіршення майнового стану Товариства, що впливає на права Позивачки, як учасника, із значною часткою у статутному капіталі Товариства. Тобто, на її думку, спір у даній справі є перш за все корпоративним спором, адже порушує її корпоративні права.

34. Відповідно до змісту частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

35. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

36. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

37. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.

38. Суди, вирішуючи корпоративний спір, зобов'язані перевірити наявність в позивача суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати в чому полягає порушення його корпоративних прав.

39. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

40. Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та порушене право підлягає захисту.

41. Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного права.

42. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

43. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

44. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту (відновлення порушеного права чи інтересу) в обраний ним спосіб.

45. Окрім того, слід зазначити, що висновок про порушення чи не порушення прав позивача, а також його охоронюваних законом інтересів, суд має зробити за результатами розгляду справи, зазначивши про це в мотивувальній частині. У такому разі внаслідок задоволення позову позивач отримує належний судовий захист, оскільки буде встановлено факт порушення чи оспорювання його права. Якщо ж за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

46. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення про задоволення позову у цій справі повинні були обґрунтувати наявність порушення корпоративних прав Позивачки та можливість її захисту (відновлення її порушеного права чи інтересу) в обраний нею спосіб.

47. Суди задовольняючи позов у цій справі виходили лише з того, що наявний в матеріалах справи протокол №16 від 05.12.2017 не відповідає критеріям достовірності, оскільки, враховуючи висновок судової експертизи №5715/5716/20-21 від 16.11.2020, спірне рішення загальних зборів учасників Відповідача від
05.12.2017, оформлене протоколом №16, виготовлене з використанням підробленого підпису Позивачки. Тому на думку судів попередніх інстанцій оспорюване рішення загальних зборів Товариства від 05.12.2017, не відповідає волевиявленню Позивачки на участь в Товаристві зі всіма наслідками, що відображенні у протоколі.

48. Проте суди попередніх інстанцій не надали оцінки та належним чином не мотивували відхилення інших доказів у справі - письмових заяв свідків ОСОБА_2 (учасника ТОВ "Компанія-К "), ОСОБА_3 (учасника ТОВ "Компанія-К") та ОСОБА_5 (директора ТОВ "Компанія-К"), в яких вони засвідчили що особисто брали участь в засіданні зборів учасників Товариства 05 грудня 2017 року та у зборах брали участь усі учасники Товариства, кворум становив 100% голосів.

49. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущенні під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. За наявності належних доказів участі у загальних зборах усіх акціонерів, суд може відмовити в позові про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів.

50. Порушення порядку персонального повідомлення учасника акціонера не є підставою для визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними у випадку встановлення судом факту присутності акціонера на цих загальних зборах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №912/712/19

51. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16.

52. Однак, суди попередніх інстанцій вирішуючи корпоративний спір та визнаючи недійсним рішення загальних зборів Товариства, не оцінили усі докази у сукупності, не перевірили наявність у Позивачки (учасника) суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано цей позов, а також не з'ясували в чому полягає порушення її корпоративних прав за захистом яких Позивачка звернулася до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення.

53. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 76 ГПК України).

54. Окрім того, у відповідності до вимог частини 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

55. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №902/909/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про визнання недійсними договору поруки від 06.12.2017 та договору іпотеки від 06.12.2017, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, якими відмовлено в позові, залишено без змін.

56. Судовими рішеннями у справі №902/909/19 (між тими самими сторонами) встановлено, що підписання директором ТОВ "Компанія-К" договору поруки від
06.12.2017 та договору іпотеки від 06.12.2017 без відповідних повноважень (без згоди учасників Товариства) може порушувати права та інтереси цього Товариства, а не корпоративні права Позивачки (учасника).

57. Враховуючи, що в цій справі Позивачка в обгунтування порушення своїх корпоративних прав посилається саме на те, що наявність оспорюваного рішення від
05.12.2017 року про погодження надання Товариством фінансової поруки та передачі нерухомого майна Товариства в іпотеку (за договорами поруки та іпотеки від
06.12.2017) свідчить про порушення її корпоративних прав, як учасника Товариства, обставини встановлені судовими рішеннями у справі №902/909/19, а саме відсутність порушення корпоративних прав Позивачки (учасника) передачею нерухомого майна Товариства в іпотеку та наданням Товариством поруки (за договорами поруки та іпотеки від 06.12.2017), мають бути враховані судом при вирішенні цього корпоративного спору.

58. У зв'язку з наведеним, судами попередніх інстанцій не оцінено всі наявні в справі докази, не встановлено всі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не з'ясовано в чому полягає порушення корпоративних прав за захистом яких Позивачка звернулася до суду.

59. Для повного і всебічного розгляду цієї справи важливим є з'ясування, встановлення та аналіз сукупного зв'язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути цей спір у відповідності до вимог законодавства.

60. Від повноти з'ясування, встановлення відповідних обставин справи та правильної їх оцінки залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судового рішення по суті спору.

61. Оскаржувані судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.

62. За таких обставин, висновки господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову є необґрунтованими та передчасними.

63. Отже, враховуючи, що судами не було повно і всебічно з'ясовано обставини, які входили до предмету доказування у цій справі, виходячи із предмета і підстав позову, не надано належну оцінку всім обставинам і доводам сторін по суті заявлених вимог, справу, що розглядається, слід направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

64. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

65. Встановивши зазначені в постанові вище порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. За приписами пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

67. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що касаційна скарга Третьої особи-5 підлягає задоволенню частково, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

68. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, предмету і підстав позову, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір.

Судові витрати

69. Оскільки справа направляється на новий розгляд, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 19.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі №902/45/20 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати