ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1232/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф., Ярош А.І.

від 25.02.2019

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ"

про стягнення 935020,29 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" (далі - Відповідач, Товариство) про стягнення 275850,91 грн. заборгованості та договором №КД-4761 від 26.12.2003 (далі - Договір), 43334,97 грн. пені та 615834,41 грн. неустойки.

2. Позов мотивований посиланням на невиконання Відповідачем своїх обов'язків за Договором щодо своєчасної сплати орендної плати та повернення орендованого майна Позивачу як правонаступнику орендодавця.

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.08.2018 позов задоволений частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 275850,91 грн. заборгованості за Договором, 41892,05 грн. пені, 609069,42 грн. неустойки.

4. 3 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі - Скаржник) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції.

5. Звертаючись з апеляційною скаргою, Скаржник зазначив про наявність у нього як учасника Товариства матеріально-правових вимог щодо відновлення його порушеного корпоративного права на отримання дивідендів від господарської діяльності Товариства у тому обсязі, на який він розраховував та який міг реально одержати за звичайних обставин, якби його корпоративне право не було порушене рішенням господарського суду в даній справі. За доводами Скаржника, зазначеним судовим рішенням суттєво погіршений майновий стан Товариства.

6. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Скаржника.

7. 28 січня 2019 року Скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (далі - Апеляційна скарга).

8. Апеляційна скарга мотивована, зокрема, посиланням на порушення судом першої інстанції прав та інтересів Скаржника як учасника Товариства. Скаржник вважає порушеними свої корпоративні права на участь в управлінні Товариством шляхом вирішення питань щодо розпорядження належним Товариству майном та одержання частини прибутку (дивідендів) від господарської діяльності Товариства у тому обсязі, на який він розраховував після набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі №916/1878/15.

9. Також Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зважаючи на винесення приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. постанови від 03.01.2019 про звернення стягнення на майно Товариства у виконавчому провадженні №58003901, відкритому на підставі наказу Господарського суду Одеської області №916/1232/18 від 26.11.2018.

10. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 Апеляційна скарга залишена без руху. Скаржник повідомлений про необхідність подання протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк.

11. Ухвала мотивована тим, що наведені в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки Скаржник звертався за апеляційною скаргою на це рішення 6 вересня 2018 року.

12. Скаржник подав заяву від 16.02.2019 (далі - Заява) про поновлення строку на апеляційне провадження. Заява мотивована тим, що Скаржнику стало відомо про наслідки втручання в управління Товариством та відповідні порушення його корпоративних прав на управління Товариством лише 11 січня 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 відмовлено Скаржнику у відкритті апеляційного провадження за Апеляційною скаргою.

14. Ухвала мотивована тим, що Скаржник пропустив процесуальний строк на оскарження рішення суду першої інстанції без поважних причин, тому правові підстави для поновлення цього строку відсутні.

15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Заява жодним чином не доповнює мотиви заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, долученої до апеляційної скарги, та не спростовує того факту, що Скаржник знав про наявність оскаржуваного судового рішення та вже звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

16. Скаржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії апеляційного провадження за Апеляційною скаргою.

17. Касаційна скарга мотивована наявністю правових підстав для застосування до оскаржуваної ухвали положень пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з недослідженням судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів - протоколу загальних зборів учасників Товариства №3/1/2019 від 11.01.2019.

18. Скаржник зазначає, що лише після ознайомлення на зазначених загальних зборів учасників Товариства з постановою приватного виконавця Парфьонова Г.В. від 03.01.2019 №ВП58003901 Скаржник дійшов висновку про перебрання Позивачем та Господарським судом Одеської області на себе повноважень, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства, про негативний результат їх прямого втручання в управління Товариством. Зазначені наслідки залишались незрозумілими для Скаржника та не досліджувались судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги від 03.09.2018.

19. Скаржник вважає, що для встановлення і підтвердження заборгованості Товариства за Договором Позивач та Господарський суд Одеської області протиправно використали умови додаткової угоди №КД-4761/3 від 01.07.2010, укладеної директором Товариства поза межами наявних у нього повноважень.

20. Тобто, на думку Скаржника, Позивач та Господарський суд Одеської області, протиправно перебравши на себе повноваження загальних зборів учасників Товариства, вирішили питання застосування до спірних правовідносин умов значного правочину - зазначеної додаткової угоди, сума якої перевищує обмеження повноважень директором і згоди на укладення якої загальні збори учасників Товариства не надавали.

21. За доводами Скаржника, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою характер спірних правовідносин, а також сутність прав та інтересів, за захистом яких звернувся Скаржник у 2019 році до суду апеляційної інстанції.

22. При цьому Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень статей 124, 129 Конституції України, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 236 Господарського процесуального кодексу України, статті 15 Цивільного кодексу України.

23. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

24. Позивач вважає відсутніми підстави для повторного оскарження Скаржником рішення суду першої інстанції, оскільки ним не порушені права Скаржника та не вирішувались питання про його права і обов'язки.

25. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому визнає заявлені Скаржником вимоги.

26. Відповідач вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі, прийнята без дотримання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а отже підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

Стаття 6

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. …

Стаття 13.

Право на ефективний засіб юридичного захисту

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 11. Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом

1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. …

4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. …

Стаття 118. Наслідки пропуску процесуальних строків

1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. …

Стаття 119. Поновлення та продовження процесуальних строків

1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. …

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. …

Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Стаття 260. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги

… 3. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. …

Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: …

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. …

29. Рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"

37. Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

38. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пункти 22 - 23, від 28 березня 2006 року).

30. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"

41. … Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, … таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata …

31. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії"

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

32. З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, Суд відхиляє аргументи Скаржника про порушення судом апеляційної інстанції його права на доступ до справедливого суду. Адже право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення.

33. Так, положеннями частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачена відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення та якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

34. З огляду на наведені правові норми Суд вважає обґрунтованою відмову суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за Апеляційною скаргою, оскільки вона подана Скаржником 28 січня 2019 року поза межами встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку за відсутності поважних причин пропуску зазначеного строку.

35. Суд відхиляє аргументи Скаржника про те, що він лише після загальних зборів учасників Товариства від 11.01.2019 дійшов висновку про перебрання Позивачем та Господарським судом Одеської області на себе повноважень, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів Товариства, про негативний результат їх прямого втручання в управління Товариством тощо.

36. На думку Суду, наведені доводи Скаржника не спростовують висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску процесуального строку при зверненні з Апеляційною скаргою, адже не доводять наявність істотних перешкод, які об'єктивно перешкоджали Скаржнику звернутися з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку.

37. При цьому Суд враховує, що Скаржник звертався з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції 3 вересня 2018 року, тобто був обізнаний про наявність зазначеного рішення і його зміст.

38. Зазначення Скаржником нових аргументів і заперечень проти рішення суду першої інстанції після закриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на це рішення ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018 не підлягало визнанню поважною причиною пропуску строку судом апеляційної інстанції, оскільки залежало від волевиявлення та добросовісності Скаржника щодо з'ясування змісту оскаржуваного судового рішення, його правових наслідків, повного викладення своїх аргументів тощо.

39. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав для поновлення строків для оскарження, які б виправдовували втручання у принцип правової визначеності, тому Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи Відповідача про порушення судом вимог Конвенції Конституції України, Господарського процесуального кодексу України тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновки суду апеляційної інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

41. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін ухвали суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

42. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №916/1232/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець