Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.04.2018 року у справі №910/7336/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7336/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Костинчук П.М.,

відповідача - Мариніч Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 (судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О., Жук Г.А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 (суддя Сівакова В.В.) у справі

за позовом Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про внесення змін до договору,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Дочірнє підприємство "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" (далі - ДП "Фаворит-Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про внесення змін до договору від 08.05.2014 № 160(3) 14 УК (далі - договір від 08.05.2014) шляхом викладення пункту 12.1 у такій редакції: "12.1. Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 08.05.2020, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, - до закінчення терміну дії гарантії. В разі прострочення виконання умов договору покупцем загальний строк дії договору продовжується на строк прострочення покупцем" на підставі статей 526, 530, 538, 610, 612, 613, 614, 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

Позов обґрунтовано наявністю підстав для внесення спірних змін до договору у зв'язку із неправомірністю дій відповідача, які призвели до прострочення виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договором від 08.05.2014, що було установлено судами у справі № 910/20509/15. Зокрема, як зазначив позивач, відповідач зволікав із включенням його до переліку постачальників, що за договором від 08.05.2014 є необхідною передумовою для поставки позивачем продукції за ним.

Заперечуючи проти позову, ДП "НАЕК "Енергоатом" послалося на те, що за результатами проведеної ним оцінки позивача 12.03.2015 було складено звіт про оцінку постачальника для ДП "НАЕК "Енергоатом" № ОЧ-П.1.18.005-15 (далі - звіт № ОЧ-П.1.18.005-15) і звіт комісії з перевірки даних аудиту, відповідно до яких підтверджено неспроможність позивача виготовляти та поставляти продукцію для систем, важливих для безпеки (далі - СВБ) на рівні якості, що гарантує виконання вимог норм, правил, стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, у тому числі за договором від 08.05.2014, у зв'язку з чим стосовно позивача було прийнято рішення про відхилення постачальника від 02.07.2016 № РШ-П 0.03.020-16, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для включення ДП "Фаворит-Плюс" до переліку постачальників ДП "НАЕК "Енергоатом". На думку відповідача, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/6033/16, яке набрало законної сили, встановлено, що саме ДП "Фаворит-Плюс" повинно було звертатися до ДП "НАЕК "Енергоатом" з ініціативою проведення зазначеної оцінки, тому посилання позивача на зволікання відповідача із включенням його до переліку постачальників, що унеможливило виконання позивачем зобов'язань за договором є безпідставними. Відповідач акцентував, що станом на дату розгляду справи критичні зауваження та невідповідності, зазначені у звіті № ОЧ-П.1.18.005-15 та звіті комісії з перевірки даних аудиту, позивачем не усунуто, що, як вважає відповідач, свідчить про небажання позивача виконувати умови спірного договору. Крім того, 22.05.2017 закінчився строк дії договору, що також унеможливлює внесення змін до нього, як того вимагає позивач.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у позові відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд не встановив правових підстав, з якими у цьому випадку положення законодавства пов'язують можливість внесення змін до договору від 08.05.2014. Суд першої інстанції визнав недоведеною позивачем наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а також того, що внаслідок настання цих обставин позивача значною мірою позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору, як і не доведено порушення умов договору відповідачем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, ДП "Фаворит-Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі скаржник вважає неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і посилається на неврахування судами положень статей 612, 613 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача, які підтверджено обставинами, з'ясованими у справі № 910/20509/15, він позбавлений можливості виконувати свої зобов'язання за договором, а тому вважає за необхідне внести спірні зміни до договору щодо строків його дії і терміну постачання. Скаржник акцентує, що виконання позивачем своїх зобов'язань за договором має бути відстрочено на час прострочення кредитора (відповідача), а дію договору продовжено на цей же строк.

Від ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить залишити судові рішення у справі без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на відсутність підстав для внесення змін до спірного договору за обставин, зазначених у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та аргументи, викладені у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування рішення і постанови у справі, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та положенням чинного законодавства, не спростовують встановленого господарськими судами, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно і повно встановлених судами.

Колегія суддів вважає, що оскаржені рішення і постанову ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, тому їх необхідно залишити без змін із таких підстав.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.05.2014 між ДП "Фаворит-Плюс" - постачальником та ДП "НАЕК "Енергоатом" - покупцем укладено договір поставки продукції № 160(3)14УК, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити, а покупець - прийняти і оплатити товар - два блоки детектування АСРК (БДПГ, ПДРГ, БДАБ, ПДГБ та інші), з яких один комплект для енергоблоку № 1 вартістю 48 799 768,00 грн та один комплект для енергоблоку № 2 вартістю 36 223 132,00 грн; супутні послуги із впровадження блоків детектування АСРК (БДПГ, ПДРГ, БДАБ, ПДГБ та інші), передбачених розділом 7 договору та "Техническими требованиями и условиями поставки оборудования по мероприятию "Замена блоков и устройств детектирования (БДМГ, УДЖГ, БДАБ, УДГБ и др.) на современные" и оказанию сопутствующих услуг" (далі - ТВіУП (додаток № 3 до договору, яки є його невід'ємною частиною).

Склад і технічні характеристики товару зазначені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), а також в ТвіУП (додаток № 3 до договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору від 08.05.2014 загальний строк поставки товару: комплект № 1 - вересень 2014 року; комплект № 2 - лютий 2015 року-лютий 2016 року. Деталізовані строки поставки визначено сторонами у графіку поставки (додаток № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною).

Положеннями пункту 3.1 договору сторони погодили, що загальна вартість договору, з урахуванням супутніх послуг, надання яких передбачено розділом 7 та ТВіУП (додаток № 3 до договору) становить 85 022 900,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 14 170 483,33 грн.

Цей договір згідно з пунктом 11.2 може бути змінено, розірвано або визнано недійсним із підстав, передбачених законом.

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 36 місяців з дати укладання, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором - до закінчення терміну дії гарантії (пункт 12.1 договору від 08.05.2014).

Разом із цим у пункті 8.8 договору сторони передбачили, що постачальник зобов'язаний пройти оцінку як постачальник ДП "НАЕК "Енергоатом" до початку поставки товару (якщо постачальник одночасно є виробником товару). В разі, якщо постачальник не є виробником товару, він зобов'язаний забезпечити проходження такої оцінки виробником товару.

Згідно з пунктом 18 ТВіУП постачальник має бути внесений до переліку постачальників ДП "НАЕК "Енергоатом" або письмово підтвердити готовність пройти оцінку до моменту поставки.

Відповідно до положень Стандарту Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" СОУ НАЕК 012:2012 "Управління закупівлями продукції. Оцінка постачальників" (далі - Стандарт), його дія поширюється на діяльність ДП "НАЕК "Енергоатом", пов'язану із закупівлями, в частині організації та проведення оцінки виробників продукції для СВБ, а також підприємств - виконавців робіт і послуг на СВБ. Проведення оцінки обов'язкове у відношенні виробників продукції для СВБ, а також підприємств, що виконують роботи та/або надають послуги з конструювання, проектування, ремонту, модернізації, монтажу устаткування АЕС, пусконалагоджувальні роботи, випробування СВБ, а також роботи з продовження терміну служби та обґрунтування безпеки устаткування АЕС (пункт 1.1 Стандарту).

Необхідність оцінки постачальників продукції для СВБ згідно з пунктом 4.1 Стандарту визначено у 7.4 НП-306.1.182-2012. Цей стандарт є одним із документів системи управління ДП "НАЕК "Енергоатом", який регламентує оцінку постачальників як складову частину процесу закупівель.

Метою оцінки на підставі пункту 4.2 Стандарту є отримання об'єктивних фактичних даних про наявність у постачальника системи управління і відповідних ресурсів (інфраструктури, людських ресурсів, документації тощо), щоб мати можливість виробляти і постачати продукцію для ДП "НАЕК "Енергоатом" за встановленими в атомній енергетиці вимогами як до продукції, так і до постачальника (як підприємства). Ця можливість має бути об'єктивно доведена постачальником, задокументована і перебувати під контролем.

Пунктом 4.3 Стандарту визначено, що постачальники, які пройшли оцінку і стосовно яких в установленому порядку прийнято позитивне рішення ("рішення про затвердження постачальників"), включаються до переліку постачальників.

Урахувавши наведене та зважаючи на умови спірного договору, суди попередніх інстанцій установили, що надання послуг та/або поставка позивачем товару можливі лише після оцінки постачальника і включення його до переліку постачальників.

Відповідно до пунктів 5.4.1, 5.4.2, 5.4.3 Стандарту за результатами оцінки, у разі виявлення невідповідностей, постачальник зобов'язаний розробити і виконати у встановлений термін коригувальні заходи для їх усунення. Якщо таких заходів не визначено безпосередньо у звіті, постачальник повинен направити план-графік коригувальних заходів на адресу підрозділу компанії, який затвердив звіт за результатами оцінки (для ВП АЕС - на ім'я заступника генерального директора з якості та управління, для дирекції компанії - на ім'я першого віце-президента - технічного директора).

Запропоновані заходи має бути розглянуто у службі якості (стосовно їх достатності для усунення причин невідповідностей) і погоджені листом на адресу постачальника (для ВП АЕС - за підписом заступника генерального директора з якості та управління, для інших ВП і дирекції компанії - за підписом керівника, що затвердив звіт з оцінки).

Постачальник зобов'язаний у встановлений у звіті про оцінку термін направити (на адресу керівника компанії, який затвердив звіт) інформацію про виконання коригувальних заходів із документами, на підтвердження їх виконання.

Господарські суди установили, що відповідачем за результатами проведеної ним оцінки позивача було складено звіт про оцінку постачальника для ДП "НАЕК "Енергоатом" - ДП "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" № ОЧ-П.1.18.005-15, відповідно до якого включення позивача до переліку постачальників можливе після розробки та виконання підприємством коригуючих заходів з усунення виявлених під час аудиту невідповідностей та проведення повторної оцінки.

Однак згідно з наказом відповідача від 13.10.2015 № 936 за підписом президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Недашківського Ю.О., висновки звіту № ОЧ-П.1.18.-15 визнано недостовірними, доручено тимчасово виконуючому обов'язки виконавчого директора з якості та управління Брилю С.О. провести повторний аудит відповідача із комісією у складі фахівців дирекції компанії та відокремлених підрозділів, за винятком ВП ЗАЕС.

У листі від 19.10.2015 № 15053/06 відповідач просив позивача надати письмову згоду на проведення повторної оцінки у термін до 30.10.2016.

Позивач у листі від 23.10.2015 № 3/336 висунув відповідачеві декілька умов, після виконання останнім яких погодився надати згоду на проведення повторної оцінки.

Крім цього, господарськими судами установлено, що за результатами проведеної відповідачем оцінки позивача також було складено звіт комісії з перевірки даних аудиту, виконаного під час оцінки постачальниа ДП "НАЕК" "Енергоатом" - ДП "Фаворит-Плюс", у пункті 4.2 якого позивачеві рекомендовано розглянути невідповідності та зауваження, які є критичними для співпраці з ВП АЕС (за результатами роботи комісії № 1 та комісії № 2), розробити план-графік коригуючих заходів і подати його на погодження ДП "НАЕК "Енергоатом" - у місячний термін із дати отримання цього звіту, але не пізніше 10.02.2016.

Цей звіт відповідачем було направлено позивачеві (лист від 11.01.2016 № 250/06) разом з актом перевірки даних аудиту від 05.01.2016 для розробки плана-графіка коригуючих заходів і надання його на погодження ДП "НАЕК "Енергоатом" до 10.02.2016. Крім цього, відповідач зауважив, що у разі чергового ігнорування позивачем вимог і рекомендацій компанії відповідно до встановленого Стандартом порядку ДП "НАЕК "Енергоатом" матиме всі підстави відхилити позивача як постачальника ДП "НАЕК "Енергоатом".

Наказом відповідача від 18.04.2016 № 356 висновки аудиту, викладені у звіті № ОЧ-П.1.18.005-15 визнано достовірними та об'єктивними; скасовано дію наказу від 13.10.2015 № 936.

У подальшому, як установили господарські суди, у зв'язку з ігноруванням позивачем зазначених вимог, ненаданням і неузгодженням з ДП "НАЕК "Енергоатом" плана-графіка коригуючих заходів, 02.07.2016 відносно позивача затверджено рішення про відхилення постачальника № РШ-П 0.03.020-16, яке надіслано на адресу позивача листом від 04.07.2016 № 9712/06.

Відповідно до пункту 4 цього рішення відповідач запропонував позивачеві усунути зауваження і невідповідності, зазначені у звіті № ОЧ-П.1.18.005-15 та звіті комісії з перевірки даних аудиту, виконаних під час оцінки постачальника ДП "НАЕК "Енергоатом" - ДП "Фаворит-Плюс", і надати ДП "НАЕК "Енергоатом" звіт про їх виконання до 01.08.2016.

Проте як установлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивач у визначений відповідачем термін зазначених невідповідностей та зауважень не усунув і наразі також залишається таким, що відхилений як постачальник ДП "НАЕК "Енергоатом" внаслідок неспроможності виготовляти та поставляти продукцію СВБ на рівні якості, що гарантує виконання вимог норм, правил, стандартів з ядерної та радіаційної безпеки за договором від 08.05.2014.

При цьому суди відхилили посилання позивача на обставини, установлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 у справі № 910/20509/15 щодо неправомірності дій відповідача, які призвели до прострочення виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, оскільки, як установили суди, згідно з положеннями пункту 8.8 договору обов'язок проходження оцінки покладено саме на позивача, який, зокрема, після ухвалення зазначеного рішення не вжив жодних заходів на виконання умов договору, а саме щодо усунення зазначених у звіті № ОЧ-П.1.18.005-15 та звіті комісії з перевірки даних аудиту невідповідностей та зауважень, а також проходження оцінки як постачальника ДП "НАЕК "Енергоатом".

Таким чином, як установили суди попередній інстанцій під час вирішення спору, належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки обладнання за спірним договором пов'язано, власне, із діями самого позивача і таке зобов'язання залишилося невиконаним із причин, які залежали тільки від нього (не усунуло зауважень і невідповідностей, зазначених у звітах); належних та допустимих доказів зворотного позивачем надано не було. При цьому, господарські суди надали оцінку поданим позивачем сертифікатам SIC.02.040.1477 від 06.11.2015, від 03.06.2016, виданим іншою особою, на підтвердження його відповідності вимогам до постачальників продукції СВБ ДП "НАЕК "Енергоатом", втім суди не взяли до уваги ці документи, оскільки визначена спірним договором і Стандартом спеціальна процедура перевірки позивача на відповідність вимогам постачальника обладнання (блоків детектування АСРК (БДПГ, ПДРГ, БДАБ, ПДГБ та ін.) передбачає здійснення відповідної перевірки саме відповідачем, яку, як уже зазначалося, позивач не пройшов (позитивного рішення щодо нього про включення до переліку споживачів прийнято не було).

Господарські суди також установили, що у листі від 18.04.2017 № 3/18 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до пункту 12.1 договору, встановивши строк його дії до 08.05.2020, аргументуючи свою пропозицію наявністю триваючих перешкод із боку замовника (прострочення кредитора) на та необхідністю додаткового часу на подолання зазначених обставин.

У листі від 15.05.2017 № 28-24/9639 відповідач повідомив про неприйняття пропозиції щодо внесення змін до спірного договору, зокрема у зв'язку із наявністю рішення про відхилення позивача як постачальника.

Наведене і стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом у цій справі.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наведена норма кореспондує з положеннями пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 628 цього Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Порядок зміни господарського договору врегульовано статтею 188 Господарського кодексу України. Зокрема, відповідно до частини 4 цієї статті у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк після одержання пропозиції про зміну (розірвання) договору, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За загальним правилом, наведеним у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України, яку визначено як підставу позову).

Отже, наведена норма визначає одну підставу для зміни договору, а саме: істотне порушення умов договору іншою стороною. Підставою для зміни умов договору у цьому випадку може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань (істотне порушення), що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, та статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом із тим за змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору та урахувавши положення законодавства, які регулюють порядок зміни умов договору за рішенням суду за ініціативою однієї зі сторін, не установили обставин, які передбачали б можливість внесення змін до договору від 08.05.2014 із підстав, заявлених у позові, та свідчили про істотність порушення відповідачем умов договору (у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України). Суди з'ясували, що невиконання позивачем умов договору від 08.05.2014 щодо поставки обладнання за ним сталося з причин, залежних, у тому числі, від самого позивача (не усунув зауважень та невідповідностей, зазначених у звітах, а тому не пройшов оцінку як постачальник, що за умовами договору є обов'язковим для здійснення поставки продукції, і як наслідок був відхилений як такий); належних і допустимих доказів зворотного позивачем надано не було.

За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у цьому випадку правових підстав для задоволення позову із заявлених у позові підстав.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі судових рішень не вбачається.

Оскільки підстав для скасування постанови і рішення та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пункту 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/7336/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак