Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №922/1110/15
Постанова ВГСУ від 28.07.2015 року у справі №922/1110/15
Постанова ВГСУ від 30.08.2016 року у справі №922/1110/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/1110/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5",

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 07.11.2017

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С. (головуючий), Ільїн О.В., Терещенко О.І.

та на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 11.10.2017

у складі судді Мамалуй О.О.

про розгляд скарги Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

на бездіяльність органу державної виконавчої служби

у справі №922/1110/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 1 628 128, 31 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 27.11.2017 через Харківський апеляційний господарський суд Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №01-14/2149 від 22.11.2017 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у справі №922/1110/15 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 04.12.2017 матеріали справи №922/1110/15 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" надіслано Харківським апеляційним господарським судом на адресу Вищого господарського суду України.

3. 04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №922/1110/15 Господарського суду Харківської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1110/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2018.

5. Ухвалою від 12.03.2018 Верховний Суд ухвалив відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" та здійснити перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та ухвали Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у справі №922/1110/15 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6. Представником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано відзив на касаційну скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5".

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статті 3, частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст вимог скаржника

8. 17.01.2017 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій просила суд визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язати закінчити виконавче провадження №48659202 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 21.05.2015 у справі №922/1110/15 на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". 09.09.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48659202 з примусового виконання наказу; 05.01.2017 органу ДВС вручено заяву ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" №01-14/2504 від 29.12.2016 про закінчення виконавчого провадження. До заяви ПАТ Харківська ТЕЦ-5 №01-14/2503 від 29.12.2016 додано копію платіжного доручення №426 від 31.03.2016 згідно якого сплачено 30 801, 94 грн. судових витрат.

9. Скарга боржника у справі мотивована тим, що:

- Законом України ""Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 №1730-VII визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, зокрема, врегулювання їх заборгованості за спожиті енергоносії. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII врегулюванню підлягає, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії.

- запровадження в дію частини 3 статті 7 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII по суті скасовує ознаки протиправності в діях відповідача в частині прострочення оплати поставленого газу, скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій;

- списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість в силу прямого припису частини 3 статті 7 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII не обумовлено жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема, не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім;

- списання в порядку частини 3 статті 7 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII не вимагає реалізації процедури взаєморозрахунків або реструктуризації, передбачених статтею 4 та 5 цього Закону, а, отже, по суті є окремим економічним заходом, спрямованим на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожиті енергоносії;

- включення підприємства та відомостей про заборгованість до Реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та виключення з нього за змістом частини 2, частини 3 статті 3 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII обумовлено виключно необхідністю виконання процедури взаєморозрахунків або договорів про реструктуризацію заборгованості, а, отже, на думку скаржника, на випадки списання нарахувань на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону від 03.11.2016 №1730-VIII, зазначені вимоги не поширюються.

Короткий зміст рішення першої інстанції

10. Суд першої інстанції ухвалою від 11.10.2017 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу державної виконавчої служби відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що:

- судом встановлено стягнення з відповідача на користь позивача 188 361, 39 грн. - 3% річних, 1 351 735, 48 грн. інфляційних втрат та 30 801, 94 грн. судового збору згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2015, залишеним без змін постановою апеляційного суду від 13.05.2015 та касаційного суду від 28.07.2015. На виконання зазначеного рішення було видано наказ 21.05.2015, за яким 09.09.2015 порушено виконавче провадження №48659202 ;

- скаржника (відповідача) внесено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання 24.05.2017, про що свідчить копія наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.05.2017 за № 127, яка міститься в матеріалах справи; при цьому, зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби скаржник звернувся 17.01.2017, а скарга розглянута судом з винесенням ухвали 11.10.2017;

- 23.03.2017 головним державним Виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48659202 відповідно до пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та до матеріалів справи надано копію постанови про закінчення виконавчого провадження.

- відмовляючи у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Отже, списання заборгованості скаржника за зазначеним Законом є процедурою врегулювання заборгованості, яка повинна відбутися між сторонами у справі, а державна виконавча служба в силу закону не залучається до такої процедури, однак, надання належних доказів списання боргу є підставою закриття виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

11. Суд апеляційної інстанції постановою від 07.11.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у справі №922/1110/15 залишив без змін, виходячи з того, що:

- 09.09.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48659202 з примусового виконання зазначеного наказу суду.

- 05.01.2017 ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до органу ДВС із заявою №01-14/2504 від 29.12.2016 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". До заяви додано копію платіжного доручення №426 від 31.03.2016, згідно з яким сплачено 30 801, 94 грн. судових витрат.

- станом на 17.01.2017 органом державної виконавчої служби не було вчинено виконавчої дії щодо закінчення виконавчого провадження;

- для списання зобов'язань з оплати 3% річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому Законом, товариство має набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до Реєстру, а Законом не передбачено автоматичного списання зазначених сум і таке списання повинно здійснюватися в порядку, який визначений положеннями зазначено Закону;

- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення сторонами після набрання чинності Законом України №1730-VIII будь-яких дій щодо проведення списання нарахованої пені, 3% річних, інфляційних втрат, зокрема, погодження сторонами такого списання шляхом обміну листами або проведення взаєморозрахунків тощо;

- станом на момент подання клопотання до державного виконавця та станом на момент звернення до суду зі скаргою відповідач не був учасником процедури врегулювання заборгованості, його не включено до реєстру підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, а, відтак, передбачений частиною 3 статті 7 Закону №1730-VIII порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та 3% річних не може бути застосований до відповідача;

- скаржника було внесено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання лише 24.05.2017, що підтверджується копією наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.05.2017 за №127, яка міститься в матеріалах справи. При цьому, зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби скаржник звернувся 17.01.2017. Також, слід зауважити, що 23.03.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48659202 відповідно до пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та до матеріалів справи надано копію постанови про закінчення виконавчого провадження.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

12. У касаційній скарзі зазначено, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 3, частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Доводи інших учасників справи

13. У відзиві представник зазначив, що скарга не підлягає задоволенню, а судове провадження має бути припинено, оскільки 23.03.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48659202, а ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" внесено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення 24.05.2017 відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України №127.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Закон України "Про виконавче провадження"

Пункт 10 частини 1 статті 34 - виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

15. Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"

Частина 1 статті 5 - реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Частина 1 статті 7 - на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

16. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, доводи скаржника про порушення пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та статей 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017 є прийнятними.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

17. Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 4-2 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

18. Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, а окремими нормами даного Закону визначено порядок дій та наслідки таких дій для боржника та кредитора. Статтею 7 цього Закону передбачено механізм списання нарахованих на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань. Враховуючи зазначене, законодавець також передбачив механізм зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств до реєстру.

Разом з тим, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що запровадження в дію частини 3 статті 7 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII по суті скасовує ознаки протиправності в діях відповідача в частині прострочення оплати поставленого газу, скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій, а списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість, в силу прямого припису частини 3 статті 7 Закону від 03.11.2016 №1730-VIII не обумовлено жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема, не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, наявність спору щодо правомірності списання зазначеної заборгованості чи відмови у такому списанні може бути предметом спору в позовному провадженні.

19. Звертаючись із скаргою на дії судового виконавця скаржник не довів у чому полягає порушення його прав працівником виконавчої служби, який був зобов'язаний виконати судове рішення, за яким порушено виконавче провадження. Отже, скаржник обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, в той час як він мав звернутися з позовом про припинення зобов'язання в силу закону та визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з припиненням зобов'язання.

20. Судами встановлено, що 23.03.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48659202 відповідно до пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", відтак, на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій правовий статус відповідача, як учасника виконавчого провадження, припинився.

21. Зазначене в сукупності дозволяє Суду дійти висновку про недоведення скаржником порушення його прав як сторони виконавчого провадження, внаслідок обрання неналежного способу захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. З огляду на зазначене, висновки судів про відмову скаржнику в задоволенні його скарги на дії органу державної виконавчої служби є в цілому вірними.

22. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до Рішень ЄСПЛ у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, "Рябих проти Росії" від 03.12.2003, "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006, повноваження вищих судових органів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ оскаржувані рішення про відмову у задоволенні скарги на дії органу державної виконавчої служби, Суд погоджується з правильністю висновків судів у цілому та не вбачає фундаментального порушення норм матеріального чи процесуального права, які б зумовлювали їх скасування, оскільки заявником обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Доводи скаржника, зазначені в пункті 12 мотивувальної частини постанови, Суд вважає частково обґрунтованими щодо застосування частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", однак, недостатніми для скасування судових рішень з огляду на висновки Суду згідно з пунктами 17-22 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. З огляду на зазначене та відсутність значних порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача і скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

25. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у справі №922/1110/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк