Історія справи

Постанова КГС ВП від 11.04.2023 року у справі №910/12405/21
Постанова КГС ВП від 16.02.2022 року у справі №910/12405/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12405/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" - Ліневич Л.В.,

відповідача - приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія" Укренерго" - Остапенка С.Л.,

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія" Укренерго" (далі - ПАТ " Укренерго")

на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 (суддя Маринченко Я.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (головуючий суддя - Корсак В.А., судді Ходаківська І.П. і Попікова О.В.)

зі справи № 910/12405/21

за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго")

до ПАТ " Укренерго"

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача стосовно надання/скасування диспетчерських команд та щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", здійснених у визначені часові проміжки, а саме визнати незаконними дії та бездіяльність ПАТ "Укренерго" стосовно надання/ скасування/ ненадання таких диспетчерських команд:

- щодо відміни 02.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на період 06:15-07:00 команди на розвантаження -171 МВт;

- щодо ненадання 02.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період з 07:00-13:00, 16:00-24:00;

- щодо ненадання 03.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період з 00:00-02:15;

- щодо ненадання 03.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на повний обсяг розвантаження на період з 10:00-12:00;

- щодо відміни 03.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на період 15:30-16:00 команди на розвантаження - 817 МВт;

- щодо ненадання 03.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 16:00-24:00;

- щодо ненадання 04.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 00:00-00:15;

- щодо відміни 04.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на період 09:45-10:00 команди на розвантаження -188 МВт;

- щодо ненадання 04.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція " АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 09:45-11:30;

- щодо ненадання 04.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на повний обсяг розвантаження на період 13:00-14:00;

- щодо відміни 04.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на період 17:45-18:00 команди на розвантаження -255 МВт;

- щодо ненадання 04.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 18:00-24:00;

- щодо ненадання 05.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 06:00-18:00;

- щодо ненадання 08.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 06:00-10:15;

- щодо ненадання 08.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на повний обсяг розвантаження на період 15:00-16:45;

- щодо відміни 08.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на період 16:45-17:00 команди на розвантаження -107 МВт;

- щодо ненадання 08.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 17:00-24:00;

- щодо ненадання 10.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на повний обсяг розвантаження на період 15:00-16:00;

- щодо відміни 10.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на період 16:30-17:00 команди на розвантаження -323 МВт;

- ненадання 10.07.2021 відокремленому підрозділу "Криворізька теплова електрична станція "АТ "ДТЕК Дніпроенерго" команд на розвантаження на період 17:00-21:00.

Також позивач просив суд визнати незаконними дії ПАТ "Укренерго" щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", здійснених:

за розрахункові години 02.07.2021:

06:00-07:00 - в обсязі -81,89 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі -200,44 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі -248,686 МВт*год, 09:00-10:00 - в обсязі -276,916 МВт*год, 10:00-11:00 - в обсязі -290,668 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -424,528 МВт*год, 12:00-13:00 - в обсязі -463,434 МВт*год, 16:00-17:00 - в обсязі -536,196 МВт*год, 17:00-18:00 - в обсязі -616,86 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі -615,812 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі -562,67 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -563,8 МВт*год, 21:00-22:00 - в обсязі -548,394 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -577,736 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі -475,53 МВт*год;

за розрахункові години 03.07.2021:

00:00-01:00 - в обсязі -462,594 МВт*год; 01:00-02:00 - в обсязі -170,604 МВт*год; 02:00-03:00 - в обсязі -43,4 МВт*год; 10:00-11:00 - в обсязі -164,632 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -54,602 МВт*год, 15:00-16:00 - в обсязі -411,41 МВт*год, 16:00-17:00 - в обсязі -696,44 МВт*год, 17:00-18:00 - в обсязі -679,75 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі -730,84 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі -731,074 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -712,93 МВт*год, 21:00-22:00 - в обсязі -630,426 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -629,272 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі -566,384 МВт*год;

за розрахункові години 04.07.2021:

00:00-01:00 - в обсязі-55,738 МВт*год; 10:00-11:00 - в обсязі -240,636 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -131,638 МВт*год, 13:00-14:00 - в обсязі -185,7 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі -207,06 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі -213,162 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -217,206 МВт*год, 21:00-22:00 - в обсязі -145,428 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -120,858 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі -83,412 МВт*год;

за розрахункові години 05.07.2021:

06:00-07:00 - в обсязі -88,646 МВт*год, 07:00-08:00 - в обсязі -80,804 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі -139,5 МВт*год, 09:00-10:00 - в обсязі -182,122 МВт*год, 10:00-11:00 - в обсязі -186,538 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -190,804 МВт*год, 12:00-13:00 в обсязі -141,814 МВт*год, 13:00-14:00 - в обсязі -102,598 МВт*год, 14:00-15:00 - в обсязі -102,424 МВт*год, 15:00-16:00 - в обсязі -74,214 МВт*год, 16:00-17:00 - в обсязі -82,236 МВт*год, 17:00-18:00 - в обсязі -68,094 МВт*год;

за розрахункові години 08.07.2021:

06:00-07:00 - в обсязі -74,452 МВт*год, 07:00-08:00 - в обсязі -103,98 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі -85,698 МВт*год, 09:00-10:00 - в обсязі -71,354 МВт*год, 15:00-16:00 - в обсязі -83,788 МВт*год, 16:00-17:00 - в обсязі -118,59 МВт*год, 17:00-18:00 - в обсязі -205,746 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі -135,006 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі -128,64 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -129,978 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі -123,588 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -121,986 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі -122,292 МВт*год;

за розрахункові години 10.07.2021:

15:00-16:00 - в обсязі -251,74 МВт*год, 16:00-17:00 - в обсязі -134,34 МВт*год, 17:00-18:00 - в обсязі -277,718 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі-270,074 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі -135,854 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -31,376 МВт*год.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено умови укладеного між сторонами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління) обслуговування від 04.05.2019 №0421-03013 (далі - Договір). Позивач зазначав, що ПАТ "Укренерго" за період з 02.07.2021 по 10.07.2021 АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надавалися диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, які передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому ПАТ "Укренерго" припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022: позов задоволено повністю; визнано незаконним дії та бездіяльність ПАТ "Укренерго" стосовно надання/ скасування/ ненадання наведених диспетчерских команд; визнано незаконними дії ПАТ "Укренерго" щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

4. Рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з врахуванням наданого позивачем висновку комплексної інженерно-технічної експертизи, а також приписів чинного законодавства встановлено, що внаслідок непослідовних дій ПАТ "Укренерго" та через ігнорування відповідачем обов`язків щодо балансування системи (в тому числі щодо прогнозування загального електроспоживання) учасники балансуючої групи повинні були виконувати команди, які технічно виконати неможливо. Тому позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований виходячи з конкретних обставин цієї справи та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача задля забезпечення правової визначеності учасників спірних правовідносин і поновити права та інтереси ТОВ "ДТЕК Дніпроенерго" шляхом встановлення обґрунтованості нарахування небалансів, що може впливати на обов`язки щодо розрахунків між учасниками балансуючої групи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ПАТ "Укренерго" зазначає, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями та постановою, оскільки під час їх прийняття судами неправильно застосовані норми матеріального права і порушено норми процесуального права, та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №910/12405/21 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зазначає про застосування судами статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статті 20 Господарського кодексу (далі - ГК України) щодо ефективного способу захисту порушеного права без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Плати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

7. Скаржник наголошує, що заявлені у цій справі вимоги про визнання незаконними дій та бездіяльності не призведуть до поновлення порушеного права позивача та не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки механізм виконання такого рішення відсутній.

8. Окрім того, скаржник зазначає про неврахування судами визначеного законодавством порядку врегулювання небалансів електричної енергії, оскільки відповідальною стороною за баланс позивача є інша особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг", доказів порушення яким прав позивача останнім до суду не надано.

9. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 4.18.2 пункту 4.18 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, пункту 1.5 розділу 1 глави VII Кодексу системи передачі, статей 44, 68 Закону України "Про ринок електричної енергії".

10. Також скаржник у касаційній скарзі зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог приписів частин другої, четвертої, п`ятої та восьмої статті 80, частин першої, третьої, четвертої та п`ятої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що випливає з такого:

- АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не повідомляло суд одночасно з подачею позовної заяви про звернення чи про бажання звернення до експертної установи для проведення експертного дослідження. Також у клопотанні про долучення висновку експерта відсутнє прохання позивача про поновлення процесуального строку на долучення відповідного доказу, а тому скаржник вважає, що суд повинен був відхилити висновок експертів з причини пропуску встановленого процесуального строку та відсутності клопотання про його поновлення. Суд першої інстанції взагалі не розглядав питання допустимості вказаних доказів;

- суд першої інстанції за відсутності клопотання про поновлення процесуального строку долучив до матеріалів справи докази (скрін-шот розрахунків з платформи MMS) та поклав в основу оскаржуваного рішення цей доказ, який, на думку позивача та суду першої інстанції, свідчить про здійснення ПАТ " Укренерго" розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", дії щодо чого визнано судом першої інстанції незаконними.

Розгляд відзиву іншого учасника справи

11. 17.03.2023 від АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу. За приписами частини першої ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. У даному разі ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.03.2023. Проте АТ "ДТЕК Дніпроенерго" відзив на касаційну скаргу подано лише 17.03.2023, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України встановлено, що:

- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);

- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев`ята статті 165).

Оскільки АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не подано відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПЕРЕВІРЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. АТ "ДТЕК Дніпроенерго" є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2019 №871.

13. Згідно з пунктом 1.1 Договору про участь у балансуючому ринку (далі - Типовий договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору за цим договором постачальник послуг з балансування (далі - ППБ) зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення оператором системи передачі (далі - ОСП) балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

Згідно з пунктом 1. 3 Типового договору надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього Договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.

14. Відповідно до повідомлення про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №01/18994 ПАТ "Укренерго" (далі - Оператор системи передачі; ОСП) було повідомлене АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - ППБ) про акцептування заяви позивача про приєднання до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0421-41013). Датою акцептування є 27.05.2019.

15. 04.05.2019 між відповідачем та позивачем укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0421-03015, який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки.

16. Як зазначає позивач, у період з 02.07.2021 по 10.07.2021 ПАТ "Укренерго" надало диспечерські команди АТ «ДТЕК Дніпроенерго» на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, що передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому взагалі припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів. Зокрема, ПАТ "Укренерго" спочатку надавало команди на розвантаження, а потім негайно відбувалася деактивація цих же команд з вимогою здійснити термінове підняття декількох блоків 0 МВт до графіка (який становить 160 МВт для блоків 200 МВт; 250МВт для блоків 300МВт) протягом 15 хв. Технічно це є неможливим, адже блок потужністю 200 МВт навантажується протягом 1-3 годин, а 300 МВт - 2-5 годин. Весь час невиходу на заплановай графік позивач несе збиток шляхом придбання небалансів у відповідача.

У зв`язку з цим позивач вважає, що, оскільки згідно з технічними умовами кожного енергоблоку у нього відсутня можливість негайно повернутися до комерційного графіка після надання відповідачем диспетчерських команд на розвантаження, про що ПАТ "Укренерго" обізнане, то з такими діями фактично відбувається нав`язування позивачу придбання електроенергії за більшою вартістю (за ціною небалансу), а тому відбувається зловживання відповідачем правами системного оператора. Тобто відповідач надає не лише нездійсненні команди, але й діє на порушення зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0421-03015, ставлячи під загрозу енергетичну безпеку та стабільність функціонування обладнання.

Дії відповідача з надання диспечерських команд на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, що, на думку позивача, є неправомірними, стали підставою для пред`явлення позову у цій справі про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача стосовно надання/скасування диспетчерських команд та щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", здійснених у визначені часові проміжки.

17. На ПАТ "Укренерго" як оператора системи передачі законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі.

18. ПАТ "Укренерго" за період з 02.07.2021 по 10.07.2021 надавалися диспетчерські команди АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

Проте під час здійснення диспетчерського управління відповідач не виконав даних обов`язків, що підтверджується наявними у справі доказами.

Так, виникнення спірних обсягів негативних небалансів в результаті дій відповідача в сукупності підтверджується, зокрема, витягом з журналу диспетчерських команд та витягом з журналу реєстрації команд, отриманих через програмне забезпечення (далі - ПЗ) "Генератор".

19. Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту від 05.10.2021 №020-АНО/21, яка проводилася на замовлення позивача.

За результатами дослідження надано висновок щодо питання: "Чи мало обладнання енергоблоків відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" АТ " ДТЕК Дніпроенерго " у період з 01.07.2021 по 11.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПАТ "Укренерго", як оператора системи передачі, та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?»

При проведенні експертиз було виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків ДТЕК "Криворізька ТЕС" та надано висновки про технічну можливість/неможливість виконувати окремі команди диспетчерів НЕК "Укренерго".

Відповідно до висновку експерта від 05.10.2021 №020-АНО/21 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту:

- у період 02.07.2021 з 06:00 до 13:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №1, що і було виконано. Виконати пуск енергоблоку ст. № 3 чи іншого за 25 хв. від моменту надходження команди в 5:50 з набором навантаження в 6:15 було технічно неможливо. Пуск блоку ст. № 3 був затриманий до 10:45 у зв`язку з технічними несправностями станції. Разом з тим при готовності блоку ст. № 3 до розпалу котла з послідуючим взяттям навантаження прийшла команда на несення навантаження -506 МВт від графіка, у тому числі з нульовим навантаженням блоку ст. № 3. Починати пускові операції по блокам ст. №№ 4, 5, 10, виходячи із практики проходження денного мінімуму в інші дні, слід вважати недоцільним, так як їх пуск потребує значних затрат часу і ресурсів, а їх зупинення, із значною долею вірогідності, відбудеться до того, як вони візьмуть навантаження, що і було підтверджено на прикладі блоку ст. № 3. Окремо слід відмітити, що згідно з наданим НЕК Укренерго графіком на добу вперед, передбачався за добу 02.07.2021 здійснити пуск 4 енергоблоків, у тому числі і з холодного стану, коли, згідно форми 9 [1], за розрахункову добу може бути здійснено пуск тільки 2 енергоблоків. Згідно із завданнями, виданими по умовах балансуючого ринку, здійснити пуск чотирьох енергоблоків уже пропонувалось за 5 годин, що є технічно неможливим;

- у період з 16:00 02.07.2021 до 02:15 03.07.2021: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження, ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1, що і було виконано. Виконати пуск енергоблоку ст. № 3 чи іншого в 16:00 в умовах невизначеності графіка і відсутності завчасного попередження про пуск було технічно неможливо. Пуск блоків ст. №№ 3, 5 відбувався з випередженням термінів встановлених формами 4 та 9. Окремо слід відмітити, що згідно з графіком балансуючого ринку за добу 02.07.2021 повинен був здійснений пуск восьми енергоблоків при заявлених на розрахункову добу двох енергоблоках;

- у період 03.07.2021 з 10:00 до 11:30: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1, що і було виконано. В подальшому, на вимогу ЧД РДЦ, енергоблок ст. № 1 був розвантажений до навантаження 225 МВт. Виконати пуск додаткового енергоблоку з набором навантаження на заданий час було технічно неможливо, а в умовах наявної інформації щодо швидкого розвантаження ТЕС, що підтвердилась (команда на підвищене навантаження і роботу двома енергоблоками надходила протягом 1 год. 30 хв.), виконувати такий пуск було недоцільно у зв`язку з тим, що даний пуск потребував значних затрат часу (8 год. 20 хв.);

- у період з 15:30 03.07.2021 до 00:30 04.07.2021: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки частково в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1, а також за рахунок пуску ще одного блоку, що і було проведено. Запізнення підключення к.1А викликане тим, що команда на навантаження надійшла через ПЗ "Generator" швидше раніше погодженого з ЧД РДЦ графіка. Пуск енергоблоку ст. № 3 виконано в максимально стислі терміни з випередженням термінів, заявлених у формі 4;

- у період 04.07.2021 з 9:45 до 11:30: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1. Команда на збільшення навантаження від ПЗ "Generator" поступала протягом 1 год. 45 хв. На підключення додаткового корпусу потрібно 3 год., відповідно, розпочинати пускові операції було недоцільно. Взяти навантаження згідно з командами ПЗ "Generator" було технічно неможливо;

- у період 04.07.2021 з 13:00 до 14:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №1. Команда на збільшення навантаження від ПЗ "Generator" поступала протягом 1 год. 00 хв. На підключення додаткового корпусу потрібно: згідно наданої черговому диспетчеру РДЦ в 9:50 інформації - 3 год., згідно з формою 9 - 4 години. Взяти навантаження згідно з командами ПЗ "Generator" було технічно неможливо;

- у період 04.07.2021 з 17:45 до 24:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №1, що і було виконано. Включення обладнання і його навантаження велось згідно з попередньо погодженим з ЧД РДЦ графіком. Пуск бл. ст. № 3 виконано з випередженням графіка. Взяти навантаження згідно з командами ПЗ "Generator" було технічно неможливо;

- у період 05.07.2021 з 6:00 до 17:30: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі підключення к.ІА, який готувався до пуску, і наявного резерву потужності блоку ст. № 1, що і було виконано. Включення обладнання і його навантаження велось згідно попередньо погодженого з ЧД РДЦ графіку. Пуск бл. ст. № 3 виконати на 6:00 для забезпечення навантаження згідно графіку, було технічно неможливо. У зв`язку з невизначеністю режиму роботи ТЕС пускові операції по бл. ст. № 3 початі тільки в 8:05. Підключення другого корпусу бл. ст. № 3 виконано згідно з вказівками ЧД РДЦ. Взяти навантаження згідно з командами ПЗ "Generator" до 17:30 було технічно неможливо;

- у період 08.07.2021 з 6:00 до 10:15: ТЕС не несла навантаження в період з 6:00 до 10:15 згідно з графіком через виникнення аварійної ситуації на основному димосмокті 5Б, що привело до переведення к.5Б в режим "Аварійного ремонту";

- у період 08.07.2021 з 15:00 до 24:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС в 15:00 могла бути виконана тільки частково, в об`ємі навантаження бл. ст. № 3 до 216 МВт. Пустити бл. ст. № 5 за наявний час було технічно неможливо. Блок ст. № 5 був пущений тільки в 17:54 з випередженням заявленого часу на 1 год. При цьому блок був навантажений до 75 МВт і міг бути навантажений ще, мінімум, на 25 МВт, команди на навантаження бл. ст. № 5 не поступало. При справному стані к.5А його пуск і взяття заданого ПЗ "Generator" навантаження згідно форми 4 відбулось би, орієнтовно, в 19:05. Починаючи з даного моменту, питання щодо можливості взяття навантаження згідно з графіком і недовиробітку електроенергії є неоднозначним: з однієї сторони, навантаження не могло бути взяте через знаходження в аварійному ремонті к.5А, а з другої - не використана наявна можливість навантажити бл. ст. № 5 до максиму;

- у період 10.07.2021 з 01:15 до 02:00: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 3, що і було зроблено. На підключення додаткового блоку з гарячого стану потрібно, згідно форми 4, - 4 год. 35 хв. з моменту подачі команди. Команда на збільшення навантаження від ПЗ "Generator" поступала протягом 15 хв. Підключити додатковий енергоблок на цей час було технічно неможливо;

- у період 10.07.2021 з 14:00 до 20:40: виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження ТЕС 14:00, 15:00, 16:30 не могли бути виконані у зв`язку з відсутністю технічної можливості. Додаткові енергоблоки ст. №№ 1, 5 були пущені в стислі терміни з випередженням заявлених графіків.

Таким чином, висновком експертизи підтверджується технічна неможливість виконання команд відповідача.

Крім того, експертом було досліджено питання "Чи відповідають управлінські рішення співробітників ПАТ "Укренерго" щодо надання/ненадання з 01.07.2021 по 11.07.2021 включно диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС АТ "ДТЕК Дніпроенерго" алгоритму прийняття управлінських рішень співробітниками АТ "Укренерго" який встановлений для надання таких команд?"

За результатами дослідження зроблено висновок, що прийняття управлінських рішень співробітниками ПАТ "Укренерго" щодо надання з 01.07.2021 по 11.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС AT "ДТЕК Дніпроенерго", не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд, зокрема всупереч положенням пункту 3.1.6. договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПАТ "Укренерго" як виконавець зобов`язане "попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України". Співробітники AT "ДТЕК Дніпроенерго" при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 11.07.2021 диспетчерських команд ПАТ "Укренерго" діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.

Висновок експерта від 05.10.2021 №020-АНО/21, складений за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, відповідає вимогам статті 98 ГПК України.

20. Окрім того, в матеріалах справи наявна копія запиту ПАТ "Укренерго" від 04.03.2021 №01/8267 про надання інформації для ведення режимів ТЕС у весняно-літній період 2021 року та лист-відповідь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 25.03.2021 №01/184 про ведення режимів ТС в ВЛП 2021 року, зокрема, у формі 4, яка є додатком до зазначеної відповіді на запит відповідача, міститься інформація щодо часу пуску енергоблоків ТЕС з різних теплових станів.

21. З огляду на положення законодавства, а також враховуючи те, що інформація надавалася на запит відповідача, вона повинна була враховуватися під час виконання обов`язків з балансування, а також видачі диспетчерських команд на розвантаження або завантаження енергоблоків.

Отже, внаслідок непослідовних дій ПАТ "Укренерго" та через ігнорування відповідачем обов`язків щодо балансування системи (в тому числі щодо прогнозування загального електроспоживання), учасники балансуючої групи повинні були виконувати команди, які технічно виконати неможливо, в результаті чого й виникли обсяги негативних небалансів електричної енергії.

22. Вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

23. З огляду на вищевикладене та беручи до уваги висновок експерта від 05.10.2021 №020-АНО/21, складений за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, можна дійти висновку, що обладнання енергоблоків ТЕС АT "ДТЕК Дніпроенерго" у період з 02.07.2021 по 10.07.2021 (спірні періоди) не мало технічної можливості виконати диспетчерські команди ПАТ "Укренерго" як оператора системи передачі.

Відтак позовні вимоги в частині визнання незаконними дій та бездіяльності ПАТ "Укренерго" стосовно надання/скасування/ненадання диспетчерських команд, перелік яких наведено в прохальній частині позову, є обґрунтованими.

24. Стосовно іншої частини позовних вимог - про визнання незаконними дії ПАТ "Укренерго" щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", здійснених за відповідні розрахункові години, судами зазначено таке.

Відповідно до повідомлення про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №01/18994 ПАТ "Укренерго" (ОСП) було повідомлено АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (ППБ) про акцептування заяви позивача про приєднання до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено позивача до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0421-41013).

На платформі ММS відповідачем були розміщені розрахунки небалансів електричної енергії за спірний період, що виникли у зв`язку з навантаженням/розвантаженням енергоблоків позивача. Наведене підтверджується долученими позивачем скрін-шотами та відповідачем не заперечується.

На підставі вказаних розрахунків учаснику балансуючої групи був виставлений рахунок на оплату спірних обсягів небалансів електроенергії, які були підписані позивачем із запереченнями.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджується, що у запиті ПАТ "Укренерго" від 04.03.2021 №01/8267 про надання інформації для ведення режимів ТЕС у весняно-літній період 2021 року та листі-відповіді АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 25.03.2021 №01/184 про ведення режимів ТС в ВЛП 2021 року, зокрема у формі 4, яка є додатком до зазначеної відповіді на запит відповідача, міститься інформація щодо часу пуску енергоблоків ТЕС з різних теплових станів.

Надана відповідачем інформація щодо технічних можливостей енергоблоків повинна була враховуватися відповідачем під час виконання обов`язків з балансування, а також видачі диспетчерських команд на їх розвантаження або завантаження.

У результаті відсутності технічної можливості обладнання енергоблоків ТЕС АT "ДТЕК Дніпроенерго" у період з 02.07.2021 по 10.07.2021 (спірні періоди) виконати диспетчерські команди ПАТ "Укренерго" як оператора системи передачі, а також у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином його обов`язків з балансування системи (в тому числі, щодо прогнозування загального електроспоживання) й виникли обсяги негативних небалансів електричної енергії.

25. Відтак позовні вимоги про визнання незаконними дії ПАТ "Укренерго" щодо розрахунків небалансів електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпроенерго", здійснених за відповідні розрахункові години, правомірно задоволені місцевим господарським судом.

26. Викладені в позові вимоги є ефективними у спірних відносинах, оскільки сприятимуть поновленню прав та охоронюваних інтересів позивача. При цьому, враховуючи специфіку регулювання відносин на ринку для надання послуг з балансування, беручи до уваги зміст спірних правовідносин, жоден встановлений законом (стаття 16 ЦК України, стаття 20 ГК України) спосіб захисту не є ефективним у даних правовідносинах.

АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

27. Балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - це ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

28. Відповідальність за баланс - це зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

29. Небаланс електричної енергії - це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (пункт 46 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

30. Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

31. Згідно з пунктом 89 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" сторона, відповідальна за баланс, - це учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

32. Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі підлягають беззаперечному виконанню всіма суб`єктами господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України з боку державних органів, політичних партій, рухів та громадських організацій забороняється.

33. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії (частина друга статті 44 Закону України "Про ринок електричної енергії").

34. Частиною п`ятою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних перевантажень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку.

35. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звернення позивача з вимогою до ПАТ "Укренерго" про визнання незаконними дій та бездіяльності разом з вимогою про визнання незаконними дій ПАТ "Укренерго" щодо розрахунків небалансів електричної енергії позивачу за спірні періоди є належним способом захисту прав позивача, оскільки здатне забезпечити правову визначеність учасників спірних правовідносин та поновити права та інтереси позивача шляхом встановлення обґрунтованості нарахування небалансів, що може впливати на обов`язки з розрахунків між учасниками балансуючої групи.

36. Підставою задоволення позову суди вказали те, що на ПАТ "Укренерго" як оператора системи передачі законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми, та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі. Під час здійснення диспетчерського управління відповідач не виконав вказаних обов`язків, внаслідок чого виникли спірні обсяги негативних небалансів, що підтверджується, зокрема, відповідними реєстраційними записами в оперативному журналі, роздруківками команд, висновком експерта за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, яка проводилися на замовлення позивача.

37. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

38. При цьому підставою касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо способу захисту цивільного права, яке має бути захищене судом у спосіб, який є ефективним), викладених Верховним Судом у постановах, зокрема у справах: від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

39. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

40. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

41. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 зі справи № 233/2021/19.

Так, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Верховний Суд зазначає, що для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається, а судом вона (норма права) застосована без урахування такого висновку.

42. Проаналізувавши висновки, що викладені в постановах Верховного Суду в справах, на які посилався скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами в справі, що розглядається, враховуючи таке.

43. Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, є безпідставними, оскільки:

43.1. У справі № 925/1265/16 розглядалися позовні вимоги Міністерство оборони України та квартирно експлуатаційного відділу м. Біла Церква до Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області про визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 848395, виданого 08.02.2007 Національному дендрологічному парку "Софіївка" на підставі рішення Уманської міської ради від 15.09.2006 № 4.12-4/5, і державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 848373, виданого 29.03.2007 Уманському державному аграрному університету (правонаступник - Уманський національний університет садівництва) на підставі того ж рішення Уманської міської ради. Позовні вимоги, з посиланням на норму статті 155 Земельного кодексу України, були мотивовані тим, що пункти вказаного рішення Уманської міської ради, котрі були підставою для видачі оспорюваних актів, визнані в судовому порядку нечинними та скасовані.

43.2. У справі № 338/180/17 розглядалися первісні позовні вимоги про стягнення 104 699 грн., з яких 100 000 грн. - безпідставно одержані кошти, 750 грн. - 3% річних і 3 949 грн. - "інфляційні втрати". Первісні позовні вимоги мотивовані помилковістю перерахування відповідачу суми коштів, оскільки будь-які договірні відносини між позивачем і відповідачем відсутні. Зустрічні позовні вимоги у цій справі були подані про визнання укладеним з 03.08.2016 договору підряду між ним і позивачем та стягнути з останнього на свою користь 51 000 грн. боргу за поставлені будівельні матеріали.

43.3. У справі № 905/1926/16 ПАТ "Донбасенерго" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про зобов`язання останнього виконати умови укладеного з ПАТ "Донбасенерго" договору від 20.07.2015 № АУП-20-07/0003, а саме: прийняти виконання зобов`язань ПАТ "Донбасенерго" за договором шляхом надання ПАТ "Донбасенерго" актів приймання-передачі електроенергії за наступні періоди, на певну кількість і вартість електроенергії. Позов був мотивовано тим, що ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" своєчасно не підготовлено, не підписано та не передано ПАТ "Донбасенерго" акти приймання-передачі електричної енергії за період з травня 2015 року по квітень 2016 року, чим порушено права та охоронювані законом інтереси ПАТ "Донбасенерго" як виробника за договором. Зазначена бездіяльність ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" створює перешкоди у здійсненні ПАТ "Донбасенерго" бухгалтерського обліку господарських операцій з продажу електроенергії, розрахунків податкових зобов`язань ПАТ "Донбасенерго" перед бюджетом, порушує майнові інтереси останнього, а тому заявлені позовні вимоги є ефективним способом захисту порушеного права ПАТ "Донбасенерго".

43.4. У справі № 569/17272/15-ц розглядався спір про зобов`язання ПП "ТРК "Сфера-ТВ" здійснити публікацію про порушення авторських прав ОСОБА_1 і ТОВ "ТРК "Рівне 1" на твір "Позначення "Чоловічі розваги" на офіційному сайті відповідача: http://sfera-tv.com.ua та стягнути з ПП "ТРК "Сфера-ТВ" на користь ТОВ "ТРК "Рівне 1" суму компенсації за використання твору у шести програмах "Чоловічі розваги" в загальному розмірі 60 мінімальних заробітних плат, що становить 82 680 грн.

43.5. У справі № 916/3156/17 публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Імексбанк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс", у якій просило суд застосувати наслідки недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав, укладеного 23.12.2014, сторонами якого були ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Авенсіс", повернувши сторони у стан, який існував до укладання цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення обтяжень щодо майнових прав за договором від 11.07.2012 та додатковою угодою до нього від 05.03.2013 на будівництво об`єкта дольової власності сторін у частині двоповерхової будівлі складу № 4 з двома підземними поверхами орієнтовною загальною площею 21 285 кв. м, який укладено між ТОВ "Авенсіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Південінвестсервіс", які (майнові права) належать майновому поручителю ТОВ "Авенсіс". Також ПАТ "Імексбанк" просило суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фріз Буд".

Позовні вимоги обґрунтовано встановленням під час перевірки правочинів неплатоспроможного банку вилучення ліквідних предметів застави шляхом укладення додаткових договорів і договорів про розірвання відповідних договорів застави, зокрема спірного договору від 23.12.2014. Позивач посилається на те, що, розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним у силу пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У подальшому ПАТ "Імексбанк" подало до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просило визнати недійсним нікчемний договір про розірвання договору застави майнових прав, посилаючись на пункт 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", за змістом якого нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду, однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

44. Отже, у справі, що розглядається, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, проте встановлені судами фактичні обставини у зазначених справах та у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах за змістовним критерієм.

45. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про те, що правовідносини у справі, що розглядається, та у справах №925/1265/16, № 338/180/17, №905/1926/16, № 569/17272/15-ц, № 916/3156/17, на які посилається скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятої у справі постанови, є подібними.

46. Приймаючи рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій вказали, що позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований, виходячи з конкретних обставин цієї справи, та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача задля забезпечення правової визначеності учасників спірних правовідносин та поновити права і інтереси ТОВ "ДТЕК Дніпроенерго" шляхом встановлення обґрунтованості нарахування небалансів, що може впливати на обов`язки щодо розрахунків між учасниками балансуючої групи.

Верховний Суд погоджується з даним висновком судів попередніх інстанцій та вважає за необхідне зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 Верховним Судом розглядалася питання вирішення виключної правової проблеми визначення належних способів захисту прав та інтересів у спорах щодо правової визначеності при виконанні договірних зобов`язань.

Зокрема, у вказаній справі Великою Палатою Верховного Суду зазначено таке:

"Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (пункт 75).

Згідно із частиною другою статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (пункт 76).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (пункт 77).

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19; пункт 78).

Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов`язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов`язків за цим договором (пункт 79).

Саме цим спори про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань відрізняються від спорів про зміну, припинення правовідносин (наприклад, зміну, розірвання договору), коли договірні відносини між сторонами змінюються або припиняються внаслідок судового рішення (пункт 80).

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 87)".

47. З урахуванням цього Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований, виходячи з конкретних обставин цієї справи, та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача у правовій визначеності стосовно належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

48. Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що доводи касаційної скарги, які стосуються питань, пов`язаних із встановленням обставин справи, та з оцінкою доказів у ній, не узгоджуються з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.

Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

49. За таких обставин доводи скаржника про неврахування судами попередніх судових інстанцій у розгляді справи відповідних висновків Верховного Суду є безпідставним, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду, стосуються правовідносин, що не є подібними з правовідносинами у справі №910/12405/21.

Тобто наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження, а тому касаційне провадження в цій частині необхідно закрити згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України.

50. Також скаржником наводилася така підстава касаційного оскарження, як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 4.18.2 пункту 4.18 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, пункту 1.5 розділу 1 глави VII Кодексу системи передачі, статей 44, 68 Закону України "Про ринок електричної енергії".

51. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

Як випливає зі змісту оскаржуваних рішень, твердження позивача стосовно доведеності наявності його порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також аргументи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог були оцінені судами попередніх інстанцій з урахуванням дослідження тих доказів, які були надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів з урахуванням правових висновків у справах, які не є подібними з правовідносинами до цієї справи, яка розглядається, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

З таких міркувань та враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність позовних вимог оскільки: з врахуванням наданого позивачем висновку комплексної інженерно-технічної експертизи, а також приписів чинного законодавства встановлено, що внаслідок непослідовних дій ПАТ "Укренерго" та через ігнорування відповідачем обов`язків щодо балансування системи (в тому числі щодо прогнозування загального електроспоживання) учасники балансуючої групи повинні були виконувати команди, які технічно виконати неможливо; позовні вимоги є обґрунтованими; позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований виходячи з конкретних обставин цієї справи та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача задля забезпечення правової визначеності учасників спірних правовідносин і поновити права та інтереси ТОВ "ДТЕК Дніпроенерго" шляхом встановлення обґрунтованості нарахування небалансів, що може впливати на обов`язки щодо розрахунків між учасниками балансуючої групи, - Верховний Суд вважає, що підстави для формування висновку названого Суду з питання, заявленого скаржником у касаційній скарзі, відсутні.

Таким чином, скаржником не доведено обґрунтованої необхідності для формування висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норми матеріального права у спірних правовідносинах.

52. Разом з цим, доводи скаржника щодо процесуальних порушень під час розгляду справи, які полягають, зокрема, у прийнятті наданого позивачем висновку експерта від 05.10.2021№020-АНО/21 як такого, що поданий з пропуском встановленого процесуального строку, Верховний Суд вважає помилковими, адже, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав цей висновок експерта до закінчення підготовчого засідання, і місцевий господарський суд з`ясував питання можливості його прийняття у підготовчому провадженні, що відповідає нормам чинного процесуального законодавства, яке, в свою чергу, не визначає обов`язку сторони, в даному випадку позивача, повідомляти суд одночасно з подачею позовної заяви про звернення чи про бажання звернутись до експертної установи для проведення експертного дослідження за його зверненням.

53. Відхиляючи доводи відповідача щодо неповноти з`ясування судом обставин справи, суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

54. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження - пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

55. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укренерго" в цій частині.

57. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПАТ "Укренерго" в частині оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Розподіл судових витрат

58. Оскільки з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, а з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, - про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 296 300 308 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 зі справи № 910/12405/21, у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія" Укренерго" у частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 зі справи № 910/12405/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос