Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.01.2018 року у справі №913/966/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/966/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі колегії суддів: Лісовицького Є.А., Ворожцова А.Г., Масловського С.В.

від 19.09.2017 року

на додаткове рішення Господарського суду Луганської області

у складі колегії суддів: Лісовицького Є.А., Ворожцова А.Г., Масловського С.В.

від 25.09.2017 року

та на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сгари Е.В., Гези Т.Д., Будко Н.В.

від 07.12.2017 року

за позовом Фізичної особи ОСОБА_4

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса

про стягнення вартості частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства у сумі 921550,00 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4

відповідача - Кузьмин-Браток Р.А.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса (далі - СТОВ ім. Енгельса, відповідач) про стягнення 1101136 грн 70 коп, з яких: вартість частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства 1% в сумі 921550 грн та частини прибутку у сумі 179586 грн 70 коп (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог б/н від 06.04.2017).

Від представника позивача 08.08.2017 (згідно штампу вхідний №891/17) на адресу Господарського суду Луганської області надійшла заява б/н від 08.08.2017, за якою позивач відповідно до положень ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача частки прибутку в сумі 179586 грн 70 коп. Судом першої інстанції прийнято дану заяву та ухвалою від 22.08.2017 припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 179586 грн 70 коп.

Після припинення провадження в частині позовних вимог, Господарський суд Луганської області розглядав позовні вимоги про стягнення вартості частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства 1% в сумі 921550 грн 00 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.09.2017 по справі №913/966/16 задоволено позов Фізичної особи ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про стягнення вартості частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства у сумі 921550 грн 00 коп. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса (адреса: 92332, Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, буд. 2, ідентифікаційний код: 03739220) на користь Фізичної особи ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) вартість частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства 1% в сумі 921550 грн 00 коп. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса (адреса: 92332, Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, буд. 2, ідентифікаційний код: 03739220) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999675; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; код банку отримувача (МФО): 851011; рахунок отримувача: 31214206783004; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 13823 грн 25 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 по справі №913/966/16 стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса (адреса: 92332, Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, буд. 2, ідентифікаційний код: 03739220) на користь Фізичної особи ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) витрати на проведення судової економічної експертизи в сумі 19344 грн 00 коп.

Рішення суду обґрунтоване тим, що висновком судової економічної експертизи №6033 від 20.06.2017 визначено, що вартість частки майна СТОВ ім. Енгельса, що пропорційна частці ОСОБА_4 у розмірі 1% статутного фонду Товариства станом на 31.12.2014 дорівнює 921550 грн 00 коп. Заперечення відповідача стосовно не внесення позивачем коштів до статутного фонду товариства спростовуються витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого формування статутного капіталу відповідача завершено 29.05.2002, тобто всі кошти внесені. Враховуючи фактичні обставини справи, положення ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та висновок проведеної у справі судово-економічної експертизи №6033 від 20.06.2017, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартість частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства 1% в сумі 921550 грн 00 коп є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017 по справі №913/966/16 із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Крім того, просило зупинити виконання наказу Господарського суду Луганської області від 06.10.2017 по справі №913/966/16 на період апеляційного розгляду справи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017 по справі №913/966/16 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017 по справі №913/966/16 - залишено без змін.

В даній постанові апеляційний господарський суд зазначає, що висновком судової економічної експертизи №6033 від 20.06.2017 зокрема визначено, що вартість частки майна СТОВ ім. Енгельса, що пропорційна частці ОСОБА_4 у розмірі 1% статутного фонду Товариства станом на 31.12.2014 дорівнює 921550 грн 00 коп. З огляду на те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса не приймало рішення про виплату Фізичній особі ОСОБА_4 вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, зважаючи на відомості, що зазначені в балансі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса станом на 31 грудня 2014 року та висновку судової економічної експертизи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на користь Фізичної особи ОСОБА_4 вартості частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства 1% в сумі 921 550 грн. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

15.02.2018 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №913/966/16.

В касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті із порушенням норм матеріального права та невідповідністю фактичним обставинам справи, зважаючи на той факт, що позивачем не доведено факт внесення своєї частки до статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса. Скаржник зазначав, що ОСОБА_4 ні сам особисто, ні через його представника, не вносив до статутного фонду грошові кошти у сумі 7140 грн чи 30% від цієї суми, що становить 2142 грн. Господарський суд Луганської області у своєму рішенні від 19.09 2017 року по справі № 913/966/16, та Донецький апеляційний господарський суд у своїй постанові від 07.12.2017 не повністю з'ясували обставини, що мають значення для справи, а саме: не з'ясували факт внесення долі позивача до статутного капіталу СТОВ ім. Енгельса. Позивачем не доведено обставини справи, що мають значення для справи, саме не доведено факт внесення своєї частини до статутного капіталу СТОВ ім. Енгельса, а Господарський суд Луганської області визнав такі обставини встановленими. Висновки Господарського суду Луганської області викладені у рішенні від 19.09.2017 не відповідають обставинам справи, оскільки ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах. Тому вищевказані рішення та постанова підлягають скасуванню, оскільки, у відповідності до ст. 277 Господарського - процесуального кодексу України апеляційний господарський суд повинен був його скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Задовольняючи вимоги позивача, Господарський суд Луганської області та Донецький апеляційний господарський суд не врахували, що для СТОВ ім. Енгельса в майбутньому можуть настати несприятливі наслідки, у вигляді звернення стягнення третіми особами на частку у статутному капіталі СТОВ ім. Енгельса.

Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2018 поновлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №913/966/16. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 913/966/16. Призначено до розгляду касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №913/966/16 на 19 червня 2018 року.

В судове засідання 19.06.2018 року представник позивача не з'явився, у розгляді справи було оголошено перерву до 10.07.2018.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить судові рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як було встановлено господарськими судами, відповідно до установчого договору про створення СТОВ ім. Енгельса від 27.05.2002 фізичними особами було прийнято рішення про створення товариства.

На момент створення товариства позивач у справі - ОСОБА_4 мав частку в статутному фонді в розмірі 51%, що дорівнювала 7140 грн 00 коп., а статутний фонд товариства становив 14000 грн 00 коп.

Аналогічні положення були внесені і в Статут товариства, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 1 від 27.05.2002.

Згідно з п. 1.3 Статуту СТОВ ім. Енгельса (нова редакція, далі - Статут) зареєстрованого 29.07.2013 власниками (учасниками) підприємства є:

- Публічне товариство з відповідальністю, обмеженою акціями Укрлендфармінг ПЛС (UKRLANDFARMING PLC), Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена Хвиля", ОСОБА_4.

Відповідно до п. 4.4 Статуту статутний капітал формується за рахунок вкладів власників (учасників) підприємства та становить 14000 грн 00 коп., з яких:

- Публічне товариство з відповідальністю, обмеженою акціями Укрлендфармінг ПЛС (UKRLANDFARMING PLC) - 13720 грн 00 коп. (98%);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Зелена Хвиля" - 140 грн. 00 коп. (1%);

- ОСОБА_4 - 140 грн 00 коп. (1%)

Рішенням позачергових зборів учасників СТОВ ім. Енгельса від 10.07.2014, яке оформлене протоколом № 4 та додатком № 1 до протоколу, за участю учасників, що володіють у сукупності 99% за питанням 4 порядку денного зборів було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу СТОВ ім. Енгельса до 1000000 грн за рахунок додаткових грошових внесків учасників та зобов'язання учасників внести свої вклади до 31 липня 2014 року на банківський рахунок товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі (UKRLANDFARMING PLC - 966280 грн 00 коп, ТОВ "Виробниче підприємство "Зелена хвиля" - 9860 грн 00 коп, ОСОБА_4 - 9860 грн 00 коп). Також, було вирішено, у зв'язку із збільшенням статутного капіталу внести зміни та доповнення до Статуту та затвердити його в новій редакції.

Учасниками UKRLANDFARMING PLC та ТОВ "Виробниче підприємство "Зелена хвиля" відповідні кошти були внесені до статутного капіталу товариства, що підтверджується платіжними дорученнями №3009 від 18.07.2014 та №1 від 28.07.2014 відповідно.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса направило на адресу ОСОБА_4 повідомлення про необхідність внесення грошових коштів у зв'язку із збільшенням статутного капіталу товариства за №109 від 10.07.2014, яке останнім отримано, що підтверджується відміткою органу поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення від 31.07.2014.

В той же час, ОСОБА_4 відмовився від підписання нової редакції Статуту товариства та не вніс відповідний внесок до уставного фонду товариства про що свідчить довідка Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса №134 від 14.08.2014 та акт від 16.07.2014.

Рішенням позачергових зборів учасників СТОВ ім. Енгельса від 01.10.2014, яке оформлене протоколом № 6, за участю UKRLANDFARMING PLC та ТОВ "Виробниче підприємство "Зелена хвиля" за пунктом 3 порядку денного було вирішено виключити ОСОБА_4 зі складу часників СТОВ ім. Енгельса (разом із його часткою в розмірі 1%).

В той же час, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса не приймало рішення про виплату позивачу вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, у зв'язку із чим Фізична особа ОСОБА_4 звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса, яким (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.12.2016, яка була правомірно прийнята судом першої інстанції) просив стягнути зі СТОВ ім. Енгельса вартість частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства у сумі 921550 грн та частину прибутку у розмірі 179586,70 грн. (на дату виключення з товариства 21.10.2014), що разом дорівнює 1101136,70 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції від уповноваженого представника позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог від 08.08.2017 згідно якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення частки прибутку в сумі 179586,70 грн.

Вищевказана відмова від позову в частині стягнення прибутку в сумі 179586,70 грн. була прийнято судом першої інстанції, а провадження у зазначеній частині припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), про що свідчить ухвала Господарського суду Луганської області від 22.08.2017.

За таких обставин, остаточними позовними вимогами у цій справі є стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на користь Фізичної особи ОСОБА_4 вартості частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства у сумі 921550 грн.

Частиною 1 статті 113 Цивільного кодексу України (в редакції на момент оголошення спірного рішення суду) врегульовано, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. При цьому, згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 117 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів та виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України (в редакції на момент оголошення спірного рішення суду) товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. У частині 2 цієї ж статті визначено, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Аналогічні положення містяться і в ст. 50 Закону України "Про господарські товариства".

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (ч. 1 ст.143 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України (в редакції на момент оголошення спірного рішення суду) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок такої виплати визначено в статті 54 Закону України "Про господарські товариства" відповідно до якої при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Згідно ст. 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Таким чином вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Рішенням позачергових зборів учасників СТОВ ім. Енгельса від 01.10.2014, яке оформлене протоколом №6 було вирішено виключити ОСОБА_4 зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса (разом із його часткою в розмірі 1%).

З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса не приймало рішення про виплату Фізичній особі ОСОБА_4 вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі на виконання положень ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства". Вказана обставина також не заперечується відповідачем.

Наявні в матеріалах справи баланс (звіт про фінансовий стан) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса станом на 31 грудня 2014 року та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса за 2014 рік, підписані керівником Калюжним О.К., головним бухгалтером Ткаченко Н.В. та скріплені печаткою.

Згідно даних балансу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса станом на 31 грудня 2014 року вбачається, що вартість активів підприємства дорівнює 228481 тис. грн, а зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства дорівнює 136326 тис. грн. За таких обставин вартість чистих активів Товариства складає 92155 тис. грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, достовірність відомостей, відображених у балансі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса станом на 31 грудня 2014 року та звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса за 2014 рік відповідачем у процесі розгляду справи не заперечувалась, а правильність та дійсність таких відомостей підтверджується наявними у фінансових документах підписами керівника та головного бухгалтера товариства.

Висновком судової економічної експертизи №6033 від 20.06.2017 зокрема визначено, що вартість частки майна СТОВ ім. Енгельса, що пропорційна частці ОСОБА_4 у розмірі 1% статутного фонду Товариства станом на 31.12.2014 дорівнює 921550 грн 00 коп.

З огляду на те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса не приймало рішення про виплату Фізичній особі ОСОБА_4 вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, зважаючи на відомості, що зазначені в балансі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса станом на 31 грудня 2014 року та висновку судової економічної експертизи, висновки суддів попередніх інстанцій щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на користь Фізичної особи ОСОБА_4 вартості частини майна товариства пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства 1% в сумі 921550 грн є цілком обґрунтованими та правомірними.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань формування статутного капіталу відповідача було завершено 29.05.2002, що свідчить про внесення всіма учасниками товариства своїх внесків в повному обсязі. Факт внесення позивачем внеску в розмірі 2142 грн до статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №15006 від 27.05.2002. Починаючи з моменту діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса, тобто з 2002 року, факт внесення позивачем свого вкладу до статутного фонду товариства, ні засновниками, ні самим товариством не заперечувався, не оспорювався та не ставився під сумнів. Відповідні докази, які б свідчили про вищевказане, в матеріалах справи, відсутні, як і відсутні докази притягнення позивача до відповідальності за невнесення ним свого вкладу до статутного фонду товариства у відповідності до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент створення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса).

Отже, посилання скаржника стосовно невнесення позивачем жодних коштів до статутного фонду Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса обгрунтовано не прийняті судом апеляційної інстанції.

Посилання відповідача щодо необхідності припинення провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) є безпідставними та такими, що прямо суперечать діючому процесуальному законодавству, з огляду на наявність рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2016 по справі №913/613/16 є безпідставними, враховуючи той факт, що предмет спору у справі №913/613/16 та даній справі є різним.

Що стосується додаткового рішення Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 по справі №913/966/16, то останнє прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства.

Крім цього, скаржник в письмових поясненнях посилається на нову правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 (провадження №12-38гс12).

В даній постанові зазначено, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві, тобто така вимога є правом учасника, а не його обов'язком.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 19.09.2017, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 25.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №913/966/16 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець