Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/24585/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Державного підприємства "Українське

авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" - Тарасова А.Г.,

Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 (у складі колегії суддів: Дикунська С.Я. (головуючий), Жук Г.А., Мальченко А.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 (суддя Привалов А.І.)

у справі № 910/24585/15

за позовом Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА"

до Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації"

про стягнення 1 936 483,50 грн;

за зустрічним позовом Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації"

до Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА"

про зобов'язання вчинити певну дію,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Державне підприємство "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" (далі - ДП "УАТП "Хорів-АВІА") звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" (далі - ДП "Завод 410 цивільної авіації") про стягнення 1 936 483,50 грн збитків, завданих відповідачем внаслідок неналежного збереження, пошкодження та розукомплектування повітряного судна - літака АН-26, переданого останньому за договором підряду від 08.02.2005 № ПП 1330/1630-ВТФ-5-2005 на виконання робіт по заміні радіостанції.

У жовтні 2015 року ДП "Завод 410 цивільної авіації" звернулося до суду з зустрічним позовом до ДП "УАТП "Хорів-АВІА", у якому просив зобов'язати відповідача звільнити територію заводу, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94, від розташованого на ній повітряного судна - літака АН-26, посилаючись на безпідставну відмову відповідача прийняти належне йому майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017, позов ДП "УАТП "Хорів-АВІА" задоволено в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову ДП "Завод 410 цивільної авіації" відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 17/149 зобов'язано ДП "Завод 410 цивільної авіації" передати ДП "УАТП "Хорів-АВІА" повітряне судно - літак АН-26 у технічному стані, передбаченому технічним актом та з урахуванням обладнання, визначеного за договором підряду від 08.02.2005 № ПП 1330/1630-ВТФ-5-2005, однак з вини ДП "Завод 410 цивільної авіації" це рішення виконано не було. За встановлених обставин та з урахуванням невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору підряду та вимог чинного законодавства щодо збереження та повернення позивачу спірного майна в належному технічному стані, а також невиконання відповідачем в примусовому порядку рішення суду у справі № 17/149, наявні правові підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі, що становлять балансову вартість повітряного судна.

Разом із тим, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди виходили із того, що ДП "Завод 410 цивільної авіації" не доведено порушення його прав та законних інтересів ДП "УАТП "Хорів-АВІА".

Крім того, подану до суду апеляційної інстанції заяву ДП "Завод 410 цивільної авіації" про застосування спливу позовної давності щодо позовних вимог за первісним позовом, не прийнято цим судом до розгляду, оскільки позовна давність відповідно до вимог частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) застосовується судом за заявою сторони, зробленою до винесення ним рішення, а відповідачем не доведено неможливості подання такої заяви у суді першої інстанції.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2017 року ДП "Завод 410 цивільної авіації" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні позову ДП "УАТП "Хорів-АВІА" відмовити.

Касаційну скаргу ДП "Завод 410 цивільної авіації" обґрунтовує зокрема тим, що:

- судами належним чином не було вирішено питання про застосування позовної давності, про що заявлено відповідачем за первісним позовом;

- судами не було досліджено належним чином фактичні обставини у справі № 910/24585/15, натомість оскаржені судові рішення ґрунтуються виключно на обставинах, встановлених при вирішенні справи № 17/149;

- відповідачем за первісним позовом не вчинено господарського правопорушення, тому підстав для стягнення збитків згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України (далі - ГК) немає.

ДП "Завод 410 цивільної авіації" в судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, те, що явка відповідача не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ДП "УАТП "Хорів-АВІА", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 08.02.2005 між ДП "УАТП "Хорів-АВІА" (замовник) і ДП "Завод 410 цивільної авіації" (підрядник) укладено договір підряду № ПП 1130/1630-ВТФ-5-2005 (далі - Договір), за умовами якого за дорученням замовника підрядник зобов'язався виконати роботи з заміни радіостанції Р-802 і Р-832 на "Баклан-20" (2 комплекти) на повітряному судні - літак АН-26, а замовник - оплатити вартість виконаних робіт підрядникові відповідно до умов Договору; пунктом 1.4 Договору встановлено, що роботи виконуються на виробничій базі ДП "Завод 410 цивільної авіації", м. Київ.

За умовами пункту 1.5 Договору комплект готових виробів для виконання робіт (подвійний комплект радіостанцій "Баклан-20" і 2 антени до нього) надаються замовником.

Термін виконання робіт з заміни радіостанції Р-802 і Р-832 на "Баклан-20" (2 комплекти) становить 20 днів з дати надання замовником готових виробів згідно з пунктом 1.5 Договору (пункт 1.6 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача виконаних за Договором робіт здійснюється за участю представників замовника на базі підрядника з підписанням відповідного акту виконаних робіт.

Термін дії Договору на підставі п. 8.7 встановлено з моменту його підписання і до закінчення розрахунків по ньому.

Також судами встановлено, що повітряне судно було передане ДП "Завод 410 цивільної авіації" для проведення робіт за Договором, позивачем вартість робіт оплачено в повному обсязі, проте, після виконання цих робіт літак ДП "УАТП "Хорів-АВІА" повернуто не було, що стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2011 у справі № 17/149, яке набрало законної сили, задоволено позов ДП "УАТП "Хорів-АВІА" і зобов'язано ДП "Завод 410 цивільної авіації" передати позивачу повітряне судно АН-26 в технічному стані, визначеному технічним актом від 06-09.08.2004 та з урахуванням обладнання, встановленого за договором підряду від 08.02.2005 № ПП 1130/1630-ВТФ-5-2005; на примусове виконання цього рішення 04.11.2011 видано наказ.

Постановою Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС) від 23.02.2012 було відкрито виконавче провадження ВП № 31335166 з виконання наказу від 04.11.2011 у справі № 17/149 і в подальшому внаслідок невиконання рішення суду боржником державним виконавцем постановами від 14.05.2012 і 20.09.2012 на підставі статей 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" на ДП "Завод 410 цивільної авіації" було накладено штрафи, а також 21.09.2012 направлено до прокуратури Солом'янського району міста Києва подання № 207/5 про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення).

Постановою Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 24.09.2012 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 11 частини 1 статі 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 у справі № 17/149, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014, задоволено скаргу ДП "УАТП "Хорів-АВІА", зазначену постанову скасовано, зобов'язано Відділ ДВС поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 04.11.2011 у справі № 17/149.

25.08.2015 державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статі 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без боржника та відкриттям кримінального провадження № 42013100350000047 за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній до 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до приписів статті 35 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, правомірно зазначено, що за встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили, у іншій справі № 17/149 обставин не передачі спірного майна ДП "УАТП "Хорів-АВІА" з вини ДП "Завод 410 цивільної авіації" є доведеним фактом та не підлягає доказуванню у справі, яка розглядається.

Разом із тим судами встановлено, що ДП "УАТП "Хорів-АВІА" упродовж тривалого часу вчинялися дії щодо повернення спірного майна у відповідному технічному стані, протягом 2005-2015 років між сторонами проводилися переговори та листування щодо повернення цього майна, у зв'язку із чим неодноразово призначалися відповідні комісії, однак передача повітряного судна не відбулася з незалежних від позивача причин, виконання рішення у справі № 17/149 відповідно до положень статті 50 Закону "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) за обставин, що склалися, стало неможливим.

Відповідно до положень статей 837, 841 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків, що відповідно до положень частини 2 статті 22 ЦК є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом положень статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідач як підрядник за Договором прийняв на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт, обумовлених його умовами, а відтак прийняв і зобов'язання зі збереження майна, переданого йому замовником, тому за встановлених обставин невиконання ДП "Завод 410 цивільної авіації" умов Договору та вимог чинного законодавства щодо збереження та повернення замовнику - ДП "УАТП "Хорів-АВІА" спірного повітряного судна у належному технічному стані, допущення пошкодження та розукомплектування цього майна за час його знаходження у відповідача, не доведення останнім відсутності у його діях вини у заподіянні збитків позивачу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо покладення на ДП "Завод 410 цивільної авіації" відповідальності з відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі, що становить балансову вартість майна, яка підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів позивача, та за обставин, що спірне повітряне судно залишилося у ДП "Завод 410 цивільної авіації".

Заперечуючи факт заподіяння збитків позивачу як під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, так і зазначаючи такий аргумент у касаційній скарзі, ДП "Завод 410 цивільної авіації" не спростовано таких обставин відповідно до положень статей 33, 34, 36 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) належними і допустимими доказами, а призначена судом судова технічна та товарознавча експертиза повітряного судна не була проведена експертною установою з огляду на неподання відповідачем матеріалів, необхідних для її проведення та надання висновку. При цьому посилання у касаційній скарзі на не дослідження судами доказів на підтвердження заподіяння позивачу збитків не містять обґрунтувань які саме докази або доводи сторін не взято судами до уваги чи не досліджено.

Доводи ДП "Завод 410 цивільної авіації", наведені у касаційній скарзі, щодо незастосування судом наслідків спливу позовної давності за позовними вимогами ДП "УАТП "Хорів-АВІА" колегія судді відхиляє як безпідставні, оскільки відповідно до положень статті 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, натомість такої заяви відповідачем до винесення рішення зроблено не було, а судом апеляційної інстанції таку заяву правомірно залишено без розгляду з огляду недоведеності відповідачем неможливості подання такої заяви у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК (тут і далі - у редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

На підставі вищевикладеного, суд касаційної інстанції, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі № 910/24585/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий