Історія справи
Ухвала КГС ВП від 18.03.2018 року у справі №905/1920/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/1920/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,
здійснив перегляд в порядку письмового провадження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 (судді: Марченко О.А., Попков Д.О., Татенко В.М.)
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод" у справі № 905/1920/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"
до Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод"
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2017 (суддя Мельниченко Ю.С.) зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто Публічному акціонерному товариству "Ясинівський коксохімічний завод" (далі - ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод") без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" повернуто на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, у зв'язку з ненаданням скаржником доказів надсилання копій апеляційної скарги іншим сторонам у справі та доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Відмовлено ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за його недоведеністю та необґрунтованістю.
ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод", не погоджуючись із постановленою у справі ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017, подало касаційну скаргу на зазначену ухвалу, в якій просить її скасувати, а справу передати до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Підставами для скасування оскарженої ухвали скаржник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме статей 1, 97 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, посилаючись на те, що апеляційна скарга, подана ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" до суду апеляційної інстанції, відповідала вимогам статей 94-97 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло.
Переглянувши оскаржену у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Викладені у касаційній скарзі аргументи ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної у справі ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на нормах процесуального права та не спростовують аргументованих висновків суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Загальні вимоги, яким мала відповідати апеляційна скарга, було встановлено статтею 94 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, відповідно до якої до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, було передбачено випадки, коли апеляційна скарга не повинна прийматися апеляційним судом до розгляду по суті. Ці випадки є обставинами, пов'язаними з дефектами форми. Перелік таких підстав був вичерпним. Так, відповідно до приписів зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам), а також документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Суд апеляційної інстанції установив, що ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод", звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду, вимог наведених норм процесуального права не дотрималося; доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку і розмірі, а також доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі не надав.
При цьому, як убачається із матеріалів справи, відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Донецької області 18.09.2017 було складено акт № 162 про те, що під час огляду стану апеляційної скарги ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" не виявлено поштової квитанції з описом вкладення про направлення на адресу сторін копії апеляційної скарги (а.с. 94).
Водночас суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" про відстрочення сплати судового збору, яке було обґрунтоване скрутним фінансовим становищем останнього, установив відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на час звернення із апеляційною скаргою, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У розумінні наведених приписів підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, котрі свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, тобто лише у разі скрутного фінансового становища скаржника, що необхідно довести останньому.
Проте, як уже зазначалося, суд апеляційної інстанції установив, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підтверджено належними та допустимими доказами.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення зазначеного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду апеляційної скарги заявника та повернув її скаржникові на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддано обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, ураховуючи наведені норми та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір" і не може вважатися обмеженням доступу до суду, що узгоджується із рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі".
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що повертаючи апеляційну скаргу заявникові, апеляційний господарський суд діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Оскільки підстав для скасування оскарженої ухвали та задоволення касаційної скарги скаржника немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод" залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 905/1920/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Дроботова
Судді: К.М. Пільков
Ю.Я. Чумак